Детей

Стихи про украину на русском языке для детей: Детские стихи об Украине. Стихи ко Дню Независимости – Стихи про Украину — 77 стихотворений русских и зарубежных поэтов

Содержание

Детские стихи об Украине. Стихи ко Дню Независимости

От карпатских гор и до Хортицы, от Батурина и к берегам Черного моря, от шумных киевских улиц до широких степей Херсонщины — всё это — твоя Украина, край, где ты родился и живешь. Здесь черпали вдохновение Тарас Шевченко и Леся Украинка, боролись за независимость Богдан Хмельницкий и Василий Стус, прославляли родную землю Иван Фирцак и Мария Заньковецкая.

В щёлканье аистов, в зареве рассветов, в аромате цветущей вишни из родительского сада и тихом шелесте пшеничной нивы живет безудержное счастье каждого украинца. А еще оно вечно живет в песнях и стихах, бережно сочиненных мудрым украинским народом.

Накануне Дня Независимости Пустунчик собрал для тебя лучшие стихи об Украине, которые зажгут в твоей душе огонёк любви к Родине.

Красивые стихи про Украину для детей

З тобою

Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить —
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
(П. Осадчук)

Моя Україна — це пісенька мами…

Моя Україна — це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна — то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
(Л. Савчук)

Маленька україночка

А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька…
Край Карпатський — батько мій —
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
(І. Тучак)

Сонячний дім

Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
(А. Німенко)

Про нашу Україну

Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
(М. Познанська)

Моя Україна

Україно моя солов’їна,
Народились ми в твоїх казках,
Твоя мудрість в вишневих перлинах
Процвітає, мов маки в полях!
Я для тебе від серця найкращі
Заспіваю чарівні пісні,
І нехай, наче квітка зростає,

Слава й гордість твоєї душі!
(Юлія Хандожинська)

Детские стихи о Родине

Де найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина — то найкращий край!

Журавлик

З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
— Чия це земля,
Чиї це долини,

Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
— Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
(Л. Пилип’юк)

Як ти любиш Україну

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже-дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
(О. Лупій)

Незалежна і єдина

Що то, діти, за країна —
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна —
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити
Розбудовувать
Отже, зветься ця
Незалежна і
Наша ненька — Україна!

Берегиня душі

Україно моя, берегиня,
Ти колиска, пісень глибина,
Україно моя, Батьківщина,
Ти, як батько і мати, одна.
Хай радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям рясніють сади,
Нам без тебе ніяк не прожити,
Ми у тебе, а в нас є лиш ти.
(Юлія Хандожинська)

Одна Україна

Країн є багато на світі,
Та тільки одна Україна!
Це там, де волошки у житі,
Це там, де моя Батьківщина.
Де птахи у небо летять
І струшують легкі пір’їнки,

Де друзі горою стоять,
Де в квітах сховались домівки.
(Юлія Хандожинська)

Стихи о родном крае для детей

До нас журавлик прилітав

До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики
Про синє небо і
Про Чорне море і
Про Україну — рідний
Ти ще раз, друже,
(І. Січовик)

Рідний край

Красивий, щедрий рідний край
І мова наша
Люби, шануй,
Усе, що зветься
(І. Січовик)

Рідна хата

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

Про Україну

Я тримаю у руці
Кольорові
Хочу я
Кримські гори і
Степ і пагорби
І озера, і
І веселку,
Чорне море і
Все це наша
Наш чудовий рідний
(Наталія Зарічна)

Ми — вільні!

Від серця й до серця — одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на
В складний, непростий для всіх
Ми — нація, дух міцний, ті, хто
Із заходу, сходу, дорослі й
Ми стільки вже бачили всього й
Що ми не підемо з своєї
(Юлія Хандожинська)

Кольорові міста

Мов дивна мапа, олівці:
Червоний — місто
Оранжевий — Одеса-
Хоч кольорів там — ціла
Нас кличе жовтий без
До себе в гості у
Як на ланах зелене
Зелене місто
А старовинний
Блакитну барву нам

По синій навіть
Спішать мерщій куди? У
Лиш фіолетовий і досі
Ще не назвав. Це ж —
Всі кольори
Поможуть вам міста,
(Володимир Верховень)

Читай также:

Заметили орфографическую ошибку? Выделите её мышкой и нажмите Ctrl+Enter

Стихи про Украину

Три богатыря — новая сказка.

Жибы-были на одной пятой части суши, три богатыря. Первого богатыря звали Илья Муромец, и отличался он кроме силы своей, стремлением к справедливости и патриотизмом. Второго звали Добрыня Никитич, ему вдобавок к силе дана была воля и умение ладить с людьми. И был третий богатырь, Алеша Попович, что получил в добавок к силе смекалку и расчетливость. И были они все одного роду племени называемого русский мир. Много сотен лет жили они вместе, врагов били, страну строили, и все сильнее и сильнее становились. Но как у любого человека у богатырей были и свои недостатки. У Илюши это была лень, У Добрыни воля иногда переходила в упрямство, а Алеша, был очень непостоянен, и легко менял свое мнение. Но вместе они дополняли друг друга, и не было в мире страны сильнее чем у них. Конечно каждому была ближе своя часть, Илюше — Российские просторы, Добрыни — Белорусские поля и леса, а Алеше — Украинские степи и реки. Но все вместе это был их край, общий. И не делили они это на твое и мое, а жили вместе, как братья. Менялись цари, страна росла, росла и сила трех богатырей. И земли уже были общие, и делились они ими не задумываясь, где Российские а Где Украинские земли. Ведь все вместе, все братья. Так и жили они Илья — дух России, Добрыня — дух Белоруссии, и Алеша — дух Украины, но все вместе — один славянский дух. Время шло, и шло зло из земель чужих, заокеанских. Зародилось там несколько сотен лет назад государство новое, на крови построенное. Но обо всем по порядку…

