Вірш маленький про україну: Вірші про Україну – Вірші про Україну для маленьких
Вірші про Україну
Україна,
Рідний край,
Поле, річка,
Синій гай.
Любо стежкою іти –
Тут живемо я і ти!
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
П. Чубинський
ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.
Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.
Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.
Ой ти, ненька-Україна,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.
Козорез Леонид Иванович
г. Оренбург
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Конституцію читають
Тато, мама і дідусь,
Я на неї теж дивлюсь,
Сторінки перегортаю.
Гарна книжка і цікава,
Всіх добра навчає
І дарує людям право,
Від зла захищає.
Скоро я навчусь читати
І сам прочитаю,
Бо вже дуже хочу знати,
Які права маю.
ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
П. Тичина
НАШ РІДНИЙ КРАЙ
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, —
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
М. Познанська
НАША СЛАВНА УКРАЇНА
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
В. Самійленко
РІДНЕ
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Я. Скидан
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
А. Камінчук
НЕ ЗАБУДЬ!
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
В. Терен
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая
УКРАЇНА
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
В. Сосюра
ЖУРАВЛИК
З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
— Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
Л. Пилип’юк
МІЙ КРАЙ
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Р. Купчинський
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
П. Осадчук
ПРО НАШУ УКРАЇНУ
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
М. Познанська
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
ПРАПОР
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
Н. Поклад
ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь
НАШ ПРАПОР
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.
Прапор наш – не битва,
Не рушничний дріб:
По горі молитва,
По долині – хліб.
Д. Павличко
ПІД РІДНИМ ПРАПОРОМ
Стань під прапор синьо-жовтий —
Стяг відважних прабатьків,
Доторкнися позолоти
Запорозьких козаків,
Доторкнися голубизни
Патріотів-вояків.
Стань під прапором Вітчизни
Серед гордих юнаків.
І засяє над тобою
Найдорожче із клейнод,
Шануватимеш з любов’ю
Рідну армію і флот,
Будеш гордим за чесноти
Героїчних прабатьків.
Стань під прапор синьо-жовтий
Запорозьких козаків.
ГЕРБ
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Н. Поклад
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
Вітер весняний на площах
Стяг український полоще,
В прапорі – просинь небесна,
Золото поля чудесне.
ТРИЗУБ
Наш герб — тризуб. У ньому сила
Отця небесного і сина.
Уважно придивись до нього —
На Духа схожий він Святого,
І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім’я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.
В. Паронова
РІДНА ХАТА
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
Я — УКРАЇНКА
Я — українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я — українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я — українка!
О. Василенко
Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по — вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Ю. Шкрумеляк
* * *
Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, —
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі,
Хати білі, чепурненькі,
Діти всі такі гарненькі…
Маки в полі червоніють,
І волошки ген синіють,
Всі сади таки плодючі,
Огороди всі родючі.
Наша Україно мила,
Донька я твоя щаслива.
Г. Камісарова
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
Зробила я віночок
Із квітів та стрічок,
Піду в нім танцювати
Веселий гопачок.
Віночок український
У райдужній красі.
У нього в нашій школі
Закохані усі.
Хоч квіти паперові,
Та їхні кольори
Дарують гарний настрій
Всій нашій дітворі.
Я лагідно торкаю
Цю ніжність і красу.
Свою веселу вдачу
До кожного несу.
В. Кленц
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Л. Савчук
УКРАЇНІ
Україно,
Ти — сонце весняне,
Моя рідна, моя золота…
Твої древні задумані храми,
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився,
Щоб усе, що було, пригадати:
Тихі співи і танці вогнисті,
Щебетання в садку біля хати,
І тумани, і роси краплисті,
І героїв славетних життя, —
І мале босоноге дитя,
Що біжить радо з піснею в поле
І сміється, хоч ніженьки коле!..
Я. Черняк
ПІСНЯ
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
О. Олесь
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини,
Стала на горбочку.
