Методика раннього розвитку дітей раннього віку: Методики раннього розвитку дітей
Методики раннього розвитку дітей
Кожна дитина розвивається по-своєму. ;D Особливо чітко це помітно в сім’ї, де у братів і сестер різні навички з’являються у різному віці. Тим не менш, є певні критерії розвитку, орієнтуючись на які можна визначити, не відстає чи дитина в розвитку. Відставання у розвитку може статися навіть у здорової дитини, якщо їй не приділяють уваги.
Що таке ранній розвиток дитини і чи потрібні для цього спеціальні методики
Раннім розвитком вважається інтенсивний розвиток здібностей дитини у віці від 0 до 2-3 років. Навчати дитину в такому віці за традиційними методиками неможливо.
Діти дуже швидко все схоплюють. Не варто тільки змушувати щось робити, все навчання повинно проходити тільки у вигляді цікавої гри. Але не завжди батьки самі можуть придумати таку гру, саме тому розроблені спеціальні методики.
Методику навчання даної конкретної дитини краще підбирати індивідуально, так, щоб вона їй подобалася, в ранньому віці тільки так можна чогось навчити.
Всі методики раннього навчання дитини включають в себе ігри, в процесі яких дитина має використовувати всі свої органи чуття: слух, зір, нюх, смак, дотик — саме всебічний розвиток повинен бути метою батьків. При цьому вони повинні чітко уявляти собі мету розвитку дитини: це повинна бути саме допомога в розвитку та цікаві спільні заняття, не обмежені якимось часом (у цьому віці з дитиною важко займатися по годинах). Але ні в якому разі не можна ставити за мету зробити з нього генія — так можна перевантажити дитину інформацією, що, безсумнівно, завдасть йому великої шкоди. *SCRATCH*
Вчимося читати по кубиках і рахувати за таблицями Н.А. Зайцева
Дитині важко вимовляти окремі звуки, як правило, вона вимовляє склади або тільки голосні букви, які можна тягнути. Саме на цьому заснована методика раннього навчання дитини читанню по кубиках Зайцева, який побачив одиницю будови мови не в букві або складі, а в складі. Склад представляє собою або дві літери (приголосна + голосна, приголосна + твердий чи м’який знак), або одна літера.
З цих складів Зайцев зробив кубики, користуючись якими дитина може створювати слова. Кубики мають різний колір, розмір, видають різний дзвін — це дозволяє дітям вловити різницю між окремими звуками.
Методикою можна користуватися вже з народження дитини. Перші півроку буде незрозуміло, що вона побачила і запам’ятала, але з часом кількість показів перейде в якість і дитина почне видавати інформацію. Діти після року при цій методиці починає говорити і читати одночасно. По кубиках Зайцева можна почати навчання читанню в будь-якому віці.
Система таблиць Зайцева дозволяє дитині з інтересом зануритися у цікавий світ рахунку. Таблиці наочно показують дитині, яке число з чого складається і що з ним можна «проробити», аж до дробів і ступенів. Методика навчання рахунку розрахована на дітей після трьох років.
Методика навчання рахунку по різноколірних пірамідках
Автори цієї методики вважають, що дитині легше буде зорієнтуватися в рахунку до десяти саме за такими пірамідка.
Пірамідка складається з десяти кружечків і дозволяє дитині після невеликого тренування миттєво охопити поглядом і зрозуміти всі складові її числа. Діти швидко запам’ятовують складові частини окремих чисел (наприклад, 7 = 5 і 2 або 2, 2, 2 і 1 так далі) і потім вільно орієнтуються в рахунку. *OK* Так, якщо потрібно знайти 9 червоних кружечків, то дитина розуміє, що в даному випадку легше перерахувати сині кружечки і відняти від 10.
У методиці пропонується використовувати набір карток з пірамідками, які дозволяють проводити ігри від найпростіших, до досить складних. Дуже допомагає змагальний метод, коли діти змагаються один з одним або з дорослими.
Система Нікітіних
Сім’я педагогів Нікітіних створила свою систему раннього фізичного і психічного розвитку дітей. Фізичний розвиток був заснований на тому, що дітей починали загартовувати в самому ранньому віці, вони цілий рік ходили по будинку в одних трусах і босоніж, їх обливали холодною водою, випускали босоніж на сніг.
Будинки для фізичного розвитку дітей мають багато тренажерів і пристосувань, які стали звичним предметом побуту для дітей і дозволяли їм гармонійно розвиватися.
Не менше значення надавалося і психічному розвитку дітей. Для цієї мети Нікітіни створили безліч ігор-головоломок, які розраховані на спільну гру дітей разом з батьками. Всі ігри створені так, що, граючи в них, можна постійно підвищувати рівень складності гри. Крім того, по ходу гри її можна вдосконалити, додаючи в неї свої, тільки що придумані елементи. Саме тому таку гру можна використовувати практично протягом усього життя дитини.
Але всі ігри-головоломки спрямовані на розвиток логіки і побудову образів, тому для навчання дитини вони повинні доповнюватися іншими методиками.
Методика Масару Ібука
Масару Ібука є президентом відомої фірми «Соні». Одночасно він автор напрямку виховання та навчання дітей раннього віку, заснованого на принципі «після трьох уже пізно».
Масару Ібука спирається на останні досягнення нейрофізіології, згідно з якими до віку трьох років розвиток клітин головного мозку вже завершено майже на 80%.
Масару Ібука ставить перед батьками завдання дати дитині освіту, розвивати розум, робити її кмітливою, доброю, розвинути у неї можливості, дані їй природою, для того, щоб зробити її щасливою. Виявити ж здібності дитини може тільки найближча людина, що завжди знаходиться поруч — мати.
Ранній розвиток дитини можна стимулювати самими різними способами. Єдиного рецепту немає, є тільки рекомендації загального характеру, так як кожна дитина розвивається індивідуально.
Методичні рекомендації щодо раннього розвитку дітей
Методичні рекомендаціі щодо раннього розвитку дітей
Як і коли починати займатися розвитком наших діток? Чи потрібно займатись і розвивати дитину змалечка? Коли потрібно починати? Ще не час, ми маленькі!!! Що використовувати при навчанні?
Ці питання все частіше хвилюють наших мам!!!
Звичайно, ми, батьки завжди хочемо кращого для наших дітей.
Але ритм життя дорослого, сучасної людини не завжди дозволяє приділяти достатню кількість часу своїй дитині. Не кожна мама має достатній рівень знань в області розвитку малюка, методик його виховання і навчання. Коли в дошкільному віці у дитини виникають труднощі, пов’язані з пізнавальною або розумовою діяльністю, мами і тата гарячково починають шукати причини цього. Звертаючись до фахівців, вони хочуть почути відповідь, чому ж так сталося? І вони його чують, як докір в тому, що з дитиною недостатньо займалися, що в перші місяці його життя він не знайшов тих навичок, які йому були потрібні. Тут не потрібно звинувачувати мам і тат, адже цього їх ніхто не навчив.
Кожна мама бажає дитині всього самого найкращого. На інстинктивному рівні вона забезпечує його комфорт: одягає, годує, обіймає і т.д. З самого народження маленького чуда батьки ставлять на нього великі надії. Придумують ким він стане, коли виросте, в якій школі буде навчатися, коли піде на перше побачення… Навіть найменше досягнення крихти викликає захват люблячих батьків.
Вони з нетерпінням чекають, коли він почне тримати голівку, потім, коли перевернеться на бочок, почне сидіти, повзати, ходити і кликати маму. Розчулюючись розвитком дитини, можна пропустити важливі сенситивні періоди, коли можна почати навчання, що сприяє ранньому розвитку.
Наші бабусі, чуючи фразу «ранній розвиток», іронічно посміхаються. Вони вважають, що те, що закладено природою, і так станеться само собою, не потрібно з ранніх років «мучити» дитини, проводити з ним розвиваючі заняття. Але нинішня наука говорить про зворотнє. Світові відкриття, досягнення в різних науково-дослідних експедиціях і інші елементи еволюції змінили навколишній світ!!! Щоб дитині було в ньому максимально комфортно і безпечно, важливо займатися його розвитком ще з раннього віку.
Багато хто помилково вважає, що ранній розвиток дитини – це суворе дотримання правил і систематичне проведення занять. Ні, це цілком природний процес його виховання, в якому батьки виступають помічниками для адаптації в навколишньому світі.
Дитина з перших днів життя починає розвиватися і все, що його оточує, впливає на це.
Тому мами і тата повинні розуміти, що розвиток дитини – це не концентрація зусиль дорослого. Дорослі можуть забезпечити додаткову допомогу в просуванні процесу розвитку, а не повністю його організувати. Навіть коли дитина лежить сама в ліжечку і дивиться на мобіль, вона розвивається. Вона водить оченятами за іграшками, тягне до них р
Блог вихователя логопедичних груп : Методика розвитку мовлення
Інтерактивні методи навчання з розвитку мовлення дітей дошкільного віку
Інтерактивні методи — це способи цілеспрямованої взаємодії дорослого з дітьми, що забезпечують оптимальні умови їх розвитку.
Інтерактивне навчання дошкільників — це специфічна форма організації освітньої діяльності, метою якої є забезпечення комфортних умов для взаємодії, за яких кожна дитина відчуває свої успіхи і, виконуючи певну інтелектуальну роботу, досягає високої продуктивності.
Інтерактивні методи навчання забезпечують таке навчання, яке дає можливість дітям на занятті в парах, мікрогрупах або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал, розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.
Інтерактивні методи розвитку мови дошкільників
Мікрофон — метод роботи, в ході якого діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему. Наприклад, дитина бере мікрофон, розповідає кількома реченнями про себе, і передає мікрофон іншій дитині. Всі висловлювання дітей приймаються, схвалюються, проте не обговорюються.
Дебати — метод роботи, в ході якого діти стоять у колі, висловлюють свої думки на задану тему, передаючи мікрофон один одному, але висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв’язання проблеми. (Наприклад, у Сергійка поганий настрій, тому діти пропонують способи, як підняти настрій чи усунути проблему, яка вплинула на настрій хлопчика).
Удвох — метод роботи, в ході якого діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання, наприклад, по черзі описують картину.
