Віршики до першого дзвоника: Вірші на перший дзвоник, 1 вересня – Вірші про 1 вересня, школу, першокласників
Вірші на перший дзвоник, 1 вересня
Є восени такий день, коли школа наповнюється дитячим сміхом, пишними бантами, турботливо зав’язаними краватками, радісним хвилюванням та оазисами квітів. Так-так! Ти вгадав! Такі знайомі усім нам дива відбуваються, коли в гості завітає Перше вересня. Пустунчик потурбувався, аби День знань був цікавим та надихаючим, і підготував для Тебе вірші про Перший дзвінок.
9 93 т.
Веселі та зворушливі, красиві та мелодійні, вірші про 1 Вересня забарвлять святкову лінійку яскравими фарбами. Тож нехай ллється гарна пісня та щира поезія, а прийдешній День знань запам’ятається Тобі на все життя.
Вірші про 1 Вересня
Перше вересня
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків – букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: «До стрічі, літо!»
Але й радієш: «Здрастуй, школо!»
(В. Берестов)
Вересень
Ходять хмари в
небі синім,
Місяць Вересень
прийшов,
Сповнивсь вереском
пташиним
Тихий затишок
дібров.
Позлітавшися у
зграї,
Різне птаство
молоде
В крилах сили
набирає
І відльоту в вирій
жде.
Бо пташки
дзвінкоголосі
Знають — літа
вже нема.
Хоч і тепло ще,
та осінь
Вже підходить
крадькома.
І набравшись сил
за літо,
Галасливі, як
пташки,
Знов ідуть до
школи діти
І сідають за
книжки.
(Н. Забіла)
1 Вересня
Перше вересня
все ближче,
З кожним роком
йдемо вище.
Хоч і важко, та
дарма,
Бо без праці знань
нема.
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь-черв’ячок
Всіх вітає діточок!
(С. Гордієнко)
Вірші про Перший дзвінок
Перший дзвінок
Вересень щедро
сонцем зігрітий.
В школу повсюди
сходяться діти.
Квіти барвисті
в них у руках,
Вогники щастя
ясніють в очах.
В кожного радісна
усмішка сяє.
Дзвоником першим
їх школа вітає.
(І. Блажкевич)
***
Прийде осінь.
Закурличе
Журавлями в ранній
час,
І дзвінок мене
покличе
Перший раз у
перший клас.
(В. Скомаровський)
Веселий дзвінок
Вересень. Стежка
до школи.
Дзвонить веселий
дзвінок.
І через луг, через
поле
Сонце спішить на
урок.
Промінь лягає на
трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки
золотаві
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
(М. Сингаївський)
Віші про День знань
До школи
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до
школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась
неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
(С. Жупанін)
День такий знаменний
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий
знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
(Г. Бойко)
***
Виріс я, я вже
школяр
Я хвилююся весь
час
Адже я прийшов
до школи
Перший раз у
перший клас!
На дванадцять
вчитись хочу
Є вже ранець з
букварем
Був я вчора просто
хлопчик
Став нарешті
школярем!
(В. Скомаровський)
До школи
Я сьогодні йду
до школи,
Вже нові настали
дні,
Поможи, щаслива
доле,
Бути вченому
мені.
Я прийду до школи
вчасно,
До науки там
візьмусь,
Я навчусь писати
красно
І читати на-у-чусь.
Я – школяр. Іду
до школи,
Ждав науки стільки
літ!
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
(Н. Май)
Читай також:
Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Вірші про 1 вересня, школу, першокласників
1 ВЕРЕСНЯ
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
О. Роговенко
ДО ШКОЛИ
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
С. Жупанін
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
Хмуриться вона.
Т. Коломіець
ДОЩИК ДОПОМІГ
Працювала Ганночка
День при дні,
Поливала квіточки
Запашні.
Із вітрами й хмарами
Дощик біг.
Він маленькій дівчинці
Допоміг.
Помагав тій дівчинці
Дощ не раз —
Піде вона з квітами
В перший клас.
Л. Савчук
СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ
Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.
А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,
Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
— Не журись,
Сам маленьким був колись!
М. Стельмах
ЗАВТРА В ШКОЛУ!
Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.
Г. Черінь
ДОВГЕ ЛІТО
Цього року довге літо,
Дні ідуть поволі.
От ішли б вони скоріше,
Я уже б учився в школі.
Все читав би букварі
Дідусеві і сестрі.
ЙДЕ ЯРИНКА
Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.