Далеко от Русского мира и богатырей, лежала страна заморская. Населял ее народ краснокожий. гордый и смелый. И стали люди бежать с разных земель в ту страну богатую, кто от гнета царей, кто от гнева правосудия. Огромными потоками потек род людской, так, что жизни не стало народу краснокожему. И сила была пришельцев великая, и сломлен был народ живший там. Стали пришлые свою страну создавать, а с ней и дух страны стал образовываться. Но, что за дух могут создать те, кто либо бросили свои земли из-за малодушия и убежали, либо преступный люд, что от правосудия ушел. Вот и создали они страну на крови народа местного, и преступлений бесчисленных. Грабили и убивали, и так к власти шли. И богатырь — дух, создан был , им под стать. И имя ему было жадность, подлость и коварство. Все захватчики в новых землях к рукам прибрали, а жадность покою не дает. И обратили они взор свой за море, на страну трех богатырей. И очень захотелось им завладеть землей с богатствами несметными, да боялись. Слава о богатырях и силе их несокрушимой по всему миру шла. Но не зря коварство было чертой нового духа, созрел у него хитрый план. Рассорить богатырей захотел иноземец. Нашел он в землях богатырей людей поподлее и пожаднее, что близки к власти были, да и нашептал им в уши слова крамольные. Дескать зачем вам друг дружку слушать, да помогать, вы ж сами все ого — го какие. Ты Алеша и без Илюши проживешь, что он все своей справедливостью тычет, сам правь. А ты Илюша силен, умен, зачем тебе эти двое. Ну и ты Добрыня глянь какая земля у тебя, родит все что садишь, зачем тебе кормить еще двоих. И растащили правители страну на части, разорвали, поддавшись словам хитрым. А от этого ослабли, да сами не заметили как заискивать стали пред заморским духом. Радуется дух иноземный, да мало ему, боится. А вдруг помирятся? Стал иноземец думать а как же ему так сделать, чтоб никогда богатыри не помирились, чтоб лютой ненавистью возненавидели братья друг друга. и на то ему коварство и дано, что новый план созрел, и стал осуществляться. А начать решили с брата Алеши, зная, что недостаток его непостоянство и легкая смена мнения. Решили они героев истинных на ложных заменить, чтоб черное за белое приняли и наооборот. Они сильно в этом поднаторели, ведь смогли — же рассорить богатырей с друзьями их, соседями. А друзей было много, многих богатыри от захватчиков спасали, многим странам суверенитет помогали восстановить. И Очень многих от зверя фашистского спасли. Но обманом и ложью одурманены были соседи, даже те, что одной страной, вместе жили. И предали они богатырей, поддавшись искусителю заморскому. И брата Алешу одурманили, нашли в его прошлом самых подлых и грязных преступников, да и возвели в кумиры. Знали они слабость Алеши — непостоянство. И возненавидел Алеша брата старшого, и всех кто не перестал его любить, и войной на народ свой пошел. Забыл кто земли ему эти дал и чей дух там силен. И вылезли со всех щелей гады коричневые, пошли уничтожать все, что памятью их дружбы богато было, от памятников до названий. Радуется зверь заморский, руки потирает, а сам дальше смотрит, как ему Добрыню волевого да ладящего с людьми с Илюшей врагами сделать. Уж очень он упрям, просто как Алеша на уловку не попадется. Но зреет план коварный, понимает ворог, что раз санкциями упрямство не переупрямить, надо лесть попробовать, да хитрость. Ой Добрыня держись, не купись на лесть и коварство зверя заморского, много у него в арсенале подлостей. Это другие страны иноземец силой берет, а на страну богатырей у него другой подход…

Ну, что други, как думаете успокоится ворог коварный? Нет, он по истории Илюши бьет, чтобы Илья сам своих предков предал, и всех хулой покрыл. Зачем, а затем, что тогда и ему, зверю заморскому проще будет гадости на Илюшу говорить. Много его засланцев в стан Илюши проникло, трудно разобрать кто они. Но надо, ой надо, а не то конец придет стране богатырей, ведь сила их в единстве. А где теперь единство, Алеша и от веры и от крови своей отказался, Добрыня пока держится, хоть шатает и мотает его во все стороны. А Илюшу истории лишают и тоже подменить ценности стараются, а что из этого выходит? Ответ рядом, на Алешу посмотрите. Неужто нет никого кто богатырям глаза откроет, чистой водой протрет, чтоб ворога увидели , делишки его подлые заметили, и так всем засланцам под зад дали, чтоб они через океан без остановки летели. Нужно внимательно богатырям в странах своих посмотреть, кто народ бездной нищеты и богатства разделил, кто смуты хочет, кто страну на мелкие княжества разбить желает? И туда же пинком под зад. Только так выстоит народ братский, мир славянский, земля богатырей. А жадность, жажда царствовать, и народ свой в худом теле держать погубят страну, дух и мир богатырей, что много веков вместе жили…

Разные стихи про Украину на украинском языке и на русском тоже •❶• Эзотерика

Стихи про Украину, стихи о себе, стихи о природе,
философские размышления в стихотворном сборнике
на украинском и русском языке.

