Разное

Вірші на українській мові про дружбу: Вірші про дружбу та друзів – Методичний матеріал «Вірші про дружбу»

Вірші про дружбу та друзів

Дружба — назавжди! Гарні вірші про друзів

Справжній друг — подарунок долі та найбільша удача в житті. Нестримний сміх, захоплюючі історії, сокровенні таємниці й лише вам зрозумілі словечка — з другом завжди є про що поговорити, кого згадати і чим розважитись. Читай найкращі дитячі вірші про дружбу та ще раз переконайся: щирий друг — то найцінніший скарб.

9 147 т.

Чи знаєш Ти, друже, що колись для закріплення дружби існували найрізноманітніші ритуали? Козаки на знак побратимства обмінювалися натільними хрестиками. Араби — зі спільного посуду з’їдали по дрібці солі.А скіфи скріплювали дружбу кров’ю.

Вірші про дружбу

На щастя, сьогодні, аби довести щирість дружби, на такі жертви зважуватися не конче. Пропоную нагадати другові про Твою любов та відданість у вірші про дружбу.

Обери одну з наступних поезій та надішли товаришу листівку, але не електронну, а паперову, таку, як писали у дитинстві Твоїх батьків. Уявляєш, як приємно буде Твоєму найліпшому приятелю отримати справжнього листа з поетичними рядками на його честь?! В еру СМС та інтернет-повідомлень на такий сюрприз він точно не очікує!

Гарні вірші про друзів

Про друга

Твій друг
тобі віддасть усе:
і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак,
та не за щось —
а просто так.
І збільшувальне скельце,
найкраще у дворі,
твій друг
зі щирим серцем
тобі віддасть — бери!
І ти нічого не жалій —
ніколи і нітрохи!

І навіть
м’яч футбольний свій
віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі —
аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді:
«Як гарно — дарувати!..»
(Анатолій Костецький)

Про дружбу

Помирились сонце з хмарою,
І тепер танцюють парою.
Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила —
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.
(Олена Гапонюк)

Друзі

Сумно хом´яку самому
ягідки збирати.
Може, запросити гнома,

хай виходить з хати?
Будуть сонячної днини
друзі серед лісу
класти ягідки малини
в кошики з меліси.

Дружба — назавжди! Гарні вірші про друзів

Перевірка дружби

Посварився з братиком
І один гуляю,
Бо у грі «Піратики»
Він перемагає…
Заберу свисточок,
Човники і крейсери!
Граю сам в куточку!
(Євген Юхниця)

***

Дружить хмарка з дощиком:
Носить воду горщиком.
Дощик — із травичкою,
А трава — з копичкою,

А копиця — з коником,
Що гасає з дзвоником.
А іще — з телятком,
баранцем, лошатком.
Всі вони — з Даринкою,
Дівчинка — з хмаринкою,
З тою, що із дощиком
Носить воду горщиком.
Ось замкнулось дружнє коло,
Подружились всі довкола.
(Леся Вознюк)

Що це значить — не дружити

Що це значить — не дружити,
Жити так — одинаком?
Не дружити — це ходити
Не дверима, а вікном.
Це без друга, без подружки
На перерві у кутку
Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку.
Це дивитись, наче в книжку,
Набік з видом кам’яним,
А насправді тишком-нишком
Роздавати штурхани.
В школі вчитись й не дружити —
Це, повірте, все одно,
Що, заплющившись, сидіти
І дивитися кіно.
(Оксана Сенатович)

Дружба — назавжди! Гарні вірші про друзів

Дружба

Сергій червоніючи Тані зізнався:
«Пробач, що учора до тебе чіплявся:
У ліжечку спати тобі заважав,
В твоєму альбомі каляки писав,
На ляльку в колясці пісочку насипав

Й за те, що постійно за кіски я смикав.
Я просто з тобою дружити бажаю
Й на себе увагу звернуть намагаюсь».
І хлопчик з кишені своєї дістав
Велику цукерку й Тетянці віддав.
Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю.
Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю,
Що завтра бабусю свою попрошу
Заплести косичок аж шість, не одну.
Їх смикай тоді, якщо хочеш, так дуже,
Та тільки не сильно, домовились, друже?!»

***

Якщо в мене є цукерка —
Півцукерки другу дам.
Якщо груша є у мене
Значить грушу пополам.
Я признаюсь вам відверто,
Що боюся злющих псів.
Тільки раз на мого друга

Пес кудлатий налетів.
Мав він зуби, як у вовка.
Знай підстрибує, гаса.
Та не думаючи довго,
Кинувсь я на того пса.
Його вдарив раз і в друге,
Не боявся я тоді.
Бо хіба ж покинеш друга,
Якщо друг твій у біді!

