Вірші про мир дитячі: Вірш про мир в Україні, патріотичні вірші для дітей
Дитячі вірші від Наталі Карпенко про космос, планети, місяць та зірки
|
|
Наталя Карпенко КОСМІЧНА МАНДРІВКА Сонечко-зірочко, де ти мандруєш, Роєм круг мене всі родичі в’ються, Біля дітей моїх стежкою-колом |
|
* * *
|
|
СОНЯЧНА РОДИНА Там, де Сонечко живе, В Сонця стільки дітлахів – Син Меркурій з шкіри пнеться, У гарячої Венери А Земля моя блакитна В Марса гори надвисокі, І доба, як у Землі, Й біла шапка на чолі. Над Юпітером по колу Чом Сатурн у капелюсі? Втік Уран з Нептуном далі, Отакі у Сонця діти… |
|
* * *
|
|
Наш мандрівник Срібнорогим народився, Але що це?! Місяць знову |
|
* * *
|
МІСЯЦЬ Ходить Місяць кожну ніч Тільки в Сонечка-кравця Місяць худне і росте, Фотосесія щодня! |
* * *
МІСЯЦЬ-МАНДРІВНИК
|
|
Місяцю мій, брате, Мовив Місяць щиро: Я завжди мандрую Їх то забагато, Висне в небі кома, А коли дивлюся Визирну з колиски Я чотири тижні |
|
* * *
|
ЗОРЯНІ ВЕДМЕДІ Стануть у нагоді кожному вночі Дивиться на північ зоряний маяк, Курс напроти – півдня даленіє світ. |
* * *
|
ПОСМІХАЮТЬСЯ ЗОРІ Посміхаються зорі в далекій імлі Надгарячі – блакитним вогнем мерехтять, |
* * *
|
|
СУЗІР’Я Засвітила темрява вогні, Там домівка кожної зорі, Там пливуть світи далеких зір, Там до Андромеди мчить Пегас, Там побачиш Лебедя й Орла, |
|
* * *
|
КОМЕТА Летіла у небі хвостата ракета, Примчала комета до Сонечка-зірки, Вхопив за хвоста гостю Сонячний Вітер |
|
|
ДОЩІ-МЕТЕОРИ
Під співи цикад витанцьовують зорі, Між зорями бродять дощі-метеори. Збирають аншлаги серпневі салюти, От тільки розкатів у небі не чути. З якої вони прилетіли планети? Ходили колись під вітрилом комети, Були астероїдом… Може й зірками… Тепер салютують над нами дощами. Які з них крізь небо змогли долетіти В обійми землі – звуться метеорити. Нас ковдра небесна від бід захищає, Та в кожній домівці – усяко буває. Ті дивні дощі – не політ зоряниці, Летять камінці з-під коліс колісниці. |
|
* * *
|
|
ПАРАД ПЛАНЕТ Всі планети стали в ряд, |
|
* * *
|
|
РУХ ПЛАНЕТ Мчать круг Сонця всі планети, Хто летить до Сонця ближче, Повний оберт – це наш рік, У Юпітера доба – |
|
* * *
|
|
ЗНАЄ СОНЕЧКО СЕКРЕТ Знає Сонечко секрет, За Юпітером — Сатурн, Біля подруги — Венера, – Не хвилюйся так! Не треба! |
|
* * *
|
|
ПЛАНЕТИ Планети великі, планети малі Малі біля Сонця торують стежини, А велетні з газів гігантами звуться, |
|
* * *
|
|
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ У Землі хребта нема, Вісь – це стежка навпростець Полюс – маківка планет, Уяви собі, маля, Впали промені високі – |
|
* * *
|
|
ЗАНЕДУЖАЛА ЗЕМЛЯ… Захворіла Земля, занедужала, Біля неї і Місяць, і Сонечко, Примовляє Земля, побивається: Мої ріки блакитні забруднені, |
* * *
ЧОМУ БУВАЄ ДЕНЬ І НІЧ?
|
|
Чому буває день і ніч? І щодоби із року в рік Як Схід до Сонця робить крок, Земля, як дзиґа мчить весь час, |
|
* * *
|
|
НІЧКА Ніч щодня плете в коморі |
|
* * *
|
|
МАТЕРИКИ Що таке материки? |
|
Поезії та ілюстрації люб’язно надіслано автором спеціально для читачів «Малої Сторінки».
—————-
Наші любі читачі!!!
Нещодавно побачила світ нова книга Наталі Карпенко «Космос». Збірочка складається з 15 віршів, ілюстрована художницею Аліною Звізун. Книга використовуватиметься у навчальному процесі молодших класів школи у курсі «Я досліджую світ».
Замовити книгу можна, написавши приватне повідомлення у ФБ Тетяні Воронцовій.
«Складно пояснити дітям, чому буває день і ніч, у чому відмінність між метеором і метеоритом? Шукаєте спосіб цікаво розказати про планети Сонячної системи? Хочете захопити дітей наукою? Тоді зверніть увагу на ще одну новинку цього сезону
Дитячі мирилки. Збірка — Мала Сторінка
ЧЕРЕЗ ТИН ВИШНЯ ПОХИЛИЛАСЯ
Через тин вишня похилилася,
А дружка з дружкою посварилися.
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, помирімося, дружечко.
* * *
ВИШНI-ЧЕРЕШНI
Вишнi-черешнi розвиваються,
Синє озеро розливається,
Ясне сонечко усмiхається,
Жито силоньки набирається.
Через тин вишня похилилася,
Двi подруженьки посварилися.
Тобi яблучко, менi грушечка,
Не сварiмося, моя душечко.
Тобi яблучко, менi зернятко,
Не сварiмося, моє серденько.
За матеріалами: https://ukrlit.net/
* * *
Яна Яковенко
КОЗАЦЬКА МИРИЛКА
Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.
Джерело:
http://www.bereginya-rodu.org
* * *
ВІРШИК-МИРИЛКА ДЛЯ МАЛЯТ
Не розлити нас водою,
За (ім’я) – я горою!
Посварились, поштовхались,
Над собою посміялись!
Мир, мир, миром,
Пироги з сиром,
Вареники з маслом,
Ми – подружки красні.
Трішки з братом посварились,
Знову дружньо помирились….
За матеріалами: http://virshik.pp.ua/
* * *
Подружімося, подружімося,
І ніколи не сварімося!
Будемо з тобою,
Як риба із водою!
* * *
Не штовхайся і не бийся,
А зі мною подружися!
Дам тобі я пиріжок,
Помірімось, мій дружок!
* * *
Мирися, мирися
І більше не сварися.
А будеш обзиватися,
Я буду кусатися.
А для чого це робити?
Краще будем ми дружити!
* * *
Посміхнулось сонечко,
Засвітили зорі,
Ти і я сваритися
Не будемо ніколи!
* * *
Тихо, (ім’я дитини)
не плач
Ми дамо тобі калач.
Ти калач наш візьми
І у коло з нами йди.
* * *
Я мирюсь, мирюсь, мирюсь,
І з тобою не сварюсь.
А якщо я посварюсь,
У калюжі опинюсь!
* * *
Мирись, мирись
І більше не сварись.
Не будемо ми битися,
Не будемо сваритися.
* * *
Ми з подружкою сварились,
Потім цілий день мирились,
М мирилочки казали,
Одна одну цілували.
I, напевно, недарма,
Бо вона в мене одна.
* * *
Я мирюся й ти мирись,
Більш не бийся, не сварись.
Не кричи ти і не лайся,
Моїм другом залишайся!
* * *
Мізин-мізин-мізинець —
Помирив нас, молодець!
Дитячі вірші: Про Велику Вітчизняну війну
Коли земля пробуджуєтьсяЛиш гарматні гули
Зникнуть за рікою —
Закує зозуля
Ранньою порою.
