Разное

Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Содержание

Цитати й вірші про час/Цитаты и стихи о времени



             но как неумолимо

                                     моль времени

                                                       съедает пряжу жизни.


Пауль Флеминг

---------------------

РАЗМЫШЛЕНИЕ О ВРЕМЕНИ

Во времени живя, мы времени не знаем.

Тем самым мы себя самих не понимаем.

В какое время мы, однако, родились?

Какое время нам прикажет: "Удались!"

А как нам распознать, что наше время значит

И что за будущее наше время прячет?

Весьма различны времена по временам:

То нечто, то ничто - они подобны нам.

Изжив себя вконец, рождает время время.

Так продолжается и человечье племя.

Но время времени нам кажется длинней

Коротким временем нам отведенных дней.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Подчас о времени мы рассуждаем с вами.

Но время это - мы! Никто - иной. Мы сами!

Знай: время без времен когда-нибудь придет

И нас из времени насильно уведет,

И мы, самих себя сваливши с плеч, как бремя,

Предстанем перед тем, над кем не властно время.


Ліна Костенко

-----------------------

Нехай підождуть невідкладні справи.

Я надивлюсь на сонце і на трави.

Наговорюся з добрими людьми.

Не час минає, а минаєм ми.

А ми минаєм... ми минаєм... так-то...

А час - це тільки відбивання такту.

Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.

Час - не хвилини, час - віки і вічність.

А день і ніч і звечора до рання – 

це тільки віхи цього проминання.

Це тільки мить, уривочок, фрагмент.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Остання нота ще бринить в повітрі, - 

Дивися: Час, великий диригент,

Перегортає ноти на пюпітрі.



Сергей Бадаев

-----------------

***

Засыпание - это репетиция смерти.

Слово не может общаться с самим собой.

Зеркало не может отражать само себя.

Для любви нужны как минимум двое.

Торопя время, мы торопим смерть.

Задерживая время, мы задерживаем жизнь.

Мы думаем, что мы идем в будущее,

А на самом деле мы уходим в прошлое.

Иоганн Рист

-----------------

ВЕЧНОСТЬ

Ах, слово «вечность»… Вникни в суть!

Оно, как меч, сверлит мне грудь, –

Нет ни конца, ни краю…

Ах, вечность! Время вне времен!

Бреду, бедой обременен.

Куда бреду – не знаю…

Всему свой срок и свой черед:

Ослабнет горе, боль замрет,

Смирится бессердечность.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Но день за днем, за веком век

Свой буйный, свой бесцельный бег

Не остановит вечность.

Ах, вечность! Ты страшишь меня!

Здесь, среди крови и огня,

Я ужасом охвачен.

Скажи, наступит ли предел?

Иль этот роковой удел

Навек нам предназначен?

Ах, слово «вечность»… Вникни в суть!

Оно, как меч, сверлит мне грудь, –

Нет ни конца, ни краю…

Ах, вечность! Время вне времен!

Бреду, бедой обременен.

Куда бреду – не знаю…

(Перевод Л.Гинзбурга)


Ригор Бородулін (Барадулін)

---------------------------

1

Вічнозеленому древу —

Людині

Дозволила вічність багато:

Бачити, як цідиться

Крізь пальці у неї

Час, що поділений

На чотири частини —

Зелену,

Зрілу,

Голу

І білу.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Бачити і відчувати,

Як мало відведено часу…

Відзеленіє древо одне,

І зеленіє на зміну

Наступне древо,

Яке живе сподіванням,

Що зеленітиме вічно.

2

Приходить він до кожного з нас,

Як порятунок хворому.

В цей час позначається якраз

Час сорому.

Чекають його — поспішно йде,

І не чекають — він дибає.

Він відає все, що і як і де

На горах, в долинах, у вибоях.

Він сором верта, вогнем пече,

Хто в славі і хто зневажився.

За те, що ти не зробив іще

І що ти зробити наважився.

Іде по росі, де палає все,

Глядить тверезими зорями.

Холодні лаври до лоба несе

Час сорому.

3

Ми думаєм — проводим час,

Хто похапцем,

А хто — поволі.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

А це ж бо час

Проводить нас,

Щоб більше

Не зустріть ніколи...

(Переклад С.Жуковського)


***

Всю жизнь я ищу ответы, вопрошая своё сердце о Времени. И вот что оно мне ответило. 

Я могу привести тысячи примеров пустой траты времени, 

но обращаю своё внимание к обратному – к преумножению оного.

И так я говорю себе – время твоё тратится во благо, когда:

- учёба твоя – по интересу,

- труд – по призванию,

- семья – по любви,

- поцелуй – по желанию,

- еда – по голоду,

- питьё – по жажде,

- встреча – по радости,

- помощь – по разумению,

- отдых – по усталости,

- оздоровление – по болезни,

- лечение – по надежде,

- взыскание – по любви,

- творчество – по вдохновению,

- путешествие – по любознательности,

- беседа – по доверию,

- молитва – по Духу,

- жизнь – по благодати,

- смерть – по вере.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

С тридцати лет время каждого твоего дня станет дороже любого серебра. 

С сорока – превыше цены, самого лучшего золота. 

С пятидесяти – оно будет дороже любой драгоценности мира. 

С шестидесяти - оно станет бесценным до конца твоей жизни.


(Терентiй Травнiкъ. Из книги "На листе бумаги»)

Александр Кушнер
----------------------------------

Времена не выбирают,

В них живут и умирают.

Большей пошлости на свете

Нет, чем клянчить и пенять.

Будто можно те на эти,

Как на рынке, поменять.

Что ни век, то век железный.

Но дымится сад чудесный,

Блещет тучка; я в пять лет

Должен был от скарлатины

Умереть, живи в невинный

Век, в котором горя нет.

Ты себя в счастливцы прочишь,

А при Грозном жить не хочешь?

Не мечтаешь о чуме

Флорентийской и проказе?

Хочешь ехать в первом классе,

А не в трюме, в полутьме?

Что ни век, то век железный.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Но дымится сад чудесный,

Блещет тучка; обниму

Век мой, рок мой на прощанье.

Время - это испытанье.

Не завидуй никому.

Крепко тесное объятье.

Время - кожа, а не платье.

Глубока его печать.

Словно с пальцев отпечатки,

С нас - его черты и складки,

Приглядевшись, можно взять.


Генріх Акулов

------------------------

Час не можна продати

И не можна купити,

Час не можна забрати

Й не можна убити.

Він спиняється в нас,

Коли вийде наш час,

Час земного буття на Землі.

І душа, вже без нас,

Без тілесних прикрас

Геть полине в туманній імлі.



Українські народні прислів'я та приказки про совість, честь, чесність, сумління, сором та шанування

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО СОВІСТЬ,  ЧЕСТЬ, ЧЕСНІСТЬ, СУМЛІННЯ, СОРОМ ТА ШАНУВАННЯ

(записано Володимиром Плав'юком)


 

 

Честь:

Яка честь, така й подяка.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність (Як ми до людей відносимося, так і люди до нас.)**

Який гість, така йому й честь. (Якщо добрий гість, то його й добре приймають, а поганого - ні.) 


* * *


Совість:

Совість гризе без зубів.
Совість хоч без зубів, а гризе. (Совість мучить людину за заподіяні нею провини.)

Яка совість, така й честь. (Наскільки чесно ти поводишся з людьми, настільки вони тебе й поважають.)


* * *


Сором:

Ні стиду, ні сорому. (Про людину, що визулась з чести, на яку не робить ніякого впливу її негідне поведення, бо стратила почуття сорому.)

Сором людям показатися на очі. (Стид спілкуватися з людьми.)

Сором очей не виїсть. (Оправдування безсоромних.)

Чи сором, чи два, піду до нього сама. (Рішучість дівчини жадати у парубка, щоби посватав її.) 

Сором від смерти страшнійший.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність (Для чесних людей сором є найстрашнішою бідою.)


* * *


Сумління:

Без сумління чоловік. (Байдужий на чуже горе й кривду.)

Взяв його на своє сумління. (Скривдив або убив - відповість перед Богом.)

Водою що хочеш, лиш сумління не сполочеш. (Значення, як і сказано.)

Нема нічого тяжчого, як тяжке сумління. (Нечисте сумління переслідує і робить життя дуже прикрим.)

Обрахуйся зо своїм сумлінням. (Покайся.)

Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає. (Чоловік з нечистим сумлінням, не спить спокійно.)

Хто сумління не має, той правди не знає. (Про нечесну людину.)

 

* * *


Чесний:

Є то чеснота над чеснотами держати язик за зубами. (Чесний чоловік нікого не обмовить.)

Самі чесні, а сокира таки пропала. (Докір, коли в добрім товаристві трапиться немила справа.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

)

Чесне діло роби сміло. (Про чесну справу, яку не треба боятися робити.)


* * *


Шанувати:

Шануй батька та Бога, буде тобі всюди дорога. (Чесного чоловіка всюди радо витають.)

Хто не шанує старого, той не має нового. (Хто не шанує старої речі, той і на нову не спроможеться.)

Хто не зазнав зла, той не уміє шанувати добра. (Хто не бідував, той не уміє оцінити щастя.)


** В дужках курсивом подано пояснення кожного прислів'я чи приказки.

 

За матеріалами:  1) Приповідки або українсько-народна філософія (том перший). Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 рік.

2) Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 рік.

 

   Більше приказок та прислів'їв про чемність, совість та вихованість:

Прислів'я про чемність, вихованість і совість.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність Збірка "Народ скаже, як зав'яже"

 

"Поганому виду нема стиду.

 

У Сірка очей позичив, та й байдуже!

 

Не будь тією людиною, що догори щетиною!"

 

(З народної мудрості)

 

Прислів'я про добро, честь і сумління. Збірка "Народ скаже, як зав'яже"

"Добре роби, добре й буде.

Добре ім'я — найкраще багатство."

(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")

 

Усі прислів'я та приказки на нашому сайті на будь-яку тему:

Українські прислів'я та приказки

До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Красиві, душевні вірші про життя зі смислом і мудрості

Багато століть люди задають собі питання: у чому сенс життя? І кожний приходить до свого відповідальності для чого йому жити. Наше життя і прекрасна, і деколи дуже складна, буває в ній яскраві, вражаючі моменти, а іноді і жити не хочеться. Але це вже прояв слабкості людини.

Не будемо про сумне. Ми приготували для вас прекрасні вірші сучасних прозаїків і великих поетів-класиків про життя зі змістом або про сенс життя, кому як подобається. Ви знайдете короткі і красиві, душевні та сумні вірші, про любов і мудрість, про вік і прожитих роках.

Життя коротке… Ми гості на землі…

Короткі, гарні вірші про життя зі смислом

***

Як життя складне,
Але як вона прекрасна!
Часом жорстока і гірка,
Деколи голубить, зігріває,
Яка є — вона твоя!
Твої страждання і образи,
Твій дзвінкий сміх і годину удач,
Твої світанки і заходи сонця,
Твоя доля, твій зоряний час.

***

— В чому сенс твого життя? — Запитали мене.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Де ти бачиш своє щастя, скажи?
— В битвах, — відповів я, — проти гнилі
І в сутичках, — додав я, — проти брехні!

***

Ми в цьому житті тільки гості…
Навіщо лаятися, ображати?
Навіщо від заздрощів і злості
Один одного підло підставляти?
Давайте радіти люди,
Бути вдячними долі,
Що щастя випало хоч гостем —
Пожити на матінці Землі!!!

***

Життя не буває чорно-білою смугою.
Вона як веселка. Завжди у нас кольорова.
Лише, тільки ми, своєю власною рукою.
Стираємо фарби. Тільки чорний додаючи

***

Одягайте красиві речі,
Не шукайте особливий привід.
Пийте вина і паліть свічки,
Обіймайте того, хто доріг.
Не грайте з долею в фанти,
І не думайте: бути? Не бути?!
Ви сьогодні живіть. Завтра
Може просто не настати!
Чеколаева Світлана

***

Живеш і радієш життю,
Іль плачеш вночі в тиші,
Все це лише твоє, повір мені,
Твоя доля дісталася лише тобі.
Не в наших силах змінити долю
І кого звинувачувати за це,
Життя коротке… Ми гості на землі,
Але надто пізно розуміємо це…

***

Все життя я збираюся жити.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Все життя проходить в чеканні,
І лише в короткі побачення,
Коли неможливо вирішити,
Що значить бути або не бути,
Між гордим миттю узнаванья
І гірким миттю розлуки —
Живу, а не готуюся жити.
Лев Озеров

***

Здавалося, все це мені тільки сниться,
Але біль мене наздогнала наяву!
Всі кажуть: переверни сторінку…
Я краще вирву цілу главу.
Юлія Олефір

***

Досить тьмяно ми живемо,
Коли шукаємо радості в метанні
Від самотності удвох
До самотності в компанії.
Ігор Губерман

***

Життя коротке і швидкоплинне,
І лише література вічна.
Поезія душу і натхнення,
Для серця солодке утому.
Костянтин Бальмонт

Хочемо ми того чи ні, але всі ми часто замислюємося про сенс життя. Хороша вона чи погана і від чого це залежить?

Все життя – гра і люди в ній актори

Красиві, душевні вірші про життя зі смислом до сліз

Не чіпляйтеся за минуле…

Не чіпляйтеся за минуле,
Не живіть образами,
Згадуйте хороше,
Нікому не заздріть.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Все, що небом Вам послано,
Приймайте як належне,
Все, що зроблено — на краще.
Як би не було складно,
На долю не ремствуєте,
Кожна мить будьте щасливі,
Та інших не судіть
За їх слабкості часті.
За улюблених боріться
Богом даними силами,
Не скупіться На слова,
Будьте ніжними з милими.
Як же просто жити радісно!
Захоплюйтеся заходами,
І закохуйтеся усією пристрастю
В життя свою смугасту…
Амірова Ірина

***

Життя часто жінку ламає,
Хрумтить під ребрами душа…
То навпіл її згинає,
Дасть зрозуміти — як хороша.

Вона безсонними ночами
І марнотою будніх днів,
Заважає щастя зі сльозами,
У коктейль: дихай і будь сильніше.

Стискає біль, то знову крила.
Любов дасть, то забере.
Вона мотає до безсилля
І спрагою дива знову веде.

Хай будуть сили, щоб не трапилося.
Умій зібратися знову і йти.
Ну, не збулось… Ну, якось не склалося…
Ти вір, що буде краще попереду!
Григор’єва Тетяна

Мій щасливий день…

Я чекала на свій щасливий день
У вісімнадцять, коли весна,
Розпускала в садах бузок,
А душі не давала сну…
Я сумувала і все чекала,
Ну коли ж мій день прийде.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Ось і весілля вже пройшла…
І зміцнів на озерах лід…

Я чекала на свій щасливий день.
Все ніяк не могла зрозуміти,
Чому ж іншим не лінь
Всі сьогодні з ранку міняти…
Адже погода зовсім не та.
І чудес за прогнозом немає.
Спить вже котрий рік мрія,
Постарівши на десяток років…

Я чекала на свій щасливий день…
Метушня, справи, родина…
Попереду випускний дітей…
Гляну в дзеркало я – не я…
Де ж дівчинка та в мені,
Що любила сяйві зірок,
Посміхалася своєю весни…???
Без відповіді застиг питання…

День щасливий тепер не чекаю…
Шкода, що раніше не зрозуміла…
Ні, не треба з неба зірку,
Щоб відчувати, що жила…
І зникла з серця тінь…
Світ наповнений любов’ю весь.
Ось же він, мій щасливий день –
Він сьогодні, зараз і тут!
Ірина Самаріна-Лабіринт

Суть життя

«Все життя – гра і люди в ньому актори» —
Відома фраза кожному з нас.
Ми всі граємо ті чи інші ролі
І забуваємо, хто ми є зараз…

Ми приміряємо мільйони масок.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Хочемо здаватися краще, ніж ми є.
І забуваємо, що здаватися мало.
І забуваємо в чому ж сенс весь…

Зірвати всі маски, відшукати себе
І ставати краще, не здаватися!
Старатися жити по-доброму, люблячи –
Ось суть життя, що стала забуватися!..
Ірина Артлис

З людиною гарним не буває нічого поганого ні при житті, ні після смерті.
Сократ

У житті завжди є за що прощати!

Сучасні вірші про життя зі змістом сумні

Я вже пробачила

Я вже пробачила все
Тим, хто зраджував і не любив,
Тим, хто був привітний тільки з вигляду,
А в душі недобре таїв.