Буває все…

На світі все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
тоді, як сонце світить.
Бува, що втратять колір
всі квіти у саду…
Лиш не бува ніколи,
щоб друг тебе забув.
А як забуде раптом
тебе твій друг — то що ж:
ніякий він не справжній,

а просто так — ніщо!..
(Анатолій Костецький)

Дружба — назавжди! Гарні вірші про друзів

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Методичний матеріал «Вірші про дружбу»

Ми розбили чашку з чаєм

І тепер сидим, зітхаєм.

З подружкою просто грались.

Та біда така от сталась…

Думаю: сиди сама ти,

З тобою я не буду грати,

І до школи вдвох ходити,

І уроки разом вчити,

На перервах пустувати

І про хлопців розмовляти.

Буду я тепер сама.

В мене подружки нема.

Сльози у очах у мене.

Сльози у очах в неї.

В вічі подружці дивлюся

І кажу: «Пробач, Іннусю,

Кляту чашку я впустила.

– Ні, це я її розбила!

Нумо черепки збирати

І скоріш ходімо грати.

Щоби всім нам не сваритись,

Краще, друзі, помиритись!

Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.

Людина може жити й не тужити,
Коли умітиме по справжньому дружити.
Бо друг в житті – це вам не просто так,
А це, напевно, що від Бога знак.
Робіть добро, й великі, і малі!
І будуть друзями всі люди на землі.

Земля в барвистому суцвітті
У часі й просторі летить.
Ти не один живеш на світі,
Один би ти не зміг прожить.

Що зробити, щоб удвічі

торт здавався вам смачнішим?

Що зробити, щоб удвічі

день для вас побільшав?

Щоб і радості, і щастя

вам було – аж ніде діти?

Тут – ніякою секрету!

Треба з другом все ділити!

Якщо хочеш, друже,

щоб тебе любили,

чемним і привітним,

добрим, чесним будь!

Не роби другому,

що тобі не миле!

Правило це мудре,

друже, не забудь!

1.Земля в барвистому суцвітті

У часі й просторі летить.

Ти не один живеш на світі,

Один би ти не зміг прожить.

Якщо дружить увесь клас,

успіх буде повсякчас,

все вам легко удається,

весело усім живеться.

Що одному не під силу,

те гуртом ми зробим сміло.

Бо, як кажуть: «Добре жити

там, де вміють всі дружити».

Ми усі – одна сім’я,
Неповторний ти і я!
Будемо усі дружити,
В злагоді і мирі жити.
Бо життя – це диво-казка!
В ньому є любов і ласка,
Ми прийшли у світ, щоб жити,
На Землі добро творити!

2.Якщо друг у тебе є –

Життя радісним стає.

Разом можна все зробити,

То ж без друга не прожити.

4.Дружать хлопчики й дівчатка,

В лісі дружать всі звірятка,

Дружать ріки і струмки,

Дружать гори і горбки.

3.Якщо дружить увесь клас,

Успіх буде повсякчас.

Все вам легко удається,

Весело усім живеться.

Твій друг тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

цвях, мотузку і літак,

і не за щось, а просто так.

І ти нічого не жалій

ніколи і нітрохи,

і навіть м’яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

В наших класах друзі всі.

Я і ти, і ми, і ви.

Добрий день тому, хто зліва.

Добрий день тому, хто справа.

Ми – шкільна сім’я.

В наших класах друзі всі.

Я і ти, і ми, і ви.

Посміхнись тому, хто зліва.

Посміхнись  тому, хто справа.

Ми – одна сім’я.

В житті усім потрібна дружба: 
І для розваг, і для журби, й для служби. 
Із другом легше в світі жити, 
Але й дружити треба вміти. 
Слід другові допомагати, 
В пригоді завжди захищати, 
Слід жарти друга розуміти 
Й самому жартувати вміти. 

Коли ж якесь нерозуміння, 
Потрібно виявить терпіння. 
При сварці – швидше помиритись – 
Не варто з друзями сваритись.

Можна жити й не тужити
без машин, і шуб, і слуг.
А без друга як прожити?
Всім потрібен вірний друг.
Щирий, добрий друг.
Хай там бурі й завірюхи!
Хай там тисячі тривог!
Все пусте, коли ти з другом.
Вдвох. Або найкраще – втрьох.
І чотири не завадять.
Навіть п’ять не зайвина.
Більше друзів – більша радість вам і нам.

5.Дружать степи і дороги,

Колоски дружать у полі,

Пташенята у гнізді,

Дружать рибки у воді.