Жайворонка голос
Висне в небошатах,
Там, де в’яне колос,
Там, де смерть на чатах.
Передзвоном синім
Вабить луг квітчастий.
Я не можу нині
Автомат відкласти,
Я вслухаюсь в кожний
Пісні звук охоче.
Тільки чом тривожно
Заіскрились очі?
Чуєш, мила пташко,
Ранньою весною
Вже не так і тяжко
Помирать герою.
І хто бивсь хоробро,
Того смерть не мітить —
Йому сонце добре
І крізь землю світить.
Саломея Неріс, 1942 рік
http://svatovo.ws/
Воїнам
Ви — гордість народу, ви — суть його й сіль,
Ядро покоління і сила залізна,
Вогнисте і щедре буяння весіль,
Натхнення, цвітіння, опора Вітчизни.
Ви — воля, якої ніхто не скорив,
Для миру ви сила й опора священна,
Ви — спокій солодкий своїх матерів,
Ви — радість і гордість своїх наречених.
Усе, що я маю,— готовий оддать
За ваші квітучі, озорені весни.
Ви — днини ясної небачена рать,
Ви — в дальнє майбутнє прозріння чудесне.
Ви йдете — Й лягає на землю трава,
І жде вас домівка, і квіти, і води…
У шумі тополь — чуєм ваші слова.
А стан ваш — то посох, опора народу.
Життям своїм чистим — у бурі й вогні
Життя ви утвердили й сонце над краєм.
Ви — святість сердець на священній війні.
Ви смерть подолали — вам смерті немає,
І кров ваша чиста, як промінь зорі,
Всіх недругів змила з гарячої тверді.
Ви — світу основа, ви — богатирі,
Ви карк поламали неправді і смерті.
Ви дня золотого дзвінкі ковалі,
Мислителі й воїни, зодчі й поети.
Ви — щастя, ви — слава, ви — мир на землі,
Ви — спокій Вітчизни, ви — доля планети!
Гафур Гулям, 1945 рік
Україні
О Україно! Знявся вітровій.
Вся в яблунях, пливе твоя долина.
Своїм теплом окопчик грієш мій,
Живу твоїм диханням, Україно!
О ні, не тиха українська ніч!
Пройшовши пекло вогняного валу,
Цвіт яблуні я пригорнув до пліч,
Щоб захистити від страшного шквалу.
Посипалися пелюстки ясні,
Майнули — білосніжні, як хустина.
Здалося: руку подала мені
В окопчик чорнобрива Катерина.
Нема зірок! Повітря крає свист!
Прозоре небо? НІ, воно незряче.
І на лице моє спадає лист —
Такий пекучий, мов сльоза гаряча.
Доволі сліз! Мене Урал послав
Оберегти від горя Катерину.
Біля Уфи я землю цілував,
Щоб визволити братню Україну!
Щоб яблуні схилялись у плодах
На перекопану траншею нашу.
Щоб Катря рвала яблука в садах,
Пригублюючи щастя повну чашу.
Тож бережи у серці пам’ять стріч.
Бо ми прийшли, коли була потреба,
Щоб — знову — тиха українська ніч,
Спокійні зорі і прозоре небо.
Мустай Карім, 1943 рік
Моїй Україні
Cеред щасливих сестер ти щаслива —
Напоєна пачухим медом нива,
Залитий золотом розлогий лан,—
Моя Вкраїно! Біль колишніх ран,
Підків ворожих слід на чистім лоні
Забуто, змито… Сонячно-червоні
Радянські прапори шумлять крильми,
І ми йдемо, прорвавши коло тьми,
Ходою вільною, шляхом просторим
Назустріч далям дивним, неозорим,
В одній сім’ї, як сестри і брати,
До нашої прекрасної мети.
Дуби і явори, берези й сосни,
Струмків і рік переклик стоголосий,
Поля, де колос клониться тяжкий,
Сади в плодах, мов пурпур огняний,
Заводи-велетні, де людський розум
Керує мудро, вугілля й чорнозем,
Картини й книги, статуї й доми —
Це наше все, І це відстоїм ми,
Коли захоче випробувать ворог,
Чи є у нас в порохівницях порох!
Ми ідемо, ми будемо іти,
Ми прийдемо до світлої мети!
* * *
Восени прилітають невідомі птиці,
З дивним криком падають на ріку,
І стрілець сам не знає: може, то тільки сниться,
Що весною він бачив саме таку.
Восени кожен день — якась відміна:
То зів’яла стеблина, то зелений пожовк…
Восени розумнішою стає людина
І ще м’якшим — трави прим’ятої шовк.
Восени залягає риба в ковбанях,
Щоб немудрі якісь бачити сни…
Осінь, звісно, пора розмов останніх,—
Але й сходить пшениця теж восениі
Максим Рильський, 1941 рік
http://svatovo.ws/
Діти війни
За обрій сонечко сіда,
У небі спалахнула вже зоря.
Дідусь з цікавістю газети огляда,
Бабусенька зі мною поезії чита.
Тихо в бабусі я запитала:
— Як же дитинство у вас минало?
Чи вчились у школі? А цукерки були?
Чи мріяли швидше, як я, підрости?
Бабуся мене пригорнула до себе:
— Дорослими, внучко, ми рано ставали.
У віці такому, як ти, уже працювали —
Перемогу разом з батьками здобували.
Тяжко було у роки ті нам жити
Не про цукерки мріяли ми.
Діти просили у матері хліба,
А та зі слізьми дивилась на них…
Роки війни нелегко згадати,
Тим паче дитинство.. воно чи було…?
Бабуся далі не змогла доказати
Вийшла з кімнати, змахнувши сльозу.
Ми, перемоги нащадки, сьогодні,
Доземно вклонімось дітям війни
За синє небо, за сонце і зорі.
За мир, що нам дарували вони.
Чуйко Тетяна,
учениця Райгородської ЗОШ І – ІІ ст.
Перемозі
О, як тебе ми виглядали
Крізь ніч, крізь морок, крізь туман,
Як ми для тебе засівали
Від ворога відбитий лан,
Які човни, які причали
Благословенній готували,
Яким напоєм налипали
Жадоби невтолимий жбан!
Клонилась мати при дорозі,
Простягти руку в далечінь,
Де на дощі і на морозі
Іржав синовній вірний кінь.
Земля здригалася в погрозі.
І омивали чисті сльози
Сипів, що впали на порозі
Життя майбутніх поколінь.
Коли під гордою Москвою
Ворожі пінились вали
І терези страшного бою,
Як світ, розгойдані були,—
Ми, сильні силою одною,
Попід Кремлівською стіною
Стояли, сповнені тобою,
Тобою дихали й жили.
Серед німих воронок чорних
У сталінградському диму,
В ділах, як юність, неповторних,
В гостях у смерті, як в дому,
Ми, військо друзів непоборних,
З ланів, з хребтів високогорних
Мололи ворога на жорнах
І пастку ставили йому.
Єдина воля нас живила,
Єдине сонце гріло нас,
Коли тупа ворожа сила
Отрути повіддю лилась,
Маляток білих кров’янила.
Дівчат неволею душила
І провіщала, чорнокрила,
Нам рабства час і смерті час!
Та в кузнях сивого Урала,
В сухому мареві степів,
В тумані тундри, що лежала,
Неначе мертва, вік віків,
Одна рука мечі кувала,
Орала, сіяла, збирала,
Щоб затупились чорні жала
У зловорожих літаків.
Т час настав, прийшла година,
Незнаменована пора,
Коли воскресла Україна,
Мов цвіт, обаполи Дніпра,
І грізна поплила лавина,
Злетіла зграя соколина
За батька мститись і за сина,
За те, що мучилась сестра.