Я пробачила грубість і докори,
Жорсткі, гордовиті слова
Недалеким, злим і самотнім
І вважаю, що була права.

Я ворогам пробачила їх інтриги,
Витончених пліток мережива,
Підступи, ніби фабула для книги,
Там, де «Підлість» — перша глава.

Я друзям пробачила їх помилки,
Критику їх, різку часом,
З жалем і гіркотою посмішки,
І рад «розумних» довгий лад.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Я пробачила близьких і далеких…
У житті завжди є за що прощати!
Це справа не з найлегших,
Нічого не потрібно спрощувати!

Я пробачила, хоч і було важко,
Нікого на світі не звинувачуючи,
Вважаю, було б просто чудово,
Якщо б хто-небудь простив мене…
Алла Жэм

***

Живемо не так, зустрічаємося не з тими,
Не те творимо, душею не горимо,
Не ті розумом торкаємося теми,
Не ті слова один одному говоримо.
Легко бранимся, миримося натужно,
Блукаючи на самоті своєму,
І лише про Те, хто нам справді потрібен,
За п’ять хвилин до смерті дізнаємося.
Поликанина Валентина

***

Ми для чого біжимо по життю колі?
Ми для чого біжимо по життю колі?
Турботи, гроші, щоденні справи.
І в суєті ми забуваємо дати один одному,
Любові, уваги і трішки тепла.

Тим часом з нас все витікає
Цілющий, чудовий життя сік.
Коли навіщо живемо ми розуміємо,
Півжиття немає і посивів скроню.

А хочеться повернути себе шалену,
Блиск юних очей і безтурботність днів,
І бабусю й маму молоду…
Але неможливо, від того болючіше!

Як пізно до нас приходить той прозріння,
Що відкриває нам на багато чого очі,
Ах якщо б я могла повернутися в минуле,
Але життя коло не крутиться назад!!!

Життя

Спочатку життя полонить нас:
У ній все тепло, все серце гріє
І, як привабливий розповідь,
Наш розум химерний плекає.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Кой-що лякає здалеку,-
Але в цьому страху насолода:
Він веселить воображенье,
Як про чарівному приключенье
Нічна повість старого.
Але скінчиться обман грайливою!
Ми звикаємо до чудес.
Потім — на всі дивимося ліниво,
Потім — і життя постыла нам:
Її загадка і розв’язка
Вже довжина, стара, нудна,
Як переказана казка
Втомленому перед годиною сну.
Дмитро Веневитинов

***

Я нікуди з тобою не поспішаю,
І мені зрозуміла таємниця помилок,
Де можна поміняти мінус на плюс
І гіркота слів прийняти, як насолода.
З тобою життя сповільнила свій біг,
А я хочу вітрів, смятенья, холоднечі…
Як дивно все-таки влаштована людина –
Бажає те, чого йому не потрібно.
Тетяна Кушнарьова

Я зрозумів, що для того, щоб зрозуміти сенс життя, треба передусім, щоб життя було не безглузда і зла, а потім вже — розум для того, щоб зрозуміти її.
Толстой Л. Н.

Я це життя за все дякую!

Мудрі вірші про життя зі змістом великих поетів-класиків

Життя – обман з чарівною журбою…

Життя – обман з чарівною журбою,
Тому так і сильна вона,
Що своєю грубою рукою
Фатальні пише письмена.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Я завжди, коли очі закрию,
Кажу: «Лише серце потревожь,
Життя — обман, але і вона часом
Прикрашає радощами брехня.

Звернися обличчям до сивого неба,
По місяцю гадаючи про долю,
Заспокойся, смертний, і не вимагай
Правди тієї, що не потрібна тобі».

Добре в черемхового хуртовині
Думати так, що життя – дорога.
Нехай обдурять легкі подруги,
Нехай змінять легкі друзі.

Нехай мене пестять ніжним словом,
Нехай гостріше бритви злий язик, —
Я живу давно на все готовим,
До всього безжально звик.

Холодять душу мені ці височіні,
Немає тепла від зоряного вогню.
Ті, кого любив я, отреклися,
Ким я жив — забули про мене.

Але і все ж, переслідуваний і гнаний,
Я, дивлячись з посмішкою на зорю,
На землі, мені близької і коханої
Цю життя за все дякую.
Сергій Єсенін

Віз життя

Хоч важко часом у неї тягар,
Віз на ходу легка;
Ямщик лихий, сиве час,
Везе, не злізе з облучка.

З ранку сідаємо ми віз;
Ми раді голову зламати
І, зневажаючи лінощі й млість,
Кричимо: пішов!.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність .

Але опівдні немає вже тієї відваги;
Порастрясло нас: нам страшніше
І косогори і яри:
Кричимо: легше, дурило!

Котить раніше віз;
Під вечір ми звикли до неї
І дремля їдемо до нічлігу,
А час жене коней.
Пушкін А.

Я життя не боюся

Я життя не боюся. Своїм бадьорим шумом
Вона дає горіти, дає світитися думам.
Тривога, а не думка росте в безлюдній імлі,
І холодно квітам ночами в кришталі.
Але в неробстві моєї розсіяні миті,
Коли болісно душі доторкання,
І я тремчу серед вас, тремчу за свій спокій,
Як сірник на вітрі загородивши рукою…
Нехай це тільки мить… В ту мить мене не чіпай,
Я навпомацки йду тоді своєю дорогою…
Мій погляд розсіяний у молчаньи заприметь
І не заважай іншим навколо мене шуміти.
Так краще. Тільки б мене не помічали
В туман, може бути, і творчої печалі.
Інокентій Анненський

Молитва

У важку хвилину життя
Тіснитися ль в серце смуток:
Одну молитву дивну
Повторюю я напам’ять.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Є сила благодатна
У созвучье слів живих,
І дихає незрозуміла,
Свята принадність у них.

З душі як тягар скотиться,
Сумніви далеко –
І віриться, і плачеться,
І так легко, легко…
Михайло Лермонтов

Таємниці людського життя великі, а любов – найдоступніша з цих таємниць.
Іван Тургенєв

Радуйся і насолоджуйся життям!

Вірші про кохання, про сенс життя і мудрості

Радуйся і насолоджуйся життям!

Люди, дорожите кожним днем,
Цінуйте кожного хвилиною.
На землі лише один раз живемо,
Радійте, знову настав ранок!

Бог дав життя і нас благословив,
Щоб йшли ми праведною дорогою.
Адже не дарма Він душу в нас вселив,
Щоб запитати потім, за тим порогом…

Жити, любити, допомагати один одному
Ми повинні, не може бути інакше.
А за це — божа благодать,
І духовно станеш ти багатший.

Пролетять непомітно року,
Радуйся і насолоджуйся життям!
Не скупися на добрі слова,
Радуй всіх і частіше посміхайся!
Мішаріна Ольга

***

Хто придумав, що життя коротке?
Її вистачить на кілька життів
Якщо тільки у вас з молотка
Не йдуть ні почуття, ні думки.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Життя дано, щоб встигнути відбутися,
Проростити в собі нове життя
І закохуватися, до смерті закохуватися –
І любов пережити смерть…
Терентій Травник

***

Мені дуже шкода, я розучилася вірити людям,
Їх по крихтах, по частинах в собі спалюючи.
Прийде час, і ми з тобою вже не будемо
Любити як раніше, один про одного забуваючи.

І що сумно, ми з тобою не винні,
Природа нас придумала такими.
Ми засипали, почуттями багаті,
Прокинулися разлюбившими, чужими.

Чому притаманне природі виникати,
Тому притаманне природі припинятися.
Я починаю поступово відвикати,
Щоб пізніше холоднокровно попрощатися.

Розбите серце в грудях

Розбите серце в грудях ледве б’ється,
Душа немов тіло залишила в мить.
Порив пекельних мук у глибині її в’ється.
І рветься назовні болісний крик.
Я сам по неволі себе вбиваю.
Калічачи в сознанье залишки любові.
І як з цим жити? Навіть не розумію.
Коли на душі не співають солов’ї.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Коли сенс життя втрачає значення.
І почуття відчаю б’є по нутру.
Колишнє втрачається раптом увлеченье.
Його я з пам’яті просто зітру.
Анатолій Баркаев

***

У темному небі – зоряний хор,
Чудовий звук, так мало світла.
Життя моє, як світлофор –
Всі три кольори, всі три кольори.

Исцелованной, закоханої,
Я літаю, як уві сні.
Світлофор дає зелений
І підморгує мені.

Ах, я закохалася марно,
Кину все і утоплюсь.
Світлофор включає червоний:
Нині – мінус, завтра – плюс.

Ось він суджений, з Рязані,
Мій бажаний, світло душі!
Жовтий колір перед очима –
Мовляв, подумай, не поспішай.

Я – земна, не свята,
Я втомилася жити серед снів.
Де ти, веселка кольорова,
Де не три, а сім кольорів?
Тетяна Кушнарьова

Що б там не було, ніколи не приймайте життя надто серйозно – вам з неї живцем все одно не вибратися.
Кін Хаббард

Життя пішла за другий перевал…

Вірші про вік, про прожиті роки і сенс життя

Сорок років.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність Життя пішла за другий перевал

Сорок років. Життя пішла за другий перевал.
Я любив, розмірковував, воював.
Подекуди побував, дещо побачив,
Іноді і щасливим бував.

Гнів мене обійшов, минула стріла,
А від кулі — два малих сліду.
І біда відлітала, як крапля з крила;
Як вода, расступалась біда.

Взяв один перевал, переможу другий,
Хоч важкий мій заплічний мішок.
Що ж там, за горою? Що ж там, під горою?
Від висот побілів мій скроню.

Сорок років. Де-то буде останній привал?
Де урветься моя колія?
Сорок років. Життя пішла за другий перевал.
І не випита чаша сія.
Давид Самойлов

***

Ах, киньте, бабоньки, твердити про вік,
Мовляв, скоро тридцять, сорок, п’ятдесят,
Мовляв, здолали тяготи і хворости,
І чоловік хропе, і нащадки потовщують.
Ах, киньте, бабоньки, сумувати біля дзеркала,
Розгладжувати зморшки біля очей.
Дзеркала брешуть, що краса потьмяніла
Дзеркала брешуть, що молодість пішла.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Ах, киньте про дієти, голодування
Або про те, що лізе зайва вага…
Навіщо придумувати собі страждання?!
Прекрасна життя і з вагою так і без…
А зробіть-но краще погляд впевненим
І на обличчя — непомітний макіяж,
Вильнувши стегном і постукавши по дереву,
Сходіть для початку на… масаж.
Ви симпатичні, сексі, привабливі,
Ви зіронько, і фея, і зоря.
Порада: себе любите обов’язково!
І життя своє не проживайте даремно!
Клавдія Сергачова

***

Не питай про віці мене…
Я не старію…стаю мудрішим…
Біжать підтюпцем місяці…року…
Я ні про що пройшов не шкодую…
Я не лякаюся сивини…
І не вважаю на обличчі зморшки…
Мені шепочуть…ви шалено гарні
І дивляться вслід красиві чоловіки…
Мій середній вік, зовсім не біда…
Я цих років зовсім не відчуваю…
Моя Душа, як перш, молода,
Безтурботна і грайлива…я то знаю…
Мені іноді полювання побешкетувати…
Каприз Душі…це така дрібниця…
Чи з ранку закохатися і… любити…
Яка, до біса, тут скажіть, старість?.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність .
Не питай…мої року…
Моє багатство…і воно зі мною…
Про нього я згадую…іноді…
І залишаюся…все також, молодою…
Воленберг Галина

***

Чим більше я живу на цьому світі,
Тим ближче мені осінніх днів печаль.
І я чекаю осінь з теплим бабиному влітку,
Зі зграєю журавлів, що летять в далечінь.

Я радію прохолоді вранці рано,
І запахом листя, менявшей колір.
І сонця в небесах, хоч і не жарко
Нехай буде так, подовше б бачити світло.

З роками помічаєш, що мимоволі
У зачісці пишною блищить сивина.
Як ніби загубилася тільки-тільки
Осінній павутинки бахрома…
Алла Середина

***

Ах, вік, вік! Скільки в ньому візьме –
Втомлена хода сивина,
З сумних очей струмує лагідний світ,
Якого – страждання ціна.
З роками все коротше життя міст,
А радості — все більше за спиною.
Шлях у минуле звивистий і непростий
І пахне сожаленьем і виною.
Знову згадуючи щастя колишніх днів,
Не втомлюючись, говоримо «пробач» —
Адже не буває «совість без тіней»
І що розбите, то вже не врятувати.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність
Продовжимо жити, поки світлофор
Ще сигналить нам зелене світло.
І припинимо саднящий душу спір
З коханими, яких вже немає.
Давай зіграємо, вік, в «дрібниці»
І скинемо з покаянного мосту
Образи та інші бур’яни,
Очистивши в душі для любові місця.

У чому ж

Розробка виховної години для учнів початкової школи про чесність та правдивість.

Тема: Про чесність і правдивість

Мета: розширити змiст понять «чеснiсть» i «правдивiсть»; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; виховувати чеснiсть та правдивiсть.

Хід заняття

Робота з прислів’ям

Гірка правда краща за солодку брехню.

Запитання до учнів

Чи можна сказати, що правда — це добро, а брехня — зло?

Доведіть свою думку.Як навчитися говорити правду?

Слово вчителя

Чесний — не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки; який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність ін.). Правдивий — який говорить правду; чесний, справедливий. Правдивість — те, що відповідає дійсності: істина, порядок,

засновані на справедливості. Правдивість і брехливість — це дві протилежні риси характеру.

Обговорення ситуацій

Ситуація 1

Петрик вдарив по м’ячу, i м’яч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна. Вийшла вчителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя:

— Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно. Можливi два варiанти розвитку ситуації.

І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.

ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.

Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.

Ситуація 2

Як ти вчиниш, коли:

  • знаєш, що товариш завинив, а карають iншого;

  • соромно сказати правду?

Обговорення прислів’їв про правду

Правда світліша за сонце.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.

Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.

Правда — як олія, скрізь наверх спливає.

Вийде правда наверх, як олія з води.

Правда і в морі не втоне.

Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.

Все минеться, одна правда останеться.

Ніде правди діти.

Правда суду не боїться.

Правда очі коле.

Що правда, те не гріх.

Правду не сховаєш.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.

Не шукай у других правди, як в тебе її нема.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

У нього стільки правди, як у решеті води.

Стільки правди, як у шелягу срібла.

Стільки правди, як у кози хвоста.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

I за рідного батька правду кажи!

Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Правда розмислу не потребує.

Де сила панує, там правда мовчить.

Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Коли золото випливає, правда потопає.

Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх

спливе.

Біда на світі, коли нема правди!

Пси виють, а місяць світить.

Собака гавка, а мажі йдуть.

Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.

Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Не на брехні світ стоїть.

Брехень багато, а правда одна.

Читання казки

Хлопчик-пастух

Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, слід одра-

зу дути в рiжок. Не встигли брати вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати розсердилися i знову почали спускатися з гори.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправдi: на отару напали вовки.

Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.

Запитання до учнів

Що неправильно зробив молодший брат?

Що б ви йому порадили?

Слово вчителя

Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе. Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними.

Читання оповiдання

Маленька брехня

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв. Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє. Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi. В класi збрехала, що в неї, мовляв, бабуся захворiла.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

— Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка.— Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

— Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.—Я зовсiм трiшечки збрехала.

Г. Кирпа

Запитання до учнів

Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?

Слово вчителя

Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, як i велика. Адже i мала брехня — це неправда, i пiвбрехнi — теж неправда. І починається все завжди з малого: пiшов у кiно, а мамi сказав, що

був у школi. Гасав у дворi, а вдома сказав, що ходив до хворого товариша.

Здавалося б, дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якiй немає прощення.

Читання вiрша

Мухомори

Мухомор сказав до мухомора:

— В нашiм лiсi ти — найкращий гриб! —

І подумав: «От яка потвора —

де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»

Мухомор одмовив мухомору:

— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! —

І подумав: «Хто таку потвору

Сотворив i виставив на смiх!»

Д.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність Павличко

Запитання до учнів

Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?

Яких людей вони нагадують?

Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?

Читання казки

Лисичка в суддях

Двоє котиків роздобули собі клинчик сиру. Пішли з ним далі і почали міркувати, як його краще поділити, щоб не було кривди ні тому, ні тому, щоб якраз по правді рівнесенько розділити. Один

котик і каже:

— Поділим отак, упоперек.