6.Дружать квіти біля школи

І не сваряться ніколи.

Он троянда задивляється,

Як ромашка посміхається.

7.І дорослі дружать й діти,

Як цьому нам не радіти?

Де в сім’ї любов і ласка,

Там панує мир і щастя.

8.Дружить голуб і голубка,

Дружить лебідь і лебідка,

Дружать зайчики малі,

Дружать діти на Землі.

Вірність шануйте, дружбу шануйте,

Не ображайте нікого словом лихим.

Радість даруйте, в ногу крокуйте

Із другом щирим, вірним, палким

А в дружбі не буває порівнянь.

Немає друзів КРАЩИХ або гірших.

Лиш СПРАВЖНІЙ друг за тебе без вагань

може віддати все і навіть більше.

На світі — все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть тоді,
як сонце світить.

Бува, що втратять колір
всі квіти у саду…

Лиш не бува ніколи,
щоб друг тебе забув.

А як забуде раптом
тебе твій друг — то що ж:
ніякий він не справжній,
а просто так — ніщо!..

5 лучших стихов о дружбе на украинском языке для ребенка

Крепкая дружба, которая длится много-много лет – это настоящее сокровище, которое нужно беречь. Ведь друг всегда поддержит, поможет, в нужную минуту найдет необходимые слова или вовремя промолчит, умеет хранить тайны и с ним есть что вспомнить. Но дети еще только учатся дружить и задача родителей – научить их беречь дружбу. И поможет тебе в этом наша подборка стишков о дружбе для ребенка.

Про друга

Твій друг тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

і цвях, і ґудзик, і літак,

та не за щось – а просто так.

І збільшувальне скельце,

найкраще у дворі,

твій друг зі щирим серцем

тобі віддасть — бери!

І ти нічого не жалій —

ніколи і нітрохи!

І навіть м’яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі —

аж схочеться співати.

І ти подумаєш тоді:

«Як гарно — дарувати!..»

(Анатолій Костецький)

Читай также: Трогательная короткометражка о необычной дружбе, которая поможет преодолеть все жизненные невзгоды

Девочки рассматривают в лупу цветок

Друзі

Сумно хом’яку самому

ягідки збирати.

Може, запросити гнома,

хай виходить з хати?

Будуть сонячної днини

друзі серед лісу

класти ягідки малини

в кошики з меліси.

Секрет

Що зробити, щоб удвічі

торт здавався вам смачнішим?

Що зробити, щоб удвічі

кожний день для вас побільшав?

Щоб і радості, і щастя

вам було — аж ніде діти?

Тут — ніякою секрету!

Треба з другом все ділити!

(А. Костецький)

Читай также: Трогательная дружба приемного мальчика и собаки из приюта взорвала Интернет

Дети вместе играют в комнате

Про дружбу

В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

(Вікторія Остапчук)

Вірні друзі

Гірко бідкалася білка:

як дістатися до гілки?

Вихід з теплого дупла

хуга снігом замела.

Білка підняла тривогу,

кликала на допомогу:

«Поспішайте-но сюди,

визволяйте із біди!»

Всі пташки, усі звірята

кинулися рятувати.

«Хто б на дерево заліз?» –

щиро клопотався лис.

Довго думали – гадали,

врешті дятла нагукали.

Дзьобом враз розбив тюрму –

це ж за іграшку йому!

Щоби труднощі долати,

добре вірних друзів мати.

(Інна Ковальчук )

Читай также: Пословицы и поговорки о дружбе на украинском языке

Фото: depositphotos

Вірші про дружбу для дітей 🐦

Вірші про дружбу українською мовою для дітей, школярів, дошкільнят зібрані в цій статті.

Вірші про дружбу на українській мові для дітей

Вірші про дружбу для дошкільнят

Дружба, дружба над усе,
Дружба радість нам несе.
Дружба всім нам дорога,
Дружба жити помага.

Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає.
Разом можна все зробити,
Тож без друга не прожити.

Помирились сонце з хмарою,
І тепер танцюють парою.
Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила —
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.
(Алена Гапонюк )

Сумно хом? яку самому
ягідки збирати.
Може, запросити гнома,
хай виходить з хати?
Будуть сонячної днини
друзі серед лісу
класти ягідки малини
в кошики з меліси.