А як заспівала
Солов’їно-дзвінко —
В лісі розстеляла
Килими з барвінку.
Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.
Кличе всіх щоднини
До краси і згоди
Пісня України,
Що єдна народи.
М. Гринчук
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
О. Лупій
УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Україна моя починається
Там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
Україна моя починається
Там, де палуба грізно хитається,
Там, де в клекотах Чорного моря,
Б’є панцерник у царство горя.
Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається Україна.
П. Осадчук
КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов’я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов
МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА
А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька…
Край Карпатський — батько мій —
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
І. Тучак
МОЯ УКРАЇНА
На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
М. Ткач
СОНЯЧНИЙ ДІМ
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
А. Німенко
РІДНИЙ КРАЙ
Де у світі кращі гори,
Де таке повітря свіже,
Де шумлять так гарно бори,
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють,
Де ж миліше пахнуть квіти,
Як у нашім любім краї?
М. Підгірянка
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Я йшов лугами навпростець,
Де трави у коліно,
Знайому пісню вітерець
Співав про Україну.
Шуміли в ній бори, ліси
І грали десь цимбали,
Козацькі давні голоси,
Мов з-під землі, лунали.
І моря чорного прибій
В кайданнім передзвоні
Я чув у пісні вітровій
У себе біля скроні.
Ловив я звуки на льоту
В повітрі голубому
І вивчив пісеньку оту
Дорогою додому.
І поки йшов я поміж трав
По молодому листу,
З верби сопілку змайстрував
Зелену, голосисту.
Тоді вдихнув пісенний звук
У дудочку вербову,
Озвався гай, озвався луг
На ту правдиву мову.
Шуміли в ній бори, ліси
І грали десь цимбали…
Уже й пташині голоси
Ту пісню підіймали.
Затихнув я, бо йшов здаля.
Дай, думаю, спочину…
Аж чую — вся моя земля
Співа про Україну.
П. Засенко
* * *
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина.
Степом котиться диво-луна.
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна!
А. Камінчук
ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)
Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дититна,
Крапелька великого Дніпра.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я — рідна матінка Земля.
Не дивись, що я така маленька,
Час мине — я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я — рідна матінка Земля.
Слова і музика: Н. Рубальської.
Помоги другим! Жми
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
Вірші про Україну для маленьких
***
Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
(І. Блажкевич)
***
Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України — неньки!
Українцем я звуся
Й тою назвою горджуся.
(Ю. Шкрумеляк)
***
Хоч малий я, невеликий,
Зате добре знаю,
Що край рідний – Україна,
Я тебе кохаю
(П. Тичина)
***
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
(П. Воронько)
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
(Л. Костенко)
РІДНЕ
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
(Я. Скидан)
ВСЯ МОЯ РОДИНА
Мати, мова, батьківщина –
ось і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
нас повік не роз’єднати.
(М. Сингаївський)
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Серпень нам дарує
незабутні миті:
стяги українські
в сонячній блакиті
майорять крилато
на держави свято.
Приїжджайте, друзі,
з нами святкувати!
(Л. Вознюк)
БАТЬКІВЩИНА
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
(О. Довгий)
МОЯ УКРАЇНА – ЦЕ ПІСЕНЬКА МАМИ…
Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
(Л. Савчук)
УКРАЇНІ
Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!
(Н. Книшова)
СЛОВО НЕЗАБУТНЄ
Україна! Слово незабутнє.
Ти моє минуле – славна Русь.
Ти моє сьогодні і майбутнє,
Бо твоїм я іменем зовусь!
(Ігор Січовик)
ДО НАС ЖУРАВЛИК ПРИЛІТАВ
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край…
Ти ще раз, друже, прилітай!
(Ігор Січовик)
ВІТАННЯ
Літака спитав Лелека:
– Ти куди летиш?
– Далеко:
в Україну – рідний край!
– То, будь ласка, помахай
Над моїм гніздом-селом
Хоч однесеньким крилом!