Крупинки серебра

крупинки серебра Иван Злотников

 

Мокрим снiгом

стихи на украинском языке

Автор этих стихов родился в мягком климате Приднепровья, где он привык к ранней весне, знойному лету и долгой тёплой сухой осени. В возрасте 18 лет в дни новогодних праздников Судьба его забросила в мокрый и снежный город на Неве Санкт-Петербург.

И каждой осенью с первыми снежными слякотными сумеречными днями
Ивана одолевает тоска, словами грусти и печали изливаемая им
в стихи о снеге, морозе, холоде ветра и людских душ.

«Минус 30» — стихи про Украину на украинском языке

минус тридцать стихи

Представленный читателям
сборник стихов Ивана Злотникова на украинском и русском языках,
названный им «Минус тридцать», выпущен
Издательским домом «Чорнильна Хвиля» в 2015 году.

Тогда самому Ивану исполнялось 30 лет.

Снiжинки

Снежинки Иван Злотников

Родной язык автора — русский, но украинский, изучавшийся в школе, его второй язык — мелодичный, певучий и многокрасочный, на котором своя думка изъясняется самому себе о родной Украине.

 

Таврiя — стих про Украину

стих об Украине на украинском языке

Побережье Азовского моря — любимое с рождения место отдыха, достойное трепетных стихов на украинском языке.

Семь тысяч слов (стих на русском языке)

Семь тысяч никому не нужных слов,
А сколько же еще безумно алчет
Покинуть душный, неуютный кров,
В котором с каждым днем теснее, жарче?

В котором вечный разномастный гам
И толчея, как в древнем Вавилоне,
Не выстоять его сырым стенам —
Неистов нрав тех слов и непреклонен.

Любые им оковы нипочем,
Не сдержишь их безумные порывы,
Им можно быть слугой иль палачом
Пока они в остроге своём живы.

И можно заглушить их голоса,
Обагрить зачерствелые ладони,
А можно стать рабом, как стал я сам,
Что под ярмом чужим чуть слышно стонет.

Семь тысяч слов не нужных никому,
А сколько их еще кишит под кожей,
Но всё ж по разуменью моему
Их убивать создателю негоже.

Нет в нашей жизни встреч случайных

Стих — размышение о взаимосвязи всего сущего.

встречи Иван Злотников

 

Так повелось с недавних пор

стихи на русском языке

* «меж пальцев парк» — в стихе поймёт не всяк,
и даже тот, кому знакомы парки Мойры…
плетущие всех судеб нити,
тоже может сразу не понять.

В совсем юном возрасте Иван затёр до дыр книжицу «Мифологический словарь». В его стихах частенько встречаются упоминания персонажей древних мифов.

 

От праздника к празднику

Жизнь катится также, своим чередом,
За буднями – будни, от праздника к празднику.
Быстрей и быстрей с каждым прожитым днём
Проносятся дни озорные проказники.

По пыльным дорогам, шоссе, серпантинам,
То к большим городам, то подальше от них.
Вчерашний мальчишка сегодня мужчина,
На завтрашний день, он и вовсе жених.

Неделя-другая пройдёт не заметишь,
Носить станет он золотое кольцо
Моргнуть не успеешь и вот его дети
За руку идут со счастливым отцом.

За буднями будни, своим чередом
Проносится жизнь в суете бестолковой
И раньше так было, и будет потом
Ведь всё повторяется снова и снова.

И на закате жизни повседневной
Прошедшей в ожиданьи беспрерывном
Он в старости то восклицает гневно,
То плачет, причитая, заунывно.

От праздника к празднику, как ни крути
Спешат наши жизни по пыльным дорогам
Хоть продолжает время не спеша идти,
Но к нам оно всё так же, очень строго.

 

Мой город

Вдали от малой Родины поэт тоскует о родном Запорожье в стихах:

городу стихи

 

Город шума

Стих на русском языке о Санкт-Петербурге

стихи о Санкт-Петербурге

 

Грешить любовью к деньгам… (на украинском языке)

стихи на украинском про деньги

 

Что ждать?

что ждать Иван Злотников

 

Народ

Размышляя о народе русском, о народе украинском, о судьбах народа, пишет стих:

народ стих про Украину

Зима 2014 года началась бурлением на Площади Независимости в Киеве.

Отношение к нему Ивана, излитое им в стихи про Украину на украинском языке, прочитывается однозначно.

 

Богачам (на украинском языке про Украину)

про Украину стих

 

«Якби колись…» на украинском языке

 

якби колись хоч хто сказав

 

стих про украину на украинском языке

 

Дніпро (в кожного свій)

Стих на украинском языке спрашивает — разделил украинцев Днепр или объединяет?

Днiпро стих про Украину

 

Жебрак по-украински «нищий»

Этот стих на украинском языке тоже — о себе.

Жебрак

Поэту в стихах приходится и со страхами справляться.

 

Страшно мне…

Страшно мне, что Тебя потеряю
Навсегда, и уже не найду.
Как ворота библейского рая
В позабытом эдемском саду.

Я в смятеньи, ведь может так статься,
Что и ты потеряешь Меня.
Словно грешника и святотатца,
Мысли впредь обо мне прочь гоня.

Но тревожней от дум приходящих,
Что мы вдруг потеряем и Нас.
У обломков корыта сидящих,
Вижу я потерявших все враз.