Ох, невмілі ручки,
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.
В класі тиша, тиша, тиша…
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі
І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА.
Л. Савчук
ГОЛОВНА ПРОФЕСІЯ
Спитай у тата і у мами,
Які професії у них.
Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх!
Та є одна поміж професій,
Якої вчаться у житті.
Вона для кожного найперша,
Якої вчитимешся й ти!
Учитель, лікар та геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
А. Костецький
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім’ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
Л. Зоріна
ДЕНЬ ТАКИЙ ЗНАМЕННИЙ
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Н. Забіла
ОСІННІ ДАРУНКИ
Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики- журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.
М. Сингаївський
ПЕРШИЙ РАЗ — У ПЕРШИЙ КЛАС
Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!
Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!
С. Гордієнко
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?»
Н. Кир’ян
ПЕРШИЙ ДЗВОНИК
Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум’яну осінь.
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.
Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин, леліток,—
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.
Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.
Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.
М. Стельмах
ІДУ Я В ШКОЛУ
Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки
І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.
Дзвінок, як сурма грає,
До класу закликає.
Зітхаю тихо, бо напевне,
І старість прийде тут до мене.
Але найважче, на мій погляд,
Весь час дівчат терпіти поряд!
С. Гордієнко
З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає
І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто!
С. Гордієнко
1 ВЕРЕСНЯ
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь — черв’ячок
Всіх вітає діточок!
С. Гордієнко
ШКОЛА
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
М. Підгірянка
ШКОЛА
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Д. Павличко
ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ
Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
С. Гордієнко
ДО ШКОЛИ
Останній день канікул,
Мов свічка, догорів.
Готуйтеся до праці,
Маленькі школярі.
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте щастя, долі
В науці, у знанні.
Наука дасть вам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.
Р. Роляник
ПОРТФЕЛЬ
Портфель — мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!
В. Бойченко
СВІТЛА МИТЬ
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.
Т. Коломієць
МАЛИЙ ШКОЛЯРИК
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…
М. Підгірянка
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків — букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: «До стрічі, літо!»
Але й радієш: «Здрастуй, школо!»
В.Берестов
ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим їх школа вітає.
І. Блажкевич
ПЕРШОКЛАСНИЦЯ
Це нічого що довкола
Розгулялося зимонька.
У школярочки до школи
Втоптана стежинонька.
Чи бабуся йде старенька,
Чи сусід стрічається —
Першокласниця чемненько
З усіма вітається.
— Здрастуйте! — гукнула
Дяді-листоноші. —
А услід почула:
— От яка хороша!
— Доброго вам ранку,
Тітонько Марино! —
Кажуть про Оксанку:
— Ввічлива дитина!
І цвіте дівчатко враз,
Міниться на личку.
Першокласниця у нас
Має гарну звичку.
Ф.Петров
ДО ШКОЛИ
Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я — школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
Н. Май
ДО ШКОЛИ
Ну, прокидайтеся, діти:
Ранок — до книжки пора!
Сонечко вспіло залити
Все посереду двора!
Швидше вдягайтесь до школи!
Кращі прогаєте дні,—
Пізно вертати, ніколи
Їх не завернете, ні!
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум,
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
Треба самим розвертати:
Як і до чого все йде,
Шлях безпомилишно взяти —
Той, що до правди веде,
Щоб не зросли ви на сором
(Бійтесь найпаче того)
Та не зробились позором
Рідного краю свого!
П. Грабовський
Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ
Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.
Б. Гірський
ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім’я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.
Наче весела родина,
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.
М. Сингаївський
ВЕРЕСЕНЬ
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
Н. Забіла
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
Н. Забіла
* * *
Алла надто рано встала –
Алла дня цього чекала,
Адже Алла в добрий час
Йде до школи в перший клас.
* * *
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
В. Скомаровський
* * *
— Ой Степане, ой Миколо,
Куди ти спішиш так скоро?
— Нема часу на розмову,
Поспішаю в рідну школу.
Н. Забіла
* * *
Зі сміхом, квітами, із щирістю й добром
Ідуть до школи дітлахи щасливі.
Всміхаються їм яблуні й дубки,
Ведуть за руки їх і мами, й тата.
Ідуть у класи дружні малюки,
Не йдуть — біжать на це прекрасне свято!
* * *
Рано-ранесенько встану, як ніколи,
Зайчики сонячні грають у вікні.
Так мені весело, бо іду до школи
І співаю радісні пісні!