(Ігор Січовик)
РІДНИЙ КРАЙ
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
(Ігор Січовик)
ФАРБИ
Стільки мають кольорів,
Як веселка на Дніпрі.
Ними я створю картину –
Намалюю Україну.
(Лель-Анатолій Загрудний)
ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
(П. Тичина)
ЛЕЛЕКИ
З океанів далеких
Прилетіли лелеки,
Посідали край хати,
Щоб гніздо будувати.
Де лелеки осядуть –
Вдосталь щастя і ладу,
Щоб раділа родина,
Щоб цвіла Україна!
(Я. Скидан)
Стихи про украину на украинском языке
СОНЯЧНИЙ ДІМПривітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
***
РІДНИЙ КРАЙ
Де у світі кращі гори,
Де таке повітря свіже,
Де шумлять так гарно бори,
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють,
Де ж миліше пахнуть квіти,
Як у нашім любім краї?
***
ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)
Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дититна,
Крапелька великого Дніпра.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я — рідна матінка Земля.
Не дивись, що я така маленька,
Час мине — я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я — рідна матінка Земля.
***
МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА
А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька…
Край Карпатський — батько мій —
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
***
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
***
УКРАЇНА МОЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Україна моя починається
Там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
Україна моя починається
Там, де палуба грізно хитається,
Там, де в клекотах Чорного моря,
Б’є панцерник у царство горя.
Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається Україна.
***
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Дівчина-калина
В білому віночку
Вийшла із хатини,
Стала на горбочку.
А як заспівала
Солов’їно-дзвінко —
В лісі розстеляла
Килими з барвінку.
Золотила ниву,
Голубила небо,
Дітвору щасливу
Кликала до себе.
Кличе всіх щоднини
До краси і згоди
Пісня України,
Що єдна народи.
***
Я — УКРАЇНКА
Я — українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я — українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я — українка!
***
Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по — вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
***
ГЕРБ
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
***
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
Вітер весняний на площах
Стяг український полоще,
В прапорі – просинь небесна,
Золото поля чудесне.
***
РІДНА ХАТА
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
***
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
***
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
***
ПРО НАШУ УКРАЇНУ
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
***
УКРАЇНА
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
***
НЕ ЗАБУДЬ!
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
***
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
Вірші про Україну — Мала Сторінка
Ліна Костенко
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
… Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадлииво,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлі́нна,
що хоч спинись і з Богом говори…
* * *
Уляна Кравченко
ДУМКА
Як палають в темнім борі ягідки калини,
Так любов палає в серці Нені України.
Як найкраща в темнім борі червона калина
Так на всім немає світі, як та Україна.
Як далека, як простора наша Україна —
В ній мені всі серцю рідні, всі — одна родина.
Гнеться вниз верба зелена вітами гнучкими
Тут дівчата, наче сестри, хлопці — побратими.
Тут і шум твій розумію, луже і діброво,
А музикою для мене — українське слово.
Ой музикою для серця, Матінко Христова,
Є для мене наша пісня, українська мова.
Чи дзвін дзвонить, легіт віє, чи шумить діброва —
Всюди чується для мене українська мова.
Величаві наші гори й бори сосновії,
Тут родивсь я, тут минають літа молодії.
Тут і сад нам процвітає пишно і багато,
Луг в зелені оксамити прибраний, мов в свято.
На красу-землі дивлюся і не надивлюся
І за нашу долю-волю серцем всім молюся:
З ясного на нас глянь неба, Матінко Ти Божа,
Хай нам сонце волі сяє — щезне тьма ворожа.
Поблагослови Ти труд наш, глянь на нашу долю,
По віках тяжких недолі дай здобути волю!
Дитячі вірші про Україну та Батьківщину. Вірші до Дня Незалежності
Від карпатських гір і до Хортиці, від Батурина і до берегів Чорного моря, від шумних київських вулиць до широких степів Херсонщини — все це — твоя Україна, край, де ти народився і живеш. Тут черпали натхнення Тарас Шевченко й Леся Українка, виборювали незалежність Богдан Хмельницький та Василь Стус, прославляли рідну землю Марія Заньковецька й Іван Фірцак.