Перевірка дружби

Посварився з братиком
І один гуляю,
Бо у грі «Піратики»
Він перемагає…
Заберу свисточок,
Човники і крейсери!
Граю сам в куточку!
Тільки щось не весело…
(Є. Юхниця)

Дитячі вірші про дружбу

Дружить хмарка з дощиком: носить воду горщиком. Дощик — із травичкою, а трава — з копичкою, а копиця — з коником, що гасає з дзвоником. А іще — з телятком, баранцем, лошатком. Всі вони — з Даринкою, дівчинка — з хмаринкою, з тою, що із дощиком носить воду горщиком. Ось замкнулось дружнє коло, подружились всі довкола. (Леся Вознюк)

Про друга

Твій друг тобі віддасть усе:
І свій квиток на карусель,
І цвях, і гудзик, і літак,
Та не за щось – а просто так.
І збільшуване скельце,
Найкраще у дворі,
Твій друг із щирим серцем
Тобі віддасть – бери!
І ти нічого не жалій –
Ніколи і нітрохи!
І навіть м’яч футбольний свій
Віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі –
Аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді:
«Як гарно – дарувати!…»
(А. Костецький)

Секрет
Що зробити, щоб удвічі
торт здавався вам смачнішим?
Що зробити, щоб удвічі
кожний день для вас побільшав?
Щоб і радості, і щастя
вам було — аж ніде діти?
Тут — ніякою секрету!
Треба з другом все ділити!
(А. Костецький)

Друзі
У малої Марусі,
Десь пропали друзі,
Де вони поділись,
Вчора посварились.
А сьогодні їх немає,
Вона бігає, шукає,
Нудьга геть її обсіла,
Що ж вона не так зробила.
Бігає по лузі,
Де ви, мої, друзі,
Годі вже ховатись,
Хочу з вами гратись.
Може завинила,
Так я ж не хотіла,
Ось вам лялька нова,
Не промовлю й слова.
Будемо разом гратись,
У ставку купатись,
Новий м’ячик скаче,
А дівчинка плаче.
Збіглися тут друзі,
Радість у Марусі,
Сміх всюди лунає,
Дружба силу має.
(Антоніна Грицаюк)

Вірші про дружбу для школярів

В житті усім потрібна дружба:
І для розваг, і для журби, й для служби.
Із другом легше в світі жити,
Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,
В пригоді завжди захищати,
Слід жарти друга розуміти
Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,
Потрібно виявить терпіння.
При сварці – швидше помиритись –
Не варто з друзями сваритись.

Що це значить – не дружити Що це значить – не дружити, Жити так – одинаком? Не дружити – це ходити Не дверима, а вікном. Це без друга, без подружки Й на перерві у кутку Розправлятись самотужки З апельсином нашвидку. Це дивитись, наче в книжку, Набік з видом кам’яним, А насправді тишком-нишком Роздавати штурхани. В школі вчитись Й не дружити – Це, повірте, все одно, Що, заплющившись, сидіти І дивитися кіно.

(Оксана Сенатович)

Нелегко бути добрим другом, Це як талант і як судьба. Рідніше кровних – браття духом, Хто їх розлучить? Смерть хіба! А втім, – це істина затерта, Завчасно вживана мабуть… Суть дружби є самопожертва,

Тому нелегко другом буть.

Справжня дружба
Людина може жити й не тужити, Коли умітиме по справжньому дружити. Бо друг в житті – це вам не просто так, А це, напевно, що від Бога знак. Товариша не можна ображати, Його потрібно вміти поважати. Не кидайте ви друга у біді – Він допоможе й вам колись тоді. Умійте й порадіти ви за друга, І ви забудете відтак, що таке сум і туга Робіть добро й великі і малі, І будуть друзями всі люди на землі. Якщо в мене є цукерка – Півцукерки другу дам. Якщо груша є у мене Значить грушу пополам….Я признаюсь вам відверто, Що боюся злющих псів. Тільки раз на мого друга Пес кудлатий налетів. Мав він зуби, як у вовка Знай підстрибує, гаса. Та не думаючи довго, Кинувсь я на того пса. Його вдарив раз і в друге Не боявся я тоді. Бо хіба ж покинеш друга, Якщо друг твій у біді! Буває все…
На світі все буває: і сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть тоді, як сонце світить. Буває, втратять колір всі квіти у саду… Лиш не бува ніколи, щоб друг тебе забув. А як забуде раптом тебе твій друг — то що ж: ніякий він не справжній, а просто так — ніщо!.. (Анатолій Костецький) Дружба
Сергій червоніючи Тані зізнався: «Пробач, що учора до тебе чіплявся: У ліжечку спати тобі заважав, В твоєму альбомі каляки писав, На ляльку в колясці пісочку насипав Й за те, що постійно за кіски я смикав. Я просто з тобою дружити бажаю Й на себе увагу звернуть намагаюсь». І хлопчик з кишені своєї дістав Велику цукерку й Тетянці віддав. Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю. Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю, Що завтра бабусю свою попрошу Заплести косичок аж шість, не одну. Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже
Та тільки не сильно, домовились, друже!»