Так давай сохраним же навечно
Друг для друга один одного,
Наша жизнь чересчур быстротечна,
Сохраним же мы Нас оттого.

Останнiй вiрш

Стих о себе — философские размышления на украинском языке.

стих про Украину

 

Куплений

 Ещё стих на украинском о самом себе.

Купленный?
Продавшийся поэт?
На украинском языке пишешь под заказ?

стихи про Украину на украинском языке

 

Обожнюю

А этот украинский стих — совсем в ином ключе.
Счастье жизни из него бьёт фонтаном!

Иван Злотников стихи

 

Неспокiй

Поэт — мятежная Душа, которую толкает беспокойство, излитое в стихах на украинском языке.

сучасна украинская поэзия

 

Маяки

Мы стоим по разные стороны
Одного и того же моря
И смотрим в глаза друг другу,
Как будто о чем-то спорим.

То ли о жизни, то ли о людях,
И о делах сердечных тоже,
Может, о смерти и боли,
Даже о Боге, быть может

Мы все время прощаем друг друга
И друг другу делаем больно.
Когда ты, порою, плачешь,
С тобой я плачу невольно.

В наших глазах не высохнут слезы
Из-за ветра, что с моря дует
Море на нас очень злится,
Море бурлит, негодует.

Ругают его, как будто оно
Разлучает влюбленных души.
Море ж ревет надрываясь:
Я ведь бессильно на суше!

Ветер сильный свистит, завывает,
Мы стоим все так же веками
И, глядя в глаза друг другу,
Хватаем воздух руками.

Так стоим, словно два маяка мы,
Что друг к другу льнут неизбежно,
А море все так же дико,
Море все так же безбрежно.

 

Журба («печаль» на украинском языке)

Печаль — вечный спутник поэтов-романтиков и тема стихов.

Журба Iван Злотнiков

 

 Ватноголовим

Этот стих на украинском языке не нуждается в комментариях.

стих на украинском языке

 

25.02.1882 (подвиг героя)

Не делает подвиг героя героем,
Ни лавры, ни звёзды, ни блеск орденов,
Но чистое сердце, что, вспыхнув порою,
Срывает тем всполохом мрака покров.

Не алчет герой неподдельный награды,
Он холоден к славе и чужд похвале,
Лишь взором открытым увенчан он смлада,
Отнюдь не богатым венцом на челе.

Не каждый герой, кто героем был назван,
И пусть даже он многократно воспет.
Так верный поступок не лучше ли разве
И целой плеяды военных побед?

 

О ненависти

Размышления молодого украинца в стихах.

О ненависти Иван Злотников

 

О правде

Что сказано, и что написано все ложь и только,
А правды столь же много, сколь много и людей.
От моря лжи ту правду все защищают стойко,
Которую уместно в тот миг назвать своей.

А истина, увы, — прерогатива лишь Господня,
Вот только словесами марают и её.
Пять тысяч лет народы как и Адам в исподнем
Наивно продолжают пред Богом жить враньём.

Чисты ещё стремления и порывы временами,
Пусть даже им и воплотиться не дано.
Но стоит лишь облечь их красивыми словами,
Как тотчас гибнет в них той истины зерно.

Стих о множестве разновидностей правды.

 

Комунiст i колумнiст

стихи про Украину

 Стих на русском языке — размышление о людях-перевёртышах.

 Однажды…

Однажды… захлебнувшись своей злобой,
Сердце твое остановится вдруг,
И в ожидании старухи незнакомой
Не подойдет к тебе ни родственник, ни друг.

Не подойдет, чтоб поддержать в минуту,
Что для тебя растянется на век,
И на плечо положит руку почему-то
Тебе какой-то незнакомый человек.

Он ничего не скажет, не обнимет,
Ему, по сути, будет все равно,
И смерть твою он близко к сердцу не воспримет,
Как в очень скучном и затянутом кино.

И захлебнувшись в своей желчной злобе,
Когда вдруг сердце оборвет свой ход.
Поверь, ты вспомнишь все – от первых дней в утробе,
Всю жизнь свою — за мигом миг, за годом год.

 

Де взяти натхнення?

Вдохновение иногда покидает поэтов.
Стих о поисках вдохновения на украинском языке.

 

натхнення Злотнiков

 

 

Повернуся

  Кто из поэтов не писал стихи — Мечты о возвращении на Родину?

Злотников Иван стихи

 

Фонари

Стих о петербуржских фонарях на русском языке.

 

фонари Петербурга Иван Злотников

Хтозна

украинская поэзия

 

Дорогие читатели, добравшиеся до последнего стиха!

Если стихи на украинском языке
питерского поэта Ивана Злотникова
вам понравились,
делитесь ими в соцсетях.