У клекоті лелеки, у полум’ї вечірньої заграви, в ароматі квітучої вишні з батьківського саду й тихому шелесті пшеничної ниви живе нестримне щастя кожного українця. А ще воно вічно живе у піснях та віршах, дбайливо створених мудрим українським народом.
Напередодні Дня Незалежності Пустунчик зібрав для тебе найкращі вірші про Україну, що запалять у твоїй душі палкий вогник любові до Батьківщини.
Вірші про рідну Україну для дітей
З тобою
Послухай,
як струмок дзвенить,
Як
гомонить ліщина.
З
тобою всюди, кожну мить
Говорить
Україна.
Послухай,
як трава росте,
Напоєна
дощами,
І
як веде розмову степ
З
тобою колосками.
Послухай,
як вода шумить —
Дніпро
до моря лине, —
З
тобою всюди, кожну мить
Говорить
Україна.
(П.
Осадчук)
Моя Україна — це пісенька мами…
Моя
Україна — це пісенька мами,
Розлогі
лани колосяться хлібами,
Вишневі
садочки, лелеки на хаті.
Купають
ставочки хмарки пелехаті.
Моя
Україна — то мамина ласка,
Червона
калина, бабусина казка.
Це
соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я
кращої в світі країни не знаю.
(Л.
Савчук)
Маленька україночка
А
я дівчинка маленька,
Україна
— моя ненька…
Край
Карпатський — батько мій —
Любий
серцю, дорогий.
В
мене стрічка у косичці,
Файні
квіти на спідничці,
З
гір водичка у відерці,
А
Вкраїнонька у серці.
Через
річку, через поле
Я
піду по стежці в гори
І
смерічці заспіваю,
Як
я землю цю кохаю.
Хай
почує спів мій пташка
І
замріяна ромашка,
І
усі карпатські села,
Бо
щаслива я й весела.
(І.
Тучак)
Сонячний дім
Привітний
і світлий наш сонячний дім,
Як
радісно й весело жити у нім.
Тут
мамина пісня і усмішка тата.
В
любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка
наша пісня до сонечка лине:
«Мій
сонячний дім — це моя Україна!»
(А.
Німенко)
Про нашу Україну
Ми
дуже любим весь наш край,
І
любим Україну,
Її
лани, зелений гай,
В
саду — рясну калину.
Там
соловейко навесні
Співає
між гілками:
Та
й ми співаємо пісні —
Змагається
він з нами!
(М.
Познанська)
Моя Україна
Україно
моя солов’їна,
Народились
ми в твоїх казках,
Твоя
мудрість в вишневих перлинах
Процвітає,
мов маки в полях!
Я
для тебе від серця найкращі
Заспіваю
чарівні пісні,
І
нехай, наче квітка зростає,
Слава
й гордість твоєї душі!
(Юлія
Хандожинська)
Дитячі вірші про Батьківщину
Де найкраще місце на землі?
Де
зелені хмари яворів
Заступили
неба синій став,
На
стежині сонце я зустрів,
Привітав
його і запитав:
— Всі
народи бачиш ти з висот,
Всі
долини і гірські шпилі.
Де
ж найбільший на землі народ?
Де
ж найкраще місце на землі? —
Сонце
усміхнулося здаля:
— Правда,
все я бачу з висоти.
Всі
народи рівні. А земля
Там
найкраща, де вродився ти!
Виростай,
дитино, й пам’ятай:
Батьківщина
— то найкращий край!
Журавлик
З
далекого краю,
З
далеких світів
Журавлик
на крилах
Додому
летів,
Минав
океани,
Ліси
і моря,
Вдивлявсь
крізь тумани:
— Чия
це земля,
Чиї
це долини,
Чиї
це луги,
Чию
це калину
Гойдають
вітри!