Ланцюжок — метод роботи, в ході якого діти обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок. Наприклад, складають казку за таблицею, у якій представлений хід майбутньої казки у малюнках чи в умовних позначках.
Інший варіант використання даного методу: перша дитина називає об’єкт, друга — його властивості , третя — новий об’єкт з тими самими властивостями. Наприклад, морква — морква солодка — солодким буває цукор — цукор білий — білим буває сніг… і т.д.
Снігова куля — метод роботи, в ході якого діти об’єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи. Наприклад, будують будинок, де наперед домовляються про черговість дій кожного члена команди і про колір, з яким буде працювати та чи інша дитина.
Синтез думок — метод роботи, в ході якого діти об’єднуються у малі групи, виконуючи певне завдання, наприклад, малюнок на аркуші паперу. Коли одна група намалює, то передає малюнок в іншу групу, учасники якої допрацьовують виконане завдання. По завершенню роботи складають спільну розповідь про те, що домалювали і чому.
Коло ідей — метод роботи, в ході якого кожна дитина або кожна група виконують одне завдання, наприклад, складають казку по-новому, обговорюють її, потім вносять пропозиції чи ідеї (наприклад, як можна ще закінчити казку, щоб Колобок залишився живим; як допомогти Колобку обхитрити лисичку тощо).
Загальний проект — метод роботи, в ході якого діти об’єднуються у кілька груп (3-4). Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв’язання певного аспекту однієї проблеми, наприклад, намалювати свої улюблені зимові розваги та розповісти про них. Кожна група представляє свій «проект» — колективну роботу «Зимові розваги» та спільно обговорюють його.
Асоціативна квітка — метод роботи, в ході якого діти об’єднуються у кілька груп для розв’язання спільного завдання: на дошці закріплюється «середина» квітки із зображенням певного поняття, наприклад, «іграшки», «квіти», «фрукти», «тварини». Кожна група добирає слова-асоціації або картинки-асоціації, які викладає навколо цього поняття. Перемагає команда, яка створить найбільшу квітку (з найбільшою кількістю підібраних картинок-асоціацій чи слів-асоціацій).
«Дерево рішень» — метод роботи, який містить декілька етапів:
1. Обирання проблеми, що не має однозначного розв’язання, наприклад, «Що потрібно дереву для щастя?»;
2. Розглядання схеми, у якій прямокутник — це «стовбур» (який позначає цю проблему), прямі лінії — «гілки» (шляхи її розв’язання), а кружечки — «листочки» (рішення проблеми).
3. Розв’язання проблеми: діти підгрупами домовляються, обговорюють і малюють, наприклад, метелика, пташку тощо, розміщуючи їх на «дереві рішень» та пояснюють свій вибір.
Метод багатоканальної діяльності — метод роботи з дітьми, в ході якого обов’язково задіюються різні аналізатори: зір, слух, дотик, смак, нюх. Наприклад, при розгляданні картини доцільно використовувати таку послідовність:
- виокремлення об’єктів, зображених на картині;
- уявлення об’єктів через сприймання різними аналізаторами.
Після розглядання всіх об’єктів, зображених на картині, варто поставити дітям творчі завдання:
— «прослухати» звуки картини через «навушники»;
— вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;
— відчути «аромат» квітів, зображених на картині;
— «вийти за межі зображеного»;
— уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, холодна), яка погода (вітряна, дощова, сонячна, спекотна, морозна) тощо.
Наприклад, при розгляді картини «Прогулянка в лісі» варто поставити наступні запитання: Як ви думаєте, про що говорять дівчатка? Торкніться до кори дерев, яка вона? Послухайте звуки, як шелестить листя, стрекоче сорока і т.
д.
Дискусія — це метод колективного обговорення якогось складного питання. До дискусії готуються всі учасники освітнього процесу та активно залучаються всі діти. «Дискусія» з англійської — це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення завдання, проблеми або рекомендації. Питань (завдань) необхідно пропонувати не більше п’яти. Формулювати їх слід так, щоб була можливість висловити різні погляди щодо висунутої проблеми. Діти вчаться висловлювати власну думку: «Я думаю…», «Я вважаю…», «На мою думку…», «Я згоден, але…», «Я не згоден, тому що…».
«Мозкова атака (мозковий штурм)» — один із методів, який сприяє розвитку творчості і дитини, і дорослого. Цей метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою (навіть може бути до 10 хв.), а через деякий час збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення.
Діти — учасники «мозкової атаки» мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв’язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти єдине правильне рішення.
Вікторина — метод-пізнавальна гра, яка складається із мовленнєвих завдань та відповідей на теми з різних галузей знань. Вона розширює загально-пізнавальний та мовленнєвий розвиток дітей. Запитання відбираються з урахуванням віку, програмових вимог та рівня знань дітей.
Бесіда-діалог — метод, спрямований на співучасть дітей з тим, хто виступає. В ході заняття з подачі знань, закріплення матеріалу вихователь ставить супроводжуючі запитання до дітей, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації.
Моделювання проблемних ситуацій — метод взаємодії дорослого і дітей для вирішення поставленої проблеми. Ситуація моделюється вихователем спеціально.
«Що? Де? Коли?» — активний метод, в ході використання якого переважає співпраця, творче вирішення проблем, взаємний обмін думками, власними знаннями і вміннями тощо.
«За і проти» — метод роботи з дітьми, в ході якого дітям пропонується розв’язати проблему з двох сторін: за і проти. Наприклад, ставиться завдання розповісти, чому подобається зима (аргумент — «за») і чому не подобається зима (аргумент — «проти»).
Передбачення — метод роботи з дітьми, в ході якого пропонується «передбачити» можливі варіанти вирішення проблеми. Наприклад, запропонувати дітям назвати всі осінні місяці, розповісти про те, що вони очікують від кожного місяця. Пізніше уявити себе на місці одного з місяців та розповісти про свої передбачення: «Я — перший місяць осені — вересень. Я дуже теплий місяць. Мене люблять усі діти, тому що починають ходити в школу…». Наступна дитина продовжує розповідати про цей самий місяць (робота в парах).
Показуха — метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди, кожна з яких задумує слово і, використовуючи невербальні засоби, представляє це слово іншій команді, яка має його відгадати.
«А що було б, коли б… ?» — метод роботи, в ході якого пропонується дітям поміркувати і висловити свої припущення, наприклад: «А що було б, коли б зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, коли б хижі тварини у казках стали вегетаріанцями?» тощо.
Уявна картина — метод роботи, в ході якого пропонується дітям стати в коло і кожній дитині по черзі описувати уявну картину (першій дитині дають чистий аркуш паперу з ніби-то намальованою картиною, потім вона передає аркуш з уявною картиною іншому учаснику гри і той продовжує уявний опис).
«Що можна робити…?» — метод роботи, в ході якого діти вчаться усвідомлювати поліфункціональні властивості предметів. Наприклад: «Уявіть, як ще можна використати олівець? (як указку, диригентську паличку, термометр, жезл тощо).
Перевтілення — метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди і уявити себе на місці якогось предмета (книжки, ручки, стола, ляльки тощо) та презентувати себе з точки зору обраної ролі.
Казка навпаки — метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і скласти свою казку по-іншому, замінюючи основні поняття на протилежні. Кожна команда отримує завдання: складає свою казку і відгадує казку іншої команди, складеної по-іншому. Приклад: «Жили собі дід та баба. І був у них собака Жук. І приніс їм Жук кісточку, не просту, а цукрову. Баба варила її, варила, та не зварила. Дід варив-варив, та не зварив. Кицька стрибнула, казанок перевернула, кісточку забрала і понесла. Дід сміється, баба сміється, і Жук весело гавкає: «Принесу я вам ще кісточку, але не цукрову, а просту, щоб швидко зварилася».
Колаж — метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і домалювати на аркуші паперу свою картину (наприклад, фігуру неправильної форми) всіма підручними матеріалами і розповісти про неї 2-3 реченнями.
Реклама — метод роботи, в ході якого дітям пропонується поділитися на дві команди, кожна з яких обирає будь-який предмет і намагається назвати всі його позитивні якості та функції, що допоможуть привернути до нього увагу інших.
Окрім вищезгаданих інтерактивних методів навчання дошкільників у практиці роботи активно використовуються й наступні: творчі завдання, робота в малих групах, навчальні ігри (рольові та ділові, ігри-імітації), ігри-змагання (старший дошкільний вік), інтелектуальні розминки, робота з наочними відео-та-аудіо-матеріалами, тематичні діалоги, аналіз життєвих ситуацій тощо.
Таким чином, інтерактивне навчання на заняттях (в тому числі й інтегрованих) відбувається: в парах (2 дитини), у мікрогрупах (3-4 дитини), у малих групах (5-6 дітей) разом з вихователем. При оцінюванні висловлювань дітей не варто вживати слово «правильно», а казати: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
«Роль батьків у розвитку мовлення дітей»
«Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова».
Панас Мирний
Мовлення є основним засобом спілкування. С. Аксаков писав: « Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.
Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.
Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами –відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить.
Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.
Ви, батьки, повинні не просто володіти українською мовою. А бути провідником національної культури: знати і любити народну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передавати це своєму малюкові. Мова дорослого має бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно. Важливі своєчасні міміка, жести, рухи. І головне – якщо діти бачитимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.
Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого.
І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.
Правила, яких потрібно дотримуватися батькам
під час спілкування з дітьми.
1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.
3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.
5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
6. Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
- Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.
Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку.
К. Ушинський назвав рідну мову «Цвітом духовного життя нації», порівняв її з квіткою, яка ніколи не в’яне і вічно розвивається.
Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства, сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення триває в дошкільних навчальних закладах, школі і упродовж усього життя.
Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засосом пізнання та способом людського спілкування є найважливішим досягненням дошкільного дитинства.