Що для безсмертя народилось,
Від зброї смертних не умре!
Ми всі збратались і зсестрились,
Новим овіявши старе,
Ми всім народом ополчились,
Дніпро і Волга розгнівились —
І морем бурним покотились
До збаламученої Шпре!
Все чесне і живе на світі
Із нами стало в дружний ряд,
Щоб мертвородники неситі,
Сини злочинства, діти зрад,
Святою правдою побиті,
Навік неславою покриті,
Постали на суді в одвіті
За Ленінград і Сталінграді
І обернувшися весною,—
Та й ким же ще ти стать могла? —
Прийшла ти, рідна, з поля бою
До білосніжного стола,
І хліб лежить перед тобою,
Що певтомленною рукою
В змаганні з тугою-бідою
Солдатка сіяла й пекла.
Шумлять світи зеленим шумом
І жайворонками дзвенять.
Тече непереборним шумом
Тепла і праці благодать,
І не гуляти чорним чумам
По полю, всіяному сумом,—
Рости-цвісти народним думам,
Пшениці й пісні розцвітать!
Весняний гук іде в народі,
Що рідну землю засіва..,
Ой скільки тонів і мелодій!
Ой що ж то будуть за жнива!
Тремтить розбійник, никне злодій,
Почувши стогромове годі,
І сонце, що зійшло па Сході,
Огнями всесвіт залива!
Максим Рильський, 1945 рік
Україні
Україно моя! Чисті хвилі ланів,
Променисті міста, голубінь легкокрила!
Україно! Сьогодні звірів-ворогів
Ти грудьми вогняними зустріла.
Україно, живого труда сторона,
Зорі ясні, погожії, тихії води!
Україно! Ти в славній борні не одна,
В ній з тобою під стягом багряним — народи!
Не один ти стрічала погрозний погром,
Знаєш тупіт, і стукіт, і грюкіт Батиїв,—
Та з пожару щораз лазуровим вінком
Виникав твій співучий, могучий твій Київ.
Бачиш — руський з тобою, башкир і таджик,
Друзі, браття твої, громоносна лавина.
Свят союз наш, народ непоборен повік,
Нездоланна повік його сила левина.
Мати ніжна моя! Знай: по бурі тяжкій
Перемога засяє дзвінка і погідна.
Славен буде в народах священний твій бій,
Славен серп твій і меч твій, свята моя, рідна!
Максим Рильський, 1941 рік
Ластівки
Тут вчора лютий бій гримів:
Стоїть зчорніла геть верба,
І ринва — дощова труба,
В яку і дощ, і грім сурмив,
Всім сповіщавши про весну,
Звиса оглухла, й видко їй:
Над нею в тиші голубій
Будують знов притулок свій
Дві ластівки…
І на стіну
Вже дикий хміль, в’ючись, поліз,
Немов чекає, що в вікні
Рука майне, як в давні дні,
Чи білий льон дівочих кіс.
На вулиці боєць стоїть,
Він задивився теж в вікно,
Мов сподівається ізнов
Між кам’яниць отих зустріть
І юність, І красу дівочу.
А мо’ до тих щасливих днів,
Коли до батьківських домів
З далеких вернуться шляхів,
Вартує хатку ластівочу?
Максим Танк, 15 травня 1941 рік
Лист
Вже пирій пустив листочки,
Йде весна по краю.
А від тебе ні рядочка,
Милий, я не маю.
Простелю я слід сльозами,
Протопчу стежини.
На дорогах поміж нами
Причаїлись міни.
Крига плине в темні далі,
Все повите горем.
Линуть вісники печалі —
Вітерець та ворон.
Пророста пирій імлистий,
Сходять трави різні.
Гілка серця пустить листя
Тільки у Вітчизні.
Саломея Неріс, 1942 рік
Мій перший вірш написаний в окопі
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря! —
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, —
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.
Л.Костенко
http://sasl.at.ua
Не плачте, мамо, не треба…
Не плачте, мамо, не треба,
вже не вернути сина.
Он вiн лежить пiд тином,
скроня злегка в кровi.
I меркне зимовий вечiр,
утiха твоя єдина,
А з лiсу iдуть повстанцi,
закуренi в дим, живi.
Чого ти журишся, батьку,
що хату спалили клятi?
Брата забили в пута,
сивiє, бач, голова.
Пожитки твої хорошi,
радостi небагатi-
Усе димить в попелищi
i тлiє, не дотлiва.
Iржали конi в артiлi,
ворота скрипiли новiї,
Забрали овець i коней —
кривавий слiд по травi…
I меркне зимовий вечiр
в далекiй сивiй завiї,
А з лiсу iдуть повстанцi,
закуренi в дим, живi.
Он ту яблуневу гiлку,
де снiгу замети бiлi,
Ти сам щепив iз сусiдом,
цвiти, мiй веселий дiм!
Ми знаємо, знаєм, знаєм! —
кричать пеньки обгорiлi
Iз хати, з комори, з клунi
в сльозах i в горi твоїм.
Повiшених вiтер гойдає.
Гармата б’є опiвночi.
I тлiє все в попелищi:
i радiсть, i труд, i пiт.
Дивляться зорi з неба,
немов замучених очi,
Немов розстрiляних очi
бiля кленових ворiт.
Не плачте, мамо, не треба,
i ви не журiться, тату,
Друзi iдуть зi сходу,
сурма не грає — б’є!
Катiв поведуть на страту,
на нашу святу розплату,
I в них не вистачить кровi
за грiзне горе твоє!
А.Малишко
1943 р.
Солдат
Упав солдат в бою нерівнім
На трав настелені мости…
Та поклялися друзі вірні
До Перемоги з ним прийти.
Й таки прийшли. О тій годині,
Коли настав кінець війни,
Він розписався у Берліні
Своїм багнетом на стіні.
Коли ж додому повертали,
Звільнивши од напруги світ,
До праці вірні друзі стали,
А він підвівся на граніт.
Підвівсь і став як образ слави
О тих, що ніч перемогли,
Щоб діти вільної держави
Рівнятися на них могли.
О.Довгий
http://www.bizslovo.org
Проводи
Хрести дубові туляться в берізках.
Квітує поле в пахощах медове.
Прославши скатерті при обелісках,
Своїх солдатів поминають вдови.
Вже оддзвонили дзвони великодні.
Вже на гробках молебні одслужили.
Такі сумні й задумані сьогодні,
Ой, затужили вдови, затужили!
Що мій лежить за Віслою, далеко.
Якби землі хоч рідної на труни.
А ті ж обличчя — як скрипкова дека,
Що вже на скрипці порвані всі струни.
А мій пропав десь безвісти, не знаю.
Чи хоч над ним горбочок нагорнули?
Як я ж тепер чужих тут поминаю,
Щоб і мого десь люди пом’янули!
А я ж нічого в бога не просила,
Мені ж тоді було хоч в ополонку,
Що я ж дитя під серцем ще носила,
А вже мені прислали похоронку.
Великий день… Великдень Перемоги..
Все ж наче вчора. А літа минають…
На проводи, в степу біля дороги,
Своїх солдатів вдови поминають.
Л.Костенко
Тут обелісків ціла рота…
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
Високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
А не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
У снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
Які несказані слова…
Тут на одному обеліску
Є навіть пошта польова.
Л.Костенко
Салюти миру
В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зістрічаєм свято —
Перемоги радісної день.
І встають у пам’яті дороги,
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над рейхстагом гордо пронести.
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх серцям — віками пломеніти
На червоних наших прапорах,
Їх думкам — перемагать і жити
В наших творчих думах і ділах.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
І тому, коли надходить свято, —
Кожен рік у травні, навесні, —
Наші грізні бойові гармати
Салютують миру — не війні!