Приспів:
Перший дзвоник,
Перший дзвоник пролунає —
Переливи, переливи золоті!
Я сьогодні,
Я сьогодні починаю
Першу стежку у житті!
Травами, росами вкрилися доріжки,
Ляльку й ведмедика дома залишу,
Стануть слухняними зошити і книжки,
Перше слово «мама» напишу!
Приспів.
Вчительку лагідно я візьму за руку,
Мама хвилюється, я їй посміхнусь!
Підемо ми разом у світи науки,
Разом я нічого не боюсь!
Н. Май
* * *
Виріс я, я вже школяр
Я хвилююся весь час
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу
Є вже ранець з букварем
Був я вчора просто хлопчик
Став нарешті школярем!
* * *
Ой , велике свято в нас
Я пішов у перший клас!
В мене айстри у руках
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно як навколо!
Осінь, я чекав тебе
Щоб ходить до школи!
Помоги другим! Жми
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
Вірші про Перший дзвоник — Мала Сторінка
Наталка Поклад
Я ІДУ ДО ШКОЛИ
Так святково сонечку сьогодні.
Всюди квіти… Квіти й сміх.
Білі голуби на підвіконні
Туркотять до іграшок моїх,
Щоб вони сьогодні не скучали,
А самі і гралися, і спали…
Волохан, мій котик, теж святковий,
Знає він, що я іду до школи.
* * *
Тамара Коломієць
СВІТЛА МИТЬ
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В першім класі перша вчителька,
Усміхаючись, стоїть.
* * *
Наталя Тріщ
ДО ШКОЛИ
З вулиць міста, з дитсадочків
Серпень діток позбирав.
Різних віршів і таночків,
Як умів, понаучав.
Потім вересню дзвінкому
Доручив малечі цвіт,
Щоб відкрив їм двері школи,
У науки дивний світ.
Вереснева пісня лине,
І дзвенить шкільний дзвінок.
Малюків щаслива зміна
Поспішає на урок.
* * *
Наталя Тріщ
ВЕРЕСЕНЬ-ШКОЛЯРИК
Через поле по стерні
У міста і села
Йде в солом’яній брилі
Вересень веселий.
В нього квіти у руці
І новий портфелик,
Розцвітає на щоці
Сонячний метелик.
Голосний несе дзвінок,
«Дзінь-дзілінь» – лунає,
Він до школи на урок
Школярів скликає.
* * *
Леся Храплива-Щур
У ШКОЛУ
Дзвонить дзвіночок:
— Дзелень! Дзелень! –
Сміється сонце,
Збудився день.
Кличе дзвіночок:
— Бім-бам! Бім-бам!
В школу збиратись
Час школярам.
Вчить пташка-мати
Своїх пташенят
Вгору здійматись,
В хмари злітать.
Вчить рідна школа
Нас, школярів,
Щоб рідну мову
Кожен любив.
Славне минуле
Щоб кожен знав
Про Україну
Щоб пам’ятав.
В школу ідемо
В радісний час.
Сонце сміється,
Вітає нас.
Щастя в науці
Бажає нам
Добрий дзвіночок:
— Бім-бам, бім-бам!
Авторські вірші для учнів 1 класу Нової української школи на свято Першого дзвоника
1, Увага! Увага!
Всім чути довкола?
Вас вітають учні
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ! (Всі разом)
2. -Що за школа в нас Нова?-
чути скрізь такі слова.
Думаю, що це цікаво,
Думають так й наші мами.
3.Ми будемо допитливі,
Ми будемо кмітливі.
І правила для учнів
Вивчати нам під силу!
4.Влітку ми відпочивали,
У морі купались.
А вчителі працювали,
До НУШ готувались!
5.Осередки оформляли-
Треба сил багато!
Вже дизайнерами стали
Наші мама й тато.
6. «Ранкове коло» — просто клас!
Про все, про все поговорити.
Чудовий настрій буде в нас,
Щоб на уроках все робити.
7. Скажу, друзі, по секрету,
Що слово «рутина»
Мої рідні в інтернеті
Шукали з годину.
8. Ну й дорослі, молодці!
Щоб ми не сварились,
«Коло вибору» нам склали –
Гарно потрудились!
9. Ви чули? І парти у нас незвичайні!
І дошка – інтерактивна!
І «лего-цеглинки» — це все для навчання,
Й чудові є зали спортивні.
10. На «відмінно» вчитись будем-
Ми вам обіцяємо!
Будемо встигати всюди,
Це ми точно знаємо!