«Розвиток мовлення засобами художньо-мовленнєвої діяльності»
| Ранній вік — це час, коли дитина починає пізнавати навколишній світ і себе, вчиться ходити і говорити. Разом з мовленням у дітей раннього віку розвивається мислення. У мовленні виявляються емоційність дитини, її потреби, інтереси, темперамент — увесь психічний склад особистості. Одним з найбільш ефективним засобів загального й мовленнєвого розвитку дитини є художнє слово.  Тому всім, хто бере участь у вихованні дітей раннього віку, необхідно чітко розуміти особливості сприйняття малюками художніх творів.Перші пів місяці життя дитина сприймає, передусім, не зміст слова, а його інтонаційне забарвлення. Малюк по-різному реагує на звернену до нього мову (посміхається, плаче, робить різні рухи головою, руками) залежно від інтонації мовлення дорослого (ласкаві, веселі, суворої, роздратованої). Психологи відзначають раннє тяжіння дітей до ритмічного сполучення звуків, слів та інтонацій, з якими вони вимовляються. Це дозволяє під час спілкування з дитиною раннього віку використовувати нескладні віршовані твори. Після шести місяців дитина починає розуміти мову дорослих на рівні окремих слів. Це виявляється у тому, що вона повертає голову в ту сторону, де знаходиться названий дорослим предмет. З цього часу важливо супроводжувати читання художніх творів показом реальних предметів, іграшок, малюнків, рухів, дій тощо. Розвиток сприйняття літературних творів дітьми раннього віку залежить від уміння слухати.  Формування слухової зосередженості є одним з найважливіших завдань дошкільного виховання. Здатність зосереджуватися на слуханні тексту починає інтенсивно розвиватися в дітей після 1,5 років за умови систематичного використання дорослими художніх творів. При цьому слід мати на увазі, що багаторазове повторення дорослими художніх текстів позитивно позначається на формуванні в дітей інтересу до слухання. Ритміко-мелодійна структура твору, інтонаційна виразність читання дорослого й знайомі слова сприяютьрозумінню тексту.Діти після 1,5 років здатні розуміти зміст нескладних художніх творів. Особливістю цього віку є наочно-дійовий тип мислення. Тому під час ознайомлення малюків з художніми творами необхідно використовувати різноманітну наочність і залучати дітей до виконання активних рухів, дій з предметами й одночасно повторення окремих слів. Заохочення і спонукання малюків до відтворення кінця віршованої фрази сприяє розвитку пам’яті й дає можливість дитині 2,5 років читати напам’ять невеликі вірші.  Сприйняття тексту без використання наочність читає доступним дітям 3-го року життя при повторному читанні знайомих творів.Отже , у ранньому дитинстві формується здатність розуміти й емоційно відгукуватися на зміст творів художньої літератури. Створення сприятливих умов і систематична робота з художніми творами дозволяє забезпечити такий рівень розвитку мовлення дітей, який надає їм можливість висловлювати своє бажання, думку, повторити те, що запам’ятали. Художня література в освітньому процесі Дитина…Художня література…Дитяча книжка… Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова для розвитку дитини дошкільного віку. Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина м намагається наслідувати вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються.  Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття.Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків. Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язногомолвення. Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення. Художня література та усна народна творчість традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання і освіти підростаючого покоління. Виховна та художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, якому діти прагнуть наслідувати.  Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є усна народна творчість. Використання малих фольклорних форм є ефективним прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету. Серед фольклорних жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування. Щоб навчити дошкільнят розрізняти інтонаційне забарвлення мовлення залежно від мети сказаного (запитання, обурення, захоплення, повідомлення), від характеру казкових героїв, особливостей їхньої поведінки ( добрий, турботливий, вайлуватий, плаксивий, боязкий, підступний, улесливий. Злий тощо), доцільно пропонувати такі вправи, які готують до ігор-драматизацій і дають повне цілісне уявлення про конкретний персонаж. |
«Вплив сім’ї на розвиток мовлення дитини»
Мабуть, кожну родину, де росте малюк, непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини дошкільного віку в цілому та мовленнєвий розвиток зокрема.
Сім’я — перший ступінь оволодіння дитиною рідною мовою, яка є і засобом, і джерелом морального, естетичного, інтелектуального, емоційного розвитку дитини, формує її як гармонійно розвинену особистість.
З моменту народження малюка його оточує світ людей, природи і речей. Але особливе значення відводиться спілкуванню. Дитина чує ніжний спів матері, її лагідний голос. Для немовлят найважливішим є емоційне спілкування, яке починається з посмішок, поглядів батьків, близьких родичів. На цьому етапі розвитку для дитини дуже важливими є такі характеристики голосу, як висота, сила і інтонація. Малюк розуміє мову переживань, почуттів. І чим вона емоційніша, тим легше дитині надалі буде контактувати і спілкуватися з іншими людьми, тому що коло її спілкування поступово розширюється. З того часу, коли дитина починає спілкуватися і з дорослими, і з однолітками, змінюється і сам процес спілкування. Воно збагачується мімікою, жестами, емоціями. Користуючись мовою як засобом спілкування, дитина долучається до скарбниці людської культури, людського слова.
За допомогою мови дитина пізнає навколишній світ, своє місце в ньому, саму себе, засвоює норми соціальної взаємодії з іншими людьми. Мовлення малюка формується в процесі спілкування з оточуючими.
Таким чином, необхідно, щоб мовлення дорослих було зразком для дітей. Адже навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини, має велике значення у її майбутньому. Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Тому батьки повинні розуміти, що відповідальність за розвиток мовлення дитини в перші роки життя малюка повністю має покладатися на них.
Існує неправильна думка про те, що звуковимовна сторона мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального впливу і допомоги дорослих, ніби дитина сама поступово оволодіває правильною вимовою. Насправді, невтручання в процес формування дитячого мовлення майже завжди тягне за собою відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, які закріпилися в дитинстві, з великими труднощами долаються в наступні роки.
Турботливі батьки завжди намагаються впливати на формування дитячого мовлення, починаючи з ранніх років життя. Дуже важливо, щоб дитина змалку чула правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формувалося б її власне мовлення. Дорослі повинні говорити правильно, не спотворюючи слів, чітко вимовляючи кожен звук, не поспішати, не «з’їдати» закінчення слова. Абсолютно недоречним є «сюсюкання», яке часто гальмує розвиток мовлення. Якщо дорослі не стежать за своїм мовленням, то дитина багато слів чує спотворено. Особливо чітко слід вимовляти довгі, незнайомі, нові для дитини слова. Звертаючись безпосередньо до сина або дочки, батьки спонукають їх відповідати, а вони мають можливість уважно прислухатися до мовлення рідних. Варто привчити малюка дивитися прямо на мовця, тоді він легше перейматиме артикуляцію дорослих.
Як самостійно допомогти малюку опанувати правильним мовленням? На що слід звернути увагу? Нечітке мовлення дошкільника може бути результатом порушень в будові артикуляційного апарату: відхилення в розвитку зубів, неправильне розташування верхніх зубів по відношенню до нижніх тощо. Щоб це попередити, дуже важливо стежити за станом і розвитком зубощелепної системи і вчасно звертатися за консультацією до стоматолога та ортодонта. Так само спотворена звуковимова може бути наслідком порушеного м’язового тонусу артикуляційного апарату. І тут вже необхідна консультація вчителя-логопеда і психоневролога.
Особливу увагу слід звернути на слух малюка. Саме слухові належить важлива роль в оволодінні дитиною мовленням. Коли вона чує окремі слова, звуки, тоді починає і сама вимовляти їх. Навіть при незначному зниженні слуху дитина позбавляється можливості нормально сприймати мовлення. Тому батькам дуже важливо звертати увагу на розвиток слуху малюка. Необхідно оберігати слух дитини від постійних сильних звукових подразників (ввімкнених на повну гучність радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів), а при захворюваннях органів слуху своєчасно їх лікувати.
Батьки повинні берегти ще незміцнілий голосовий апарат дитини, не допускати надмірно гучного мовлення. Дорослим слід допомагати дитині опанувати правильною звуковимовою, але не можна форсувати мовленнєвий розвиток. Так само шкідливо навантажувати малюка складним мовленнєвим матеріалом, змушувати повторювати незрозумілі йому слова, заучувати складні за формою, змістом та обсягом вірші, вчити правильно вимовляти звуки, які в силу неготовності артикуляційного апарату йому ще не доступні (наприклад, у 2-3 роки вчити правильно вимовляти звуки [ш], [ж], [р]), читати художні твори, призначені дітям більш старшого віку.
Не сприяє розвитку мовлення дитини часте вживання слів зі зменшувально-пестливими суфіксами, а також незрозумілих їй слів. Якщо дитина неправильно вимовляє якісь звуки, слова, фрази, не слід передражнювати її, сміятися чи, навпаки, хвалити. Також не можна вимагати правильно вимовляти звуки, якщо вони ще не автоматизовані.
Деякі вади мовлення потрібно виправляти лише за допомогою фахівців — вчителів-логопедів.
Але ряд недоліків можливо виправити і в домашніх умовах. У сім’ї, зазвичай, виправляють дитину, коли вона неправильно вимовляє той чи інший звук, слово, але роблять це з насмішкою або роздратуванням. До виправлення мовленнєвих помилок треба підходити дуже обережно. Ні в якому разі не можна сварити малюка за його недоліки і не потрібно вимагати негайного правильного повтору важкого для нього слова. Такі методи призводять до того, що дитина взагалі відмовляється говорити, замикається в собі. Виправляти помилки потрібно тактовно, доброзичливим тоном. Не слід повторювати неправильно вимовлене дитиною слово, краще дати зразок його вимови.
Безумовно, найкращим і найціннішим зразком рідної мови є усна народна творчість (лічилки, скоромовки, потішки, колискові пісні, казки, вірші і т. д.). Діти дуже легко сприймають фольклорну поезію, яка знайомить їх з красою і різноманітністю рідної мови. Надалі це переросте у любов до літератури і мистецтва.
У збагаченні духовного світу дитини велику роль відіграє література.
Батьки з раннього віку повинні прищеплювати дитині любов до книги, щоб вона з цікавістю і величезним бажанням слухала, а в старшому віці читала, співпереживала героям, аналізувала їхні вчинки і дії. Читання книг сприяє розвитку мовлення, мислення, уяви, почуттів дитини, на відміну від перегляду телепередач. На жаль, дуже багато батьків про це забули. Слухаючи казки з чарівними перетвореннями і повчальною мораллю, дитина починає жити життям героїв, співпереживаючи їм, проявляючи з ними такі почуття, як сміливість, благородство, доброта, співчуття і т. д. Читання, розповідання казок, віршів, оповідань має стати сімейною традицією, ритуалом, якого дитина дуже чекає. Дитину необхідно залучати до обговорення прочитаного, вчити розрізняти негативне і позитивне, зіставляти казкові події з реальною дійсністю, обговорювати вчинки героїв. Батькам слід бесідувати з дітьми, однак слід враховувати, що офіційний тон у спілкуванні з дитиною неприпустимий.