А другий каже:

— Ні, розділимо краще вздовж.

Отак і сперечаються. Коли се біжить лисичка і побачила котиків, побачила сир, спинилася й питає:

— А що тут у вас таке? Про що клопочетесь?

— Так і так,— говорять котики,— ось не знаємо, як нам краще поділити клинчик сиру.

— Е,— каже лисичка,— се можна дуже добре зробити. Ось дайте я вас поділю!

Котики й дали їй, щоб розділила. Лисичка переділила сир надвоє, далі й каже:

— Ні, оцей шматочок — більший, треба порівняти.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Та й над’їла одного шматочка.

— А тепер,— каже,— оцей більший, треба його трохи підрівняти, щоб по правді було. Не можна, щоб комусь із вас кривда була!

І знов над’їла. Та так рівняла, рівняла — то того шматочка над’їсть, то того,— поки стало дві зовсім маленькі грудочки.

— Ну,— каже лисичка,— оце ж маєте тепер вже зовсім однаковісінькі шматочки — хоч і на вагу покладіте!

— Ну добре,— кажуть котики,— але ж ти багато нашого сиру з’їла! За віщо ж ти стільки нашого добра взяла?

— Як за віщо? — одказала лисичка.— А я ж вас за те поділила!

Запитання до учнів

Із-за чого сперечалися котики?

Як лисичка ділила сир?

Які почуття викликала у вас казка?

Читання казки

Знай міру

(Польська народна казка)

Овочівник і котляр проходили повз город.

— Дивися,— каже котляр,— он які великі головки капусти.

— Знайшов, чому дивуватися,— озивається овочівник.— Я одного разу виростив таку велику головку капусти, як дім.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

— Все то може бути,— відповів котляр.— Але от я зробив одного разу такий великий котел, як клуб.

Засміявся овочівник:

— Який ти хвалько! Говориш неправду і навіть не почервонієш! І в брехні знай міру! Ну скажи, навіщо тобі потрібен був той котел?

— Я у нім хотів зварити твою головку капусти.

Запитання до учнів

Як ви думаєте, хто говорив правду?

Які рядки викликали у вас посмішку?

Читання оповiдання

Неслухняний м’ячик

Усякі бувають м’ячики: і хороші, і погані. Тільки великим дітям чомусь попадаються завжди хороші, а малим неодмінно погані, пустотливі. Важко з таким пустотливим м’ячиком гратися: завжди він намагається кудись закотитися чи зробити яку шкоду.

Був такий неслухняний м’ячик і в Людочки. М’ячик — як усі м’ячики, нічого особливого: один бік синій, другий червоний. Коли мама купувала його в магазині, продавець сказав, що ліпшого м’ячика в усьому світі не знайти. А виявився він таким неслухняним, що з ним просто не можна було гратися.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність Тільки підкинеш — а він тікати. Біжить за ним Людочка, біжить за ним тато і ледве-ледве спіймають його десь у канавці. І не тільки в саду він такий — вдома теж любить попустувати.

То стрибне на буфет, то на стіл. А недавно таке було. Взяла Людочка м’ячик і почала з ним

гратися в кімнаті. Спершу він добре стрибав, невисоко. А потім розпустувався і почав стрибати то на ліжко, то на комод, то на стіл. І раптом як скочить на підвіконня, а чашка з молоком —

дзень! — і розбилась.

Людочка швиденько схопила ганчірку й заходилась витирати, та не встигла — до кімнати увійшла мама.

— Це що таке? Чому молоко на підлозі і чашка розбита? —спитала вона.

— Це не я, мамочко, це м’ячик розбив,— відповіла Людочка.

— Де ж він?

— Він тебе злякався і втік під ліжко.

— Який він неслухняний у тебе. Ну я ж йому!..

— Мамусю, не треба його ставити в куток. Він ненавмисне.

Мама заглянула під ліжко, дістала м’ячик і, не довго думаючи, покотила його в куток.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

— А ти,— сказала вона дочці,— дивись не підходь до нього.

Як жаліла Людочка бідного м’ячика! Він лежав у кутку сам і, напевне, гірко-гірко плакав. Людочка все поглядала на нього, і так їй хотілося взяти його в руки, пожаліти, але мама нікуди

не виходила з кімнати. Раз у раз Людочка підходила до мами і запитувала:

— Вже можна?

— Ні,— сердито відповідала мама.

Потім Людочка не витримала і сказала:

— Мамусю, це ми разом розбили чашку…

— Так чому ж ти одразу не сказала мені про це?

Людочка, опустивши додолу очі, потупцялася на місці:

— Я думала, що йому все одно…

Мама з докором похитала головою:

— Не можна свою провину звалювати на іншого. Треба завжди говорити правду. Ну, а за те, що ти сказала правду, на цей раз прощаю.

Ох і весело ж підстрибнув м’ячик! Потім ударився об підлогу і знову підскочив. І скільки він не стрибав, крім Людоччиних рук, він нікуди більше не потрапляв.

В. Сухомлинський

Запитання до учнів

Які слова виражають основну думку оповідання?

Заключне слово вчителя

Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад не вернешся».Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Та й вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я. Про брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усiх бокiв».

Отож, будьте з усiма чесними — i вам буде легко жити, бо ви нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.

Вірші

Всі публікації щодо:
Стус Василь

1. Над осiннiм озером.

Цей став повiсплений, осiннiй чорний став,

як антрацит видiнь i кремiнь крику,

виблискуе Люципера очима.

П“янке бездоння лащиться до нiг.

Криваво рветься з нього вороння

майбутнього. Летить крилатолезо

на вiття виголiле. Рине впрост

на утлу синь, високогорлi сосни

i на пропащу голову мою.

Охриплi очi збiглися в одне -

повторення оцього чорноставу,

насилу вбгане в череп.

Неприхищений,

а чуеш, чуеш протяг у душi!

2.

Менi здаеться, що живу не я,

а iнший хтось живе за мене в свiтi

в моiй подобi.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Нi очей, нi вух,

нi рук, нi нiг, нi рота. Очужiлий

в своему тiлi. I, кавалок болю,

I, самозамкнений, у тьмущiй тьмi завис.

Ти, народившись, виголiв лишень,

а не прирiс до тiла. Не дiйшов

своеi плотi. Тiльки перехожий

межисвiтiв, ворушишся на сподi

чужого iснування.

Сто ночей

попереду i сто ночей позаду,

а межi ними - лялечка нiма:

розпечена, аж бiла з самоболю,

як цятка пекла, лаконiчний крик

усесвiту, маленький шротик сонця,

зчужiлий i заблуканий у тiлi.

Ти ждеш iще народження для себе,

а смерть ввiйшла у тебе вже давно.

3.

Порiдшала земна тужава твердь,

мiський мурашник поточив планету.

Мiлiцьйонери, фiзики, поети

вигадливо майструють власну смерть.

Протрухлий украiнський материк

росте, як гриб. Вже навiть немовлятко

й те обiцяе стати нашим катом

i порубати вiковий порiг,

дiдiвським вимшiлий патрiотизмом,

де зрiдка тiльки човгання чобiт

нагадуе : iще iснуе свiт,

справiку заборонений, як схизма.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Ця твердь земна трухлявiе щодня,

а ми все визначаемось. До сутi

доходимо. I господом забутi,

вiтчизни просимо, як подання.

4.

Бiля метро “ Хрещатик “

щоранку зупиняеться

дитячий вiзок.

Двiрничка вибирае з чавунних урн

накиданий мотлох -

старi газети. ганчiр“я,

коробки з-пiд сiрникiв, недокурки,

навантажить ними вiзок

i сквером каштанiв рушае далi.

А сьогоднi, напередоднi свята,

вона вбрала найкращу спiдницю з сатину,

новенькi черевики й фуфайку,

навiть вiзок прикрасила

штучними квiтами з поролону.

Усмiшка й задума на ii обличчi

творить рiвновагу щастя.

5.

Посадити деревце -

залишити про себе найкращу пам“ять.

I вони стали насаджувати вздовж колючого дроту

квiти, кущi, дерева.

Дикий виноград обснував гострi шпичаки,

розвiсив лапате листя

i навiть попускав синюватi грона,

повився повiй,

трублячи в поблiдлi сурми нiжностi.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Коло горожi порозпускались такi пiвники,

пiвонii, жоржини,

що заберуть очi i не повернуть.

Начальство, перевiряючи, як вони виконують

взятi соцзобов“язання,

завжди ставило проти графи

“заходи щодо естетичного виховання

ув“язнених“ :

ведеться на високому iдейно-полiтичному рiвнi.

Однi тiльки пiдписи високого начальства

Iм нагадували забутi шпичаки дроту.

6.

Iх було двое - прибиральниця i двiрник.

Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi -

там, де видно увесь Труханiв острiв,

Дарницю i навiть поближнi трамваi,

i жваво обговорювали замацану статтю

“Як ми готуемо пленум райкому“.

Мiж ними спалахнула жвава дискусiя,

в якому районi мiста

пленуми провадяться найкраще.

Двiрник був настирливий,

але прибиральниця не здавалась:

по пам“ятi вона цитувала Брежнева.

Докази ii, майже незаперечливi,

таки справляли враження,

бо двiрник, скiльки не опирався,

мусив був здатися.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

З кишенi вiн дiстав

загорнений у газету снiданок -

цибулю, хлiб, кусень сала й пляшку води,

щедро розполовинив,

вiддавши iй бiльшу частину

хлiба, цибулi i навiть сала.

Поiвши i попивши,

прибиральниця дiстала з-за пазухи

зашмарованого вузлика,

висипала в жменю дрiб“язок,

пiднесла до очей

i стала пiдраховувати навпомац.

Напевно, вона збиралася

розрахуватися за снiданок,

але двiрник зробив королiвський жест:

мовляв, не треба платнi,

сьогоднi вiн частуе.

7.

Тато молиться богу,

тужить мама. Сестра

уникае порогу,

хоч вернутись пора.

Уникае - радiе,

повертае - мовчить.

Повечiр“я ще тлiе,

Iще хвiртка рипить.

Iще видно дорогу,

Iще гусне жура.

Тато молиться богу.

I ридае сестра.

8.

На Лисiй горi догоряе багаття нiчне,

I листя осiнне на Лисiй горi догоряе,

а я вже забув, де та Лиса гора, i не знаю,

чи Лиса гора впiзнала б мене.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Середина жовтня, пора надвечiр“iв твоiх,

твоiх недовiр i невiр i осiннього вiтру.

I вже половина життя забуваеться. Грiх

уже забуваеться. Горе i радiсть нехитра.

Середина жовтня - твоiх тонкогорлих розлук,

I я вже не знаю, не знаю, не знаю, не знаю,

чи я вже помер, чи живу, чи живцем помираю,

бо вже вiдбринiло, вiдквiтло, вiдгасло, вiдграло

навкруг.

Та досi ще пахнуть тужливi долонi тобi,

I губи гiркi аж солонi i досi ще пахнуть,

I Лиса гора пролiта - схарапудженим птахом,

I глухо, як кров ув аортах, надсадно гудуть голуби.

9.

Вiдлюбилося.

Вiдвiрилося.

Вiдпраглося.

День врiвноважений,

як вичовганий валун.

Поступово перетворюешся

на власний архiв,

дорогий,

мов померлий родич.

Нiчний ставок попiд соснами,

книги, самота -

бiльше не зворохоблюють.

Свiт - мiрiадом досяжних мет.

Забаганки - здiйсненнi.Вірші про чесність: 17 Біблійні вірші про доброчесність та чесність

Простягни руку попереду -

схололими пальцями

вiдчуеш самого себе.

Спокiй

вичинений.

10. М у м i я.

1

Голова його заполонена спогадами.

(Вiчне перемелювання однiеi iстини:

гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi,

пiдлiсть пiдлостi пiдлостi).

Хтиво показуе старечим ротом:

те, що було 1968 року новоi ери

вiддзеркалюе, нiби в мертвiй водi,

подii 1968 року перед Христом.

Рухаеться, зазираючи в брезклу воду.

Пiдiйшов побачив збагнув

збагнув пiдiйшов побачив.

Все вже збагнуте,

пiдiйшов побачив,

нi греця не збагнуть.

Але - стверджуватися:

утверджування покiйника,

реанiмацiя на рiвнi народження,

демократiя цвинтаря.

Очей - не треба.

Нiг - не треба.

Рук - не треба.

Зусилля - зайвi.

Зайва голова

на рудиментарних плечах.

Цар природи, вiнець ii,

бiльшае, отже, малiе.

2

Проминання - цiлюще.

Одужання - самовтратою.

Дозрiвання - знищенням,

Вивершення - божевiллям.

Композицiя багатьох голов,

поставлених одна на одну

(перша спить,

друга спить,

третя - спить,

четверта, п“ята -

до нескiнченностi! -

спить)

Верхня пантруе сон.

3

Кинеш камiнь -

розходяться рiвнi кола.

Ловиш кола -

тодi вони знов збiгаються,

утворюють подобу

стисненоi пружини.

Виймаеш камiнь -

чорнiе дiрка сама.

11.

Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою

на кашкетi

I витягнув п“ятака, схожого на сонечко.

А це вам дорога, вiн зробив кiлька ступнiв

праворуч,

носаком позначивши ii межу.

Щоб вам було радiсно - вмикайте магнiтофони,

транзистори,

берiть до рук iграшковi калатала,

бемкайте, хоч би й по головi.

Щоб не хотiлося iсти й пити -

слухайте лекцii, дивiться популярнi кiнофiльми,

як ви житимете щасливо,

коли доправитесь небесного царства.

А щоб не капав за шию дощ,

пам“ятайте,

що будь-яка злива

колись-то кiнчаеться,

навiть потоп.

Буде холодно - спiвайте оцих пiсень,

при цьому вiн подав жмутик

проштемпельованих текстiв

(дозволено цензурою

для колективного спiву

двом, трьом i бiльше спiвакам).

Коли вам захочеться вiдпочити -

розучуйте цiкаву гру про вiйну,

уявiть, що опали вас вороги

i хочуть позбавити щасливоо iснування.

Словом стрiляйте, кидайтеся на амбразури,

падайте пiд танки,

тiльки не розбiгайтесь, докинув вiн.

— Благодiйнику наш,

кому хочеться тiкати з раю,

загукали ми в одне горло,

вдивляючись в очi пiд кокардою,

схожi на двi крапельки ртутi.

12.

Я йшов за труною товариша й думав:

щастить - таки людям,

задер ноги, i нiякого тобi клопоту,

востанне блиснув голими стегнами покiйника,

а свiт хай собi ходить хоч на головi.

Та коли ми прийшли на цвинтар,

побачили стiльки машин, фургонiв, катафалкiв -

не те пiдступитися

голови встромити немае де.

Стояла величезна черга за ямами.

Кожен намагався захопити шмат землi

(на руки давали 1, 5 х 2 метри).

Наша черга була вiсiмсот шiстдесят третя.

Де його було дочекатися

коли полiзло стiльки горлохватiв

той iнвалiд першоi групи

в того право в тiеi немовля на руках

а той просто так - залляв з самого ранку слiпи

i суне куди втрапить

байдуже за капустою чи по смерть

Мали вже повертатися додому нi з чим

Думаю собi : приiдемо назад

я й кину покiйниковi як з кiлочка,

буде тобi вилежуватись, уставай-но

потерпи днiв зо три зо чотири

поки той плав спливе

однак спiшити - якого чорта

Аж тут пiдступаеться до нас

баба з двома кошиками

(на цвинтарi випродуе городину)

вам ями треба питае

можу вiдступити свою

карбованцiв за сто п“ятдесят

Воно можна знайти й дешевше

але ж то тiльки звання що яма

а в мене просто тобi перина -

i полежати i виспатись

там самому чи й з молодицею

(у баби весь металевий рот,

що називаеться озброена до зубiв)

Я вiдразу збагнув що це перекупка -

скуповуе й перепродуе цi ями

але не торгуючись

вийняв з кишенi грошi й вiддав -

на, щоб ти землi сироi наiлась.

13. Пам“ятi А. Г. *

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.

У бiлiй стужi сонце Украiни.

А ти шукай - червону тiнь калини

на чорних водах - тiнь ii шукай,

де жменька нас. Малесенька шопта

лише для молитов i сподiвання.