11. Ми всі – діти України
Йдемо в НОВУ ШКОЛУ.
Радо приймемо всі зміни,
Все буде чудово!
12. Відчиняйте двері в клас!
Першокласники вже йдуть!
Дзвоник перший кличе нас.
Всім щасливо! В добру путь! (Всі разом)
Віршики першокласникам на свято 1 Вересня
1 Вересня
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
О. Роговенко
ДО ШКОЛИ
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
С. Жупанін
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.
Т. Коломіець
ДОЩИК ДОПОМІГ
Працювала Ганночка
День при дні,
Поливала квіточки
Запашні.
Із вітрами й хмарами
Дощик біг.
Він маленькій дівчинці
Допоміг.
Помагав тій дівчинці
Дощ не раз —
Піде вона з квітами
В перший клас.
Л. Савчук
СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ
Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.
А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,
Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
— Не журись,
Сам маленьким був колись!
М. Стельмах
ЗАВТРА В ШКОЛУ!
Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.
Г. Черінь
ДОВГЕ ЛІТО
Цього року довге літо,
Дні ідуть поволі.
От ішли б вони скоріше,
Я уже б учився в школі.
Все читав би букварі
Дідусеві і сестрі.
ЙДЕ ЯРИНКА
Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.
Ох, невмілі ручки,
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.
В класі тиша, тиша, тиша…
Вже Яринка пише, пише…
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі
І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА.
Л. Савчук
ГОЛОВНА ПРОФЕСІЯ
Спитай у тата і у мами,
Які професії у них.
Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх!
Та є одна поміж професій,
Якої вчаться у житті.
Вона для кожного найперша,
Якої вчитимешся й ти!
Учитель, лікар та геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
А. Костецький
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім’ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
Л. Зоріна
ДЕНЬ ТАКИЙ ЗНАМЕННИЙ
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Н. Забіла
ОСІННІ ДАРУНКИ
Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики- журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.
М. Сингаївський
ПЕРШИЙ РАЗ — У ПЕРШИЙ КЛАС
Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!
Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!
С. Гордієнко
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?»
Н. Кир’ян
ПЕРШИЙ ДЗВОНИК
Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум’яну осінь.
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.
Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин, леліток,—
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.
Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.
Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.
М. Стельмах
ІДУ Я В ШКОЛУ
Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки
І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.
Дзвінок, як сурма грає,
До класу закликає.
Зітхаю тихо, бо напевне,
І старість прийде тут до мене.
Але найважче, на мій погляд,
Весь час дівчат терпіти поряд!
С. Гордієнко
З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає
І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто!
С. Гордієнко
1 ВЕРЕСНЯ
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь — черв’ячок
Всіх вітає діточок!
С. Гордієнко
ШКОЛА
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
М. Підгірянка
ШКОЛА
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Д. Павличко
ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ
Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
С. Гордієнко
ДО ШКОЛИ
Останній день канікул,
Мов свічка, догорів.
Готуйтеся до праці,
Маленькі школярі.
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте щастя, долі
В науці, у знанні.
Наука дасть вам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.
Р. Роляник
ПОРТФЕЛЬ
Портфель — мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!
В. Бойченко
СВІТЛА МИТЬ
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.
Т. Коломієць
МАЛИЙ ШКОЛЯРИК
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…
М. Підгірянка
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків — букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: «До стрічі, літо!»
Але й радієш: «Здрастуй, школо!»
В.Берестов
ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим їх школа вітає.
І. Блажкевич
ПЕРШОКЛАСНИЦЯ
Це нічого що довкола
Розгулялося зимонька.
У школярочки до школи
Втоптана стежинонька.
Чи бабуся йде старенька,
Чи сусід стрічається —
Першокласниця чемненько
З усіма вітається.
— Здрастуйте! — гукнула
Дяді-листоноші. —
А услід почула:
— От яка хороша!
— Доброго вам ранку,
Тітонько Марино! —
Кажуть про Оксанку:
— Ввічлива дитина!
І цвіте дівчатко враз,
Міниться на личку.
Першокласниця у нас
Має гарну звичку.
Ф.Петров
ДО ШКОЛИ
Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я — школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
Н. Май
ДО ШКОЛИ
Ну, прокидайтеся, діти:
Ранок — до книжки пора!
Сонечко вспіло залити
Все посереду двора!
Швидше вдягайтесь до школи!
Кращі прогаєте дні,—
Пізно вертати, ніколи
Їх не завернете, ні!