 

портрет Ивана Злотникова

 

Стих об Украине и России стих про украину и россию стихи про украину и россию

СТИХОТВОРЕНИЕ НАПИСАНО НЕИЗВЕСТНОЙ УКРАИНСКОЙ ДЕВУШКОЙ!!!
Простите нас, родные россияне…
Пока ещё вращается Земля-
Мы Братьями вам быть не перестанем…
Нас предала не Родина моя,
Не люди, что на площадь выходили,
Пытаясь наболевшее сказать,
А те, кто нашу Родину купили…
Купили, чтобы… выгодно продать!…
Правители приходят и уходят…
Кого-то помнят долго и с добром…
Но комом каждый президент выходит,
Как первый блин, в моём краю родном…
Нас ссорили с экранов и смеялись,
Что разругались братья в пух и прах…
Но верю, мы в душе Людьми остались…
И понесём друг друга на руках,
Когда из нас кого-то ранят в спину,
Не будем о гражданстве вспоминать…
Я верю, что не может Украина
На братские народы наплевать…
Простите нас, что вас не пропускаем
На собственных границах, как врагов…
Простите, что каналам доверяем,
Где нас считают всех за дураков,
Показывают войны, истерию
И получают в долларах паёк…
Но нету Украины без России,
Как без Ключа не нужен и Замок…
Мы все – ОДНА СЕМЬЯ…
Пусть разругались,
Но ссоры ведь случаются в семье…
И главное, чтоб мы Людьми остались,
А не Зверьми, готовыми к войне,
За земли, за туманные идеи,
Забыв о том, что детям нужен МИР…
Я думать по-другому не умею…
А мы для власти нашей – просто ТИР…
Хотят, на нас же армию направят…
Хотят, на воздух нам введут налог…
Но разлюбить Россию не заставят…
Пока мы вместе, с нами вместе БОГ!

стих об Украине и России

стих об Украине и России


Создать, линеечку, беременность, для, планирующих, детские, бэби.руСоздать, линеечку, беременность, для, планирующих, детские, бэби.ру

На украинском — Стихи

ДІВЧИНА ІЗ ДОНЕЦЬКА

Боронь її Боже — дівчинку із Донецька.
Най зорі над нею сіяють — потужні ТЕЦи,
Най батько Сварог обіймає своїми вітрами,
Бо віра її міцна, наче в Далай-Лами…

Бо віра її непохитна — мов танк, сталева,
Мов кошеня, що виросте й стане левом.
Бо втратила все, що тільки втратити можна,
Бо пізно назад, бо вийнято меч із ножен…

Бо треба іти, якщо, звiсно, хочеш жити,
Бо всі негаразди — такий собі янголів шифр.
Ніщо не даремно, якщо докопатись до суті.
Життя часом сіль — так важко в нім бути цукром…

Але якщо чесно, вже заїб*лась втрачати,
Долі удари сильніші ударів Чака
Норріса. Тут зламається кожен…
Можна їй трошки щастя, Господи, можна?

Бо час утікає, зникає піском крізь пальці,
І серце вмирає, тьмяніє із часом кристал. Цей
Вимір жорстокий із ніжними та слабкими,
Келих із болем випустив з лап… Кинув…

На голови Сатана тим, хто живе по правді,
Хто не живе так – у слуги собі побрав тих,
Хто підставляє щоку – таких б’ють жорсткіше,
Годі тут сподіватися на щось інше…

Годі тут сподіватись на щось ліпше,
Допоки за нею їде небесний ліфт ще…

Вона стане сильнішою… Хіба у неї є вибір?
Пофіг, що бл*дських думок витанцьовує вихор…

Пофіг, що градами сльози вмивають землю,
Що злі язики автоматними чергами стелять…

Боронь її Боже, фею із Чорного міста,
Де, мов піраміди під Сонцем стоять террикони,
Де мороку море, де справедливості мізер,
І вдалечінь тікають блакитні вагони…

Вона за вагонами в небо, у край дитинства,
Яке продала за «Саммерсбі» й синій «Вінстон»…
У місто байдужих, туди, де каштани, де Шева…
Те, що нещасна, зовсiм не значить дешева…

Серед усмішок, що хочуть лиш крові та плоті,
Згадує тих, хто пішов, а також тепло тих,
Якi були поруч, коли затягало небо
Димами та пилом, коли розривались комети…

Коли гриміли громи, Перунові раті,
Ішли, щоби жити, ішли, щоби помирати…

Хтось стрiв там початок, а хтось знаходив кінець там…
Боронь її Боже, дівчинку із Донецька…

© Паша Броский

Ілюстрація: Поліна Грозова

Стихи про украинский язык

Мой родной язык — украинский. Он звучал в колыбельных моего детства, на нем общаются мои родители. Звенит он и в школе, библиотеке, на улице, ведь это язык жителей моего края. С помощью языка я познаю мир, могу помечтать, передать свои ощущения, спеть красивую песню. А на каком языке мечтаешь Ты?

К Международному дню родного языка для Тебя и всех ценителей украинского слова я подготовил прекрасные стихи о родном языке. Наслаждайся творениями корифеев отечественной поэзии и непременно выучи несколько из них наизусть.

Стихи про украинский язык

Рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова,
Що в єдине нас злила, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі — рідна мова!
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі.
(Олександр Олесь)

Рідна мова

Чи в радості, а чи в журбі,
Ти поклонишся знову й знову
Тому, хто виплекав в тобі
Оцю співучу рідну мову.
Народ цю мову прикрашав,
Беріг від роду і до роду.
І в ній відбилася душа
Мого великого народу.
(Микола Пироженко)

Краса рідної мови

Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова
З широких батьківських степів.
Всі каравани знайдуть воду
В краю пустель і злих негод:
Як річка, з роду і до роду,
Там мова з’єднує народ.
(Терень Масенко)

Стихи про украинский язык

Рідна мова

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
(Дмитро Павличко)