Вірші — дружба та довіра

* * *

Ой, біда, біда
На нашу дорогу
Поділила нас
На широку ногу

Поділила в раз
І місця і села
І сім”ю підчас
До самого древа

Ти скажи мені
Чим тебе уйняти
Чим я пред тобою
Чимось винуватий

Ти скажи, скажи
Як, Дніпро широкий
Наших то синів
Ділить на два боки

Ой, брати, брати
На нашу дорогу
Ті два береги
З одного порогу

Ти біжи, біжи
Подаль моя туга
Як вода біжить
Посередині луга

Ой, брати, брати
Згляньтесь до порогу
Де стоять хати
На одну дорогу

Згляньтесь над собою
Посередині лугу
Матір в нас одна
Відчуває тугу

Друг — маленьке слово
Його не важко сказати
В ньому стільки доброго й великого
Але не кожен може ним стати
Ти можеш вибрати собі професію
Але не вибереш ти друга
Ніхто крім нього не допоможе коли все буде туго
Умій цінувати того,хто допоможе
Хто настрій піднімає
Коли вже й сам не може
Хто словом і ділом підтримати зуміє
Хто не кине в біді
І допоможе втілити твою мрію

Послухай, друже. Ми не розмовляли.
Наш спільний сад вже вкрили бур‘яни,
Померли квіти, пелюстки зав‘яли
І більш не буде нашої весни.

Послухай, друже. Можеш мене чути?
Стежини наші стерлися з землі.
Місця, в яких ми мали бути,
Сховали в темних водах ручаї.

Послухай, друже. Ми самі змінились,
Тьмяніє наша гама кольорів.
Врізнобіч бігли, у кути забились,
Під ноги дивлячись, стояли угорі.

Послухай, друже. Це обов‘язково?
Кому я намагався довести —
Якщо я не промовлю знову
Твоє ім‘я, то з думок злинеш ти?

Послухай, друже… Справді дуже шкода.
Ми мусили завжди її тримать,
Ту хворобливу, болісну угоду,
Де рук твоїх я мав не відпускать…

Послухай, друже. Прошу, лиш послухай.
Я міг зректись своїх очей і вух,
Але не пам‘яті, не того духа,
Що звався так: «мій давній кращий друг».

Не треба слів коли кричить душа,
Вона й без слів усе тобі розкаже.
І весь свій розпач вмить усім покаже.
Не треба слів коли тече сльоза,
Її печаль лиш знають небеса.
Ти просто знай і пам’ятай,
Життя тобою буде завжди грати.
А ти….а ти…..а ти.
Ти будеш падати,щоб встати.

В сум′ятті лиш згадаєм про любов.
Про ту, любов.
Любов до друга.
І очі вже наповнені слізьми.
Не хочеш ти слабким здаватись?

Але ти розумієш, це одна любов,
Яку ти дійсно хочеш зберегти.
Яка не ранить,
І кинжал не кине в серце.
Яка залишиться на все життя.
Як ні, то лишиться тим огненним посланням,
Віршем, який для тебе пишу, подруго моя.

Не бійся, це одна любов, яка не ранить.
Люби, якщо боїшся вже кохать.

P.S. вірш присвячений Вишинській Оксані Петрівні, — моїй найкращій подрузі

Ну як дивитись в очі і брехати?
Ну як так можна Ви мені скажіть?
Ці золоті обіцянки давати
І просто не виконувати їх…

Ну не робіть так, прошу, я благаю.
Це ж розриває душі і серця,
Скажіть цю правду, хоч гірку та правду.
Вона буде солодша ніж брехня…

а памятаєш як було колись?!
ми бігали босоніж літом під дощем
всі разом грали в піжмурки
а він ховався що і не знайдеш
як ми ходили до сусіда полуницю красти
як з тобою тікали із за останьой парти
і бігли ми у футбол з тобою грати
як ми з тобою друже дорослі стали
не встигнув я і зрозуміти
як ми вже з тобой не діти

Цінуйте тих , хто вас не осудив,
Коли життя пшарпало до болю,
Хто не злякався і не залишив
сказав все буде добре
я з тобою

Стихи про дружбу на украинском языке | KidsClever

На данной странице собраны познавательные стихи про дружбу на украинском языке, которые познакомят малышей и школьников с удивительными стихами на украинском языке.