Діти, батьки яких самі творять, залучаючи до процесу всю сім’ю: читають вголос, ліплять, влаштовують концерти, складають казки, співають хором, отримують більше шансів для розвитку повноцінного спілкування.
Таким дітям буде легше спілкуватися з однолітками в майбутньому. Дуже важливо навчити дитину не тільки розповідати, але й уміти слухати, не перебиваючи співрозмовника. Цього ж дитина чекає і від найближчих людей (батька та матері). Навчивши дитину вести діалог, ми навчимо її спілкуванню, в якому між співрозмовниками виникає зацікавленість, взаємодія і довіра. Мовлення супроводжує будь-яку діяльність дитини. Воно може розвиватися самостійно, якщо життя дитини наповнене різноманітними та цікавими справами, подіями, заходами. У дошкільному віці діти починають відвідувати театри, концертні зали, музеї, екскурсії, виставки. Дуже важливо, щоб у момент становлення мовлення дитини поруч з нею були люблячі, турботливі батьки, які вміють і хочуть спілкуватися з нею.
Дуже часто діти задають батькам різні запитання. Часом на них важко відразу знайти правильну відповідь. Але ігнорувати дитячі запитання не варто. У цьому випадку можна пообіцяти дати відповідь пізніше, коли дитина поїсть (погуляє, виконає будь-яке завдання і т.
п.), за цей час дорослі зможуть підготуватися до відповіді. Тоді малюк отримає правильну інформацію, побачить в особі батьків цікавих для себе співрозмовників і буде прагнути до спілкування. У сім’ї для дитини необхідно створювати такі умови, щоб вона відчувала задоволення від спілкування з дорослими, отримувала від них не тільки нові знання, але і збагачувала свій словниковий запас, вчилася правильно будувати речення, чітко вимовляти звуки і слова, цікаво розповідати.Прикладом створення такої обстановки може послужити повна або хоча б часткова відмова від перегляду телефільмів і телепередач в присутності дитини, виключення, мабуть, може становити дитяча передача «На добраніч, діти» і тільки в якості підготовки до сну. І як зауважують самі батьки, спілкування з дитиною стає більш тривалим, усвідомленим і наповненим розвиваючими іграми, заняттями, спільною творчістю.
Забавлянки
Печу, печу хлібчик
Беруть у долоні дитячу голівку і,
злегка перекидаючи з руки на руку
направо і наліво, проказують:
Печу, печу хлібчик
Діткам на обідчик.
Меншичкому — менший,
Більшим кому — більший
Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:
Беру, беру папку,
Кладу на лопатку,
Шусть у піч!
Шусть у піч!
Сажай—виймай!
Сажай—виймай!
Ріжу, ріжу
Я куштую —
Гам!
Їде, їде пан, пан
(Підкидаючи дитину на коліні або нозі).
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп
На конику гоп, гоп.
Ой чук, чук, чук
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук!
А бабуся пліточок —
Годувати діточок,
А бабуся карасиків —
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців —
Годувати молодців.
Ой чук-чуки, чуки-чок
Ой чук-чуки, чуки-чок,
Пішли діти в садочок,
Там нарвали квіточок,
Там нарвали квіточок,
Сплели доні віночок.
Гоп, гоп горобейки
Гоп, гоп горобейки,
На бабині конопельки,
На дідів мак,
Нехай буде так.
Був собі чоловік Нетяшка
Був собі чоловік Нетяшка,
На ньому сіра сермяжка,
Червона шапочка.
Чи хороша моя казочка,
Чи казати, чи ні?
І ти кажеш: — Казати!
І я кажу: — Казати!
(Або: І ти кажеш: — Не казати! І я кажу: — Не казати!) І знову спочатку.
Жив собі дід Сажка
Жив собі дід Сажка,
На ньому була синя сермяжка,
На голові шапочка,
Під носом капочка,
На сермяжці латочка.
Чи хороша моя казочка?
Був собі рак,
Та мав сімсот гармат
Та пішов на пруса воювать,
А злякався та в воду сховався,
А з води та в вершу.
Почну я ту казочку спершу.
Жив-був дід та баба
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця
Лічилки
Раз, два, три, чотири
Козі дзвоника вчепили,
Коза бігає, кричить,
Просить дзвоник відчепить.
Аза, дваза,
Триза, риза,
Чопик, бучик,
Жута, рита.
Девир, пастер,
Ф’ю.
Іван – капітан
Іван – капітан,
Чом ти коні попутав?
— Сріблом-злотом
Під копитом
Ворожбитом.
Дінь!
Брязь!
Вийшов перший руський князь.
Бігла лялька по току
Бігла лялька по току
У червонім ковпаку,
Їла цукор і медок,
Вийшов зайчих-корольок.
Бігли коні під мостами
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь —
Вийшов з мосту старий князь.
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Зараз я іду шукать!
Загальна характеристика раннього віку — Студопедия
Тема: Особливості розвитку дітей раннього віку
Лекція 1.
Мета: ознайомити студентів з специфікою все стороннього розвитку дитини в сенситивний період раннього дитинства, сформувати знання про кризи раннього віку.
Кількість годин: 2 години
План лекційного заняття:
- Загальна характеристика раннього віку.
- Характеристика предметної діяльності дітей раннього віку.
- Особливості розвитку рухової сфери у дітей 1-3-го років життя .
- Особливості розвитку когнітивної сфери у перед дошкільний вік.
Завдання для самостійної роботи:
- Повторити анатомо-фізіологічні особливості мовлення.
Література:
- Вікова психологія/За ред.. Г.С. Костюка. – М.: «Радянська школа», 1976. – 271 с.
- Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібн./О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
- Загальна психологія./За заг. ред.. академіка С.Д.
Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с. - Корекційно-розвивальна робота з дітьми раннього віку: Навчально-методичний посібник/ Упорядник О.П. Мілевська. – Кам’янець-Подільський, 2006. – 52 с.
- Люблінська Г.О. Дитяча психологія. – К.: «Вища школа», 1974. – 354 с.
Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.6. Лямина Г. М. Развитие речи ребёнка раннего возраста: метод. пособие. (Дошкольное воспитание и развитие). – М.: Айрин-пресс, 2005. – 96 с.
- Мухіна В.С. Возрастная психология: феноменологія развития, детство, отрочество: Учебн. для студ. вузов. – 5-е узд., стереотип. – М: «Академия», 2000. – 456 с.
8. Поваляева М. А. Справочник логопеда. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 448 с
9. Правдина О. В. Логопедия. Учеб. пособие для дефектолог. фак. пед-вузов. – М.: «Просвещение», 1969. – 310 с.
10. Савченко М. А. Методика виправлення вад вимови у дітей. – 2-е видання, доп. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.
11. Филичева Т. Б. и др. Основы логопедии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-ов по спец. «Педагогика и психология (дошк)» / Т. Б. Филичева, Н. А. Чевелева, Г. В. Чиркика. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.
Розвиток людини – складний процес, в якому змінюються одночасно, системно і нерівномірно різні сфери людського буття: почуття, інтелект, поведінка, свідомість.
Ранній вік – період розвитку людини від 1-го до 3-х років.
Ранній вік – період, коли дитина, психологічно занурюючись в предметну і винахідницьку діяльність, засвоює різноманітні види заміщень: в її діях будь-який предмет може взяти на себе функцію іншого предмету, набуваючи при цьому значення малюнку чи знаку відсутнього предмету.
Основні досягнення раннього віку: оволодіння тілом, мовленням, розвиток предметної діяльності, психічних процесів. Загальна сензитивність до розвитку здійснюється за рахунок нездатності втримати онтогенетичного потенціалу до розвитку, а також психологічного входження дитини в соціальне середовище людських відносин, де відбувається розвиток і становлення потреб в позитивних емоціях і в прагненні бути визнаним.
Розвиток дитини раннього віку характеризується передусім подальшим інтенсивним фізичним зростанням, хоч темп його уповільнюється. За перший рік життя дитина виростає на 20-25 см., за другий – на 10-12 см., за третій – лише на 7 см. До трьох років її зріст досягає 80-90 см. Швидко збільшується вага. Змінюється співвідношення між величиною голови, тулуба та кінцівок. До двох років прорізуються 20 молочних зубів. Ритмічніше функціонує серце. До третього року вага мозку дитини досягає до 1000 грам, що становить 2/3 ваги мозку дорослої людини. Розвиваються далі нервові механізми, енергійно йде мієлінізація нервових шляхів у півкулях головного мозку. Концентрованішими стають процеси збудження і гальмування. Підвищується працездатність нервової системи, що виявляється і в продовженні часу неспання. Тривалість активного неспання у дитини двох років становить 4-4,5 год., трирічна дитина може не спати 5,5-6,5 год. На добу, не виявляючи ознак втоми. Отже, значно розширюються можливості дитини взаємодіяти із середовищем і розвиватися психічно.
На цьому етапі дитина ще не може задовольнити свої життєві потреби. Тому спілкування з дорослим – необхідна умова забезпечення життя і розвитку її діяльності. Роль дорослого не обмежується показом дій з предметами і якостей предметів, привчанням до певних норм і правил життя, до того, що дозволяється і що забороняється.
Новоутворення, що сформувалися протягом першого року життя, і майбутнє зростання дитини викликають якісні зміни у системі стосунків з дорослими. Вони виявляються у самосвідомості дитини, деякій її емансипації, що невпинно зростає з року в рік. Оволодіваючи у спільній діяльності з дорослим і під його керуванням предметними діями, різними способами пересування, а головне ходінням, дитина починає виконувати освоєні дії вже без участі чи прямої допомоги дорослих (
Три принципа развития детей младшего возраста для улучшения результатов ребенка
Основные принципы развития могут помочь нам изменить политику и практику
Последние достижения в области науки о развитии мозга предоставляют нам беспрецедентную возможность решить некоторые из самых сложных проблем общества, от увеличения неравенства в успеваемости и экономической производительности до дорогостоящих проблем со здоровьем на протяжении всей жизни. Понимание того, как опыт, полученный детьми с рождения, даже до рождения, влияет на результаты на протяжении всей жизни — в сочетании с новыми знаниями об основных способностях, которые необходимы взрослым для процветания в качестве родителей и на рабочем месте — обеспечивает прочную основу, на которой политики и общественные лидеры могут разработать общие и более эффективная повестка дня.