Змалку кохайтесь в освіті,
Змалку розширюйте ум,
Бо доведеться у світі
Всяких назнатися дум.
Треба самим розвертати:
Як і до чого все йде,
Шлях безпомилишно взяти —
Той, що до правди веде,
Щоб не зросли ви на сором
(Бійтесь найпаче того)
Та не зробились позором
Рідного краю свого!
П. Грабовський
Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ
Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.
Б. Гірський
ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім’я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.
Наче весела родина,
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.
М. Сингаївський
ВЕРЕСЕНЬ
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
Н. Забіла
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
Н. Забіла
* * *
Алла надто рано встала –
Алла дня цього чекала,
Адже Алла в добрий час
Йде до школи в перший клас.
* * *
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
В. Скомаровський
* * *
— Ой Степане, ой Миколо,
Куди ти спішиш так скоро?
— Нема часу на розмову,
Поспішаю в рідну школу.
Н. Забіла
* * *
Зі сміхом, квітами, із щирістю й добром
Ідуть до школи дітлахи щасливі.
Всміхаються їм яблуні й дубки,
Ведуть за руки їх і мами, й тата.
Ідуть у класи дружні малюки,
Не йдуть — біжать на це прекрасне свято!
* * *
Рано-ранесенько встану, як ніколи,
Зайчики сонячні грають у вікні.
Так мені весело, бо іду до школи
І співаю радісні пісні!
Приспів:
Перший дзвоник,
Перший дзвоник пролунає —
Переливи, переливи золоті!
Я сьогодні,
Я сьогодні починаю
Першу стежку у житті!
Травами, росами вкрилися доріжки,
Ляльку й ведмедика дома залишу,
Стануть слухняними зошити і книжки,
Перше слово «мама» напишу!
Приспів.
Вчительку лагідно я візьму за руку,
Мама хвилюється, я їй посміхнусь!
Підемо ми разом у світи науки,
Разом я нічого не боюсь!
Н. Май
* * *
Виріс я, я вже школяр
Я хвилююся весь час
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу
Є вже ранець з букварем
Був я вчора просто хлопчик
Став нарешті школярем!
* * *
Ой , велике свято в нас
Я пішов у перший клас!
В мене айстри у руках
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно як навколо!
Осінь, я чекав тебе
Щоб ходить до школи!
Вірші для першокласників на свято Першого дзвоника!
Першокласник Хлопець дуже я проворний, до роботи скрізь моторний,
Також я хазяйновитий, всім відомо працьовитий
Спорт для мене справжній друг, про це знають всі навкруг,
Ще люблю я жартувати та на велику ганяти,
Підкорив серця дівочі, не відводять з мене очі,
Буду мабуть депутатом, зароблятиму багато,
В школу спонсором прийду, знаю вас не підведу,
Все мені в житті удасться, я бажаю всім вам щастя!
Першокласниця Я дівчина спокійна і ввічлива завжди
Із карими очима і легкістю ходи.
Якщо берусь за діло – вправляюся на раз.
Щоб все навкруг кипіло, покваплюся для вас.
Я школу зустрічаю із вірою в добро,
Знайомим посміхаюсь, даруючи тепло,
Сестричку розважаю, співаю їй пісні.
І щастя, твердо знаю, довіриться мені.
Першокласниця Я – кмітлива та смілива, я – розумна і швидка.
У батьків своїх коханих, найслухняніша дочка!
Мию посуд, прибираю, я батькам допомагаю!
Я бабусеньку люблю, про все з нею говорю.
Я і дружня і люб’язна, та із друзями приязна.
Маю посмішку ясну, щиро всіх я вас люблю!
Першокласниця Я – маленька українка – чудо-дівчинка-перлинка,
В мене очі сині-сині, як волошки у долині,
А волосся, мов колосся, що на ниві розрослося.
Вмію гарно танцювати і люблю пісні співати
Про наш край, і про родину, про велику Україну
Першокласник Я до всього маю хист: і трудяга, і артист,
Буркотун і весельчак, та улюбленець дівчат.
Маю розум до навчання, до наук палке бажання.
Й по секрету вам скажу: Я на місці не сиджу
Люблю бігати, стрибати, справжніх друзів розважати
Маму й тата шанувати, Батьківщину прославляти
Бо вона у нас одна і дорожчої нема!
Першокласниця Попрощалась з літом я учора,
А сьогодні осінь – час мені до школи.
Вересневий ранок в шибку заглядає,
Матінка у коси бантики вплітає.