Молитва за рідну мову

Боже, отче милостивий,
Ти нам дав цю мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну. Нашу власну.
Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати.
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова —
Мов троянда поміж цвітом.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй Волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно в хаті, в церкві, в школі.
Дай діждатись пошанівку
Рідного, святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова.
(Юрій Шкрумеляк)

Слова

Плекатимеш мову — цвістимуть слова,
Мов білі черешні весною…
Ростимуть слова, як у квітні трава,
Зігріті любов’ю земною.
Які ж вони чисті, як вічно звучать,
Як птахами в’ються крилато, —
Мов зорі незгасні небесних багать:
Хліб. Совість. Вітчизна і Мати.
Шануй їх у серці. Ніколи не смій
Святе і високе топтати.
Як жито-пшеницею слова добрі сій —
Рясний урожай будеш мати!
(Володимир Олійник)

Стихи про украинский язык

Рідна мова

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово «Мати» —
Про життя найперше слово…
Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, —
Звук «Вітчизни» неповторний
І простий, і предковічний…
Ну, а третє слово — «Мила» —
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово — пісня колискова
Мово — матері уста.
(Іван Багряний)

***

Як воду п’ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить, як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в Україні доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна  мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатіше надбання своє.
(Людмила Савчук)

Українська мова

Пам’яті Тараса Шевченка
Діамант дорогий на дорозі лежав, —
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей й топтали його,
Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,
І в пилу на шляху діамант він знайшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв.
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш.
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб поглянувши сам на творіння своє,
Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»
(Володимир Самійленко)

Стихи про украинский язык

Любіть рідну мову

Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона, як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
(Федір Пантов)

Рідна мова

Пролетіли роки, ніби білі лелеки
Від того озеречка, від моєї ріки,
І кохання далеко, і юність далеко,
А вони все у небо летять з-під руки.
Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,
Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок
Мого серця вкраїнського дикії рожі,
Що засіяли стільки життя сторінок?
Прийняла я дарунок від нені — то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
Моє серце вона осява барвінково,
Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!
Будьте вдячні народу, бережіть теє слово.
Що гранилось віками у битвах, в трудах,
Воно визріло вже і співа колосково —
Синя птиця народу — на буйних вітрах.
(Любов Забашта)

Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім’ї великій, вольній, новій.
(Дмитро Білоус)

Стихи про украинский язык

Мова

Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мені із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм.
(Валентин Бичко)

Буду я навчатись мови

Буду я навчатись мови золотої…
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене Україна-мати,
Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,
В гніві бився блисками, а в любові — рутою!
(Андрій Малишко)

Мова

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
(Максим Рильський)

Стихи про украинский язык

Рідна мова

Мова кожного народу —
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина — так, як мати, —
Мова в кожного із нас!
(Любов Забашта)

* * *

О мово моя!
О місячне сяйво і спів солов’я,
півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це мова моя,
це — мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе й сія,
яка в ній мелодія лине
в натхнення хвилини!
О мово моя, душа голосна України!
Ти — сурми на сонці, ти — стягів гаї,
ти — вибухів огненна вовна,
в той час, коли кличе народи в бої
Вітчизна моя многомовна…
Ти — мрії фіалок і сон конвалій,
й гостріша за крицю багнета…
Ти душу бійця пориваєш на бій
в натхненнім пеані поета…
Тобою звучать і міста золоті,
й заквітчані селами гони…
Ти — зброя ідеї. У битві й труді
єднаєш сердець міліони…
Мов райдуги-арки над морем колон,
що в небо музикою лине,
де славить життя золоте жайворон…
Це — мова моєї Вкраїни.
Це — матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська!.. Хто любить її,
той любить мою Україну.
(Володимир Сосюра)

Журавлиний псалом

В тому, певно, є й моя провина,
що для тебе був не кращий час…
Наша мово, мово журавлина, —
повернись із вирію до нас.
Зазвучи! Хай серце відпочине,
спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов’їна, —
своїх слів крилатих не втрачай!
Де б не був — додому серце лине.
Де б не жив — все українець ти…
Наша доле, горда, соколина, —
вище хмар насуплених злети!
У долоні упаде пір’їна,
наче лист жаданий від синів.
Позбирай же, ненько Україно,
всіх своїх розкиданих птахів…
(Сергій Цушко)

Стихи про украинский язык

Вместе с молоком матери в раннем детстве мы, словно губка, впитываем слова родного языка. Песни, сказки и стихи о родном языке — мощный инструмент сохранения и развития духовного наследия каждого народа. Поэтому читай, перечитывай, изучай наизусть стихи о родном языке, следи за собственной речью, лелей свой язык, храни его чистоту — и он никогда не потеряется в разнотравье других языков и наречий мира.

Читай также:

Заметили орфографическую ошибку? Выделите её мышкой и нажмите Ctrl+Enter

Детские стихи о украине на русском языке

» Детский зубной врач

Вірші про Україну для маленьких

***
Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.
(І. Блажкевич)

***
Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України — неньки!
Українцем я звуся
Й тою назвою горджуся.
(Ю. Шкрумеляк)

***
Хоч малий я, невеликий,


Зате добре знаю,
Що край рідний – Україна,
Я тебе кохаю
(П. Тичина)

***
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
(П. Воронько)

УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
(Л. Костенко)

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
(Я. Скидан)

Мати, мова, батьківщина –
ось і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
нас повік не роз’єднати.
(М. Сингаївський)

Серпень нам дарує
незабутні миті:
стяги українські
в сонячній блакиті
майорять крилато
на держави свято.
Приїжджайте, друзі,
з нами святкувати!
(Л. Вознюк)

Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
(О. Довгий)

МОЯ УКРАЇНА – ЦЕ ПІСЕНЬКА МАМИ.

Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
(Л. Савчук)

Наша Україно! Ми — твоя надія,
Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.
Будемо зростати, будемо мужніти,
На твоїх просторах жити і трудитись.
Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,
Синьоока ненько — рідна Україно!
(Н. Книшова)

Україна! Слово незабутнє.
Ти моє минуле – славна Русь.
Ти моє сьогодні і майбутнє,
Бо твоїм я іменем зовусь!
(Ігор Січовик)

ДО НАС ЖУРАВЛИК ПРИЛІТАВ

До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край.
Ти ще раз, друже, прилітай!
(Ігор Січовик)

Літака спитав Лелека:
– Ти куди летиш?
– Далеко:
в Україну – рідний край!
– То, будь ласка, помахай
Над моїм гніздом-селом

Хоч однесеньким крилом!
(Ігор Січовик)

Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
(Ігор Січовик)

Стільки мають кольорів,
Як веселка на Дніпрі.
Ними я створю картину –
Намалюю Україну.
(Лель-Анатолій Загрудний)

ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
(П. Тичина)

З океанів далеких
Прилетіли лелеки,
Посідали край хати,
Щоб гніздо будувати.

Де лелеки осядуть –
Вдосталь щастя і ладу,
Щоб раділа родина,
Щоб цвіла Україна!
(Я. Скидан)

Детские стихи на русском и украинском языках

Стихи про семью/ Вірші про родину

Дата добавления: 25.10.2016 Рейтинг:

Стихи про семью, дом, род на русском и украинском языках

Стихи про Киев / Вірші про Київ

Дата добавления: 24.10.2016 Рейтинг:

Сборник стихов про Киев на русском и украинском языках

Логопедические стихи для развития речи

Дата добавления: 11.05.2016 Рейтинг:

Под каждым стихом вы найдете логопедическое упражнение, которое поможет вашему малышу говорить красиво и выразительно.

Детские стихи Анатолия Форова

Дата добавления: 21.07.2015 Рейтинг:

Анатолий Павлович Форов родился 23 октября 1956 года в городе Белгороде. Закончил Разуменскую среднюю школу Служил в группе Советских войск в Германии.

Обучающие стихи про пальчики

Дата добавления: 02.07.2015 Рейтинг:

Этот пальчик — дедушка,
Этот пальчик — бабушка
Этот пальчик — папочка,
Этот пальчик — мамочка

Детские стихи про врачей и для врачей

Дата добавления: 01.10.2014 Рейтинг:

Детские стихи про медработников, медиков, врачей и докторов, а также поздравления в стихах для врачей.

Кирилл Авдеенко. Стихи для детей

Дата добавления: 12.03.2014 Рейтинг:

Кирилл Авдеенко (1977) — молодой киевский детский писатель, поэт. Известен своими веселыми, добрыми и в то же время поучительными стихами и сказками.

Стихи про детский сад

Дата добавления: 13.09.2013 Рейтинг:

В детском садике детишки — все такие шалунишки! На прогулку вышли дети. Раз! — несется с горки Петя. Два! — за ним летит Ванюша. Три! — на карусели Ксюша.

Потешки для одевания. Одевашки

Дата добавления: 01.07.2013 Рейтинг:

Маша варежку надела. Ой — куда я пальчик дела? Нету пальчика — пропал, в свой домишко не попал.

Стихи на английском для самых маленьких

Дата добавления: 25.06.2013 Рейтинг:

В сборник вошли стишки Good morning, Good night,Good — bye, My Class, My face, Colours, My family, I like To Skip.

Пасхальные стихи и песни на русском и украинском языках

Дата добавления: 06.04.2013 Рейтинг:

День наступил, зажглась денница, Лик мертвой степи заалел Заснул шакал, проснулась птица. Пришли взглянуть — гроб опустел.

Кирилл Авдеенко. Стихи про животных

Дата добавления: 05.03.2013 Рейтинг:

Зайка-зайка, ты куда? Еду к деткам в города! А зачем? Там будешь жить? Буду с детками дружить!

Кирилл Авдеенко. Потешки для малышей про овощи, фрукты и разные продукты

Дата добавления: 17.02.2013 Рейтинг:

Творог-творог-творожок, Ням-ням-ням — как вкусно! Творог-творог-творожок,Белый, как капуста!

Фольклорные и литературные дразнилки

Дата добавления: 06.12.2012 Рейтинг:

Детские дразнилки прочно связаны с игровым детским фольклором — потешками, считалками, небылицами, скороговорками.

Детские стихи про спорт и физкультуру

Дата добавления: 03.11.2012 Рейтинг:

Сборник детских стихов прос спорт, физкультуру, гимнастику, футбол, хокей и другие виды спорта.

Вірші про Україну

Дата добавления: 02.11.2012 Рейтинг:

Збірка віршів про рідну неньку Україну для дорослих та дітей

Поздравления-стихи с Днем учителя на русском и украинском языках

Дата добавления: 20.09.2012 Рейтинг:

Поздравления стихи с Днем учителя. Слова благодарности учителям

Абетка, алфавіт, азбука, букварик у віршах

Дата добавления: 01.04.2012 Рейтинг:

Як швидко допомогти дитині запам’ятати алфавіт абетку? Звичайно за допомогою віршиків!