В.Симоненко
http://www.bizslovo.org
Журавлі
Журавлі летять спокійним клином,
Розрізають синю височінь
І летять, курличуть безупинно
В далечінь, безкрайню далечінь.
Вийде мати одинока в поле;
В самотині піде по ріллі,
Уклоніться жінці сивочолій
Журавлі — солдати — журавлі
Повесні вона вас виглядає,
Як зоря з зоріє над селом,
І чекає, все ж таки чекає.
Може, син торкне її крилом.
М.Уманець
Зупинися!
Де б не був — в Москві, а чи Соренто,
Де б не був — в Парижі, чи Варшаві,
Зупинися біля монументу —
Де в граніт закута вічна слава.
Зупинися… Друже, зупинися —
Там твої батьки, а може, й діти…
Уклонися, низько уклонися
Тим, що вічно в серці будуть жити.
Не пройди, сучаснику, спокійно,
Квіти поклади на ці могили,
Кинь прокляття розпроклятим війнам.
И тих вшануй, які життя любили.
М.Уманець
Не забувають матері!
Коли було — усім відомо:
В червневі спалахи зорі
Синів випроводжали з дому
Закут; в смуток; матері.
Синів, що пестили з колиски,
Аж забуваючи про сни…
Були у серці материнськім
До сивини дітьми вони.
Злі рани не злічить довіку
Грозових незабутніх днів,
Коли у дім сини-каліки
Прийшли до рідних матерів.
Хоч відгриміли вже гармати,
Живуть сини в теплі, добрі –
Неначе з фронту в рідну хату
На них чекають матері.
М.Уманець
Нам не треба війни
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках —
Нас даремно лякають війною,
Міць народу — в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
М.Уманець
День Перемоги
Смак незабутній перемоги
Лунає досі у серцях.
Блиск переможної дороги
Дарує радість у роках.
Вони пройшли, вони здолали
Той шлях, жорстоких ворогів,
Неприязнь долі подолали,
Знайшли себе серед снігів,
Серед пустельних бур змагались,
З дощем и зливою злились.
Роки пройшли, вони лишились,
Вкраїну захищать клялись.
Під свистом куль ішли до цілі.
І вибух бомб, снарядів дзвін
Їм додавали сил у полі.
І далі йшов з вогнем загін
До перемоги, щоб відбити
Фашистів зло, звільнити світ
Від окупантів, щоби жити
Змогли спокійно, край щоб квіт.
Героїв мало вже лишилось,
Покрила скроні сивина,
А щастя у серцях з’явилось,
Лише в душі гримить війна.
На грудях ордени, медалі,
В строю їх чутно тихий дзвін.
Нам ветерани спасли долі –
За це їм наш низький уклін.
Я.Яресько
http://www.bizslovo.or
Смішні вірші для дітей 5-7 років
З дитиною вкрай важливо дуже багато читати в дошкільному віці, тому що в цей час формується словниковий лексикон і інтелект. Вірші стають першою книгою прочитаної дитині дорослими. І взагалі в період раннього дитинства велика частина прочитаного малюкові — віршовані тексти.
Під час заучування віршів відбувається тренування пам’яті, яка впливає на здібності дитини до навчання. Крім цього, завдяки особливій структурі віршів, дитина вчиться аналізувати інформацію, а значить його мозок в цей час активно працює і розвивається.
Читайте також: Вірші про весну для дітей українською мовою
Читайте також: Великодні вірші для дошкільнят
Пам’ятаєте головне: не перетворюйте вивчення вірша в стрес і проблему. Нехай все пройде легко і в форматі гри! Якщо ви почнете тренувати пам’ять змалечку — домашні завдання в дитячому садочку чи школі ніколи не будуть проблемою.
Щоб процес вивчення віршів був цікавим для малят, Міні Рівне підготувало добірку смішних віршиків, що змусять дитину обов’язково посміхнутись.
ПАСІКА
Я до діда приїздив,
І на пасіку ходив.
«Будь уважним!» — каже дід,-
«Не роби ніяких бід!»
Тільки дід мій відвернувся,
Я над вуликом нагнувся.
Пальцем меду доставав
І…в полон до бджіл попав.
Бджоли дружно вилітали
І на голову сідали.
Мед мені на ніс прилип,
Тепер ніс, мов черевик.
Моя бідна голова,
Мов, козацька булава.
Стирчать лише очі-
Меду вже не хочу.
(Соня Буре)
КАЛАЧ
В хаті гамір, шум і плач —
У Юрка пропав калач.
Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі — під горішком,
Старший братик із сестрою —
Під столом і під тахтою.
Тільки котик не шукає:
Де калач — він добре знає.
(Петро Сорока)
ХВАСТУНЕЦЬ
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
(Бойко Григорій)
ЧИ ВСЕ ЦЕ ЗДАЄТЬСЯ?
Корова червона,
І кінь голубий,
І біла ворона,
І кіт золотий.
Корова співає,
Кінь слуха її.
Ворона сідає
На руки мої.
А кіт, посміхаючись,
Лапку дає.
Чи все це здається,
Чи так воно є?
(Григорій Грайко)
ДЕ БУКВАРИК?
– Де твій букварик?
– В портфелі новому.
– Ну а портфель де?
– У столику дома.
– Взяв би зі столу.
– Так стіл же замкнувся…
– То відімкнув би.
– Ключа я позбувся…
– Де ж це той ключ?
– У портфелі новому.
– Ну, а портфель де?
– У столику дома.
(Бойко Григорій)
ЧАПЛІ
Йде болотом чапля-тато,
А за татом чапля-мати,
А за ними п’ять малят —
Довгоногих чапленят.
Йде сімеєчка уся
До бабусі й дідуся.
Чапля-бабця й чапля-дід
Запросили на обід.
(Григорій Грайко)
ГОРОБЦІ ПРО ЛІТО МРІЮТЬ
Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.
Сніг мете, кущі біліють,
Горобці про літо мріють.
(Григорій Грайко)
ШВИДКО ВІДПОВІВ
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…
(Бойко Григорій)
СЕРЕД ЛІТА ВИПАВ СНІГ
Серед літа ведмежата
Поховалися в барліг.
— Треба,— кажуть,— знову спати,
Бо на землю випав сніг.
Як почули це сороки,
То сміялись цілий день:
— От, дурненькі лежебоки,
Полюбуйтеся лишень.
Полягали тихі й кволі,
Налякалися зав’юг,
А насправді — це з тополі
Облетів останній пух.
(Петро Сорока)
МИШКА І КНИЖКА
Мишеняті
Мишка-мати
Каже:— Доню,
Вчись читати,
Бо тобі уже
Пора
Братися за букваря.—
Розгортає
Мишка книжку,
Щось пищить
До себе нишком.
Раптом плаче:
— Ой, біда!
Щось вусате
Вигляда!
— Що там? Хто там? —
Каже мати.
— Там, матусю,
Кіт вусатий.
(Леонід Куліш-Зіньків)
ГЕТЬ УСЕ НА СВІТІ
Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: – Діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі.
Всіх людей стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні.
Ми книжки берем в аптеці,
Ліки – у бібліотеці.
От який Вітьок дивак!
Ти ж бо знаєш – це не так!
Діти звісно вчаться в …
А комбайн працює в …
Ми лікуємся в …
А стрижемся в …
Ліки беремо в …
А книжки – в …
(Галина Малик)
ЖУК РОГАТИЙ НАЛЯКАВ
Жук рогатий
Налякав
Під хлівцем
Сердите Гав.
Мало ще
Було йому —
Зачіпав Рябеньке Му.
Волохате Біле Ме
Вже давно Втекло саме.