Посміхнулось зранку сонечко до мене,
Вибігла на ганок я з новим портфелем.
Майоріють квіти і палають щоки,
Я сьогодні в школу роблю перші кроки.
Першокласниця Я весела,чепурна,
В мене форма є шкільна!
«Першокласниця гарненька!»-
Проказала тихо ненька!
З нею згодна вся сім’я…
Вже тепер доросла я!
Першокласниця Мама довго вибирала
Найбіліший в світі бант,
Бо до школи поспішала
Люба донечка-талант.
Буду вчитись я відмінно,
Хочу знати все-все-все!
Щоб пишались Україна
І матуся з татусем.
Першокласник Я – маленький першокласник,
Вчитись в школу я прийшов.
Обіцяю знать науки,
Все повторювати знов.
Першокласниця В моїх очах цікавість і тривога.
Повсюди море сонечка й тепла.
Найкраща в світі чарівна дорога
Сюди мене до школи привела.
Навчусь всього, що для життя потрібно,
Відкрию дивовижний світ для нас.
Учитись дітям просто необхідно.
Іду охоче в школу, в перший клас!
Першокласниця Сьогодні у житті моїм
Так ніжно, веселково…
Добридень, мій учителю,
Добридень, рідна школо!
Сьогодні першокласниця,
Мій день, наче диво.
Тому від серця щирого
Скажу усім – Щаслива!
Першокласниця Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченою мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
Першокласник На «12» вчитись буду!
Все на світі вивчу я!
І встигати стану всюди,
Щоб отримати знання.
Першокласниця Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась дівчинка
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилююся трішечки-трішечки,
Адже вперше іду я до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті вам багато.
Хай печалі усіх оминають.
3 Першим вереснем, діти, зі святом!
Першокласниця Мамо, я скажу тобі, на порозі школи:
Кращої за тебе не знайти ніколи.
Ближчої, ріднішої не бува в житті.
Мамо побажай мені доброї путі.
Ненько-Україно, наша земле рідна!
Нас багато в тебе, пташенят малих.
Будем добре вчитися, будем жити гідно,
Щоб тебе на крилах понести міцних.
Першокласниця Завзяті, окрилені і нелукаві
Сміливі, веселі і трішки смішні,
Йдемо першачками в майбутнє держави,
Сьогодні ми в ній головні хазяї
Ви Нам побажайте здоров’я, удачі
Бадьорості й сили великий запас,
Хай з нами завжди будуть ангели миру
І хай Берегиня опікує нас.
Першокласник Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
Н.Май «А у школі»
Перший раз у перший клас
Ми йдемо охоче,
Першим дзвоником для нас
Продзвенів дзвіночок.
І сміється в небесах
Сонце, як ніколи,
В мами сльози на очах – |
Я іду до школи. | (2)
Приспів:
А у школі, а у школі
Є веселка кольорова,
І найкраща в цілім світі –
Перша вчителька моя.
А у школі, а у школі
Не сумуєм ми ніколи,
Бо учора — дошкільнята,
А тепер – одна сім’я!
Прощавайте іграшки,
Гомінкий садочок,
Кличе в класи дітлахів
Золотий дзвіночок.
І сміється в небесах
Сонце, як ніколи,
В мами сльози на очах – |
Я іду до школи. | (2)
Приспів. (2)
Вірші до 1 вересня. Вірші для першокласників
Щороку, 1 вересня вулиці наповнюються зворушливою малечею з білими бантами, в костюмах та краватках, з різноколірними букетами і радісними посмішками та відчуттям, що попереду відкривається нова сторінка життя — незвідана, цікава та повна нових знань.
ТАКЖЕ РЕКОМЕНДУЕМ:
ВІРШІ ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯН. Забіла
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК
Н. Забіла
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
***
В. Скомаровський
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
Виріс я, я вже школяр
Я хвилююся весь час
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу
Є вже ранець з букварем
Був я вчора просто хлопчик
Став нарешті школярем!
***
Ой веселе свято в нас,
Я іду у перший клас!
В мене квіти у руках,
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно так навколо.
Осінь, як я ждав тебе,
Щоб іти до школи!
***
Н. Забіла
— Ой Степане, ой Миколо,
Куди ти спішиш так скоро?
— Нема часу на розмову,
Поспішаю в рідну школу.
ДО ШКОЛИ
Н. Май
Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я – школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
ЙДЕ ЯРИНКА
Л. Савчук
Перший, перший, перший раз
Йде Яринка в перший клас.