 

Стихи про дружбу на украинском языке

Боже мій ми с тобою не бачилися давно друже 

Повинен сказати, що скучив за тобою дуже 

Мені категорично начхати, що за ці довгі два роки 

Ми зробили дуже великі і різні у виборі кроки 

Нас заводе різна музика, ми віримо в різні речі 

За громадянством у пашпорті ми різні теж доречі 

Але, як і раніше, коли булі малі, ми лишаємося друзями 

Але більш споримо, бо сповідуємо різними думками 

Але все одно ми знов разом посеред цієї вигрібної ями     

Відміряємо ці брудні полу пусті вулиці своїми шагами.

 

***

 

Усміхнись, бо то не я. 

Усміхнись, бо це життя. 

Тут тільки радість без печалі, 

Яку ти бачила в началі. 

Тут вже немає тих образ — 

Вони просто зникли враз. 

І замість крапки буде кома, 

Коли настане мить відома. 

Я не сумую і не скучаю — 

Адже світ немає кінця краю. 

От, ми побачимося на дворі, 

Де будуть усміхатись зорі.

І вже не буде слів в пусту, 

А лиш мовчання в тишину. 

Усміхнись, бо то не я. 

Усміхнись, і у тебе з’являться крила…

 

***

 

В житті усім потрібна дружба:

І для розваг, і для журби, й для служби.

Із другом легше в світі жити,

Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,

В пригоді завжди захищати,

Слід жарти друга розуміти

Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,

Потрібно виявить терпіння.

При сварці – швидше помиритись –

Не варто з друзями сваритись.

 

***

 

Що це значить – не дружити

Що це значить – не дружити,

Жити так – одинаком?

Не дружити – це ходити

Не дверима, а вікном.

Це без друга, без подружки

Й на перерві у кутку

Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку.

Це дивитись, наче в книжку,

Набік з видом кам’яним,

А насправді тишком-нишком

Роздавати штурхани.

В школі вчитись

Й не дружити –

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись, сидіти

І дивитися кіно.

Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання

Тема. Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів із зарубіжними поетами, що писали про дружбу та кохання: Р.Бернсом, Г.Гейне, К.Симоновим, розкрити особливості поетичного світу кожного з них, довести, що любов — першооснова життя, засіб бачення і пізнання світу та власної душі, допомогти зрозуміти, що кохання — найсвітліше, найніжніше почуття, що здатне творити чудо, робити людину доброю, чуйною, благородною;

  • розвивальна: формувати навички виразного читання та аналізу поетичного тексту; розвивати вміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

  • виховна: виховувати повагу до справжніх почуттів.

Обладнання: портрети поетів, збірки поетичних творів, комп’ютер та мультимедійний проектор, картки із завданнями


Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Випереджальне домашнє завдання: підготувати повідомлення про життя і творчість Г.Гейне, Р.Бернса та К. Симонова

Хід уроку

  1. Організаційний момент

Слово вчителя.

  1. Емоційне налаштування на роботу

  • Щоб ви відчували себе на уроці впевненими, сміливими, рішучими, проведемо аутотренінг. Повторюйте, будь – ласка, за мною.

  • Я поважаю себе, друзів і вчителя.

  • Я вмію думати, слухати і висловлювати свої судження.

  • Я хочу дізнатися більше нового, невідомого й цікавого.

  • Я вірю в те, що буду добре працювати на уроці.

  • Я сподіваюся, що отримаю сьогодні високий бал.

  • Ну що ж, мені залишилося побажати вам, щоб сьогодні ви були

Усміхненими

Сконцентрованими

Прагматичними

Ініціативними

Хоробрими

І вас супроводжуватиме УСПІХ.

  1. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

У стрімкому світі, де все так швидко змінюється, є цінності, які ніколи не тьмяніють і не втрачають своєї вартості. Це справжні «коштовності» — дружба й кохання. Напевно, кожен із вас задумувався над тим, для чого ж людині потрібно мати друзів або що таке кохання. Виявляється, що це почуття — чи не найголовніше у повсякденному житті. Для того, щоб збагнути, навіщо людині воно потрібне, треба передусім визначити, що це таке. Кожна людина кохання розуміє по-своєму, адже воно багатогранне.

Ось декілька дитячих відповідей на запитання: “Що таке кохання?”

Оля, 8 років: “Це коли мама і тато не сваряться. Кохаючи, вони кажуть одне одному лагідні слова. Діти теж можуть закохуватися. Я, наприклад, люблю хлопчика Богдана.”

Вадим, 7 років: “Ну, я не часто закохувався. Коли люблять, кажуть хороші слова, дарують подарунки. Точно визначити, що таке кохання, не можу.”

Оленка, 3 роки: “Люблю тата й маму, а ще дідусів і своїх бабусь. А ще люблю своїх друзів, бо ми разом гуляємо і граємося.”