Усiм нам смерть судилася зарання,

бо калинова кров - така ж крута,

вона така ж терпка, як в наших жилах.

У сивiй завiрюсi голосiнь

цi грона болю, що падуть в глибiнь,

безсмертною бiдою окошились.

———

* Вiрш пам“ятi художницi Алли Горськоi, по-звiрячому вбитої при загадкових обставинах 1970 р.

14.

Попереду, нарештi, порожнеча

I довгождана. Вiчнiсть пiзнаю,

даровану годиною лихою.

А бiлий свiт - без кольору i звуку,

нi форми, нi ваги, анi смаку,

розлився безберегою водою.

Цей бенкет смертi в образi життя

щасливого вiдстрашуе i врочить:

устромиш ногу в воду - i помреш.

15.

Вони сидять за столом,

поклавши перед собою жилавi руки.

Ось сухi i нервовi - маминi,

ось татовi - важкi наче гирi,

сидить сестра - таемнича усмiшка

сновигае ii непевним обличчям,

усмiхаючись вона думае про свое.

Маленька племiнничка шестилiтня

навдивовижу вiдкритим поглядом,

пласким, як медуза,

по черзi прилiплюеться до брата,

матерi, тiтки,

сидить мiй син,

вибавляючись наостанок

увагою присутнiх,

купаючись у нiй,

як у розкошах.

— Час, каже тато

i помалу пiдводиться з-за стiльця,

мамине обличчя тьмянiшае,

нiкому зачепитись

нiзащо.

В кишенi я маю телеграму,

що через чотири години

лiтак прилетить до Жулян

I я почую

найрадiснiше i найздивованiше

“таточку!“,

щасливий крик дитинчати,

не призвиклого до життьових перепадiв,

вогню й морозу,

ночi й дня,

радощiв i горя

(скiльки то йому треба ще

обiрвати натужних жил,

аби збагнути рiзницю).

В кишенi я мав телегpаму

i, впpавний pежисеp,

пpимушую pухатись

своiх piдних далеких доpогих

так, як менi заманеться.

Я тоpжествую, маленький Бог,

окpiм телегpами

в кишенi у мене лiтак,

дpужина з усiма доpожнiми бебехами

i син пpинишкло-гpайливий,

як довipливе зайча.

Я насалоджуюсь надутою певнiстю,

адже пpотягом тpьох годин чекання

я можу бути певним,

що свiт не збожеволiв.

16.

Сповнений почуття вдячностi,

вiн захотiв переповiсти менi

всю свою iсторiю,

але виявилось,

що iсторii нема,

i вiн мусив був обмежитись

самими словами вдячностi.

17.

Я знав майже напевно,

що вiн обiкрав моiх друзiв,

зробив нещасною мою матiр,

а дружину призвiв до сухот.

I сповнений рiшучостi,

я подався до нього на розплату.

— Де ти, мiй кате?

гукнув я на весь знелюднiлий зал,

в якому кат проживае.

У вiдповiдь чотири реви,

одбитi од стiн,

вдарилися об стелю

i, мертвi, впали до моiх нiг.

— Де ти, мiй кате?

гукав я удруге i втрете,

чотири реви воскресали iз мертвих,

пiдводились догори i падали об землю.

Невже вiн здох 1 вирiшив я зрадiло.

Але повертаючись додому,

Побачив, що бiля моiх дверей

зупинилися двi ноги, двi руки й тулуб

(голови не було).

— Ти що тут робиш i я застукав його зненацька,

I з переляку двi руки, двi ноги й тулуб

збiглися в тiло без голови.

Вхопивши тiло без голови,

я гукнув у порожню рурку шиi:

— Скажи менi, де мiй кат.

— Не бий мене, попросила рурка,

Йди до того будинку, де був,

у першiй кiмнатi сидiтимуть люди без голови,

в другiй - ще й без нiг,

у третiй - ще й без рук,

у четвертiй побачиш самi тулуби,

а в п“ятiй нiчого не побачиш -

там i е твiй кат.

Але повторюй i повторюй до безкiнця

все, що хочеш йому сказати.

тiльки не вiр своiм очам:

Вiн там, де його немае.

18. Пам“ятi М. К. Зерова.

Колеса глухо стукотять,

мов хвиля об паром,

стрiчай товаришу Хароне,

з лихом i з добром.

Колеса б“ють, колеса б“ють,

кудись торують путь,

уже й додому не вернуть,

додому - не вернуть.

Колеса глухо стукотять,

колеса стукотять

в христа, в вождя, в усiх божат

i в мать i в перемать.

Москва, гора Ведмежа, Кем

i Попiв-острiв - шлях

за гратами, за вартами,

розбухлий на сльозах.

I знову Вятка, Котлас, Усть -

Вим. Далi - до Чиб“ю.

рад-соц-концтаборiв союз,

котрий господь забув.

Диявол теж забув. Тепер

тут править iнший бог:

марксист, расист i людожер

один - за трьох.

Москва - Чиб“ю, Москва - Чиб“ю,

печорский концентрак

споруджуе нову добу

на кровi i кiстках.

19.

Так явно свiт тобi належать став,

що, вражений дарованим багатством

оцього дня, вiдчув як святотатство:

блукати лiсом, йти межи отав,

топтати ряст, аби спiзнати в зорi

наближення своiх грiховних прав.

Рушай вперед. I добротою хворий,

розтань росою димною мiж трав.

20.

Ця п“еса почалася вже давно,

I лиш тепер збагнув я: то вистава,

де кожен, власну сутнiсть загубивши,

i дивиться, i грае. Не живе.

Отож менi найщасливiша роль

дiсталася в цiй незнайомiй п“есi,

в якiй я слова жодного не вчив

(сувора таемниця). Автор теж

лишаеться iнкогнiто. Актори

чи е чи нi - не знаю . Монолог?

Але без слiв? Бо промовляють жести

непевнi. Що то - сон ачи ява?

Чи химороднi вигадки каббали?

Чи маячня i тiльки?

Стежу оком

за тим, що наш глухонiмий суфлер

показуе на мигах. Не збагну я:

захочу стати - вiн накаже: йди,

а йти почну - примушуе стояти,

у обрiй декорований вдивляюсь -

велить склепити очi. Мружусь - вiн:

у свiтле майбуття свое вглядайся.

Сiдаю - каже, встань. Отетерiлий,

вирiшую : найщасливiша роль

дiсталась iншому комусь. Ти граеш

несповна розуму.

Й одразу входжу в роль,

загравши навпаки. Менi б смiятись -

я плачу. Груди розпирае гнiв

(маленьке перебiльшення : сновиди

навiки врiвноваженi в чуттях) -

а я радiю. Рушив катафалк -

а я втiшаюсь. Вилiзши на повiз,

шаленствую : хай славиться життя.

Захоплений суфлер не сходить з дива

i тiльки пiдбадьорюе: вiват.

Поскрипують стiльцi в порожнiй залi,

единi глядачi цiеi сцени,

i мудро так вглядаються крiзь мене

у порожнечу, видну тiльки iм.

Так голова болить. I так нестерпно

прожекторна освiтлюе пiтьму,

неначе тьмавий зал перетворився

на снiп вогню пекельного.

Суфлер

наказуе нарештi зупинитись.

I я вганяюся з розгону в зал.

I все. Скiнчилося. Вистава щезла.

Завiса впала. Я вже не актор -

глядач. А скiльки покотом у залi

лежить живих мерцiв, старих акторiв,

обпалених огнем шалених рамп.

I всi вони до мене простягають

осклiлi руки:

— О, щасливий Йорику,

твiй номер тут сто тридцять п“ять. По ньому

шукай подушку, ковдру i матрац,

I можеш спочивати, скiльки хочеш.

Тут час стоiть. Тут роки не минають.

Бо тут життя - з обiрваним кiнцем,

як у виставi. Тiльки е початок.

Кiнця ж нема.

— Як ця вистава зветься?

— Щасливий Йорик.

— Тобто, я герой,

як кажуть заголовний?

— Був героем,

тепер - скiнчилося.

Ми теж колись б у л и.

— А що за п“еса?

— Варiант удатний

давно вже призабутого Шекспiра,

ii створив славетний драматург.

— А як його на прiзвище?

— Нема в нас прiзвища.

— То як же так?

— Iм“я годиться тiльки тим,

котрi iснують.

— А ви?

— Ми всi однаково щасливi!

— А Йорик - божевiльний?

— Нi. Щасливий.

Щасливий? Так? А я кретина грав.

— То що тебе дивуе? Хай кретин,

розумний, генiальний чи щасливий

або нещасний - то пустi слова,

що правлять для розрiзнення та й тiльки.

А тут немае родових одмiн.

Бо кожен з нас - актор обо глядач

А це одне i те ж. Бо глядачевi

так само треба грати глядача,

I то - захопленого. А наймення

У нас нема свого. Нинi - Йорик,

а завтра вже н i х т о. Чекай на роль,

якою i почнеш найменуватись,

допоки скону. Раз единий - Йорик,

а все життя - нiхто. Нi тобi виду,

нi iменi. А грай чуже занудне

нашiптане життя - самi повтори.

Так живучи у ролi аж до смертi,

вивчай слова забутi: боротьба,

народ, любов, несамовитiсть, зрада,

поряднiсть, чеснiсть . . .

Так багато слiв

тi предки повигадували. Боже -

життя на грiш, а так багато слiв:

I всi вони чужi i незнайомi.

Скажiмо, нас назвали будiвничi,

а що то - будiвничi - не питай.

— Ви щось будуете?

— А що то - будувати?

Так звуть вас - будiвничi, от i вже.

А нам до того байдуже. Хiба

тобi не все одно, що справжнiй Йорик

був зовсiм, може, i не Йорик. Навiть

напевне нi, раз так його зовуть.

Ти пам“ятаеш? Гамлетовi в руки

попав лиш череп - нi очей, нi губ,

нi носа анi вух - зотлiв геть чисто,

ось так, як ми. То можеш називатись

як заманеться. Тут усе одно:

герой, актор, глядач, суфлер i автор -

усi живуть одне чуже життя:

удень - вистава, все одна й та сама,

хоч завше невiдома, бо ждання

то теж актор, що грае сподiвання

I вмiе виiнакшувати свiт.

А уночi - те ж саме. Лицедiй

вже звик до спокою. Допiру смеркне -

ховаеться пiд ковдру, нiби равлик

у мушлю. Той, скажiмо, бубонить

собi пiд нiс якiсь уривки ролi

(озвучуе мовчання й мертвий жест),

а той займеться реготом - вiдлоск

летить в концертну яму. Третiй спить,

четвертий плаче. П“ятий - втупить очi

у стелю - i мовчить, мовчить, мовчить.

Ще був один - молився. Скiльки знаю -

вiн був iз нас найстаршим, пережив

аж трьох суфлерiв (iх життя коротке).

допоки не завiсився. З нудьги,

подейкували нашi лицедii,

хоча розмов про те i не було.

— Чому ж? - А що балакати? Даремне

плескати язиком. Ще хто почуе

i донесе суфлеровi. Бо ми

радiти зобов“язанi до смертi.

Це перший наш обов“язок. Колись

був завiтав до нас найголовнiший

суфлер. Велику раду вiн зiбрав

i слухав кожного. А ми стояли

i хором дякували. - Ну, а той? - Дивився

i розуму випитував у нас.

Хто радо радiсть грав - того налiво,

нерадо хто - направо йди. Бо грiшник,

хто журиться. А праведний радiе.

Ото ж бо й е що так. I перегодом

понурих вивезли кудись. Казали,

до школи радостi. Та досi жоден з них

не повернувся звiдти. Ну, бувай,

бо завтра загадав менi суфлер

демонструвати щастя три години,

чотири - гнiв, а решту дня - любов

i вiдданiсть. То треба й вiдпочити.

I вже залишений напризволяще,

я мiзкував собi, що досить рух

единий одмiнити - i тодi

вже не збагнеш кiнця анi початку,

бо все переiнакшуеться. Свiт

тримаеться на випадкових рухах,

якi його озвучують. Пiтьма

навпомацки у костi грала. Глухо

постогнували соннi лицедii,

i оком Полiфема угорi

свiтив червоний мiсяць безязикий.

Я ждав чогось до ранку. Нiч? Життя?

Чи може, вiчнiсть проминула? Тiльки

нарештi, увiмкнули дня рубильник

i краном баштовим пiдняли сонце,

а на склепiннi неба появило

двох лицедiiв, що спiвали дружно

за жайворонiв. Iз лабораторiй

взяло росу на пробу. I вчепило

рекламний щит: “Ставай - но до роботи,

почався день“. До будки влiз суфлер,

i п“еса почалася, не скiнчившись.

21.

Змагай, знеможений життям,

знеможений, змагай.

Минуле вабить вороттям

i врочить i нехай.

А ти, сомнамбуло, змагай,

у напiвснi живи,

де жовтi сходяться леви

у присмерковий гай.

У воду зазирнуть ставка

й свiчадо ночi п“ють,

iм шерсть полискуе шорстка,

мов пелехата лють.

А голоси протобажань

лиш горло перетнуть,

покрають серце без ножа

i мовчки одiйдуть,

лишивши, як загуслий бiль,

укритий смерком гай,

де тiнi товпляться в тобi,

проте - не потурай.

Он бач - верба - димочком тiнь.

Ти ж тiнi тiнi тiнi тiнi тiнь.

Анi рухнеться волосiнь,

занурена в глибiнь.

22.

Мов жертва щиростi - життя,

мов молодечих крил

пружнавий трiск, як небуттям

укрився суходiл.

Ти ще на кiнчику пера

возносишся увись.

а вже пора ? Давно пора.

Спадаючи, молись.

Як жертва щиростi, як кат

оговтаних бажань,

переминай за гранню грань,

чекаючи розплат -

за те, що марнував свiй вiк,

надмiру неба праг,

що був людинi чоловiк,

i друг, i брат, i враг.

I я найперше помолюсь

I вдруге помолюсь

I втрете помолюсь.

I в смерть

з землею порiднюсь.

23.

У тридцять лiт ти тiльки народився,

аби збагнути: мертвий ти еси

у мертвiм свiтi. I нема нiкого

окруж. Ти тiльки сам. I - мрець еси.

Хiба що так: недозволенний простiр

живого духу кличе самосмерть

подобою життя. Це - на початку.

А далi вже - й убiйництвом. Проте

природа розправляеться простiше.

Бо плоть твоя сплюндрована до тебе

I дух тобi спотворили давно.

Поневажаю iндивiдуальнiсть -

справiковий набуток лихолiть.

Отож - бреди назад. I скiльки сили

простуй назад. Бо тiльки там життя -

ще до народження. Iз свiту iмiтацiй -

вповзи у кожну з вимiнених шкур.

Простуй назад - в народження вертайся,

де щастя глупства, смороду i тьми,

I там витворюй рай. Там так i треба:

людина мае спати - отже й спить,

белькочучи якiсь слова спросоння.

Земля укрилась панцирем, немов

стара, давно оглухла черепаха,

а ти на нiй, мов кузочка мала,

що творить сталий свiт на збiглiй хвилi.

Нiвроку, вiдмолоджуеться смерть.

24.

Людина флюгер. Так. Людина флюгер.

пiдвладний вiтровi, а не собi.

Я знаю? Може, бог чуттями править.

чуттями править, може, дика товч

ще не оговтаних бажань людських.

А ти живеш навпомацки - i тiльки.

Самопiзнання - самозагасання.

Триматися у власному сiдлi -

такi химери юностi, що шкода

i часу i себе i бога - теж.

I вже. Вкипiла пiд ногами магма,

й ствердiла товщ i магма почувань,

i прагнення ствердiлостi - повтори.

...А змучений повторами, натрудиш

з“ятрiлу душу. I нема тобi

рятунку: прохромити твердь змертвiлу

I в море неспокiйно увiйти,

щоб борсатися i, немов вiтрило

порожне, виповнитись шалом дня

i вже покореному, порiднитись

з безумством свiту бiлого. Пливи

i погинай, заблукане човенце.

Як здумано життя чуттями править.

Зухвало як - цуратися душi

i навертати й повнитись. I вiчно

летiти в сонмi самопочезань.

25.

Вмирае пiзно чоловiк,

а родиться дочасно,

тому й на свiтi жити звик,

як раб i рабовласник.

Вiн като-жертва, жертво-кат,

страждае i богуе,

iде вперед, немов назад,

як душу гнiв руйнуе.