Впізнав
батьківщину:
— Моя
це земля,
Моє
тут гніздечко
І
мова моя.
(Л.
Пилип’юк)
Як ти любиш Україну
— Як
ти любиш Україну,
Мій
маленький друже?
— Нашу
рідну Україну
Люблю
дуже-дуже!
— З
Україною нікого
В
світі не боюся.
І
щоранку я до Бога
За
неї молюся.
Щоб
була щаслива дуже,
Щоб
була багата.
Я
люблю її так дуже,
Як
маму і тата.
(О.
Лупій)
Незалежна і єдина
Що
то, діти, за країна —
Неба
синього блакить,
На
ланах у серпні жито
Стиглим
золотом блищить?
У
якій, скажіть, країні
Клімат
лагідний, м’який?
Бог
відводить буревії,
Негаразди
всіх стихій?
Люди
мудрі, працьовиті
У
країні тій живуть.
На
чуже не зазіхають
І
свого не віддадуть.
У
якій іще країні
Так
земля родить охоча?
Наче
пісня солов’їна —
Мова
ніжна і співоча?
Гори
є і полонини,
Є
моря, річки, ліси…
Загалом,
то є країна
Невимовної
краси!
Гордо,
голосно, дитино,
Ти
назви ім’я країни,
У
якій, хвалити Бога,
Народився
і живеш.
Їй
дочкою є чи сином
І,
коли ти підростеш,
Будеш
їй творити
Розбудовувать
Отже,
зветься ця
Незалежна
і
Наша
ненька — Україна!
Берегиня душі
Україно
моя, берегиня,
Ти
колиска, пісень глибина,
Україно
моя, Батьківщина,
Ти,
як батько і мати, одна.
Хай
радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям
рясніють сади,
Нам
без тебе ніяк не прожити,
Ми
у тебе, а в нас є лиш ти.
(Юлія
Хандожинська)
Одна Україна
Країн
є багато на світі,
Та
тільки одна Україна!
Це
там, де волошки у житі,
Це
там, де моя Батьківщина.
Де
птахи у небо летять
І
струшують легкі пір’їнки,
Де
друзі горою стоять,
Де
в квітах сховались домівки.
(Юлія
Хандожинська)
Дитячі вірші про рідний край
До нас журавлик прилітав
До
нас журавлик прилітав,
Він
гарні віршики
Про
синє небо і
Про
Чорне море і
Про
Україну — рідний
Ти
ще раз, друже,
(І.
Січовик)
Рідний край
Красивий,
щедрий рідний край
І
мова наша
Люби,
шануй,
Усе,
що зветься
(І.
Січовик)
Рідна хата
Різні
в світі є країни,
Різні
люди є у світі,
Різні
гори, полонини,
Різні
трави, різні квіти.
Є
з усіх одна країна,
Найрідніша
нам усім,
То
— прекрасна Україна,
Нашого
народу дім.
Там
шумлять степи безкраї,
Наче
вміють говорити,
Там
ясніше сонце сяє,
Там
солодше пахнуть квіти.
Різні
в світі є країни,
Гарні
є і є багаті,
Та
найкраще в Україні,
Бо
найкраще в рідній хаті.
Про Україну
Я
тримаю у руці
Кольорові
Хочу
я
Кримські
гори і
Степ
і пагорби
І
озера, і
І
веселку,
Чорне
море і
Все
це наша
Наш
чудовий рідний
(Наталія
Зарічна)
Ми — вільні!