Детские стихи и игры от Губиной Оксаны

Дата добавления: 18.01.2012 Рейтинг:

Писать стихи начала еще в детстве, более осознанно подошла к этому тогда, когда начала работать с детьми.

Потешки-утешки

Дата добавления: 01.11.2011 Рейтинг:

Мы поскачем-скачем-скачем, Скачем на лошадке! Мы совсем уже не плачем, Все у нас в порядке!

стихи детские об украине на русском языке

Сборник стихов про зиму на русском и украинском языке для детей, детских утренников, заучивания на память. Вірші про Україну. Дата добавления. Стихотворения об Украине. Книжная полка Познайки. Подписка на детские журналы. Познавательно-игровые. версіяРусская версия. Подписаться на новости. Яна Яковенко. Стихотворение-мирилка (на украинском языке). Украина моя, Украина, Радость, грусть и любовь навсегда. Украина. Категория: Стихи на русском языке Опубликовано: (24.06.2009). Просмотров. Главная · Стихи, сказки, рассказы, легенды Вірші про Україну. . Вірші про Україну. Детям — Стихи, сказки, легенды, рассказы. Україна. Средние школы с русским языком обучения в Киеве · Школы по программе Росток · Школы. Стихи на украинском и русском языке для детей. мамы, папы, бабушки, дедушки с днем рождения, детские стихи про новый год. Страна:Украина. Сказки, мультфильмы, разивающие задания на украинском языке. а также легенды Украины, стихи, сценарии детских праздников, игры и пословицы. чаще всего, из русского языка, в большинстве случаев и не догадываясь. Вы так же можете опубликовать свои Патриотические стихи на нашем сайте. Стихи на русском языке · Голосування з конкурсу Музика воїнів. Автобиография · Военная проза · Детская проза · Ироническая проза · Историческая проза · Мистическая проза. ЧТО? КОНФЛИКТ РОССИЯ- УКРАИНА? Стихи для детей — стихотворение для детей, автор: Бэлла Белова, опубликовано в рубрике Украинские поэты — детям. Пользовательское соглашение ©MaxyBaby — сайт для родителей 2007-2015 год Днепропетровск, Украина. Колядки (на русском языке) · Колядки (на украинском языке) · Щедровки. Миллионы товаров! Удобный поиск. Спецпредложения. Бесплатная доставка! ЛЕОНИД КОРНИЛОВ РУССКИЙ ЯЗЫК Мне последнего слова не надо. И когда хлынет кровь под кадык. Я пишу стихи, в том числе детские, перевожу стихи с английского и иврита, являюсь автором. Детские книги — купить оптом в Украине! В этом разделе интернет-магазина Вы можете купить.

стихи детские об украине на русском языке

Комментарии 1

Стих про Украину на русском языке

Стих про Украину на русском языке бывают новые, короткие, длинные, красивые&hellip Стихи на русском языке об Украине написаны самыми хорошими поэтами которые пишут стихи на русском языке и надеюсь вам они понравятся.

Сосны в зеркало вод загляделись.
Гладь пруда и чиста и светла.
Как девчонки рябины зарделись.
И грустит у плотины ветла.

А в жемчужно-прохладную воду
Листья с шелестом легким летят.
Принимаю я сердцем природу.
Каждой веточке, кустику рад.

И любой поклониться травинке.
Не стесняясь готов до земли.
Зорьки-искорки каждой росинки
Серебристой дорожкой легли.

В небесах проплывают так чинно
Облаков белогривых стада.
Украина моя, Украина,
Радость, грусть и любовь навсегда.

Стих про Украину на русском языке

Не вернулся из походу
Молодой гусар в село:
Что же я по нём горюю
Что мне больно жаль его?
За кафтан короткий что ли —
Иль за чёрный ус — так жаль?
Иль за то, что — не Марусей —
Машей звал меня Москаль?
Нет, мне жаль что пропадает
Даром молодость моя.
Не хотят меня и замуж
Брать уж люди за себя.
Да к тому ещё и девки
Мне проходу не дают:
Не дают они проходу
Всё гусарихой зовут!

Стих про Украину на русском языке

Проторила я дорожку
Через яр,
Через горы, мой сердешный,
На базар.
Парням бублики носила.
Вечерком
Продала — и воротилась
С пятком.
Я два гроша, ох два гроша
Пропила,
На копейку музыканта
Наняла.
Ты сыграй-ка мне на дудке
На своей&hellip
Чтоб забыла я кручину —
Горе с ней.
Вот какая — мой сердешный
Девка я.
Сватай — выйду я пожалуй
За тебя!

Стих про Украину на русском языке

Село! В душе моей покой.
Село в Украйне дорогой.
И, полный сказок и чудес,
Кругом села зеленый лес.
Цветут сады, белеют хаты,
А на горе стоят палаты,
И перед крашеным окном
В шелковых листьях тополя,
А там всё лес, и всё поля,
И степь, и горы за Днепром.
И в небе темно-голубом
Сам Бог витает над селом.

Стих про Украину на русском языке

Не женись ты на богатой —
Выгонит из хаты,
Не женись и на убогой —
Проживешь недолго,
А женись на вольной воле —
На казачьей доле:
Как была она — такою
Будет ввек с тобою.

Источники:
dialogimam.com, uti-puti.com.ua, axol.ozyno.corum.com, stiximame.my1.ru

Следующие:

Комментариев пока нет!


Вас может заинтересовать
Популярное

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о