О свiте свiте свiте мiй,

Iй-бо, нiяк не звикну:

невже твiй син - то тiльки злий,

а добрий - то калiка?

А все немудре. Доживу

вiка, докалiчiю,

Допоки жили не зiрву

чи не зламаю шиi.

26. В е р т а н н я .

Перерiзане свiтлом вiкно

вулицi - бiле по бiлому

аж до болю.

Насип.

Далеке шосе.

Машини.

I небо вологе - над.

Шлях у себе:

вабить (уже закритий),

вiдкриваеться (на розлуцi).

Темiнь. Шукай.

Що там? Снiг,

бором - кукурудзиння.

Досвiтнi таемницi.

Терикон.

Смердюча рiчка

глибом випахла.

Нехитрi подорожi

ставком.

Дитяча зверхнiсть,

невимовлене зрiднення

з кригою, з вiтром.

Душе, шалiй.

Скiльки не повертайся

(черга даремних спроб) -

ось воно, зачудоване:

перерiзане свiтлом вiкно

вулицi - бiле по бiлому.

Аж до болю.

Насип.

Далеке шосе.

Машини. I небо вологе - над.

27.

Молочною рiкою довго плив:

об мене бились бiлостегнi риби,

стояв нестерпний свiт, як круча здиблений,

а попiд кручу зяяв чорний рiв.

Оце. Оце воно. Оце воно -

лиш ти i я. I здиблений, мов круча,

високий свiт. Ану ж, тебе я тручу,

аби з тобою запiзнати дно,

де лiтеплена рiчка молока

потьмариться до вигусклоi спеки,

день збрижиться, утеклий i далекий,

i ледве висхла, наче вiск, рука

малу об“яснить свiчку. Мов живиця,

спижово-згускла обтiкае нiч,

по краплi скапуючи.

Хай святиться

ця маячня, що стала при вiкнi

i бiлою, мов немiч, головою

об шибу б“еться. Хай святиться сон

i роками проритий, як прокльон,

цей спогад, що спотворений явою.

28.

Рятуючись од сумнiвiв,

б“ю телеграму собi самому:

вчасколивесьрадянськийнарод

iвсепрогресивнелюдствоготуеть

сягiднозустрiтичерговийз“iздкпрс,

бажаю тобi великих успiхiв,

щиро заздрю, що ось уже тридцять рокiв

ти живеш у найщасливiшiй у свiтi краiнi.

Але й пiсля цього досада не минае.

Тодi я примушую себе пригадати,

що мiжнародна обстановка

сьогоднi складна як нiколи

i заспокоююсь.

29.

Як страшно вiдкриватися добру.

Як страшно зiзнаватись, що людина

Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати,

коли вона захована помре

у темрявi, щоб нишком вiдвезти

на цвинтар душ, i щастя запопасти,

якого вже до ран не прикладеш.

Як вабить зло. Як вабить грiх - пiти

свiт-за-очi, повiятися з вiтром

i власноi подоби утекти,

мов чорта лисого. Кульгавий день

увiйде в темiнь, гляне по криiвках

i завагаеться. Бо шкода працi:

сидить при ватрi плем“я самоiдiв,

щасливо позiхае. На вогнi

печеться м“ясо. В казанi окрiп

переливаеться. Сьорбають юшку

i, повнi фiлософських резигнацiй,

мiзкують, з кого б смажити печеню,

щоб стало на снiданок i обiд.

Кульгавий день вiдходить, бо печерний

iкластий лютийсмерк не западе,

допоки аж останнiй самоiд

не з“iсть себе самого i помре

Iз фiлософським виразом. Мовляв,

Життя коротке, а - забракло м“яса.

30.

Напередоднi свята,

коли люди метнулися по крамницях,

виносячи звiдти шпроти, смажену рибу,

шинку i горiлку з перцем,

якийсь дивак, обутий в моднi черевики

(такi тиждень тому були викинули

в унiвермазi “ Украiна “ - двадцять два

п“ятдесят з навантаженням - дитячi штанцi

вiсiмнадцятого розмiру), облився чортiвнею

i пiдпалив себе.

О, вiн горiв, як порося, смажене примусом, -

налетiв на людей, що культурно собi стояли

в черзi за цитринами.

Порозбiгалися усi як один:

вiд нього так несло смаленим -

носа було навернути нiяк.

На щастя узялося кiлька мiлiцiонерiв,

одразу вкинули його в машину

i помчали в бiк Лук“янiвки.

А черги ми таки достоялись. Аякже:

що то за святковий стiл без цитрин?

31.

Сьогоднi свято.

Спереду трамвая

вчепили шмат полотна з написом:

“Хай живе рiдна КПРС!“.

На зупинцi, обступивши вагон,

один з-перед другого

люди пхаються у дверi,

а старий чоловiк,

геть обвiшаний медалями,

лишився в кiнцi натовпу

i лаеться на чому свiт стоiть.

Вiн набрався ще зранку

I ледве тримаеться на ногах.

32.

Утрачено останнi сподiвання,

Нарештi - вiльний, вiльний, вiльний ти.

Тож приспiшись, йдучи в самовигнання:

безжально спалюй дорогi листи,

i вiршi спалюй, душу спалюй, спалюй

свiй найчистiший горнiй бiль - пали.

Тепер, упертий, безвiсти одчалюй,

бездомного озувши постоли.

Що буде завтра? Дасть бiг день i хлiба.

А що, коли не буде того дня?

Тодi вже гибiй. Отодi вже - гибiй,

Простуючи до смертi навмання.

33.

Цей корабель виготовили з людських тiл.

Геть усе: палуба, трюм, щогли

I навiть машинне вiддiлення.

Морока була з обшивкою -

особливо погано держали воду мiсця,

де попадалися людськi голови.

Коли утворювалася потужна водотеча,

дiру затикали кимось з екiпажу,

в той час як решта

шукала щасливоi пристанi

у вiдкритому морi.

34.

У Прохорiвцi - сни, мов рiки

напровеснi: об груди б“ють,

як об пороги. Думи йдуть,

неначе дзвони. I великi

тумани в головах ростуть.

У Прохорiвцi сни, мов рiки.

Так увижаеться не раз:

заснеш - не чути й третiх пiвнiв,

i сновигають тiнi дивнi -

то Максимович i Тарас

бредуть Михайловим узвозом

угору й гору - аж до хмар,

де виткався Волосожар,

де марення чумацьким возом

пускаються у Крим по сiль.

А потiм враз оступить бiль

натужну душу - й не дихнути.

Iдеш у визорену нiч,

поки зблукаеш межи рути,

вiддавшись довгiй маячнi.

У Прохорiвцi сни, мов рiки.

35.

Чоловiк пiдiйшов до меморiуму

i прочитав на ньому власне iм“я:

вiчна слава героям,

що полягли за незалежнiсть Вiтчизни.

Йому приемно й боляче.

Пiд однiею сорочкою Колима i Ташкент.

Та мешканцi мiста зiгнорували його:

хто повiрить цiй байцi?

Якщо ти й живий - тим гiрше для тебе:

вшановуем тiльки мертвих.

Весь клопiт скiнчився, коли видали довiдку:

“ Пред“явника вважати за мерця “.

36.

Я сидiв на весiллi

серед поважних молодикiв -

у того голос, наче в диякона,

той остаточно схрип вiд горiлки й спiву,

а та в котрий вже раз переконувала присутнiх,

що не така вже й дурепа,

як здаеться на перший погляд.

Я вигукував з усiма “гiрко!“

i думав про Валентина Мороза,

згадував його лоб i волосся й очi

i переконувався знову й знову,

що горiшньою частиною обличчя

вiн скидаеться на пророка.

Всi жували, пиячили, удавали з себе веселих,

I я жував, пиячив, удавав з себе веселого,

але так було гiрко на душi,

так несподiвано пронизливо гiрко,

що побачивши, як дружина моргае

менi “ ходiм “,

з полегкiстю вiдiтхнув

i схопився за втечу,

як потопельник за соломину.

37.

Сидимо бiля погаслого вогнища,

перетрушуемо в долонях попiл,

розтираемо витухлi геть вуглини:

а що як зажеврiе раптом жар?

Тут темно i темно там i ще далi темно,

але жар нiби жеврiе.

Ось вiн ! задумано каже друг,

очi його туманiють страхом.

Бачу, вiдказую скорбно друговi,

придивляючись до нiчних свiтлячкiв.

Сидимо бiля погаслого вогнища -

столiття, друге, трете,

жар не стухае, не гасне.

Такщо друг, коли невiра його нестерпна,

називае купину вiчним вогнем

i просить сiрника,

щоб запалити цигарку.

38.

То все не так. Бо ти не ти,

I не живий. А тiльки згадка

минулих лiт. Черед мости

вiкiв блага маленька кладка.

А небо корчиться в тобi

своiм надсадним загасанням,

яке ти тiльки звеш стражданням.

Цi роки, збавленi в ганьбi, -

то так судилося . . .

————-

39.

Спочатку вони вбивали людину,

потiм вбитого оживляли.

Реанiмацiею займалися

в косметичних кабiнетах

(малярi - замiсть лiкарiв).

Справi оживлення

вiддавали життя

цiлi династii майстрiв пензля.

Зате й вiдрiзнити живого вiд мертвого

було неможливо.

40.

Вечiрнiй сон. I спогади. I дощ

колише свiт розпуклого ясмину.

Бездомний вiтер. Спи, маленький сину,

спи, сину мiй маленький, коли хоч.

Немае мами нашоi давно -

вертала, поспiшала, забарилась.

Надворi дощ i лле як iз барила.

Заснеш - i чуеш: торготить вiкно.

Здаеться, хтось пiдiйде до дверей,

проситиме негоду переждати.

Ти ж, синку, спи i не питай про матiр,

I бiльше не загадуй наперед,

бо не стоiть хвилина на хвилинi,

хвилина на хвилинi не стоiть.

Нехай тобi бодай у сновидiннi

появиться очiкувана мить.

41.

Цей бiль - як алкоголь агонiй,

як вимерзлий до хрусту жаль.

Передруковуйте прокльони

i переписуйте печаль.

Давно забуто, що е жити

I що е свiт i що е ти.

У власне тiло увiйти

дано лише несамовитим.

А ти ще довго сатанiй,

ще довго сатанiй, допоки

помреш, вiдчувши власнi кроки

на сивiй головi своiй.

42.

Тагiл. Зима. Шiстдесят перший рiк.

I я солдат, що пiсля всiх скорочень

попав сюди - докантувати строку,

одержав за зразкове военробство

(були солдатськi жарти - военраб)

увiльнення.

Напевне, цiлий рiк

проживши мiж болiт, ялин, казарм,

до мiста не показуючи носа,

я звикнув пити був (замiсть горiлки -

трiйний одеколон). Онучi прати

хоч раз на мiсяць. Згадувать дiвчат,

що буцiмто в життi одним i снили,

аби менi вiддати свiй вiнок.

Пускати в дiло свiй солдатський пасок,

розповiдать солонi анекдоти.

Навчився сачкувати так майстерно,

немов солдат, що добувае строк.

Отож - Тагiл. Не пам“ятаю - парк

чи сквер мiський зiбрав великий натовп

щасливих гаволовiв: школярi,

студенти, металурги, кагебiсти,

наш брат солдат, старi пенсiонери -

дивилися на виставку собак.

I то було видовище, скажу вам:

орденоноснi пси - могутнi груди,

обвiшанi медалями, а морди -

пихатi, як в заслужених митцiв

чи лаврейованих мiлiцйонерiв -

подзенькуючи бляшками, проходять,

зневагою вшановуючи натовп,

а бiля них, тримаючи побожно

ланцюг, - щасливi власники собак.

О мить блаженства - i людей i псiв!

Однi - щасливi ницiстю своею

i пpиналежнiстю чотиpиногим

так низько хиляться благочестиво

пеpед Н i ч и м, що зветься зокiл.

А дpугi - на хpебтах своiх довгастих

несуть такий тягаp своеi слави,

аж закипае вiд обpази кpов

в собачiм сеpцi: ось воно, мовляв

мистецтво для безpогих. Гнiт тяжкий

зумисних демокpатiй. П е p е д к и м

демонстpуватимем ясновельможнiсть

своiх заслуг i подвигiв? Кого

вщасливлювати власною явою?

К о м у показувати псову мiць,

деpжавну гоpдовитiсть i незламнiсть?

Я був у натовпi. Я був н i к и м.

Я соpом вiдчував за власну ницiсть,

за военpабство. I безмipний жаль

виповнював мою голодну душу,

що я не пес. Оpденоносний пес.

43.

У цьому полi, синьому, як льон,

де тiльки ти i нi душi навколо,

уздрiв i скляк: блукало в тому полi

сто тiней. В полi, синьому, як льон.

А в цьому полi синьому, як льон,

судилося тобi самому бути,

аби спiзнати долi, як покути,

у цьому полi синьому, як льон.

Сто чорних тiней довжаться, ростуть

I вже, як лiс сосновоi малечi,

устрiч рушають. Вдатися до втечi?

Стежину власну, нiби дрiт, згорнуть?

Нi. Вистояти. Вистояти. Нi -

стояти. Тiльки тут. У цьому полi,

що наче льон. I власноi неволi

спiзнати тут, на рiднiй чужинi.

У цьому полi, синьому, як льон,

супроти тебе - сто тебе супроти.

I кожен супротивник - у скорботi.

I кожен супротивник, заборон

не знаючи, вергатиме прокльон,

твоею самотою обгорiлий.

Здичавiв дух i не впiзнае тiла

у цьому полi синьому, як льон.

44.

— Громадяни, дотримуйтесь тишi,

вимагають чотири щити навколо високоi вежi,

де великими лiтерами зазначено

“Всесоюзний науково-дослiдний центр

по аклiматизацii картоплi на Марсi“.

— Колись вона була дешевша за сiрники,

патетично вигукуе високий дiдусь,

гладячи рукою кота,

що визирае з-пiд пальта,

яке бувало в бувальцях.

— Ви бачили, в них нiколи не гасне свiтло,

пiдносить догори пальця

облисiлий пенсiонер у пенсне

(тiльки тепер вiн вiдриваеится вiд фолiанту).

— Да-да, докидае лiтнiй чоловiк

у пожмаканiм костюмi,

i важко второпати, про що вiн думае.

— Героiчна, подиву гiдна робота,

компетентно протягуе людина в штатському,

при цьому вiн владно обдивляе численний гурт,

що зiбрався перед брамою,

i жде, коли ж, нарештi,

можна буде пекти картоплю на вулицях.

— Ось де повчитися, як треба служити

народовi,

мрiйливо виспiвуе бiлява дiвчина,

для якоi любов до народу

означае тiльки плотську любов.

З виразом облич як на сповiдi

люди побожно прислухаються

до врочистого гамору за муром.

Pаптом звiдти долинае хтивий

дiвочий веpеск.

Високий дiдуган витягуе суху шию,

вуха його нашоpошенi як у зайця.

Iнтелигент, втупившись у читання,

мало не носом водить по стоpiнках.

Знiяковiлий чоловiк у пожмаканiм костюмi

починае стаpанно пpигладжувати pуками

пасмуги на лацканах.

Людина у штатському вiдходить у тiнь

i там, нiби свiчки, запалюе очi:

спочатку починае жевpiти одне, потiм дpуге.

Бiлява дiвчина стае схожою на весталку.

Натовпом ходить оpганiзований кашель,

настiльки стpашний , що обличчя деяких

скидаються на синi баклажани.

Дiвочi веpески не вщухають.

Вони pостуть i pостуть,

починаеться дика оpгiя,

тлустi муpи заходяться смiхом,

що збiгае iз них, як тiсто.

Люди нишкнуть, похиляючи голови,

нi паpи з уст.

Тимчасом на муp видиpаеться гаpна гейша

i показуе натовповi язика.

45.

Чого ти ждеш? Скажи - чого ти ждеш?

Кого ти виглядаеш з-перед свiту?

Кого ти сподiваешся зустрiти,

а най i стрiнеш - вiри не доймеш?

Тамтого свiту закуток глухий,

а в ньому жiнка, здумана зiгзиця,

шепоче спрагло: боже 6 най святиться,

о най святиться край проклятий мiй.

Ще видиться: чужий далекий край

i серед степу, де горить калина -

могила. Там ридае Украiна

над головою сина: прощавай.