Зажурився
Жук рогатий,
Бо нема
Кого лякати.
(Леонід Куліш-Зіньків)
МОЇ ПРИГОДИ З БИКОМ
На лугу пасеться бик,
Пастись бик один привик.
Я гуляю на лугу
І кажу бикові «Му-у-у».
Бик напрягся, одірвався,
І за мною враз погнався!
Та куди той марафон?!
Я летів, немов грифон!
Наче в космосі ракета,
Зачепився за штахета,
До штахетника прилип,
Мов якийсь морський поліп.
Тримчу і ридаю,
Добре бик ганяє.
А мораль така:
Не чіпай бика!
(Соня Буре)
ТЕЛЕФОН
Телефон появився в сороки,
Завдає всім базіка мороки:
І сові, і вороні, і лису,
І бобру, що живе біля лісу.
Про останні тріскоче новини
І по три, й по чотири години.
А учора що клята вчинила?
До ведмедя в барліг подзвонила.
Пробудився ведмідь, а надворі
Ще сніжинки блищать, наче зорі.
І ревів клишоногий, і плакав —
Півзими недоспав, бідолаха.
Тож над лісом, над гаєм і бором
Звірі й птахи вигукують хором:
— Доки жах цей терпіти нам, доки?
Відключіть телефон у сороки!
(Петро Сорока)
ХАТКА
Равлик-син прийшов до татка
— Затісна у мене хатка,
Якщо виросту ще трішки,
То не влізуть в неї ріжки.
Глянув батько на хатинку:
— Не журися, любий синку,
Бо не тільки ти ростеш,
Підростає хатка теж.
(Петро Сорока)
БІЛЯ ХАТИ
Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг,
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг
(Леонід Куліш-Зіньків)
ПРО РАКИ
Максим раків накупив велику валізу,
Тії раки ще живі, із валізи лізуть.
Запихав він раків тих голими руками
І один великий рак Максима поранив.
Учепився він за пальця, ще й добре узявся,
Біг від раків той Максим, а народ сміявся.
(Соня Буре)
ЩО БУВАЄ, КОЛИ ЛОВИШ ГАВ
Прилетіла якось в двір чорнющая галка,
Ходить галка по тинові, як тая нахалка.
Я ту галку виганяв до самої ночі!
Не помітив, тай в калюжу серед двору вскочив
Я б в болото те не впав
Аби не ловив так гав!
(Соня Буре)
ЦІКАВИЙ
За дверима аж горять
В Толі оченята:
Дуже хочеться узнать,
Що там каже тато?
До дверей він притуливсь,
Нашорошив вуха.
У щілину всунув ніс
І тихенько слуха.
Та швидка рука чиясь
Двері причинила
І цікавому якраз
Носа прищемила!
(Грицько Бойко)
КОНСУЛЬТАНТ
Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.
Один Мишко тинявся
І потирав долоні,—
Він був за консультанта
У нашому загоні.
До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
— На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!
Та корінь засипайте
Мерщій, Катюшо й Людо,—
Бо яблунька засохне
І яблук тут не буде.
— Авжеж не буде яблук,—
Промовила Катюша,—
Бо це, як хочеш знати,
Не яблунька, а груша!
(Грицько Бойко)
НЕ ЗНАЛА
Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже,— Милочка в одвіт,—
Помила з милом, так як слід.
— А де? — бабуся знов питає.—
Води ж у хаті в нас немає.
— Немає? — здивувалась Мила.—
А я не знала і… помила.
(Грицько Бойко)
ДОГАДЛИВА СОНЯ
Почепивши окуляри,
Почитать дідусь приліг,
Та одначе незабаром
Сон старого підстеріг.
Поруч бавилася Соня,
І матуся їй кива:
— Ти б зняла із нього, доню,
Окуляри, щоб спросоння
Не розбив він їх, бува.—
Розвело дівча руками,
В оченятах блиснув сміх:
— Знять? А як же сни він, мамо,
Буде бачити без них?!
(Євген Бандуренко)
Вірші про весну для дітей на українській мові
Вірші про весну для дітей відображають в цікавій формі всі події, що відбуваються під час довгоочікуваних трьох місяців. Вивчаючи вірші, дітки не лише розвивають пам’ять, а й дізнаються багато цікавого про кожен місяць зеленого сезону.
Читайте також: Великодні вірші для дошкільнят
Читайте також: Вірші про маму для дітей
Читайте також: Вірші на Великдень для дітей
Весна Катерина Перелісна
– Що з весною настає?
– Сніг у полі розтає.
– А чому то так буває?
– Сонце його пригріває.
– Що ж синіє на землі?
– Ніжні проліски малі.
– А що пнеться з-під листа?
– То травичка вироста.
– А над полем що бринить?
– Любий жайворон дзвенить.
Вербові сережки Ліна Костенко
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
– Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Веснянка Тамара Коломієць
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Весняні квіти Олена Пчілка
Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
Де поділася весна? Л. Цілик
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Весняні квіти О.Роговенко
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
Чарівне пора Т. Корольова
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі…
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов’ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Перші крапельки весни Г. Бойко
Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.
Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.
Весна О. Роговенко
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
Пісня про весну Т. Корольова
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Весняна пісенька Л. Коврига
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.
Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
Пісня весняних хвилин В. Берестов
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
Все навколо зеленіє… О. Олесь
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».
Весна Н. Забіла
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!
Весняні дзвони М. Сингаївський
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
Ластівоча весна М. Сингаївський
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
Весняний дощ М.Стельмах
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
Так починається весна А. Костецький
Знов починається весна!…
Знов починаються дива…
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора…Вчора…
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!…
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
Весняні квіти О. Пчілка
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
Конвалії М. Познанська
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
Травка-веснянка М. Сингаївський
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.
Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів’яла.
Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір’я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.
Весна М. Стельмах
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
Весна, весна! Радійте дітки… О. Олесь
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, –
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, – сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
В Саду Н. Калюжна
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.
А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.
Весна Г. Вієру
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Журавлі О. Олесь
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис…
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі…
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
Білі котики Н. Забіла
На вербі, на пагіллі,
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики,
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.
Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку,
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
Котики Л. Новикова
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.
Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:
Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…
То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Вербові котики Г. Химич
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
ВЕСНА А. Костецький
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговика!
Береза розвивається А. Камінчук
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!
А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.
* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!
І. Франко
* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, –
Степ кругом зазеленіє.