2.Робота з цитатами про кохання.

“Цитатна доріжка” — “Відомі люди про кохання”

-Той, хто кохає по-справжньому якусь одну людину, любить увесь світ. (Е.Фром)

-Кохання — це бажання бути коханим. (Платон)

-Кохання — найсильніше з усіх пристрастей, тому воно одночасно оволодіває головою, серцем і тілом. (Вольтер)

-Кохати глибоко — означає забути про себе. (Ж.Ж.Руссо)

-Любов наділяє благородством навіть тих, кому природа відмовила в ньому. (В.Шекспір)

-Найбільше щастя в житті — це впевненість, що тебе кохають. (В.Гюго)

-Любов, як свічка: від великого подиху вітру — розгорається, а від легенького вітерцю — гасне. (І.Франко)

3.Вчитель:

— Сподіваюся, що все сказане про кохання надихнуло вас на власні роздуми та узагальнення. А як би ви відповіли на запитання.

4.Прийом “Мікрофон”

Що таке кохання?

  1. Повідомлення теми і мети уроку

1. Слово вчителя.

— Нашу розмову про кохання ми продовжимо знайомством із зарубіжними поетами, що створювали свої вірші в різні часи, але писали про одне — про кохання. Ця вічна тема не могла залишати в спокої талановитих людей.

2. Запис теми уроків до зошитів

3. Визначення завдань уроку

  1. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Генріх Гейне, Роберт Бернс, Костянтин Симонов. Вони різні за своїм походженням, уподобаннями, розумінням багатьох житейських речей, вони навіть жили в різні епохи. Але єднає їх одне: глибоке розуміння світлого й прерасного людського почуття — кохання.

То ж починаємо наше знайомство з цими поетами.

2. Ознайомлення із життям і творчістю Р.Бернса.

— Повідомлення учня про Р.Бернса

Роберт Бернс народився у багатодітній сім`ї шотландського селянина, який ледве зводив кінці з кінцями, але мріяв дати добру освіту своїм сімом дітям. Ще в сім`ї йому прищепили любов до читання. «Всі Бернси сиділи вечорами, після вечері, встромивши носи в книжки», згадували сусіди. Маленькому Робертові найбільше подобалися вірші. Хоча його матір була малописьменною, але зате вона пам’ятала багато народних пісень, казок і легенд. Саме завдяки їй старенькій няні майбутній поет полюбив шотландський фольклор, який і став основою його творчості.

Роберт відвідував різні школи, де ґрунтовно вивчав літературу, математику, французьку мову, творчість давньогрецьких та давньоримських авторів. Майбутній поети чудово знав і народну поезію. Він багато читав і старанно займався самоосвітою. Але більшу частину часу змушений був віддавати селянській праці: спочатку на батьківській фермі, а після його смерті – на власній.

Поетичний талант Роберта Бернса проявився рано. Перший його вірш про світле дитяче кохання – «Прекрасна Неллі» — написаний у 15 років. Після нього з’явилися й інші. Їх підхоплювали, запам’ятовували друзі Бернса – сільська молодь, місцеві інтелігенти. “У мене не було бажання стати поетом, поки кохання не охопило всього мене, а потім уже прийшли Вірші і Пісні, вони стали тією безпосередньою мовою, якою говорило моє серце,”- так писав про себе Роберт Бернс в 1783р.

Помер Роберт Бернс у віці 37 років.

Тарас Шевченко назвав Роберта Бернса «Поетом народним і великим». Українською мовою його вірші перекладали Павло Грабовський, Іван Франко, Василь Мисик, Микола Лукаш.

Що найбільше цінував поет в коханій Нелл у свої 15 років? (скромність, душевну чистоту)

МОЯ ЛЮБА НЕЛЛІ
Любив я дівчину колись,
Люблю її й тепер,
Любитиму завжди і скрізь,
Поки живу — не вмер.

Багато знаю я дівчат
Вродливих, як одна,
Та не траплялося стрічать
Такої, як вона.

Дівоча знаджує краса
Людей у всі часи,
Але краса — то ще не все,
Ще треба й до краси.

Усе, що в дівчині ціню,
В моєї Неллі есть:
I врода, й серце, і душа,
I добра слава, й честь.

Немає в неї пишних шат
I дорогих прикрас,
Та краща всіх вона стократ,
У що б не одяглась.

Чарує око пишнота,
Багатства щедрий дар,
Але душевна чистота
Сильніший має чар.

За це я Неллі вподобав
I щиро полюбив,
За це я серце їй віддав
Одній навік-віків.