Наука о развитии ребенка и основные способности взрослых указывают на набор «принципов разработки», которые политики и практики во многих различных секторах могут использовать для улучшения результатов для детей и семей. То есть для максимальной эффективности политики и услуги должны:
- Поддерживать чуткие отношения детей и взрослых.
- Укрепление основных жизненных навыков.
- Уменьшение источников стресса в жизни детей и семей.
Три принципа указывают на ряд ключевых вопросов: Что политики, системы или практики делают для реализации каждого принципа? Что можно сделать, чтобы лучше их решить? Какие препятствия мешают решать их более эффективно?
Эти три принципа могут служить руководством для лиц, принимающих решения, при выборе политических альтернатив, разработке новых подходов и изменении существующей практики таким образом, чтобы наилучшим образом поддержать формирование здорового мозга и тела. Они указывают на ряд ключевых вопросов: Какие текущие политики, системы или практики делают для реализации каждого принципа? Что можно сделать, чтобы лучше их решить? Какие препятствия мешают решать их более эффективно?
Более того, эти принципы проектирования, основанные на науке, могут побудить политиков задуматься на всех уровнях о силах, которые могут привести к лучшим результатам для детей.На индивидуальном уровне политика может быть направлена на развитие навыков как у детей, так и у взрослых; на уровне социальных служб они могут сосредоточиться на важнейшем месте взаимоотношений в содействии здоровому развитию, поддерживающему родительскому воспитанию и экономической производительности; а на системном или общественном уровне в политике может уделяться особое внимание сокращению источников стресса, которые создают проблемы на всю жизнь для детей и чрезвычайно затрудняют взрослым жизнь в качестве родителей и кормильцев.
Наука, лежащая в основе принципов
Ученые обнаружили, что опыт, полученный детьми в раннем возрасте, и окружающая среда, в которой они находятся, не только формируют архитектуру их мозга, но также влияют на то, как и когда выражаются инструкции развития, содержащиеся в их генах.Вот как среда взаимоотношений маленьких детей со взрослыми опекунами, а также раннее питание, физическая, химическая и искусственная среда — все «проникает под кожу» и влияет на обучение на протяжении всей жизни, поведение, а также на физическое и психическое здоровье. лучше или хуже. Начиная с рождения и продолжаясь на протяжении всей жизни, на нашу способность процветать влияют наши постоянные отношения и опыт, а также степень их здоровья, поддержки и отзывчивости.
Биология активации стресса также объясняет , почему значительные лишения или угрозы (например, из-за жестокого обращения, пренебрежения или крайней бедности) могут привести к физиологическим и поведенческим нарушениям, которые могут иметь длительные последствия. Не всякий стресс — это плохо — например, детям необходимо испытывать контролируемое количество стресса в присутствии поддерживающих взрослых, чтобы развить здоровую систему реакции на стресс. Но частые или экстремальные переживания, вызывающие чрезмерный стресс, могут быть токсичными для архитектуры развивающегося мозга детей и могут перегрузить способность взрослых продуктивно участвовать в работе, в семье и обществе.К счастью, у большинства из нас есть мощная защита от стресса в виде поддерживающих лиц, обеспечивающих уход, членов семьи и друзей. Стабильные и ответственные отношения в первые годы жизни помогают защитить детей от потенциального вреда, который может причинить чрезмерный стресс, а во взрослом возрасте они обеспечивают буферизацию и надежду, необходимые для устойчивости.
Переживание серьезных невзгод в раннем возрасте может привести к тому, что системы нашего организма станут более восприимчивыми к стрессу на протяжении всей жизни, что влечет за собой долгосрочные негативные последствия для физического и эмоционального здоровья, успеваемости, экономического успеха, социальных отношений и общего благополучия.Для взрослых, которые с детства пережили нагромождение невзгод, дополнительный вес нынешних невзгод, таких как продолжительная бедность, может перегрузить их способность обеспечивать стабильные, отзывчивые отношения, в которых нуждаются дети, и постоянно удовлетворять потребности современного рабочего места. Таким образом, эти научные результаты имеют отношение к выбору политики в самых разных областях — от традиционных «детских» областей, таких как педиатрия, уход и образование в раннем возрасте, и детское питание, до «взрослых» областей, таких как поддержка доходов, обучение трудоустройству, приемные родители. обучение, здравоохранение и жилье.
К началу
Содержание
Принцип 2: Укрепление основных жизненных навыков
Принцип 3: Уменьшение источников стресса
Как взаимодействуют принципы политики и практики
Для детей чуткие отношения со взрослыми имеют двойную пользу: они способствуют здоровому развитию мозга и обеспечивают буферную защиту, необходимую для предотвращения реакции токсического стресса на очень сложные переживания.Для взрослых здоровые отношения также повышают благополучие, оказывая практическую помощь и эмоциональную поддержку, укрепляя надежду и уверенность в себе, — все это необходимо для выживания и выдерживания стрессовых ситуаций. Поддерживая отзывчивое взаимодействие между взрослыми и детьми по принципу «обслужить и вернуть», а также прочные отношения между социальными работниками и их взрослыми клиентами, разумная государственная политика может способствовать здоровому развитию детей и укреплять основные жизненные навыки взрослых. Кроме того, когда взрослые получают поддержку и могут моделировать чуткие отношения друг с другом и с детьми, выгоды замкнуты, и в конечном итоге дети сами становятся здоровыми и отзывчивыми родителями.
Почему?
Отзывчивые отношения в раннем возрасте — самый важный фактор в построении крепкой архитектуры мозга. Подумайте о строительстве дома; он построен в определенном порядке, и фундамент создает основу, на которой строится все остальное. То же самое и с развивающимся мозгом. Архитектура мозга состоит из триллионов связей между нейронами в различных областях мозга. Эти связи обеспечивают молниеносную связь между нейронами, которые специализируются на различных функциях мозга.
Когда взрослые моделируют отзывчивые отношения, выгоды замыкаются, в конечном итоге помогая детям стать здоровыми и отзывчивыми родителями.
Основным активным ингредиентом этого процесса развития является взаимодействие между детьми и их родителями, а также с другими лицами, осуществляющими уход, в семье или сообществе. Когда младенец или маленький ребенок лепетает, жестикулирует или плачет, а взрослый соответствующим образом отвечает зрительным контактом, словами или объятиями, в мозгу ребенка строятся и укрепляются нейронные связи.Учитывая фундаментальную важность первых нескольких лет жизни, невозможно переоценить потребность в чутких отношениях в самых разных условиях, начиная с младенчества. Когда политика поддерживает способность опекунов быть чуткими и реагировать на сигналы и потребности маленького ребенка, эти опекуны лучше могут создать среду, богатую опытом обслуживания и возвращения, и помогают заложить прочную основу для всего, что приходит позже.
Отношения также помогают повысить устойчивость в детстве и во взрослом возрасте.Самый распространенный фактор для детей и подростков, которые развивают способность преодолевать серьезные трудности, — это наличие хотя бы одного стабильного и преданного отношения с поддерживающим родителем, опекуном или другим взрослым. Эти отношения обеспечивают индивидуальную отзывчивость и защиту, которые защищают детей от нарушений в развитии, и моделируют способности, такие как способность планировать, контролировать, корректировать и регулировать поведение, которые позволяют людям адаптироваться к невзгодам и процветать.Эта комбинация поддерживающих отношений, формирования адаптивных навыков и положительного опыта взаимодействует с генетической предрасположенностью, формируя основу устойчивости.
Хотя отзывчивые отношения в детстве помогают заложить основу устойчивости на всю жизнь, они остаются важными на протяжении всей нашей жизни. Они помогают взрослым справиться со стрессом, поддерживают саморегуляцию и способствуют позитивному взгляду на будущее. Напротив, социальная изоляция, с которой сталкиваются многие родители, живущие в бедности или имеющие проблемы с психическим здоровьем или злоупотреблением психоактивными веществами, может вызвать ряд негативных побочных эффектов.Государственная политика и программы социальных услуг, специально разработанные для поддержки навыков и среды, которые способствуют формированию чутких отношений между детьми и теми, кто о них заботится, поддерживают здоровое развитие и улучшают результаты детей. Точно так же поставщики услуг, которые чутко слушают, уважительно относятся к клиентам и поддерживают их в планировании будущего, с большей вероятностью будут эффективны в содействии позитивным изменениям.
Вот несколько примеров способов применения ответных отношений поддержки Принцип проектирования к политике :
- Обеспечьте достаточную гибкость в выплате пособий, чтобы избежать разрыва критических отношений с опекунами, что происходит, когда дети циклически входят в программы и выходят из них из-за потери субсидии по уходу за ребенком, нестабильности жилья или участия в системе защиты детей.
- Разработать политику, укрепляющую семейные отношения, когда это возможно; например, поощрять частые контакты между детьми, получающими уход вне дома, и их родителями и
братьями и сестрами, или минимизировать изменения в размещении детей, находящихся под опекой вне дома. - Обеспечьте, чтобы работники программ обслуживания получали адекватную компенсацию, профессиональное развитие и контроль, чтобы снизить высокий уровень текучести кадров на этих должностях, который нарушает отношения между персоналом и клиентами.
- Предлагайте услуги через доверенные организации и отдельных лиц в сообществе, которые уже установили прочные отношения с членами сообщества.
Далее приведены примеры возможностей применения этого принципа в практике :
- Обучайте взрослых опекунов по взаимодействию с детьми в различных условиях, включая педиатрию, уход в раннем возрасте и образовательные программы, посещения на дому и даже программы обучения трудоустройству.
- Разработать практику найма, направленную на выявление и отбор сотрудников, заинтересованных в построении прочных отношений со своими клиентами; например, используйте процесс собеседования, в котором можно наблюдать за отношением кандидатов к другим.