П. Капельгородський
* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
В. Пачовський
Ой весна,весна
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку…
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на [email protected]
Вірші про війну і мир – МегаЗнайка. Вірші
А це вже про наше сьогодення. Невеличкий, але глибокий за змістом вірш Леоніда Горлача «Пам’ять». Пам’ять. Леонід Горлач З часів Читати далі
Вірші, які не залишать байдужим нікого: “Нам не треба війни”, “Не забувають матері”, “Журавлі”, “Зупинись” та ін. Вірші про війну, Читати далі
Пам’ять. Василь Симоненко І живуть у пам’яті народу Його вірні дочки і сини, Ті, що не вернулися з походів Грізної, великої Читати далі
Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Наталя Ганжела Низький Вам уклін, Ветерани-герої, За сльози, що Вами утерті, За те, що Ви Читати далі
Грався із хлопцями я у війну, Мав перемогу «в бою» не одну. Навіть незчувся, як день промайнув Стомлений, в ліжко Читати далі
Пройшла війна стежками долі Там, де тепер цвітуть сади, Де хліб росте на мирнім полі, Війна залишила сліди. Вогонь війни Читати далі
Давним-давно Одкорчилась війна, Лишила обеліски та кургани… Під кулями ворожими сповна За тишу заплатили ветерани. В атаку йшли не ради Читати далі
Ніхто не забутий. На полі ніхто не згорів: Солдатські портрети На вишитих крилах пливуть… І доки є пам’ять в людей, Читати далі
Він стоїть… Кам’яне мовчання Поглядає на нас з висоти… Зникла в мами надія остання: Не повернеться син із війни. І Читати далі
Привели шляхи-дороги Наш народ до перемоги. І солдати-дідусі Посміхаються усі. Це святе травневе свято Треба серцем відчувати! Придивись: в старих Читати далі
Пливуть по Дніпру пароплави, Над хвилями чайка ячить, І пам’ятник Вічної Слави На схилах крутих височить. Горіти вогню, не згасати, Читати далі
О, як тебе ми виглядали Крізь ніч, крізь морок, крізь туман, Як ми для тебе засівали Від ворога відбитий лан, Читати далі
Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під Читати далі
Степом, степом йшли у бій солдати. Степом, степом – обрій затягло. Мати, мати стала коло хати, А навкруг в диму Читати далі
За Батьківщину у боях вмирали Однаково — дорослі і малі… За довгі роки ще не розшукали Усіх могил солдатських на Читати далі
Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку Читати далі
У свято Перемоги Я рано-рано встала. Малюночок весняний Гарненько змалювала: Вербички волохаті, Високе небо ясне, І сонечко у небі Горить-горить, Читати далі
Не плачте, мамо, не треба, вже не вернути сина. Он вiн лежить пiд тином, скроня злегка в кровi. I меркне Читати далі
— Де ховається війна? — Запитав онук у діда. — Хто її, онучку, зна… — Одне слово, дід не відав. Читати далі
Ярами бурими, гнідими Тумани впали й поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? – Нема порога. Де Читати далі
Когда мир достигнет «пика ребенка»?
Хотя могут быть дети, которые не получат образования, очевидно, что абсолютное число детей является верхней границей для общей потребности в детском образовании.
Количество детей до 15 лет:
В 1950 году: 0,87 миллиарда
В 2017 году: 1,96 миллиарда
Пик в 2057 году: 2,094 миллиарда
В 2100 году: 1,98 миллиарда
Это также можно увидеть по тому, как развивалась глобальная пирамида населения — мы визуализировали пирамиду здесь.Основание пирамиды значительно расширилось с 1950 года, но за десятилетия до конца столетия, по прогнозам, оно сократится для самых молодых когорт.
См., Например, Emmanuela Gakidou, Krycia Cowling, Rafael Lozano, Christopher JL Murray (2010) — Повышение уровня образования и его влияние на детскую смертность в 175 странах в период с 1970 по 2009 год: систематический анализ, The Lancet, Volume 376, Выпуск 9745, 18–24 сентября 2010 г., страницы 959-974, ISSN 0140-6736, http: // dx.doi.org/10.1016/S0140-6736(10)61257-3.
Исследователи Лутц, Бутц и К.К. резюмируют, что «расчеты […] показывают, что снижение фертильности имеет гораздо больший чистый эффект, чем повышение выживаемости детей. В результате лучшее образование связано с явным сокращением роста населения. По этой причине всеобщее женское образование — помимо многих других положительных последствий — вероятно, является эффективным способом замедлить рост населения мира ».
В Вольфганге Лутце, Уильям П.Бутц и Самир К.С. [редакторы] (2014) — Краткое содержание: Мировое население и человеческий капитал в двадцать первом веке. Издательство Оксфордского университета. Онлайн здесь.
Эти прогнозы подробно представлены в работе Wolfgang Lutz, William P. Butz и Samir KC Editors — World Population and Human Capital in the 21 Century. Издательство Оксфордского университета.
Веб-сайт книги находится здесь: https://global.oup.com/academic/product/world-population-and-human-capital-in-the-twenty-first-century-9780198703167?cc=at&lang=en&
Исполнительное резюме находится здесь: http: // pure.iiasa.ac.at/11189/1/XO-14-031.pdf
Работа производится в двух тесно связанных исследовательских центрах в Австрии:
- Первым из этих институтов является Всемирная программа народонаселения (POP) при Международном институте прикладного системного анализа (IIASA).
- И второе учреждение — Центр демографии и глобального человеческого капитала Витгенштейна.
Эти прогнозы доступны здесь.
Прогнозы ООН принимают во внимание исторические данные о демографии каждой страны и строят прогнозы на основе этой количественной информации.
В отличие от этого, прогнозы WC-IIASA также принимают во внимание качественных оценок 550 демографов со всего мира, которые исследователи WC-IIASA опросили, чтобы собрать свои идеи о том, как изменение населения в разных частях мира будет разыграть. Затем они объединяют опыт этих исследователей по конкретной стране с аналогичной количественной информацией, на которую также полагаются ООН и другие организации.
Предположения, лежащие в основе прогнозов, более подробно представлены в работе Wolfgang Lutz and Samir KC (2017) — Человеческое ядро общих социально-экономических путей: демографические сценарии по возрасту, полу и уровню образования для всех стран до 2100 года.В публикации «Глобальные изменения окружающей среды», том 42, январь 2017 г., страницы 181–192. Интернет здесь: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959378014001095
Лутц, В., Сандерсон, В. К., и Щербов, С. (1997). Удвоение населения планеты маловероятно. Природа, 387 (6635), 803–805.
Лутц, В., Сандерсон, В. К., и Щербов, С. (2001). Конец роста мирового населения. Природа, 412 (6846), 543–545.
Лутц, В., Сандерсон, В. К., и Щербов, С. (2008).Грядущее ускорение старения населения мира. Природа, 451 (7179), 716–719.
Эти классификации основаны на Международной стандартной классификации образования (МСКО), которая была разработана ЮНЕСКО для обеспечения сопоставимости статистики образования по странам. WC-IIASA разбивает образовательную структуру на следующие 6 категорий, а в таблице кратко показано, как эти шесть категорий определены, как они соответствуют МСКО 1997, а также основные правила распределения, которые использовали исследователи.
Эта таблица, показывающая категорий уровня образования, используемых IIASA-WC, и то, как они соответствуют уровням МСКО , взята из работы Вольфганга Лутца, Уильяма П. Бутца и Самира К.С. [редакторы] (2014) — Краткое содержание Мировое население и человеческий капитал в XXI веке. Издательство Оксфордского университета. http://pure.iiasa.ac.at/11189/1/XO-14-031.pdf
Для детей младше 15 лет информация об уровне образования недоступна, поскольку большинство из них все еще учатся в системе образования.
В дополнение к этим 4 базовым сценариям существует большее количество комбинаций, основанных на этих сценариях, используемых в работе WC-IIASA.
Это означает, что коэффициент охвата снижается с увеличением численности населения. На практике исследователи WC-IIASA почти всегда рассматривают CER как наиболее пессимистичный сценарий и лишь редко обсуждают CEN.
Вольфганг Лутц, Уильям П. Бутц и Самир К.С. [редакторы] (2014 г.) — Резюме: Мировое население и человеческий капитал в XXI веке.Издательство Оксфордского университета. http://pure.iiasa.ac.at/11189/1/XO-14-031.pdf
Лутц, Вольфганг и Самир К.С. (2011) — Глобальный человеческий капитал: интеграция образования и народонаселения. In Science, 333 (2011), стр. 587–592 http://science.sciencemag.org/content/333/6042/587.full
Изменения в демографической структуре мирового населения в основном обусловлены двумя факторами: во-первых, разными предположениями о траекториях образовательного уровня женщин и, во-вторых, разными уровнями рождаемости, связанной с образованием.
В приведенном ниже анализе уровни рождаемости, связанные с образованием, будут различаться в зависимости от сценария, но для оценки важности различных возможных траекторий меня здесь интересует влияние различных предположений о траекториях образовательного уровня. Это позволяет нам увидеть влияние различных вариантов будущего только на уровень образования.