Перший раз за парту сіла,
Пише палички несміло.
Неслухняна ручка.
Дівчина маленька,
Палички кривенькі.
В класі тиша, тиша, тиша…
Вже Яринка пише, пише…
Дівчинка маленька,
Літери рівненькі
І слова чудові.
Ось вам слово в слово:
МАМА, УКРАЇНА —
НАША БАТЬКІВЩИНА
ШКОЛЯРКА
В. Дмитренко
Іде малесенька Галинка,
Маленька мамина перлинка,
В руці портфелик свій несе,
Радіє дівчинці усе.
Навколо гарно, як ніколи,
Бо йде школярочка до школи.
Іде, щоб разуму набратись,
Навчитись думати й писати,
Людей і мову шанувати.
Чи йде, чи над землею лине,
І їй всміхається Вкраїна.
М. Підгірянка
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…
МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК
Надія Кир’ян
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило –
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
«Чи усе поклав у сумку?»
ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ
Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!
Б. Гірський
Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.
СВІТЛА МИТЬ
Т. Коломієць
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі Перша вчителька
Усміхаючись стоїть.
1 ВЕРЕСНЯ
О. Роговенко
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС
С. Гордієнко
Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас, перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!
ДО ШКОЛИ
С. Жупанін
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
ВІРШІ ДО 1 ВЕРЕСНЯ
З ПОЧАТКОМ НОВОГОНАВЧАЛЬНОГО РОКУ
С. Гордієнко
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
Дітвора відповідає,
Що всі букви уже знає
І виписує слова,
І рахує два по два!
— Тож сідай до нас за парту,
Бо розумним бути варто.
ШКОЛА
Дмитро Павличко
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та – лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
С. Гордієнко
Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких — питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем — будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись — кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
І. Блажкевич
Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди
сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим
їх школа вітає.
Л. Зоріна
Дзвенить, дзвенить
шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить
шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім’ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
М. Сингаївський
Наталочка-школярочка
Вже ростом немала.
Вона цієї осені
У перший клас пішла.
В дарунок першокласниці
Щасливий день приніс
І яблука-антонівки,
І мідний цвіт беріз.
Навкруг сади пишалися
У зелені, в красі.
Школярка дарувала
Свої гостинці всім.
Вона ішла веселою
По росяній землі.
І з нею привіталися
Курлики- журавлі.
До неї посміхалися
Дорослі й школярі.
Вона ж про них читала
В своєму букварі.
Про їхню дружбу щиру,
Про школу, рідний дім
Школярочка напише
У зошиті своїм.
ДЕНЬ ТАКИЙ ЗНАМЕННИЙ
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
М. Стельмах
Скоро я піду до школи,
От зберуть врожай із поля,
Повезуть на трудодні.
Значить в школу час мені.
А сестричці ще не час,
Бо вона маленька в нас.
Не запишуть в перший клас.
От і журиться сестричка,
Що вона ще невеличка.
Я кажу їй:
— Не журись,
Сам маленьким був колись!
ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ
В. Берестов
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків – букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: “До стрічі, літо!”
Але й радієш: “Здрастуй, школо!”
Н. Забіла
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
ДО ШКОЛИ
М. Чепурна
Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю – дивлюсь давно
На новенький ранець.
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець.
Сипле сонце промінці
Вересень-рум’янець.
І ведуть, ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас.
ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК
Микола Сингаївський
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
М. Підгірянка
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
ПОРТФЕЛЬ
В. Бойченко
Портфель – мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!
ВІРШІ ВЧИТЕЛЯМ
***Перша вчителько,
Уклін наш Вам до землі,
Хай прекрасні будуть дні,
Хай минуть Вас злі.
На важкій шкільний ви ниві
Кожен день в труді,
Будьте завжди ви щасливі,
В радості живіть!
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
О. Шишуліна
Як мати до діток,
Як сонце до квіток,
Горнулась до класу вона.
І гарна, і люба,
І мила, і тиха
Учителька перша моя!..
Добріша, ніж фея,
Миліша, ніж мрія,
Світліша від сонця вона!..
У світі єдина,
У серці одна —
Учителька перша моя!..
О. Марчун
Сюди приходив я не раз
У цей чудовий світлий клас,
І щирим поглядом завжди мене ти гріла.
Моя весела і сумна,
Моя ти рідна і ясна,
Учителька люба і мила.
Ти, наче сонце, як рідна земля.
В серці моєму навіки.