- Предоставить работникам программ обслуживания достаточно времени для развития отношений с людьми, которым они призваны помогать, что отражено в количестве дел / размерах классов, а также обеспечить взаимодействие достаточной продолжительности, частоты и последовательности и сократить требования к документации, которые могут заставляют персонал тратить слишком много времени на формы и слишком мало на своих клиентов.
Наверх
Содержание
Принцип 1. Поддерживайте отзывчивые отношения
Принцип 3: Уменьшение источников стресса
Как взаимодействуют принципы политики и практики
Всем нам нужен набор необходимых навыков для успешного управления жизнью, работой и отношениями. Эти основные возможности поддерживают нашу способность сосредотачиваться, планировать и достигать целей, адаптироваться к меняющимся ситуациям и противостоять импульсивному поведению.Никто не рождается с этими навыками; они развиваются с течением времени через коучинг и практику. Политика, которая помогает детям и взрослым укреплять свои основные жизненные навыки, важна не только для их успеха в качестве учащихся и работников, но и как родителей, когда они могут передать те же способности следующему поколению.
Почему?
Ученые называют эти способности исполнительной функцией и навыками саморегуляции. Подобно тому, как система управления воздушным движением в загруженном аэропорту безопасно управляет прибытием и вылетом многих самолетов на нескольких взлетно-посадочных полосах, мозгу необходим этот набор навыков для фильтрации отвлекающих факторов, определения приоритетов задач, запоминания правил и целей и управления импульсами.Эти навыки имеют решающее значение для обучения и развития. Они также заставляют нас делать выбор в пользу здоровья для себя и своих семей.
Основные жизненные навыки имеют решающее значение для обучения, развития и принятия здоровых решений для нас самих и наших семей.
Дети, столкнувшиеся с серьезными трудностями, могут развить эти навыки — а взрослые могут их укрепить, — когда политика, программы и квалифицированные опекуны или соцработники создают среду, которая обеспечивает «основу» для усилий по использованию этих навыков.Строительные леса — это просто поддержка, соответствующая развитию, которая помогает людям начать работу и вмешиваться по мере необходимости, позволяя им практиковать навыки до того, как им придется выполнять их самостоятельно. Взрослые могут способствовать развитию у ребенка управленческих навыков, устанавливая распорядок дня, моделируя соответствующее социальное поведение, а также создавая и поддерживая поддерживающие и надежные отношения. Наука показывает, что мозг продолжает приспосабливаться к опыту на протяжении всей жизни и что взрослые тоже могут укрепить эти навыки с помощью коучинга и практики.
В первые три года жизни мы начинаем учиться использовать эти основные возможности базовыми способами — например, сосредотачивать внимание, реагировать на установление ограничений и следовать простым правилам. В возрасте от 3 до 5 лет мы добиваемся огромных успехов в использовании этих навыков, поскольку мы все больше и больше применяем их, учимся гибко приспосабливаться к различным правилам для разных контекстов и противостоять импульсивному поведению.
К более позднему детству и подростковому возрасту, с правильным опытом и поддержкой, наш мозг готов развивать навыки, необходимые для более сложных ситуаций — противостоять давлению сверстников, устанавливать долгосрочные цели и планы и продуктивно справляться с неудачами.Став взрослыми, мы продолжаем использовать эти навыки для управления домашним хозяйством, соблюдения сроков на работе и стратегического планирования на будущее. Хотя гораздо легче начать развивать эти навыки в раннем возрасте, никогда не поздно их улучшить. Даже после 20 лет взрослые все еще могут осваивать новые навыки и укреплять других, но для этого требуются гораздо большие усилия, если фундамент слаб.
Ниже приведены примеры способов применения принципа «Укрепление основных жизненных навыков» в политике :
- При заключении контрактов на программы обслуживания отдавайте приоритет тем, которые явно сосредоточены на саморегулировании и навыках исполнительных функций, и включайте возможности для участников программы практиковать эти навыки.
- Снижение нормативных барьеров и усиление стимулов для программ для двух поколений, направленных на активное развитие основных навыков детей и взрослых, от которых они зависят.
- Разработать политику в области образования и раннего обучения, признающую важность управляющих функций и саморегуляции как важной составляющей «плетеной веревки» навыков, которые необходимы детям для академического успеха.
А вот примеры возможностей применения этого принципа в практике :
- Применяйте модели коучинга, которые помогают людям определять, планировать и достигать своих целей.
- Сосредоточьтесь на небольших, постепенных шагах с частой обратной связью; например, разбейте цель «найти жилье» на шаги, такие как выяснение того, что есть в наличии, какие районы лучше всего, связь с арендодателями, посещение, задание вопросов и т. д., с возможностью получения обратной связи по ходу дела.
- Создавать регулярные возможности для обучения и применения новых навыков в соответствующих возрасту, значимых контекстах, таких как игровые подходы в раннем детстве; планирование долгосрочных школьных проектов в подростковом возрасте; и разыграть сложный разговор с начальником в зрелом возрасте.
- Scaffold развитие навыков с такими инструментами, как шаблоны постановки целей, текстовые напоминания, временные рамки и планировщики.
Наверх
Содержание
Принцип 1. Поддерживайте отзывчивые отношения
Принцип 2: Укрепление основных жизненных навыков
Как взаимодействуют принципы политики и практики
Не всякий стресс — это плохо, но непрекращающийся тяжелый стресс, который является определяющей чертой жизни миллионов детей и семей, испытывающих глубокую бедность, насилие в обществе, злоупотребление психоактивными веществами и / или психические заболевания, может вызвать длительные проблемы для детей и детей. взрослые, которые о них заботятся.Уменьшение скопления потенциальных источников стресса защитит детей напрямую (т. Е. Их реакция на стресс срабатывает реже и сильнее) и косвенно (т. Е. Взрослые, от которых они зависят, лучше способны защищать и поддерживать их, тем самым предотвращая нанесение длительного вреда. ). Когда родители могут удовлетворить основные потребности своих семей, учителя и социальные работники получают эффективную подготовку и регулируемые размеры классов / количество дел, а стратегии и программы структурированы и реализуются таким образом, чтобы уменьшить стресс, а не усилить его, семьи могут лучше использовать преимущества сообщества. услуги, поддерживающие здоровое развитие ребенка.
Почему?
Чрезмерная активация систем реакции на стресс во многих отношениях влияет на мозг и другие системы органов. Когда мы чувствуем угрозу, наше тело подготавливает нас к ответной реакции, увеличивая частоту сердечных сокращений, кровяное давление и гормоны стресса, такие как кортизол. Когда системы реакции на стресс активируются в среде поддерживающих отношений, эти физиологические эффекты смягчаются и возвращаются к исходному уровню. Однако, если реакция на стресс является экстремальной и продолжительной, а поддерживающие отношения недоступны, она может перегрузить несколько биологических систем.
Постоянный стресс истощает драгоценную энергию, необходимую мозгу для здорового развития в детстве и зрелом возрасте.
Хаотические, угрожающие и непредсказуемые ситуации и окружения, которые многократно или чрезмерно активизируют реакцию «бей или беги», могут затруднить использование управляющих навыков — базовых навыков, которые нам всем необходимы для планирования, сосредоточения, адаптации и противодействия импульсивному поведению. И хотя практиковать эти навыки полезно, постоянная и интенсивная потребность в них справляться со стрессовыми ситуациями может истощить их — так же, как упражнения полезны для физической подготовки, но марафон может привести к физическому истощению.
Часто возникающие обстоятельства, которые кажутся не зависящими от нас, также могут привести к снижению самооценки (уверенности в том, что мы можем улучшить свою жизнь), что необходимо для реализации запланированного, целенаправленного поведения. Проще говоря, меньшее количество переживаний, вызывающих устойчивую и мощную стрессовую реакцию, позволяет мозгу ребенка создавать и укреплять нейронные связи для обучения и продвинутых когнитивных навыков, а также позволяет мозгу взрослого получить доступ к уже имеющимся навыкам.
Хроническая активация систем реакции на стресс в раннем детстве, особенно без постоянного присутствия отзывчивого взрослого, может привести к токсическому стрессу, который нарушает здоровое развитие архитектуры мозга. Токсический стресс в первые годы жизни может повлиять на обучение, поведение и здоровье на протяжении всей жизни. Это похоже на запуск автомобильного двигателя в течение нескольких дней или недель подряд — постоянная активация реакции на стресс оказывает изнашивающее действие на мозг и другие биологические системы.Постоянный стресс также истощает драгоценную энергию, необходимую мозгу для здорового развития в детстве и во взрослом возрасте, чтобы принимать важные решения, многие из которых предназначены для родителей, которые сталкиваются с экономической нестабильностью или другими проблемами.
Кроме того, люди, которые пережили серьезные ранние невзгоды, более склонны воспринимать потенциальные угрозы и сосредотачивать внимание на них на протяжении всей жизни. Хотя развитие мозга и адаптация продолжаются на протяжении всей жизни, исправить проблемы всегда сложнее и дороже, чем предотвратить.Многопоколенческий подход к уменьшению внешних источников стресса в семьях имеет двойную пользу: это означает, что взрослые будут лучше способны обеспечивать гибкие отношения и стабильную среду для детей, и он позволяет детям развивать здоровые системы реакции на стресс и прочную архитектуру мозга, лучше сосредоточиться на обучении и на всю жизнь получать пользу от этих ранних строительных блоков устойчивости.
Ниже приведены примеры возможностей применения принципа уменьшения источников напряжения к политике :
- Уменьшить препятствия для доступа семей к базовой поддержке, такой как полноценное питание, безопасное жилье, медицинская помощь и психиатрические услуги, уделяя особое внимание потребностям детей в периоды тяжелых лишений или бездомности.
- Установите упрощенные и оптимизированные правила определения права на участие и повторной сертификации на льготы и услуги, сведя к минимуму меры наказания, которые усугубляют и без того стрессовые ситуации.
- Обеспечить последовательное и адекватное финансирование для предотвращения непредвиденной потери услуг, которая является источником стресса как для поставщиков услуг, так и для семей, чтобы обеспечить стабильность, позволяющую взрослым сосредоточиться на отзывчивом уходе.