Как видно из диаграммы, улучшение образования женщин в конечном итоге окажет большое влияние на численность населения мира.Но по двум причинам влияние улучшений в образовании в краткосрочной перспективе проявится в глобальном масштабе через некоторое время: первая причина такого отставания заключается в том, что девочка, которая сейчас получает дополнительное образование, будет в детородном возрасте только через 15 лет. до 20 лет. Вторая причина заключается в том, что рост численности населения, обусловленный высокой долей женщин детородного возраста, может означать, что население продолжает расти, даже если коэффициент рождаемости упадет до уровня воспроизводства.
Эта визуализация адаптирована из Вольфганга Лутца, Уильяма П.Бутц и Самир К.С. [редакторы] (2014) — Краткое содержание: Мировое население и человеческий капитал в двадцать первом веке. Издательство Оксфордского университета. http://pure.iiasa.ac.at/11189/1/XO-14-031.pdf
В остальном они идентичны и все основаны на сценариях SSP2, которые исследователи считают наиболее вероятным сценарием он объединяет предположения о средней рождаемости и средней смертности.
В этих различных сценариях уровни рождаемости, характерные для образования, теперь также различаются в зависимости от сценария, а это означает, что различия между сценариями даже больше, чем в приведенных выше прогнозах, где уровни фертильности для конкретного образования были одинаковыми в разных сценариях.
Было бы интересно увидеть прогнозируемое количество зачисленных студентов в возрасте до 15 лет, умножив прогнозируемые показатели зачисления на прогнозируемое население моложе 15 лет, но, к сожалению, базовые коэффициенты зачисления не могут быть получены с помощью анализатора данных WC-IIASA .
См. Также Wolfgang Fengler (2015) — Достигнет ли мир 10 миллиардов человек? — Институт Брукингса. Онлайн здесь.
Это также хорошо видно в сценариях, которые не предполагают дальнейшего улучшения достижений, таких как сценарии ССВ в прогнозах WC-IIASA.
Все визуализации, данные и код, создаваемые «Нашим миром в данных», находятся в полностью открытом доступе по лицензии Creative Commons BY. У вас есть разрешение использовать, распространять и воспроизводить их на любом носителе при условии указания источника и авторов.
Данные, предоставленные третьими сторонами и предоставленные «Нашим миром в данных», регулируются условиями лицензии исходных сторонних авторов. Мы всегда будем указывать исходный источник данных в нашей документации, поэтому вы всегда должны проверять лицензию на любые такие сторонние данные перед использованием и распространением.
Глобальное образование — наш мир в данных
См. Статью в Википедии об обязательном образовании с таблицей возрастов обязательного школьного образования по всему миру.
«Рекомендация ЮНЕСКО о международной стандартизации статистики образования», Протоколы Генеральной конференции, десятая сессия, Париж, 1958 г .: Резолюции
Можно сделать обзор академической литературы по историческому происхождению и распространению грамотности. найдено в Истоне, П.(2014). Поддержание грамотности в Африке: развитие грамотной среды. Организация Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры. Париж, Франция. Доступно в Интернете по адресу http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002252/225258e.pdf
ЮНЕСКО отмечает, что «также высказывались опасения по поводу того, что показатели охвата школьным образованием могут быть завышены в системах образования для достижения целей. или из-за прямой связи с уровнями финансирования и ресурсов ».
Источник: отчет ЮНЕСКО «Измерение исключения из начального образования» (2005 г.)
Барро, Роберт и Чон-Ва Ли, апрель 2010 г., «Новый набор данных об уровне образования в мире, 1950–2010 годы.”Журнал экономики развития, том 104, стр.184–198.
Ли, Дж. У. и Ли, Х. (2016). Человеческий капитал в долгосрочной перспективе. Журнал экономики развития.
Строго говоря, по оси ординат измеряется плотность распределения лет — другими словами, она показывает относительную вероятность того, что переменная «количество лет обучения» принимает заданное значение.
Ли, Дж. У. и Ли, Х. (2016). Человеческий капитал в долгосрочной перспективе. Журнал экономики развития.
Для региональных оценок авторы классифицируют следующие страны как «страны с развитой экономикой»: Австралия, Австрия, Бельгия, Канада, Дания, Финляндия, Франция, Германия, Греция, Исландия, Ирландия, Италия, Япония, Люксембург, Нидерланды, Новая Зеландия, Норвегия, Португалия, Испания, Швеция, Швейцария, Турция, США, Великобритания. Более подробная информация о региональных классификациях доступна в исходном документе.
Хесус Креспо Куаресма, Самир К.С. и Петра Зауэр (2013) — Возрастное неравенство в образовании, мобильность в образовании и рост доходов
Рабочий документ WWWforEurope; Рабочий документ № 6; В Интернете по адресу http: // www.foreurope.eu/fileadmin/documents/pdf/Workingpapers/WWWforEurope_WPS_no006_MS15.pdf
Источник для визуализации — Tanzi & Schuktnecht (2000) — собирает оценки из многих источников, в том числе: Статистический ежегодник Лиги Наций (разные годы) Митчелл (1962), Обзор образования ОЭСР (1996), Всемирный доклад ЮНЕСКО по образованию (1993), Отчет ПРООН о человеческом развитии (1996), Обзор мировой экономики ООН (разные годы). Поскольку авторы не указывают, какие источники были приоритетными для каждого года / страны, мы не можем надежно расширить временные ряды более новыми данными.Например, отчет OECD Education at a Glance (1998), в котором представлены оценки за 1990 и 1995 годы, предполагает расхождения со значениями, указанными Tanzi & Schuktnecht (2000) за 1993 год.
ОЭСР предоставляет данные для конкретных стран. цифры. Однако в этом отношении между странами ОЭСР есть относительно небольшие различия. Это объясняется почти всеобщим охватом на этих уровнях образования и демографической структурой населения.
Строго говоря, для того, чтобы эта структура расходов была действительно прогрессивной, необходимы субсидии или ссуды, зависящие от дохода, чтобы гарантировать, что студенты с низкими доходами также могут получить доступ к высшему образованию и получить частную выгоду от этого типа инвестиций.
Данные о расходах соответствуют совокупным государственным расходам на образование на всех уровнях за 2010 год как доля ВВП (источник: Статистика образования Всемирного банка). Данные о результатах PISA соответствуют средним баллам за тесты 2010 г. по категориям — математика, чтение и естественные науки (источник: PISA ОЭСР). Данные о продолжительности обучения соответствуют средней продолжительности обучения в 2010 году для населения в возрасте 15 лет и старше (источник: набор данных Barro Lee Education)
Для обсуждения доказательств, подтверждающих это утверждение, см. Hanushek, E.А., (2006). Школьные ресурсы. Справочник по экономике образования, 2.
Покупают ли деньги высокие результаты в PISA? — ОЭСР. Доступно онлайн здесь.
П. Глевве, К. Муралидхаран (2016). Улучшение результатов образования в развивающихся странах: фактические данные, пробелы в знаниях и последствия для политики . Справочник по экономике образования, Том 5.
Карточка, Д. (1999). Причинно-следственное влияние образования на заработок. Справочник по экономике труда, 3, 1801-1863.
Blundell, Richard, et al. Предложение женского труда, человеческий капитал и реформа социального обеспечения. № w19007. Национальное бюро экономических исследований, 2013.
Card, D. (1999). Причинно-следственное влияние образования на заработок. Справочник по экономике труда, 3, 1801-1863.