I плачуть там, видушуючи з себе

сльозу навмисну, двое ворогiв,

радiючи, що син той не любив

нi Украiни, нi землi, нi неба.

I всуе хилиться висока тiнь

чужого болю. Пустинь Украiни

безмежнiшае в цьому голосiннi,

аж перемерзла луниться глибiнь

опiвнiчна.

Кого ж ти, демон зла,

кленеш, кленеш, кленеш i проклинаеш?

Кого з самого себе викликаеш?

Свою недолю? Грудочку тепла

пiд попелом столiть? Кого ж ти ждеш?

Невже сподiешся колись дожити,

щоб мовити чеканню: Все. Ми квити.

Ти забираеш, буцiмто даеш.

46.

Вдасться чи нi

сього разу повернутись додому?

Вдасться чи нi?

Cтарий терикон шахти 10 - бiс,

де ти в дитинствi збирав вугiлля,

обрiс чотирма новими.

I де з них твiй давнiй - не збагнеш.

Вулицею здибають тебе

незнайомi люди.

Двое старих,

чий син десять лiт тому

загинув в авiацiйнiй катастрофi,

колишуть немовля.

Давнi стежки переорано,

дороги дитинства

засадженi кукурудзою.

I навiть мама

з недовiрою позирае на тебе -

це ти чи нi?

Йде середина лiта.

Якраз над нашим городом,

над яблунями, обприсканими хлорофосом,

над карликовим вишником,

висадженим пару лiт тому

над твоею осамотiлою головою.

Йде середина лiта.

Зрiдка дощить високе серпневе небо,

гавкають собаки по дворищах

i крайня зоря над самим небосхилом

надсадно продираеться крiзь вiття дерев.

Йде середина лiта.

I видиться тобi потемнiлий став,

степ , охололий вiд птаства

i збирачiв овочу,

видиться вечiр,

заволочений хмарами,

видиться хатка - без вiкон i без дверей.

Йде середина лiта.

47. Марко Безсмертний

Напередоднi всенародного свята

покинувши могилу ,

Марко виграбався на свiт ,

розрiвняв землю ,

щоб нiхто не помiтив утечi ,

зайшов до найближчого райкому партii ,

вбрався в службовий одяг

/йому попалися червонi сап“янцi ,

синi шаровари з червоним поясом

i сорочка з вишиваною манiшкою

на всi груди/.

Треба було чимось прикрити

свою голомозу голову,

але не було нiчого пiдхожого,

довелося задовольнитися

шапкою з молодого оленя.

Тепер можна й вiдзначити

десятилiтнiй ювiлей своеi смертi.

I Марко, махнувши рукою,

вирiшив проциндрити

частину заощаджених за десять рокiв

партiйних внескiв:

у гастрономi купив пляшку Московськоi,

банку кiльки в томатному соусi,

головку цибулi

i пiвбуханки житнього хлiба.

Спорядивши сiтку,

вiн повернувся на цвинтар,

випив, закусив

i блаженно полежавши горiлиць

подався на урочистостi

Свiт вiдзначав 100-лiтнiй ювiлей

Володимира Iллiча Ленiна.

48.

Раз на тиждень

Вони викопуються з землi,

з нiрки, сизоi од самотностi,

i збираються разом.

Кожен крiт уявляе себе людиною,

забуваючи, що вiн крiт,

але забувши, який вiн крiт,

йому важко уявити себе людиною.

I тодi вони силують себе,

щоб пригадати небо над головою,

уявляють свiтаннi кольори

нiч вечiр дощовi хмари

поки стае важко й помiтити

що неба небо

розточене по нiрках

сховалось пiд землею

iхня натура

стае кожному за найбiльший тягар

важчий за землю

що провисла над головою

важчий за оскарження зниклого неба

важчий за iснування

iншими днями

вони почуваються щасливими

i тодi iх виповнюе

тьмяна радiсть

i тодi заклопотанi

I

вони забувають

що на iхнiх вiдгодованих спинах

тримаеться земна i небесна твердь

Обидвi твердi iснують уперемiш

i вони просто не помiчають жодноi

Але мученики свого щастя

кроти потребують забутого горя

мовби повiтря

це допомагае травленню

i раз на тиждень

кроти викопуються з землi.

49.

Один лиш час i мае совiсть:

тече й тече, немов Днiпро.

Не знаю, зло це чи добро -

та загадкова невiдомiсть

вже й закiнчитися спiшить .

I те - померти ачи жить -

однаковiсiнько, iй богу ж

однаково. Чи ти чи нi,

а помремо на чужинi,

шукавши отчого порогу.

50.

— Надворi дощ? - я запитав

— А так, на небi нi хмарини

I сльози на очах дружини

вiд сподiвань i вiд ослав

— А що ти, плачеш? та покинь

— Авжеж, смiюся. Довгi злиднi

в цiй подобизнi днiв невиднi.

Так розтае пiтьмою тiнь.

— Iй-богу, не збагну.

Дарма.

Усе збагнеш, коли прикрутить.

А хто вам вроду каламутить?

Хто варить воду з нас?

— Нема нiкого винного. Здаеться,

що сам господь - на всiй винi.

— Ти забiгаеш аж у днi майбутнього?

Тобi не йметься?

Надiешся на сили вiщi?

На арифметику чекань?

— На небi нi хмарини.

— Глянь -

надворi мов з вiдра перiщить.

51.

Ми сидiли за пляшкою шампанського

в тихенькому прокуреному кафе.

I вона вiдчувала себе царицею,

Афродитою, що проминувши рибалок

/ за столиками забивали козла /,

алкоголiкiв , невтомних шукачiв

великих жiночих бюстiв,

щойно зайшла в таверну,

де тiнь, i вино, i прихисток.

А коли ми вийшли

на знелюднiлий вечiрнiй берег

i я, не ждучи нагоди,

спробував ii взяти,

хвиля вiдбiгла, наче сторожовий пес,

якого чекае попереду

чорна робота.

52.

Вперiодрозгорнутогобудiвни

цтвакомунiзмунавсьомуфронтi

я вийшов уранцi за ворота -

бачу : крiзь штахетини

коза пробуе дiстати цибулю

з палiсадника

/у цибулi багато вiтамiнiв

отож ii садять замiсть квiток/.

Я вжарив по нiй цеглиною

i файно влучив, що аж - аж - аж.

Ось що менi згадалось i потiшило,

коли ввечерi я вкладався на сон.

53.

Вночi його кусали блохи,

а те,

що половина людей земноi кулi

досi ще стогне пiд гнiтом капiталiзму

не давало йому змоги

склепiти очей.

54.

День величався i пишався .

Ми ж, двое пiших пiшаниць,

упали в небо горiлиць,

а свiт, немов горiх, розпався.

I вже нi неба, нi землi -

лиш ти одна, моя надiе,

i та не жеврiе - чорнiе

в опротипiвнiчнiй iмлi.

Та дякувати богу - вдвох.

Наш день попереду - мов зараз.

Ще й солов“iв любовна пара

спiвае тьох та перетьох.

55.

— Досить кровi!, продекламував кат,

коли це нiж, загнаний менi попiд ребра,

стримiв у спинi.

А я подумав, весь скривившись од болю:

що як вiн заходиться

ще й лiкувати мене?

56.

Сто дзеркал спрямовано на мене,

в самоту мою i нiмоту .

Справдi - тут? Ти справдi - тут? Напевне,

ти таки не тут. Таки не тут .

Де ж ти е? А де ж ти е? А де ж ти?

Урвище? Залом? Ачи зигзаг?

Ось вiн, довгожданий дощ. Як з решета.

Заливае душу, всю в сльозах.

Сто твоiх конань. Твоiх народжень.

Страх як тяжко висохлим очам.

Хто еси? Живий чи мрець? Чи може,

i живий, i мрець? I сам на сам?

57.

Нацiлений у небо обелiск,

вода, як вiчнiсть, лiтепло струмуе,

старий ясмин - оцвiттям весь нiмуе,

а вiддалi - нiмуе чорний лiс,

а навпiл зламаний iржавий крiс

в гранiт угрузлий - нiби розкошуе.

I тiльки мати сина вже не чуе,

вже бiль ii старечий спопеливсь.

Вона сама. Вона слiпа - свiчадом

осiннього промерзлого ставка.

I висхла вижовкла ii рука

ще образи обмацуе нерадо.

Бо де там син? Де бог? Нема обох.

I смерть обсiла пустку, наче льох.

58.

Я блукав мiстом своеi юностi,

марно вiдшукуючи в нових кварталах

вчорашнi споруди, сквери, стежки,

знайому лiпку на фронтонах будинкiв -

географiя втрачена.

Мiсто покращало й виросло,

з“явились новi бульвари, готелi, вулицi,

пам“ятники, стадiони, дерева,

тiльки жодного знайомого обличчя в натовпi,

жодного обличчя,

котре б нагадало тобi

згублену молодiсть.

Сподiвався зустрiти бодай себе

отут, де струменiе фонтан,

лямований штучним мармуром.

Марно.

Нема.

Пропалий безвiстi.

Знялися в небо легкi висотнi будинки,

а ти бiля них - маленький-маленькйй.

Не розгледiти самому,

не те що зустрiчним.

Зупинивши таксi,

якийсь шофер пiдiйшов до фонтана,

що оприскував незнайому гiнку топольку,

вимив руки,

потiм витягши носовичка,

старанно витер долонi,

сiв за стерно й помчав,

знявши легеньку куряву.

Дивлячись йому вслiд,

я вперше збагнув: життя - не вдалося.

59.

В менi уже народжуеться бог,

i напiвпам“ятний, напiвзабутий,

немов i не в менi, а скраю смертi,

куди живому зась - мiй внук i прадiд -

пережидае, заки я помру .

Я з ним удвох живу. Удвох iсную,

коли нiкого. I гримить бiда,

мов канонада. Вiн опорятунок,

я ж бiлоусто мовлю: порятуй,

мiй господи. Опорятуй на мить,

а далi я, оговтаний, врятую

себе самого сам. Самого - сам.

Вiн хоче поза мене вийти. Прагне

рятуючи донищити мене,

аби на протязi, на буряних вiтрах

я вийшов сам iз себе, наче шабля

виходить з пiхов. Хоче вийти геть,

щоб згасла свiчка болю. Щоби тьма

впокорення мене порятувала

iнобуттям. Iножиттям. Найменням

уже невласним: ось вiн, той загал,

яким кермуе той шалений бог,

котрий в менi волiе народитись

/а я ще тую свiчку посвiчу,

аби менi не смеркло передчасно,

просвiтлоi дороги свiчка чорна -

неначе перемога крадькома/.

60.

I поблизу - радянський сад,

будова й роздуми в марудi

про довгу чергу самозрад.

Я кочегарю в халабудi.

Ставок тьмянiе, наче нiч,

розлита й вигускла до ртутi.

Так добираються до сутi

душi? Доходять протирiч

iз розумом? Iдуть на шпиль

тремкого молодого горя?

Як вечiр душу розпросторив.

Як сяе антрацитний бiль

iз темряви. Немов вiдьмак -

не вiдведе од тебе й ока,

все стежить, стежить неборак

i припадково й ненароком.

61.

Зазираю в завтра - тьма i тьмуща

тьма. I тьмуща тьма. I тьмуща тьма.

Тiльки чорна водь. I чорна пуща.

А твого Святошина - нема.

Нi сестри, нi матерi, нi батька.

Нi дружини. Синку, озовись.

Понiмiли друзi. Чорна гатка

в темiнi. Пiтьмою - хоч залийсь.

Лиш тремтить, як вiра в спроневiрi,

копiйчана свiчка на столi

та шугають люто по квартирi,

нiби кажани, твоi жалi.

Шурхоти i шепоти i щеми

то твого спогадування днi,

хлюпотять пiд веслами триреми,

що горить в антоновiм огнi.

Все життя - неначе озирання

у минулий вiк. Через плече.

Нi страху, нi болю, нi вагання

перед смертю. А господь рече:

вiдшукай навпомац давню кладку,

походи i виспокiйся в нiм,

у забутiм вiцi. Тепла згадка

Ще придасться на судi страшнiм.

62.

Людям,

рокованим на смерть,

видали рушницi

/вволили iхне останне бажання/

I вони стали розстрiлювати

iнших рокованих на смерть,

аби примиритися

iз власною загибеллю.

4 . 1 . 71 .

63.

Дiвчина

довгошия, мов сарна,

несла яйця

у червоному фартушку

I завороженi

збентеженою

цнотливiстю,

свiтлiли

похмурi люди

люди,

даючи iй

дорогу.

18 . 2 . 71 .

64.

Три скелети сидять за кавою

I провадять про фiлософiю Нiцше

до них присiдае рудава бестiя

i починае з одного кпити

що той недоладно грае

справжню людину.

25 . 2 .

65.

З бiлоi потойбiчностi

виринуло чорне сонце

25 . 2 .

66.

Вмiння бути цинiком

даеться i без зусиль

Бути людиною -

дертися по вертикальнiй стiнi

Сiзiфова робота

звичайне глупство

Кому то вдавалося -

дертися по вертикальнiй стiнi

25 . 2 .

67. Еволюцiя поета

Генiальний поет

роздвоiвся /на себе i страх!/

пiвпоета роздвоiлося

/на чвертьпоета i страх!/

Чвертьпоета роздвоiлося

/на осьмуху i страх/

Осьмуха поета роздвоiлася

/на понюху i страх/

Тепер, коли вiн проходив вулицею,

над головою його

висiв бiлий димок

а переляканi зустрiчнi

шанобливо вступали йому дорогу

25 . 2 . 71 .

68. П е р е в и х о в а н н я

Пан - отця

обернули

на войовничого атеiста

Спочатку вiн опирався:

як це пройти

до самого краю свого тiла

аби увiйти в антисебе?

Все одно, що бути

розстрiляним

Та з часом таки призвичаiвся

Замiсть звичайного хреста

тепер вiн носив хрест

iх впаяними по краях

гривениками

найостаннiшоi чеканки

перевихований

чувся щасливим

вiн легко мирився

з единим клопотом:

найостаннiше

було нескiнченним.

25 . 2 . 71 .

69. В и х о в а н н я

Подолай себе, грiшнику,

Правили вихователi,

Шмагаючи йому спину

канчуками

I бiдолашний не витримав

добре натужився

i посунувся з себе

поминаючи грiшну плоть

Вiдбiгши на кiлькадесят метрiв,

iще чуючи ляскання батогiв,

вiн украй розгубився:

куди йому бiгти -

уперед чи назад

Повертати йому зовсiм не кортiло, але залишатися

без шкiри не вабило теж

Можеш бiгати навколо своеi шкiри

як дикун коло забитого ведме -

дя i справляти ритуальний танок

своеi подоланостi

Нещасний був у захватi:

йому таки дозволили iснувати в собi

хоч i на вiдстанi.

Зворушливі вірші про кохання, яких ви ще не читали

Перегляди: 25 160

Любов вартує особливих слів, і серед нас є люди, які вміють добирати їх напрочуд вдало. Коли все, що діється в душі, римується в рядки – народжуються красиві вірші про кохання. Тож пропонуємо вам відволіктися від щоденних турбот і доторкнутися до прекрасного!

***
Знову літери сиплються зорями,
За віконцем холодна зима.
Тиха ніч щось ворожить над долями…
Як же хочеться щастя й тепла!
Вільним вітром злетіти над хмарами
І забути про біль назавжди,
Щоби долі горіли стожарами,
Щоб було тільки щастя і ми!
Щоби стали хвилини ті вічними…
Як же хочеться, Боже, тепла!
А натомість пеленами сніжними
Всі дороги вкриває зима…

Автор: Марта Кархут

***
Не знаю, чому я тебе ненавиджу
І зразу ж до того так ніжно люблю,
Не знаю, чому я без тебе не можу,
Не знаю, навіщо я все це терплю…
І вечір настане, і зорі погаснуть,
І місяць сховається десь вдалині,
А я, як завжди, до самого світанку
Буду вдивлятися в очі сумні…
А я не відвикну від зоряних чарів,
А я вже не зможу тебе розлюбить,
Не знаю, можливо, ти сірий, як хмара,
Та я вже не зможу назад відступить!
Буває, що я тебе не розумію,
Буває, що хочеться все обірвати,
Та я розлюбить тебе вже не зумію,
Та я вже не зможу тебе не кохати…

Автор: Людмила Криницька

***
Їх є двоє. Два різних несхожих світи:
Розум, сила, краса і кохання.
А між ними – німа і безпомічна ти,
Все вирішуєш підле завдання.
Ти тікаєш, мов звір, від вогню до води,
Від бурхливого ритму до тиші.
То горіти ти хочеш, то легко пливти,
Але світла ніде не залишиш.
Ти жалієш обох. Ти даруєш тепло,
Ти тримаєш над ними егіду,
Та кохання немає, його й не було,
І на вулиці дощ – сумне літо…

Автор: Вікторія Чорній

***
Краса чудна, зажурена, глибока,
О, скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звисока,
Вона сповита жалем за «колись»…
Краса смутна, затаєна, жорстока,
О, скільки б ти на неї не моливсь,
Вона така пекельно одинока
Як вирішив піти – хоч озирнись!