Наконец, вот примеры способов применения этого принципа в практике :
- Помогите родителям развить навыки, необходимые для создания стабильной и благоприятной домашней обстановки с последовательным и предсказуемым распорядком.
- Регулярно спрашивайте и реагируйте на основные факторы стресса, влияющие на семьи, в рамках процесса оценки, проводимого во многих типах программ обслуживания.
- Предоставлять услуги в хорошо регулируемой, гостеприимной среде.
- Предоставлять работникам программ обслуживания необходимую им поддержку, такую как разумная нагрузка / размер класса, оперативный надзор и развитие навыков, чтобы справляться со своим стрессом, чтобы они могли эффективно помогать своим клиентам.
Наверх
Содержание
Принцип 1. Поддерживайте отзывчивые отношения
Принцип 2: Укрепление основных жизненных навыков
Принцип 3: Уменьшение источников стресса
Эти три принципа не работают изолированно.Фактически, они тесно взаимосвязаны и во многих отношениях усиливают друг друга. Во-первых, прогресс по любому из трех вариантов более вероятен. Например, уменьшение источников стресса облегчает доступ и использование управляющих функций и навыков саморегуляции; это также высвобождает время и энергию для участия в ответных взаимодействиях. Точно так же помощь родителям и опекунам в улучшении управляющих функций поддерживает их способность взаимодействовать с детьми, находящимися под их опекой, и возвращать их, а также создавать более стабильную и предсказуемую среду ухода.
Во-вторых, функционирование каждого человека оказывает важное влияние на всех остальных членов семьи. Например, когда взрослый воспитатель создает хорошо регулируемую среду, дети, вероятно, будут меньше испытывать стресс, что способствует их здоровому развитию; их улучшенное поведение, в свою очередь, снижает стресс для лиц, осуществляющих уход, предоставляя взрослым больше возможностей для продолжения развития их собственных навыков саморегуляции и управляющих функций.
Использование этих принципов проектирования для содействия позитивным изменениям во всех трех измерениях — наш лучший шанс помочь взрослым обеспечить безопасный и отзывчивый уход и помочь детям встать (и оставаться) на пути к здоровому развитию.
К сожалению, верно и обратное: серьезные проблемы в любой из этих областей могут привести к проблемам в других. Использование этих принципов проектирования для содействия позитивным изменениям во всех трех измерениях — наш лучший шанс помочь взрослым обеспечить безопасный и отзывчивый уход и помочь детям встать (и оставаться) на пути к здоровому развитию.
Принципы дизайна в действии
Политики, системные руководители и практики могут применять эти три принципа проектирования несколькими способами.Ниже приведены три предложения.
- В качестве предмета запроса о действующих политиках и операциях . В какой степени текущая политика и операции способствуют (или препятствуют) отзывчивым отношениям и развитию основных возможностей? В какой степени они уменьшают (или увеличивают) источники стресса? Что мешает нам стать лучше? Чтобы найти ответы на эти вопросы, руководители могут провести серию наблюдений и бесед на передовой, где работники лично взаимодействуют как с детьми, так и со взрослыми клиентами.Это, вероятно, даст важную информацию о том, как все работает сейчас, и предложения о том, как они могут работать по-другому в будущем.
- В качестве набора тестов, примененных к , предложены изменения в политике или системных операциях. Когда предлагаются изменения в законы и / или нормативные акты, они обычно оцениваются на предмет их потенциального экономического и бюджетного воздействия. Три принципа проектирования, изложенные в этом документе, обеспечивают дополнительную основу для анализа таких предложений. По сравнению с текущими операциями, как рассматриваемые изменения могут повлиять на перспективы создания ответственных отношений, развития основных способностей как у взрослых, так и детей, а также на сокращение источников стресса? Учитывая эти вероятные воздействия, насколько сильны аргументы в пользу (или против) изменений, которые в настоящее время предполагаются? Как можно изменить предложения, чтобы получить больше положительных эффектов и / или меньше отрицательных последствий?
- В качестве организационной основы для разработки новой политики или программных стратегий . Иногда оценки и изменения текущей политики n
Дошкольное образование
Перейти к основному содержанию МенюВосприятие в раннем детстве — Институт развития ребенка
Перейти к содержанию- Главная
- О компании
- Контакты для СМИ
- Правовая информация и политика
- О
- Политика конфиденциальности
- Политика возврата
- Свяжитесь с нами
- ADD — ADHD
- Статьи экспертов по воспитанию детей
- Статьи экспертов
- ADD-ADHD
- Возраст и этапы развития ребенка
- Развитие ребенка
- Психология ребенка и психическое здоровье
- Здоровье детей и подростков
- Обучение
- Как Быть родителем
- Жить счастливо как семья
- Безопасность детей в СМИ
- Развитие ребенка
- Блог
Меню
- Дом
- О
- Контакт для СМИ
- Правовые вопросы и политика
- О
- Политика конфиденциальности
- Re Политика фонда
- Связаться с нами
- ADD — ADHD
- Статьи экспертов по воспитанию
- Статьи экспертов
- ADD-ADHD
- Возраст и стадии развития ребенка
- Развитие ребенка
- Психология ребенка и психическое здоровье
- Ребенок -Teen Health
- Обучение
- Как быть родителем
- Жить счастливо как семья
- Безопасность детей в СМИ
- Развитие ребенка
- Блог
Поиск
- Дом
- О
- Контакты для СМИ
- Юридическая информация и политика
- О компании
- Политика конфиденциальности
- Политика возврата
- Свяжитесь с нами
- ADD — ADHD
- Статьи экспертов по воспитанию
- Статьи экспертов
- ADD-ADHD
- Возраст и этапы развития ребенка
- Развитие ребенка
- Психология ребенка психическое здоровье и психическое здоровье
- Здоровье детей и подростков
- Обучение
- Как быть родителем
- Жить счастливо как семья
- Безопасность детей в СМИ
- Развитие ребенка
- Блог
Меню
- Дом
- О компании
- Контакты для СМИ
- Юридическая информация и политика
- О
- Политика конфиденциальности
- Политика возврата денег
- Свяжитесь с нами
- ADD — ADD
- Статьи экспертов по воспитанию детей
- Статьи экспертов
- ADD-ADHD
- Возраст и этапы развития ребенка
- Развитие ребенка
- Психология ребенка и психическое здоровье
- Здоровье ребенка и подростка
- Обучение
- Как быть родителем
- Жить счастливо как семья
- Безопасность детей в СМИ
- Развитие ребенка
Физическое развитие: 2–6 лет
Дети начинают терять свой детский жир или пухлость примерно в возрасте 3 лет.Малыши вскоре приобретают более стройный и спортивный вид, связанный с детством. У ребенка вырастают туловище и конечности, а также формируются мышцы живота, стягивая вид живота. Даже на этом раннем этапе жизни мальчики, как правило, имеют большую мышечную массу, чем девочки. Физические пропорции дошкольников также продолжают меняться, их головы по-прежнему непропорционально велики, но в меньшей степени, чем в раннем детстве.
Трехлетние дошкольники могут вырасти примерно до 38 дюймов в высоту и весить около 32 фунтов.В течение следующих 3 лет здоровые дошкольники вырастают еще на 2–3 дюйма и прибавляют от 4 до 6 фунтов в год. К 6 годам дети достигают роста около 46 дюймов и веса около 46 фунтов. Конечно, эти цифры являются средними и различаются от ребенка к ребенку в зависимости от социально-экономического статуса, питания, здоровья и факторов наследственности.
Развитие мозга
Развитие мозга и нервной системы в раннем детстве также продолжает быть драматичным. Чем лучше развит мозг и нервная система, тем более сложные поведенческие и когнитивные способности способны у детей.
Мозг состоит из двух половин, правого и левого. полушарий головного мозга. Латерализация относится к локализации различных функций, компетенций и навыков в одном или обоих полушариях. В частности, язык, письмо, логика и математические навыки, по-видимому, находятся в левом полушарии, а творческие способности, фантазия, художественные и музыкальные навыки — в правом полушарии. Хотя полушария могут выполнять отдельные функции, эти массы мозга почти всегда координируют свои функции и работают вместе.
Два полушария головного мозга развиваются с разной скоростью: левое полушарие развивается более полно в раннем детстве (от 2 до 6 лет), а правое полушарие развивается более полно в среднем детстве (от 7 до 11 лет). Левое полушарие преобладает раньше и дольше, что может объяснить, почему дети так рано и быстро овладевают языком.
Другой аспект развития мозга — это рук, или предпочтение использования одной руки над другой. Руки, кажется, прочно укоренились в среднем детстве.Около 90 процентов населения — правши, в то время как остальная часть населения — левши и / или человек, владеющих обеими руками. Человек владеет обеими руками, если он или она не предпочитает одну руку другой. Обычно правша ассоциируется с доминированием левого мозга, а левша — с доминированием правого мозга.
Нервная система тоже претерпевает изменения в раннем детстве. Большинство из нейронов ребенка, или клеток, составляющих нервы, формируются внутриутробно.Однако глиальные клетки , (поддерживающие нервную систему клетки, окружающие нейроны), которые питают, изолируют и удаляют отходы из нейронов, фактически не передавая информацию сами, развиваются наиболее быстро в младенчестве, детстве и раннем детстве. Миелиновые оболочки , которые окружают, изолируют и повышают эффективность нейронов (за счет ускорения потенциала действия вдоль аксона), также быстро формируются в течение первых нескольких лет жизни. Постнатальное развитие глиальных клеток и миелиновых оболочек помогает объяснить, почему дети старшего возраста могут вести себя так, как дети младшего возраста.
Двигательные навыки
Двигательные навыки — это физические способности или способности. Грубая моторика, , которая включает бег, прыжки, прыжки, повороты, прыжки, метание, балансирование и танцы, подразумевает использование больших телодвижений. Мелкая моторика, , в том числе рисование, письмо
Развитие в раннем и среднем возрасте
- Мои предпочтения
- Мой список чтения
- Литературные заметки
- Подготовка к тесту
- Учебные пособия
!