Согласно примечаниям источника: «Разница в процентных пунктах отражает относительное изменение отчетности о доверии другим по сравнению с эталонной категорией. Например, в Норвегии процент лиц с высшим образованием, доверяющих другим, увеличивается на 20 процентных пунктов по сравнению с теми, кто имеет полное среднее или послесреднее нетретичное образование.Точно так же, после учета уровня грамотности, процент лиц с высшим образованием увеличивается на 16 процентных пунктов по сравнению с лицами, имеющими полное среднее или послесреднее нетретичное образование ».
Лутц, В., Креспо Куаресма, Дж., И Аббаси-Шавази, М. Дж. (2010). Демография, образование и демократия: глобальные тенденции и случай Ирана. Обзор населения и развития, 36 (2), 253-281.
Анджела В. Браун и Хейзел Р.Барретт (1991) Женское образование в Африке к югу от Сахары: ключ к развитию ?, Сравнительное образование, 27: 3, 275-285, DOI: 10.1080 / 0305006910270303. Доступно онлайн здесь.
Линдаль, М., и Крюгер, А. Б. (2001). Образование для роста: зачем и для кого ?. Журнал экономической литературы, 39 (4), 1101-1136.
Лутц, В., Кресо Куаресма, Дж., И Сандерсон, В. (2008). Демография уровня образования и экономического роста. Наука, 319 (5866), 1047-1048.
Ханушек Э. А. и Вёссманн Л. (2010), Образование и экономический рост. В: Пенелопа Петерсон, Ева Бейкер, Барри МакГоу (редакторы), Международная энциклопедия образования. Том 2. С. 245-252. Оксфорд: Эльзевир.
Ханушек Э.А. и Вессманн Л. (2010), Образование и экономический рост. В: Пенелопа Петерсон, Ева Бейкер, Барри МакГоу (редакторы), Международная энциклопедия образования. Том 2. С. 245-252. Оксфорд: Эльзевир. Онлайн на сайте авторов здесь.
Валеро, А., и Ван Ринен, Дж. (2016). Экономическое влияние университетов: данные со всего мира (№ w22501). Национальное бюро экономических исследований.
Дельгадо, М. С., Хендерсон, Д. Дж., И Парметр, К. Ф. (2014). Имеет ли значение образование для экономического роста ?. Оксфордский бюллетень экономики и статистики, 76 (3), 334-359. Доступно онлайн здесь.
Ханушек Э.А. (2013). Экономический рост в развивающихся странах: роль человеческого капитала.Обзор экономики образования, 37, 204-212. Доступно онлайн здесь.
Притчетт, Л. (2001). Куда пропало все образование ?. Обзор экономики Всемирного банка, 15 (3), 367-391.
Эта диаграмма представляет собой «график добавленных переменных» регрессии среднегодовых темпов роста (в процентах) реального ВВП на душу населения в 1960–2000 гг. На исходный уровень реального ВВП на душу населения в 1960 г., в среднем результаты тестов по международным тестам успеваемости учащихся и средняя продолжительность обучения в школе в 1960 году.Расчеты из Hanushek, E. A. and Woessmann, L. (2008) ».
Полная ссылка: Ханушек Э. А. и Вессманн Л. (2010), Образование и экономический рост. В: Пенелопа Петерсон, Ева Бейкер, Барри МакГоу (редакторы), Международная энциклопедия образования. Том 2. С. 245-252. Оксфорд: Эльзевир. Онлайн на сайте авторов здесь.
Ли, Дж. У. и Ли, Х. (2016). Человеческий капитал в долгосрочной перспективе. Журнал экономики развития.
Все визуализации, данные и код, создаваемые «Нашим миром в данных», находятся в полностью открытом доступе по лицензии Creative Commons BY.У вас есть разрешение использовать, распространять и воспроизводить их на любом носителе при условии указания источника и авторов.
Данные, предоставленные третьими сторонами и предоставленные «Нашим миром в данных», регулируются условиями лицензии исходных сторонних авторов. Мы всегда будем указывать исходный источник данных в нашей документации, поэтому вы всегда должны проверять лицензию на любые такие сторонние данные перед использованием и распространением.
Наши статьи и визуализации данных основаны на работе множества разных людей и организаций.При цитировании этой записи просьба также указать основные источники данных. Эту запись можно цитировать:
Открытое письмо детям мира
Почему я волнуюсь:
Каждый ребенок имеет право активно участвовать в жизни своего общества, и для многих из вас ваш первый опыт гражданской активности будет в сети. Однако большинство из вас вырастут выходцами из цифровой среды, насыщенной дезинформацией и так называемыми «фейковыми новостями», которые подрывают доверие и взаимодействие с учреждениями и источниками информации.Исследования показывают, что многим детям и молодым людям сегодня трудно отличить факты от вымысла в Интернете, и, как следствие, вашему поколению становится все труднее знать, кому и чему доверять.
Комиссия по фейковым новостям, поддерживаемая парламентом Соединенного Королевства и работающая в партнерстве с Facebook, First News и The Day, обнаружила, что только четверть детей, читающих онлайн-новости, действительно доверяют источникам, которые они читают. Заманчиво рассматривать это как положительный признак здоровых навыков критического мышления на работе, но то же исследование также показало, что всего 2 процента детей и молодых людей в Соединенном Королевстве обладают навыками критической грамотности, которые им необходимы, чтобы рассказать о новостях. история настоящая или фальшивая.К сожалению, почти две трети учителей заявили, что, по их мнению, фейковые новости наносят вред благополучию детей, повышая уровень тревожности и искажая их мировоззрение. Проведенное в США исследование школ из 12 штатов США, оценивающих «гражданское мышление в Интернете» — или способность судить о достоверности онлайн-информации, — показало, что при оценке информации в социальных сетях детей и молодых людей легко обмануть. .
Мы знаем, что влияние дезинформации пагубно и сказывается на реальном мире.Например, тысячи нынешнего поколения родителей были введены в заблуждение дезинформацией, распространяемой через социальные сети и мобильные приложения для обмена сообщениями о безопасности вакцин, что вызвало волну нерешительности в отношении вакцинации и тревожное возобновление кори в странах с высоким и низким уровнем доходов. , включая Францию, Индию и Филиппины.
Кампании по дезинформации заставляли детей передавать деньги, раздавать свои данные, а также приучать и эксплуатировать их для секса. А за последние несколько лет мы увидели, как дезинформация может исказить демократические дебаты, намерения избирателей и посеять сомнения в отношении других этнических, религиозных или социальных групп, создавая раскол и беспорядки.Это глобальная проблема, сообщения о которой поступают из таких разных стран, как Бразилия, Украина и США, где изощренные кампании дезинформации вынуждают проводить в школах классы «Учитесь различать». А в Мьянме утверждалось, что кампания дезинформации сыграла роль в подстрекательстве к ужасающему насилию против меньшинства рохинджа.
Каждые пять секунд в мире умирает ребенок младше 15 лет — доклад ООН
Перейти к основному содержанию Логотип ЮНИСЕФПереключить навигацию
- Английский
- Французский
- Español
- العربية
- 中文
- Высокий контраст
- УЗНАТЬ БОЛЬШЕ О ЮНИСЕФ
- О ЮНИСЕФ
- Где мы работаем
- Работа в ЮНИСЕФ
- UNICEF Connect
- Данные ЮНИСЕФ
- ЮНИСЕФ для родителей
- Голоса молодежи
- Поддержка ЮНИСЕФ
- УЗНАТЬ БОЛЬШЕ О ЮНИСЕФ
- Пресс-центр
Основная навигация
- Что мы делаем
- Исследования и отчеты
- ИСТОРИИ
- Принимать меры
Область поиска закрыта.
Открылась область поиска.
ПоискЗакрытьИскать UNICEF
Полнотекстовый поиск
|
| |||
Leave a Reply