Від
серця й до серця — одна Україна,
Козацький
ще дух не погас,
Сьогодні
не впадемо ми на
В
складний, непростий для всіх
Ми
— нація, дух міцний, ті, хто
Із
заходу, сходу, дорослі й
Ми
стільки вже бачили всього й
Що
ми не підемо з своєї
(Юлія
Хандожинська)
Кольорові міста
Мов
дивна мапа, олівці:
Червоний
— місто
Оранжевий
— Одеса-
Хоч
кольорів там — ціла
Нас
кличе жовтий без
До
себе в гості у
Як
на ланах зелене
Зелене
місто
А
старовинний
Блакитну
барву нам
По
синій навіть
Спішать
мерщій куди? У
Лиш
фіолетовий і досі
Ще
не назвав. Це ж —
Всі
кольори
Поможуть
вам міста,
(Володимир
Верховень)
Читай також:
Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Вірші про Україну для дітей і школярів
Вірші про Україну для дітей і школярів
Проникливі дитячі вірші по-особливому розкривають образ України, її красу та велич. У чуттєвих рядках цієї поезії червоною ниткою проходить мотив патріотизму, любові до рідної неньки, багатогранності народу, його традицій та гордості за свою національну приналежність. Такі, здавалося б, зрозумілі істини покладені в основу цих віршів, але якої вони набувають змістовності та сили, коли промовляє їх майбутнє України.
***
Акровірш проУкраїну
У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса – це білий цвіт…
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!
(Дмитро Гонтар)
***
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край…
Ти ще раз, друже, прилітай!
(І. Січовик)
***
Рідний край
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
(І. Січовик)
***
Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
(Л. Савчук)
***
Сонячний дім
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім – це моя Україна!»
(А. Німенко)
***
Про Україну
Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
орне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
(Н. Зарічна)
***
Я закоханий палко, без міри
У небачену вроду твою.
Все, що в серці натхненне і щире,
Я тобі віддаю.
Ти дала мені радісну вдачу,
Кров гарячу пустила до жил.
Я без тебе нічого не значу,
Ніби птиця без крил.
Кожну хвилю у кожну днину
Гріє душу твоє ім’я,
Ненаглядна, горда, єдина,
Україно моя.
(Василь Симоненко)
***
Усе моє, все зветься Україна
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
(Ліна Костенко)
зворушливі дитячі вірші про Україну
Джерело зображення 0352
До вашої уваги зворушливі вірші про Україну, які не залишать байдужим жодного, хто їх почує.
Адже це не просто набір слів, а поєднання душі українського народу, яка крізь глибину років доносить нам свою незвичайну красу та любов до усього рідного.
У нашій статті ви знайдете дитячі вірші про Україну, які, напевно, вартує вивчити кожному малюку, щоб відчути, що таке Батьківщина. До слова, рекомендуємо Вам прочитати книги про Україну, від яких ваші діти будуть у захваті!
***
УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
***
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею.
***
НЕ ЗАБУДЬ!
Ще малий, але ж сміливець —
Сам біжить у гай…
Ти, мій хлопче, українець —
Те запам’ятай.
Ще мала, а по барвінок
Вже ходила в гай…
Ти, дівчатко, українка —
Тож не забувай.
Вирина стежина рідна
З теплої трави…
Мати наша — Україна,
Не забудьте ви.
***
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
***
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
***
ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.
Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.
Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.
***
ЖУРАВЛИК
З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
— Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
— Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
***
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
***
МОЯ УКРАЇНА
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося — її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов їна
І чути співочі дівчат голоси, —
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
***
МОЖНА ВИБРАТЬ ДРУГА І ПО ДУХУ БРАТА
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть пад тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
***
ОДНА УКРАЇНА
Країн є багато на світі
Та тільки одна Україна!
Це там, де волошки у житі
Це там, де моя Батьківщина.
Де птахи у небо летять
І зтрушують легкі пір’їнки,
Де друзі горою стоять,
Де в квітах сховались домівки.
***
МИ — ВІЛЬНІ!
Від серця й до серця – одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на коліна
В складний, непростий для всіх час.
Ми – нація, дух міцний, ті, хто повстали
Із заходу, сходу, дорослі й малі,
Ми стільки вже бачили всього й втрачали
Що ми не підемо з своєї землі!
***
МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА
А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька…
Край Карпатський — батько мій —
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела
***
Читайте за темою: Українські прислів’я та приказки про дітей
13 Лютого 2019 Козак І.
Leave a Reply