Автор: Софія Пасічник

***
Чи знаєш ти, як пишуться вірші?
Як лиються дощем слова у рими?
Зі спогадів, що ожили в душі,
Й блукають десь надіями марними.
Як завмирає, тремтячи, душа,
Як будиться у пам’яті забуте…
Й торкається пелюсткою вірша,
Того, що вже ніколи не вернути!
Як в грудях серце гупає чимдуж,
Гарячу кров ганяючи по жилах.
Як ніжним цвітом білих-білих руж
Спаде віршем все те, що пережила…

Автор: Марта Кархут

***
А без тебе ніяк. Не мовчи!
Обіймаю тебе лиш думками
І вміщаю, ховаю в рядки,
Що посиплються знову віршами.
А без тебе якась пустота,
А без тебе мені вже несила!
А без тебе я зовсім не та,
А без тебе я наче й не жила…
А без тебе – сама не своя,
А без тебе не знаю, як бути,
Чи чекати «Ти тільки моя!»,
А чи просто навіки забути?

Автор: Марта Кархут

Ці слова не втрачають своєї глибини навіть з плином часу. А ще – інколи вірші про кохання можуть розказати набагато більше, адже читати потрібно між рядків…

Читайте також: Красиві вірші про осінь українською мовою

Список вопросов на собеседовании о честности | Работа

Доктор Мэри Дауд Обновлено 1 июля 2018 г.

Первоклассные навыки и впечатляющие степени не могут восполнить недостаток честности. Мало кто сознательно выбрал бы схематичного врача, дантиста, автомеханика или банкира с сомнительной честностью и порядочностью. Отношения строятся на доверии, которое требует порядочности. Тщательно составленные вопросы собеседования могут помочь отсеять кандидатов, которые могут не ценить честность так сильно, как работодатель.Ответы на вопросы о честности должны течь естественно и должны казаться реальными, а не отрепетированными.

Сохранение конфиденциальности

Честные кандидаты знают, что раскрытие личной информации является неправильным по своей сути. Они также хорошо разбираются в правилах и нормах конфиденциальности данных для своей профессии благодаря обучению и опыту. Кандидат, искренне верящий в важность конфиденциальности, вероятно, будет более честным, чем тот, кто изо всех сил пытается придумать ответ.Задавайте вопросы во время собеседования, чтобы проверить приверженность кандидата принципам конфиденциальности, чтобы вы могли лучше понять его честность.

В. Пожалуйста, опишите время, когда вы сохраняли конфиденциальность, даже когда другие оказывали давление на раскрытие личной информации.
A. Когда я работал помощником юриста в окружной прокуратуре, и репортеры звонили, и они пытались заставить меня выдать конфиденциальную информацию по громким делам. Я оставался спокойным и профессиональным, отвечая тактично, но твердо.

Демонстрация этического поведения

Столкнувшись с трудной ситуацией, честные кандидаты будут умело решать этические дилеммы, ссылаясь на этические кодексы, правила, положения и законы. Вопросы на собеседовании о предыдущих этических затруднениях демонстрируют процесс, который используют кандидаты для определения правильного образа действий в неясных ситуациях. Вопрос о реальной ситуации даст более надежный ответ, чем вопрос о том, как кандидат справится с гипотетической проблемой.

В. Расскажите о сложной этической дилемме, с которой вы столкнулись на предыдущей работе, и объясните, как вы решили эту проблему. A. Во время стажировки в консультационном центре со мной связался декан студентов, расследовавший кражу. Декан хотел знать, склонен ли какой-то студент, которого я консультировал, воровать. Я ответил, что мне нужно будет следовать школьной политике конфиденциальности, ознакомиться с этическим кодексом Американской психологической ассоциации и проконсультироваться со своим руководителем стажировки за советом.

Честность и откровенность

Кандидаты добросовестно говорят вам правду, а не то, что, по их мнению, вы хотите услышать. Это красный флаг, когда кандидат отказывается признавать какие-либо недостатки или слабости. Утаивание информации - это форма обмана. Эффективный вопрос на собеседовании о честности проверяет, признает ли кандидат свое человеческое несовершенство, столкнувшись с дилеммой.

В. Как вы справлялись с ситуациями в прошлом, когда вас просили отказаться от своей честности или посмотреть в другую сторону?
А.Я столкнулся с такой ситуацией в колледже, когда член команды предложил мне 100 долларов за написание для него исследовательской работы, потому что ему нужно было пройти курс. Я напомнил ему, что жульничать - неправильно, и предложил показать ему, как найти хорошие источники по его теме.

Уловки

Интервьюеры хотят знать, будут ли будущие сотрудники поддерживать ценности, идеалы и правила организации. У подготовленных кандидатов будут некоторые примеры из реальной жизни, которыми они готовы поделиться, демонстрирующие их подход к этике на рабочем месте.Иногда работодатель задает хитрый вопрос, чтобы раскрыть истинный характер кандидата. Работодатели предпочитают работников, честность которых не может быть легко нарушена, даже если работодатель заявляет, что это желаемое качество.

В. Допустим, мы нанимаем вас для работы, и однажды возникает большая проблема с заказом недовольного клиента. Не могли бы вы рассказать покупателю небольшую правду о том, как был испорчен заказ?
A. Нет, мне было бы неудобно лгать покупателю.Вместо этого я буду искать способы умилостивить покупателя, например, предлагать большую скидку на следующий заказ.

350 Хорошие вопросы

Вот мой смехотворно длинный список хороших вопросов. Используйте их, чтобы завязать разговор или весело провести время с друзьями или близкими. Я уверен, что из 350 вопросов на выбор каждый найдет для себя много хороших вопросов!

Постарайтесь проявить творческий подход, насколько это возможно, и получайте удовольствие от вопросов. И не забывайте задавать уточняющие вопросы!

Я также поместил PDF-файл и изображение всех 350 хороших вопросов, которые нужно задать внизу страницы.

Хорошие вопросы

1. Какие необычные сочетания продуктов вам нравятся?

2. Какую социальную стигму необходимо преодолеть обществу?

3. Какую еду вы никогда не ели, но очень хотели бы попробовать?

4. За что вам действительно не нравится платить?

5.Каким будет мир, населенный вашими клонами?

6. Как вы думаете, инопланетяне существуют?

7. Что вас сейчас беспокоит?

8. Где вы бывали в необычных местах?

9. Где вы получаете новости?

10. На что следует обращать внимание в повседневной жизни?

11. Какой фильм можно смотреть снова и снова, не уставая?

12. Как вы думаете, о чем дети будут просить вас рассказывать истории в старости?

13.Если бы вы могли поменять местами двух героев фильма, какой переход привел бы к самым неподходящим фильмам?

14. Какой неодушевленный предмет больше всего раздражает, если во время использования он воспроизводит громкую оптимистичную музыку?

15. Когда что-то начиналось для вас плохо, но в итоге было здорово?

16. Как бы изменилась ваша страна, если бы все, независимо от возраста, могли голосовать?

17. Какое животное было бы самым милым, если бы его размер уменьшился до размера кошки?

18.Если бы ваша работа дала вам неожиданный трехдневный оплачиваемый перерыв для отдыха и восстановления сил, что бы вы сделали с этими тремя днями?

19. Что не так, но звучит правильно?

20. Каким был самый эпичный пример того, как кто-то уволился или был уволен?

21. Если бы вы не могли быть осуждены за какое-либо одно преступление, от какого уголовного обвинения вы бы хотели избавиться?

22. Что всегда будет в моде, сколько бы времени ни прошло?

23.Какие актеры или актрисы играют одного и того же персонажа почти в каждом фильме или шоу, в котором они снимаются?

24. В прошлом людей хоронили с предметами, которые им понадобятся в загробной жизни. Что бы вы хотели похоронить с собой, чтобы вы могли использовать это в загробной жизни?

25. Какая самая лучшая / худшая шутка, которую вы сыграли с кем-то или которая была сыграна над вами?

26. К кому вы изо всех сил стараетесь вести себя хорошо?

27. Где вы чаще всего покупаете украшения для дома?

28.Какая еда вкусная, но есть боль?

29. Кто был вашим самым сумасшедшим / самым интересным учителем

30. Какие «старые люди» делаешь ты?

31. Какую фотографию вы сделали последней?

32. Какое самое потрясающее замедленное видео вы видели?

33. Какая знаменитость, по вашему мнению, самая приземленная?

34. Что было бы хуже всего, если бы вы проходили анестезию перед операцией на сердце?

35.Какое самое острое блюдо вы когда-либо ели?

36. Какая самая дорогая вещь, которую вы сломали?

37. Какие препятствия будут включены в самую удивительную полосу препятствий в мире?

38. Что заставляет закатить глаза каждый раз, когда это слышишь?

39. Как вы думаете, что у вас получается лучше, чем на самом деле?

40. Можно ли покупать и продавать почки?

41. Какое самое творческое использование смайликов вы когда-либо видели?

42.Когда в последний раз тебе приходилось говорить кому-то «Я тебе так говорил»?

43. Какие загадки ты знаешь?

44. Какое лекарство от икоты?

45. Какое изобретение не вызывает особой любви, но значительно улучшило мир?

46. Какое самое интересное здание вы когда-либо видели или в котором были?

47. Какое мифическое существо, по вашему мнению, действительно существовало?

48. Каковы ваши самые важные правила, когда идете на свидание?

49.Как вы судите о человеке?

50. Если бы кто-то рассказал вашу жизнь, кого бы вы хотели быть рассказчиком?

51. Какой фильм из всех просмотренных вами был самым тревожным?

52. Какой неэтичный эксперимент окажет наибольшее положительное влияние на общество в целом?

53. Когда вы в последний раз шпионили и нашли то, чего хотели бы не знать?

54. У какой знаменитости или группы самые плохие фанаты?

55. Что вас интересует, чего не интересует большинство людей?

56.Если бы вам была присвоена степень доктора философии, но у вас не было больше знаний по предмету этой степени, кроме того, что у вас есть сейчас, какую степень вы бы хотели получить?

57. Какую функцию смартфона вам хотелось бы внедрить в компании?

58. О чем люди могут не беспокоиться, но им действительно следует?

59. Какие цитаты из фильмов вы используете регулярно?

60. Как вы думаете, у рожденных сегодня детей будет лучше или хуже, чем у их родителей?

61.Какую самую смешную шутку вы знаете наизусть?

62. Когда вы в последний раз чувствовали, что у вас появилась новая жизнь?

63. Какое самое смешное имя на самом деле вы слышали?

64. Какая благотворительность или благотворительная деятельность больше всего заслуживает денег?

65. С каким героем телешоу было бы веселее всего поменяться местами за неделю?

66. Что было круто в молодости, но не сейчас?

67. Если бы вы переезжали в другую страну, но могли бы упаковать только одну ручную кладь, что бы вы взяли с собой?

68.Что самое ироничное в вашей жизни?

69. Если бы магия была реальной, какое заклинание вы бы попытались изучить в первую очередь?

70. Если бы вы были призраком и могли бы обладать людьми, что бы вы заставили их делать?

71. Как вы думаете, на достижение какой цели человечество недостаточно ориентировано?

72. С какой проблемой вы сейчас боретесь?

73. Какой персонаж в фильме мог бы быть великим, но актер, которого они выбрали, не подходил для этой роли?

74.В какую игру вы играли больше всего часов?

75. Какая самая удобная кровать или стул, в которых вы когда-либо были?

76. Какой самый безумный разговор вы слышали?

77. Что было самым тяжелым из тех, что вы когда-либо работали?

78. Какой фильм, картинка или видео всегда заставляет вас смеяться, независимо от того, как часто вы их смотрите?

79. Какого исполнителя или группу вы всегда рекомендуете, когда кто-то просит порекомендовать музыку?

80.Если бы вы могли совершить полностью оплачиваемую поездку, чтобы увидеть любой известный памятник мира, какой памятник вы бы выбрали?

81. Если бы животные могли говорить, какое животное раздражало бы больше всего?

82. Какая игра больше всего вас увлекала?

83. Какая у вас самая холодная погода?

84. Какой главный герой из книги или фильма был бы худшим соседом по комнате?

85. Вы едите продукты, срок годности которых истек, если они все еще пахнут и выглядят нормально?

86.Какую самую нелепую вещь вы купили?

87. Какую самую смешную комедийную пародию вы видели?

88. Какую пищу вы ели больше всего удручающую?

89. Какие советы или уловки вы почерпнули на своей работе / работе?

90. Какие виды активного отдыха на свежем воздухе вы еще не пробовали, но хотели бы?

91. Какие песни вызывают у вас волну ностальгии каждый раз, когда вы их слышите?

92. Какой самый плохой комплимент вы можете сделать кому-то?

93.Какой самый интересный документальный фильм вы когда-либо смотрели?

94. Какой последней песней вы пели?

95. Что самое смешное, что вы сделали или произошли, пока блуждали ваши мысли?

96. Какое приложение вы не можете поверить, что кто-то еще не создал?

97. Когда в последний раз тебя ладонили по лицу?

98. Если бы вам дали пять миллионов долларов на открытие небольшого музея, какой музей вы бы создали?

99.От каких пороков или вредных привычек сложнее всего отказаться?

100. Что действительно нужно модернизировать?

101. Когда в последний раз вы спали более девяти часов?

102. Насколько комфортно вы говорите перед большими группами людей?

103. Какой ваш худший пример прокрастинации?

104. У кого нулевой фильтр между мозгом и ртом?

105. Какая была ваша последняя ложь?

106.Когда вы в последний раз сразу сожалели о том, что сказали?

107. Что было бы лучше всего, что вы могли бы ожидать найти в пещере?

108. Что, по вашему мнению, должно было быть потрясающим, но оказалось ужасным?

109. Какие мелочи, которые вы знаете, очень интересны, но также и очень бесполезны?

110. Какая самая глупая вещь, из-за которой вы когда-либо видели, как кого-то расстраивают?

111. Какое животное или растение, по вашему мнению, следует переименовать?

112.Что самое лучшее, что случилось с вами сегодня?

113. В детстве что, по вашему мнению, было бы крутым в жизни взрослого человека, но это не так здорово, как вы думали?

114. Когда оправдана цензура?

115. Какой самый скучный супергерой вы можете придумать?

116. Каковы были бы некоторые из недостатков некоторых сверхдержав?

117. Какое слово сказать весело?

118. Как вы надеетесь, какая тенденция сохранится надолго?

119.Какие актеры или актрисы не могут сыграть другого персонажа, потому что они слишком хорошо сыграли своего самого известного персонажа?

120. Куда пойти в ресторан, чтобы попробовать вкусную еду?

121. В чем согласны все ваши друзья?

122. Какая ваша лучшая история со свадьбы?

123. На каких языках вы хотели бы говорить?

124. Какой самый приятный акцент?

125. В чем может согласиться каждый, абсолютно каждый во всем мире?

126.Какая страна самая странная?

127. Какое самое смешное слово в английском языке?

128. Какие инсайдерские знания доступны только людям, работающим в вашей сфере?

129. С кем бы вы хотели снова связаться?

130. Как заставить себя уснуть, если тебе кажется, что не можешь заснуть?

131. Если люди получают пурпурное сердце за храбрость, что представляют собой другие цветные сердца?

132. Какой из ваших отпусков был самым лучшим?

133.Если бы существовала книга заповедей для современного мира, какими были бы некоторые правила?

134. Какое самое безумное видео вы когда-либо видели?

135. Что для вас «В мои дни мы…»?

136. Если бы вы могли знать правду о каждом заговоре, но вы бы мгновенно умерли, если бы намекнули, что знаете правду, вы бы хотели знать?