- Дом
- Учебные пособия
- Психология
- Развитие в раннем и среднем зрелом возрасте
- Психология: измерение и статистика
- Описательная статистика
- Выводная статистика
- Весы измерительные
- Методы исследования в психологии
- Описательные / корреляционные исследования
- Экспериментальные исследования
- Этические соображения
- Научный метод
- Психология: биологические основы поведения
- Нейронная передача
- Нервная система
- Центральная нервная система (ЦНС)
- Периферическая нервная система (ПНС)
- Эндокринная система
- Наследственность
- Нейроны
- Изучение мозга
- Психология: ощущение
- Слух
- Химические чувства: вкус и запах
- Чувства кожи
- Вестибулярные органы чувств
- Кинестетическая система
- Сенсорные пороги
- Видение
- Психология: восприятие
- Организация восприятия
- Постоянство восприятия
- Восприятие глубины и расстояния
- Другие факторы, влияющие на восприятие
- Гештальт-теория
- Экстрасенсы
- Ввод стимула: внимание и установка
- Психология: сознание
- Циркадные ритмы
- Процедуры изменения сознания
- Пренатальное / перинатальное воздействие лекарственных средств
- Историческая справка
- Сон
- Психология: обучение
- Классический кондиционер
- Оперантное кондиционирование
- Обобщение стимулов
- Вымирание
- Модификация поведения
- Теория непредвиденных обстоятельств
- Отзывчивость
- Когнитивное обучение (S ‐ S Learning)
- Теория социального обучения
- Влияние на обучение и производительность
- Психология: мотивация
- Сексуальная мотивация
- Электростимуляция головного мозга
- Поведенческая перспектива
- Когнитивная перспектива
- Иерархия потребностей
- Биологическая / физиологическая перспектива
- Мотивация голода
- Мотивация жажды
- Психология: эмоции
- Когнитивные факторы в эмоциях
- Другие теории эмоций
- Невербальная коммуникация эмоций
- Биологические / физиологические факторы
- Ранние теории эмоций
- Факторы обучения в эмоциях
- Психология: стресс и здоровье
- Влияние напряжения
- Факторы личности и стресс
- Дисциплины, связанные со здоровьем
- Как справиться со стрессом
- Теории реакции на стресс
- Истоки стресса
- Психология развития: возраст 0–13 лет
- Развитие в младенчестве и детстве
- Определение психологии развития
- Природа и воспитание
- Пренатальное развитие
- Психология развития: от 13 до 65 лет и старше
- Развитие в раннем и среднем взрослом возрасте
- Развитие в позднем взрослом возрасте
Раннее и среднее детство | Здоровые люди 2020
Цель
Документируйте и отслеживайте популяционные показатели здоровья и благополучия детей младшего и среднего возраста в США с течением времени.
Обзор
В политических, исследовательских и клинических кругах растет признание того, что раннее и среднее детство обеспечивает физическую, когнитивную и социально-эмоциональную основу для здоровья, обучения и благополучия на протяжении всей жизни. Раннее детство, среднее детство и юность представляют 3 стадии развития ребенка. Каждый этап организован вокруг основных задач развития на этот период.
- Раннее детство (обычно определяемое как от рождения до 8-го года жизни) — это время огромного физического, когнитивного, социально-эмоционального и языкового развития. 1
- Среднее детство (обычно определяется как возраст от 6 до 12) — это время, когда дети развивают базовые навыки для построения здоровых социальных отношений и усваивают роли, которые подготовят их к юности и взрослой жизни. 1
«Здоровые люди 2010» обращались к самым ранним этапам детства через цели по охране здоровья матери, ребенка и ребенка, но в этой инициативе не были выделены этапы развития детей раннего и среднего возраста. Чтобы восполнить этот пробел, в программу «Здоровые люди 2020» была включена тематическая область «Дети младшего и среднего возраста».
Почему важно детство в раннем и среднем возрасте?
Факты показывают, что опыт раннего и среднего детства чрезвычайно важен для здорового развития ребенка и обучения на протяжении всей жизни. То, как ребенок развивается в это время, влияет на будущее когнитивное, социальное, эмоциональное, языковое и физическое развитие, что, в свою очередь, влияет на готовность к школе и дальнейшие успехи в жизни. 2,3,4 Исследования ряда состояний здоровья и болезней взрослых указывают на предболезненные пути, которые берут начало в раннем и среднем детстве. 3,5
В раннем детстве человеческий мозг вырастает до 90 процентов своего взрослого размера к 3 годам. 6,7 Раннее детство представляет собой период, когда маленькие дети достигают вех в развитии, которые включают:
- Эмоциональная регуляция и привязанность
- Развитие речи
- Познавательное развитие
- Двигательные навыки
Все эти этапы могут быть значительно отложены, если маленькие дети сталкиваются с неадекватным уходом, факторами экологического стресса и другими негативными факторами риска.Эти стрессоры и факторы могут повлиять на мозг и серьезно повлиять на физический, социально-эмоциональный и когнитивный рост и развитие ребенка. 8,9,10
Раннее и среднее детство готовит почву для:
больше, чем любой другой период развития.- Успех школы 11
- Медицинская грамотность
- Самодисциплина
- Способность принимать правильные решения в рискованных ситуациях
- Привычки в еде
- Конфликтные переговоры и здоровые отношения с семьей и друзьями 12
В начало
Понимание раннего и среднего возраста
Хотя в раннем и среднем детстве дети, как правило, здоровы, именно в это время дети подвергаются риску таких заболеваний, как:
- Расстройства развития и поведения
- Жестокое обращение с детьми
- Астма и другие хронические состояния
- Ожирение
- Кариес зубов
- Непреднамеренные травмы
Хотя эти состояния обычно не смертельны, они влияют на детей, их образование, их отношения с другими людьми, а также на здоровье и благополучие подростков и взрослых, которыми они станут.
Новые проблемы в раннем и среднем детстве
Ключом к пониманию здоровья в раннем и среднем детстве является признание важной роли, которую эти периоды играют в здоровье и благополучии взрослых, и сосредоточение внимания на состояниях и заболеваниях, которые могут серьезно ограничивать способности детей учиться, расти, играть и становиться здоровыми взрослыми.
Профилактические меры в раннем и среднем детстве могут иметь длительные преимущества. 13,14 Возникающие проблемы в раннем и среднем детстве включают внедрение и оценку междисциплинарных мероприятий общественного здравоохранения, направленных на социальные детерминанты здоровья:
- Воспитание компетентных и заботливых семей, родителей и опекунов
- Создание благоприятных и безопасных условий в доме, школе и обществе
- Повышение доступности качественной медицинской помощи
Необходима более сильная и надежная система эпиднадзора, чтобы предоставлять данные для понимания и планирования здоровья и благополучия детей.
Список литературы
1 Образовательная энциклопедия. Этапы роста в развитии ребенка. Доступно по адресу: http://education.stateuniversity.com/pages/1826/Child-Development-Stages-Growth.html#ixzz0j0jMHgRB
2 Халфон Н. Развитие здоровья на протяжении всей жизни: новый подход к рассмотрению исходных детерминант здоровья и расходов. Вашингтон: «Голоса экспертов», Фонд Национального института управления здравоохранением: 2009 г. Доступно по адресу: http: //www.nihcm.org / pdf / ExpertVoices_Halfon_FINAL.pdf [PDF — 91 КБ]
3 Шонкофф JP, Бойс В.Т., МакИвен Б.С. Неврология, молекулярная биология и корни неравенства в отношении здоровья в детстве: создание новой основы для укрепления здоровья и профилактики заболеваний. JAMA 2009; 301 (21), 2252-2259. http://jama.jamanetwork.com/article.aspx?articleid=184019
4 Лью, Дж. Усиленный контроль, исполнительные функции и образование: использование саморегулируемых и социально-эмоциональных компетенций.Перспективы развития ребенка. 2012; 6 (2), 105-111. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1750-8606.2011.00196.x/abstract
5 Schore AN. Регулирование аффекта и происхождение себя: нейробиология эмоционального развития. Флоренс KY: Психология Press; 1999.
6 Первес Д. Нервная активность и рост головного мозга. Нью-Йорк: издательство Кембриджского университета; 1994.
7 Коричневый TT, Джерниган TL. Развитие мозга в дошкольном возрасте.Neuropsychol Rev.2012; 22 (4), 313–333. DOI: 10.1007 / s11065-012-9214-1
8 Шонков Дж. П., Филлипс Д. А. (ред.). От нейронов к соседству: наука о раннем детском развитии. 2002. Вашингтон, округ Колумбия: National Academy Press. http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED446866.pdf
9 Люби Дж., Белден А., Боттерон К. и др. Влияние бедности на развитие детского мозга: опосредующий эффект ухода и стрессовых жизненных событий. JAMA Pediatr. 2013; 167 (12), 1135-1142.http://archpedi.jamanetwork.com/article.aspx?articleID=1761544
10 Дункан Г.Дж., Зиол-Гест К.М., Калил А. Бедность в раннем детстве и достижения, поведение и здоровье взрослых. Child Dev. 2010; 81 (1): 306-325. http: //onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-8624.2009.01396.x/abst …
11 Duncan G, Dowsett C, Claessensa A. et al. Готовность к школе и более поздние достижения. Dev Psychol. 2007; 43 (6): 1428–1446. http://psycnet.apa.org/record/2007-16709-012
12 Eccles JS.Развитие детей от 6 до 14 лет. Будущий ребенок. 1999 осень; 9 (2): 30-44. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10646256
13 Национальный исследовательский совет и Институт медицины. Профилактика психических, эмоциональных и поведенческих расстройств среди молодежи: успехи и возможности. Комитет по профилактике психических расстройств и злоупотребления психоактивными веществами среди детей, молодежи и молодых людей: достижения в исследованиях и многообещающие меры. Мэри Эллен О’Коннелл, Томас Боут и Кеннет Э.Warner, Editors, 2009. Совет по делам детей, молодежи и семей, Отдел поведенческих и социальных наук и образования. Вашингтон, округ Колумбия: The National Academies Press.
14 Шонкофф Дж. Создание новой основы биоразвития, которая будет определять будущее политики в отношении детей младшего возраста. Child Dev. 2010; 81 (1): 357-367. http: //steinhardt.nyu.edu/scmsAdmin/media/users/eez206/srb_conference/Bu …
В начало
.
Leave a Reply