Ти моя мати, а я — немовля,
Ти наше море — ми ріки.
Так, є у кожного свій шлях,
І хтось летить, неначе птах,
Та не завжди до нас ласкава доля…
А я прийду до тебе в клас
І зазвучить чудовий вальс,
Який дарую я тобі і рідній школі.
Не вміла я читати…
І так само
Писати теж не вміла (як не гріх!),
Та в перший клас
прийшла, – і друга мати
Мене зустріла під веселий сміх:
— Богданко!
Не все одразу вдасться!
Піде чимало наших літ…
Ти зрозумієш, люба,
що це – щастя.
Який чарівний, дивний білий світ!
І почалося… Всі знайомі лиця,
Уроки… Відпочинки… Знову клас
І я вже Ваша, краща учениця.
Вітання шлю
із вдячністю для Вас:
Хай сміхом
Ваша сповниться оселя,
І статки теж
не проминають в ній —
Аби, щасливі, світлі та веселі
Ви, (ім’я, по батькові), прожили
Кожен день земний.
А ми прийдемо —
завтра, через роки,
І світлий клас —
де зайчик золотив
Згадаєм не прості життя уроки,
Що їх нам перший вчитель
присвятив.
З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!
С. Гордієнко
Є професія у світі —
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.
Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!
Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!
Чи пам’ятаєш ти, як перший раз
Ввела вона тебе у перший клас:
Як друга мати,
взявши твою руку,
Ввела тебе до школи, на науку.
Навчила як писати і читати
А ще й, до того,
старших поважати.
Знання і мудрість
віддала малій дитині
І виховала в кожному людину.
А скільки раз сивіли волосини,
Як раптом чула:
«Ой, упав хтось із діток!»
Та всеж вона втоптала
нам стежини
До нових і сяючих зірок.
Вона, як зірка в небесах сіяла.
Для всіх нас прикладом
завжди була.
Ця перша вчителька,
яку ми так любили.
Весь свій талант
вона нам віддала.
І хоч ідуть роки,
і зустрічі із вами,
Та в серці завжди
буде наша «друга мама»,
Її любов нас вічно зігріва.
ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
Хоч проходять літа,
хоч минають літа,
Та для нас, як тоді,
ви й тепер молода.
Не забути той час,
як прийшли в перший клас,
Як уперше в той день
ми побачили вас.
Усміх щирий такий
ніжний дотик руки.
Ви — наставник для нас,
ми ж усі — першачки.
Ви в нас добрі були
і навчали нас так,
Щоб ми гарно вели
першу букву і знак…
Ми зізнатися хочемо
вам у цей час:
Люба вчителько наша,
ми любимо вас!
Т. Коломіець
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики —
Пишуть палички.
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.
Наша перша вчителька
Букварі і читанки
Їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.
УЧИТЕЛЬ
Кожен день дітей стрічає,
На уроках їх навчає.
Математики і букв
І усіх складних наук.
Я учителем горжуся,
Анітрохи не боюся!
Хоч і старший він за нас –
Дружить з ним увесь наш клас!
ВЧИТЕЛЬКА
У яблуневім саду.
Рідна учителько сива, —
Днина, легка і красива,
Йде по школярськім сліду.
Ще як малими були, —
Слід ми в саду залишили.
Крони тоді, як вершини,
Снігом сліпучим цвіли.
С. Гордієнко
Ми проводили маневри —
Випробовували нерви.
Тест учителька пройшла —
Ключ до кожного знайшла.
Треба визнати всім прямо,
Що вона, як рідна мама:
І підтрима, й насварить,
Розбере проблеми вмить.
Ми ставали усе більші,
З кожним роком розумніші,
А учителька із нас
Згуртувала дружний клас!
Хай же сонце їй сміється
Та усе в житті вдається.
Ми засвоїмо у строк
Найважливіший урок!
Краще вчительки немає —
Кожен з нас це добре знає.
Тож вітаємо її
В ці святкові ясні дні!
***
Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас вітали хором
Любити вчились Вас
Було нам всього по 6 років
І звали нас всі “малюки”
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.
До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось — ой нелегко
Писати палички й гачки!
Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювали мам
Було — і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.
І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули “молодці”.
Було нам цікаво писати
й читати
Розвязувать вправи було
до душі
Раділи Ви, матуся й тато
Коли ми виразно читали вірші.
Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.
previous post: Стихи про осень для детей | next post: Стихи на 1 сентября. Стихи для первоклассников
Leave a Reply