137. Какое животное было бы самым страшным, если бы могло говорить?

138. Какая у тебя самая плохая прическа?

139.Какая у вас сейчас привычка, которую вы бы хотели, чтобы начать гораздо раньше?

140. Если бы вам дали тысячу акров земли, с которой вы не платили налоги, но не могли продать, что бы вы с ней сделали?

141. Что вас больше всего смущает в противоположном поле?

142. Когда в последний раз вы на кого-то кричали?

143. Что противоположно коале?

144. Что вы любите готовить или умеете готовить?

145.Какие жизненные навыки преподаются редко, но чрезвычайно полезны?

146. В какой вселенной фильмов было бы хуже всего прожить вашу жизнь?

147. Если бы вы могли взломать любой компьютер, какой компьютер вы бы выбрали?

148. Кого вы знаете, хотя никогда с ними не встречались?

149. Какое самое смешное животное на планете?

150. Что самое худшее, что вы ели из вежливости?

151. Какое самое историческое событие произошло в вашей жизни?

152.Что регулярно происходит в вашей стране, что люди в большинстве стран сочтут странным или странным?

153. Что было раздуто?

154. Когда было время, когда вы вели себя беспечно, но внутренне сходили с ума?

155. Что скоро станет лучше?

156. Какие умные примеры неверного направления вы видели?

157. Какая у вас самая смешная история с автомобилем?

158. Какие названия некоторых популярных фильмов станут приманкой для клика?

159.Если бы вы построили тематический отель, какой бы он был тематикой и как бы выглядели номера?

160. Какое научное открытие в мгновение ока изменило бы ход человечества, если бы оно было открыто?

161. Как вы думаете, люди когда-нибудь смогут жить вместе в гармонии?

162. Как бы выглядел ваш идеальный бар?

163. Какой самый страшный фильм не ужасов?

164. Какую самую удивительную правдивую историю вы слышали?

165.Какая самая отвратительная еда, которой вы просто не можете насытиться?

166. Какому бренду вы больше всего лояльны?

167. Что самое неудобное, что случается с вами регулярно?

168. Если бы вам пришлось исчезнуть и начать новую жизнь, какой бы вы хотели, чтобы ваша новая жизнь выглядела?

169. Из какого фильма или книги вы знаете больше всего цитат?

170. Какой был один из самых интересных концертов, на котором вы были?

171.Где тебя больше не ждут?

172. Что, по вашему мнению, можно сделать для улучшения СМИ?

173. Какое шоу вы смотрели в последний раз?

174. Какой фильм самый худший?

175. Что общего у многих людей, с которым вы никогда не сталкивались?

176. Каковы некоторые заблуждения о своем хобби?

177. Какую самую умную вещь вы видели у животного?

178. Какой шум больше всего раздражает?

179.Какая у вас история о доме с привидениями?

180. Что вы в последний раз гуглили?

181. Какая самая глупая вещь, о которой кто-то спорил с вами?

182. Если бы деньги и практичность не были проблемой, какой был бы самый интересный способ передвижения по городу?

183. Какая самая длинная кроличья нора у вас была?

184. Какая самая печальная сцена в фильме или сериале?

185. Какой товар у вас больше всего разочаровывает?

186.What incons

Исследование обнаруживает связь между руганью и честностью

Кредит: debaird

Это издавна ассоциируется с гневом и грубостью, но ненормативная лексика может иметь и другой, более позитивный оттенок. Психологи узнали, что люди, которые часто ругаются, более честны. Группа исследователей из Нидерландов, Великобритании, США и Гонконга пишет в журнале Social Psychological and Personality Science , что люди, использующие ненормативную лексику, с меньшей вероятностью будут связаны с ложью и обманом.

Нецензурная лексика - это нецензурная лексика, которая в некоторых социальных сетях считается неприемлемой и неприемлемой. Это часто относится к выражениям, содержащим сексуальные ссылки, богохульство или другие вульгарные термины. Обычно это связано с выражением эмоций, таких как гнев, разочарование или удивление. Но ненормативную лексику также можно использовать для развлечения и завоевания аудитории.

Отношение к ненормативной лексике противоречиво, и за последние десятилетия ее социальное воздействие изменилось.В 1939 году, когда Кларк Гейбл произнес памятную фразу «Честно говоря, моя дорогая, мне наплевать» в фильме «Унесенные ветром», продюсеры были оштрафованы на 5000 долларов. Сегодня наши фильмы, телешоу и книги приправлены нецензурными словами, и мы по большей части к ним более терпимы.

Поскольку нечестность и ненормативная лексика считаются отклонением от нормы, они часто рассматриваются как свидетельство низких моральных стандартов. С другой стороны, ненормативная лексика может положительно ассоциироваться с честностью. Его часто используют для выражения чистых чувств и искренности.Исследователи приводят пример избранного президента Дональда Трампа, который использовал ругательства в некоторых своих выступлениях во время кампании на прошлогодних выборах в США, и некоторые считали его более искренним, чем его соперники.

Кредит: Кембриджский университет

Доктор Дэвид Стилвелл, преподаватель аналитики больших данных в Кембриджском университете и соавтор статьи, говорит: «Связь между ненормативной лексикой и нечестностью - непростая задача.Оскорбления часто неуместны, но они также могут свидетельствовать о том, что кто-то высказывает вам свое честное мнение. Так же, как они не фильтруют свой язык, чтобы сделать его более приемлемым, они также не фильтруют свои взгляды. «

Международная группа исследователей намеревалась выяснить мнения людей об этом языке с помощью серии анкет, которые включали взаимодействие с пользователями социальных сетей.

В первой анкете 276 участникам было предложено перечислить наиболее часто используемые и любимые ругательства.Их также попросили оценить причины, по которым они используют эти слова, а затем они приняли участие в тесте на ложь, чтобы определить, были ли они правдивыми или просто отвечали так, как они считали социально приемлемым. Те, кто записал большее количество ругательств, с меньшей вероятностью солгали.

Второй опрос включал сбор данных от 75 000 пользователей Facebook, чтобы измерить использование нецензурных слов в социальных сетях.Исследование показало, что те, кто использовал больше ненормативной лексики, также с большей вероятностью использовали языковые шаблоны, которые, как показало предыдущее исследование, были связаны с честностью, например, использование таких местоимений, как «я» и «я». Пользователи Facebook были набраны со всех концов США, и их ответы подчеркивают различия во взглядах на ненормативную лексику, существующие в разных географических регионах. Например, жители северо-восточных штатов (таких как Коннектикут, Делавэр, Нью-Джерси и Нью-Йорк) чаще ругались, тогда как жители южных штатов (Южная Каролина, Арканзас, Теннесси и Миссисипи) реже ругались.


Как показало исследование, у сквернословящих персонажей подростковых книг есть все
Дополнительная информация: Гилад Фельдман и др. «Честно говоря, нам наплевать: взаимосвязь между ненормативной лексикой и честностью» DOI: 10.1177 / 1948550616681055, PDF: www.gsb.stanford.edu/sites/gsb… on-pdf / profanity.pdf Предоставлено Кембриджский университет

Ссылка : Исследование обнаруживает связь между руганью и честностью (2017, 16 января) получено 15 января 2021 г. с https: // физ.org / news / 2017-01-links-честность.html

Этот документ защищен авторским правом. За исключением честных сделок с целью частного изучения или исследования, никакие часть может быть воспроизведена без письменного разрешения. Контент предоставляется только в информационных целях.

Исследование показало, что честность значительно различается в разных странах

Исследование Университета Восточной Англии (UEA) показало, что честность людей в разных странах существенно различается.

Это также предполагает, что честность менее важна для текущего экономического роста страны, чем в предыдущие периоды истории.

В ходе исследования изучалось, были ли люди из разных стран более или менее честными и как это связано с экономическим развитием страны. Более 1500 участников из 15 стран приняли участие в онлайн-опросе, включающем два стимулированных эксперимента, предназначенных для измерения честного поведения.

Во-первых, их попросили подбросить монету и указать, выпала ли она «орел» или «решка». Они знали, что если они сообщат, что выпадет на голову, они будут вознаграждены 3 или 5 долларами. Если доля отчитывающихся глав в данной стране превышает 50%, это указывает на нечестность людей.

Затем тех же участников попросили пройти музыкальную викторину, в которой они снова получали денежное вознаграждение, если они правильно ответили на все вопросы. Их попросили не искать ответы в Интернете, и они должны были поставить галочку в поле, подтверждающее, что они ответили самостоятельно, прежде чем перейти к следующему вопросу.Три вопроса были намеренно сложными, поэтому весьма вероятно, что участникам придется искать ответ - правильный ответ на несколько вопросов означал обман.

Данные тестов сравнивались, чтобы оценить, будут ли люди из определенных стран говорить правду с большей вероятностью.

Изученные страны - Бразилия, Китай, Греция, Япония, Россия, Швейцария, Турция, Соединенные Штаты, Аргентина, Дания, Великобритания, Индия, Португалия, Южная Африка и Южная Корея - были выбраны для включения различных регионов. , уровни развития и уровни социального доверия.

Автор исследования доктор Дэвид Хью-Джонс из Школы экономики UEA обнаружил доказательства нечестности во всех странах, но эти уровни значительно различались в разных странах. Например, предполагаемая нечестность при подбрасывании монеты колеблется от 3,4% в Великобритании до 70% в Китае. В викторине респонденты из Японии были самыми честными, за ними следовали британские, а респонденты из Турции были наименее правдивыми.

Участников также попросили предсказать среднюю честность респондентов из других стран, угадав, сколько респондентов из 100 из определенной страны ответят орлом в тесте подбрасывания монеты.Однако мнения участников о честности других стран не отражали реальности.

Доктор Хью-Джонс, старший преподаватель экономики, представит свои открытия сегодня на конференции London Experimental Workshop, организованной Университетом Мидлсекс в Лондоне. «Различия в честности были обнаружены между странами, но это не обязательно соответствовало ожиданиям людей», - сказал он. «Убеждения в честности, по-видимому, обусловлены психологическими особенностями, такими как самопроекция. Удивительно, но люди были более пессимистичны в отношении честности людей в своей собственной стране, чем людей в других странах.Одно из объяснений этого может заключаться в том, что люди чаще узнают о новостях о нечестности в их собственной стране, чем в других странах ».

В тесте на подбрасывание монеты четырьмя наименее честными странами оказались Китай, Япония, Южная Корея и Индия. Однако азиатские страны не были значительно более нечестными, чем другие в викторине, где у Японии был самый низкий уровень нечестности. Доктор Хью-Джонс сказал, что разница между азиатскими и другими странами в подбрасывании монеты может быть объяснена культурными взглядами, характерными для этого типа теста, такими как отношение к азартным играм, а не различиями в честности как таковой.

Люди ожидали, что Греция будет наименее честной страной, но в целом она была одной из самых честных, а в викторине она заняла среднее место. Из респондентов, ожидавших меньшей честности в своей стране, Греция и Китай были наиболее пессимистичными. Другой вывод заключался в том, что менее честные респонденты также ожидали, что другие будут менее честными, что неожиданно произошло с респондентами из более честных стран.

Доктор Хью-Джонс сказал, что растет интерес к культурным и поведенческим корням экономического развития.Он обнаружил, что, хотя честность стран связана с их экономическим ростом - бедные страны были менее честными, чем богатые, - эта взаимосвязь была сильнее для роста, который имел место до 1950 года.

«Я полагаю, что связь между честностью и экономическим ростом была слабее за последние 60 лет, и существует мало свидетельств связи между текущим ростом и честностью», - сказал д-р Хью-Джонс. "Одно из объяснений состоит в том, что, когда институты и технологии недостаточно развиты, честность важна как замена официальному исполнению контрактов.Страны, которые развивают культуру и придают большое значение честности, могут получить экономические выгоды. Позже этот экономический рост сам по себе улучшает институты и технологии, облегчая отслеживание и соблюдение контрактов, так что культура честности больше не нужна для дальнейшего роста ».

Д-р Хью-Джонс добавил: «Убеждения людей о честности своих сограждан и граждан других стран могут быть, а могут и нет, и эти убеждения могут повлиять на их взаимодействие. Например, готовность страны поддерживать списание долга могут влиять стереотипы о людях в странах, нуждающихся в помощи.Поэтому важно понимать, как формируются эти убеждения ».


Насколько честны вы на работе?
Дополнительная информация: «Честность и представления о честности в 15 странах» www.uea.ac.uk/documents/315429… c1-afc2-b872ea0ac882 Предоставлено Университет Восточной Англии

Ссылка : Исследование показало, что честность значительно различается в зависимости от страны (16 ноября 2015 г.) получено 15 января 2021 г. с https: // физ.org / news / 2015-11-честность-разнится-значительно-стран.html

Этот документ защищен авторским правом. За исключением честных сделок с целью частного изучения или исследования, никакие часть может быть воспроизведена без письменного разрешения. Контент предоставляется только в информационных целях.

ESL, EFL, ESOL Conversation Questions

Если вам нужны разговорные вопросы для вашего класса, вы пришли в нужное место! Все наши вопросы предназначены для того, чтобы максимально раскрыть уровень владения английским вашим учеником.

Ищете разговорные вопросы на основе грамматики?

Или, может быть, вы ищете вопросы, отсортированные по учебникам?

Вопросы по теме

Принятие

Совет

Старение

Пришельцы

Животные

Внешний вид

Архитектура / Строительный дизайн

Арт

Красота

Дни рождения

Книги

Мозги

Кемпинг

Автомобили и вождение автомобиля

Вызовы

Изменение

Благотворительность

Детство

вариантов

Города

Чистота

Клонирование

Цвет

Связь

Компьютеры

Заговоры и прикрытия

Кулинария

Коррупция

Преступление

Таможня

Встреча

Инвалиды

Мечтать

Привычки в еде

Электромобили

Электронная почта

Сочувствие

Предприниматели

Проблемы окружающей среды

Этика

Факты и статистика

Семья

Семейные ценности

Мода

Фастфуд

Первые впечатления

Еда

Свободное время

Дружба

Будущее

Игры

Получение работы

Гольф

Привычки

Имеет детей

Здоровье

Праздники

Дома

Отели

Человеческие чудеса

Поклонение идолам

Иммиграционная служба

Индивидуальность

Разведка

Вакансий

Языки

Изучение английского

Любовь

Предметы роскоши

Манеры

Брак

Массаж

Знакомство с новыми людьми

Память

Мотивация

Фильмы

Множественный интеллект

Музыка

Стихийные бедствия

Чудеса природы

Окрестности

Соседи

Новости

Номера

Знакомства онлайн

Прошлая способность

Личность

Трудности быть студентом

Конфиденциальность

Производительность

Средства правовой защиты

Ответственность

Рестораны

Сезоны

Секреты

Покупки

Пение

Одинокая жизнь

Курение

Космос

Спорт

Рассказы

Успех и неудача

Супергерои

Технологии

Телевидение

Пять чувств

Интернет

СМИ

Прошлое

Сверхъестественное

Туризм

переходов

Путешествие

Вода

Пожелания

Если вам недостаточно вопросов, вот сайт, на котором можно начать разговор.Хотя он ориентирован на носителей английского языка, есть много вопросов, которые подходят для студентов среднего уровня. На сайте также есть краткий список тем с вопросами для разговора.

Вопросы по грамматике

Прилагательные: «-ed» и «-ing»

Наречия частоты

Наречия нравов

Уже, всегда, еще

Сравнительные

Эквиваленты

Фиксированные выражения (идиомы)

Для и с тех пор и сколько вопросов

Герундий и инфинитив

Как часто вопросы

Как вопросы

Инфинитивы цели

Модальные параметры возможного могли бы

Прилагательные с причастием

Пассивный голос

Прошлый пассив

Фразовые глаголы

Настоящее время непрерывное

Настоящее совершенное

Настоящее совершенное непрерывное

Настоящее нереальное условное / второе условное

Кванторы

Реальное условное - будущее

Реальные условные - настоящее время

Следует и нельзя

Простое прошлое

Простой подарок

Суффиксы

Превосходная степень

Достаточно слишком

используется для

Уилл

Скорее

Вопросы по учебнику

Пути 2

Проблемы воздействия 1

Q: Навыки для успеха 2 Слушать и говорить

Q: Навыки успеха 3 Слушание и говорение

Мировой английский 2

Touchstone 2

Touchstone 3

Высший уровень 2

Top Notch 3

.

Leave a Reply