Наслідуючи традиції фольклору, поет сміливо оспівував у своїх творах живе людське почуття, в якому природно поєднується і духовна близькість, і чуттєва пристрасть. Великий лірик, Бернс зумів передати в своїх піснях всю глибину, силу і чистоту кохання.

У 1785 році Бернс полюбив Джину Армор дочку мохлинського підрядчика Дж. Армора. Вони поклялись одне одному у вірності й підписали складене Робертом шлюбне свідоцтво, за яким назвали себе чоловіком і дружиною. Проте таке свідоцтво не визнавалося тогочасним суспільством. Багатий батько Джин не дав дозволу на шлюб і почав судове переслідування молодого поета. А Р. Бернс був бідним, тому мусив тривалий час переховуватися. Потрапивши до м. Единбурга, поет опублікував свої вірші, які пізніше ввійшли до його зібрання творів. Так він здобув популярність. А кохання жило в його серці. У 1788 р. він узяв офіційний шлюб із Джин Армор. Поет присвятив своїй дружині багато віршів. До речі, першим слухачем його творів була саме вона.

O my Luve’s like a red, red rose,

That’s newly sprung in June:

O my Luve’s like the melodie,

That’s sweetly play’d in tune.

As fair art thou, my bonnie lass,

So deep in luve am I;

And I will luve thee still, my dear,

Till a’the seas gang dry,

Till a’the seas gang dry, my dear,

And the rocks melt wi’ the sun;

And I will luve thee still, my dear,

While the sands o’life shall run.

And fare=thee=weel, my only Luve!

And fare=thee=weel, a while!

And I will come again, my Luve,

Tho’ ’twere ten thousand mile!

Моя любов — рожевий квіт

Моя любов — рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов — веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

О, як тебе кохаю я,

Єдиная моя!

Тому коханню не зміліть,

Хоч висхнуть всі моря.

Нехай посхнуть усі моря,

Потануть брили скал,

А ти навік любов моя, —

Аж згасне сонця пал,

Прощай, прощай, мій рідний край,

Прощай, моя любов,

Та де б не був я, мила, знай —

Прийду до тебе знов!

Провідна тема вірша

Кохання та його значення в житті людини. Краса ко-

хання розкривається через образи троянди та музики

Епітети

Рожевий квіт, веселий спів, рідний край, весінній сад

Порівняння

любов — рожевий квіт

любов — веселий спів,

Гіпербола

Нехай посхнуть усі моря,

Потануть брили скал

Уявіть, що ви художник. Вам запропонували відобразити за допомогою фарб все, що ви відчули після читання вірша, то яким би був ваш малюнок?

Клоуз-тест:

Роберт Бернс — великий шотландський _____________. В багатодітній сім`ї Роберту прищепили любов ____________. Завдяки матері та старенькій няні майбутній поет полюбив ______________________. Більшу частину свого часу змушений був віддавати ____________________. Перший його вірш був написаний у ____________. У своїй поезії наслідував ________________. Т. Шевченко називав його___________________________________________

3. Ознайомлення із життям і творчістю Г.Гейне

— Повідомлення учнів про Г.Гейне

Німецький поет, прозаїк, есеїст Генріх Гейне народився в родині єврейського торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті Дюссельдорфі, на Рейні. З 1810 по 1812 рік Генріх навчався у Дюссельдорфському ліцеї. Наступний рік провів у конторі багатого банкіра у Франкфурті-на-Майні. У 1816 році Генріх продовжив заняття комерцією у Гамбурзі у торговій фірмі дядька — мільйонера Соломона Гейне.

Перший літературний виступ Гейне належить до 1817 року, коли в журналі «Гамбурзький страж» були надруковані його перші вірші. Юнацька лірика Гейне була відгуком на перше нерозділене кохання до кузини Амалії.
      На кошти дядька юнак вступив до Боннського університету (1819), звідки потім переїхав до Геттінгензького університету (1820)

У 1825 році Гейне захистив у Геттінгензькому університеті дисертацію наступінь доктора права. Потім він багато подорожує, відвідуючи Англію, Італію. Враження від цих поїздок відбились у його дорожніх нарисах.

14 травня 1831 року   Гейне прибув до Парижа. Все подальше життя пройшло в столиці Франції. До Німеччини він боявся повертатися, адже йому загрожував арешт за гострі політичні твори. Упродовж життя Гейне побував у Німеччині два рази, щоб навідати матір і улаштувати діла з видавцем (1844). У подальшому поїздки до Німеччини були неможливими за станом здоров’я: у поета був параліч спинного мозку.

Ліричні вірші раннього періоду творчості Гейне склали цілу книгу «Книга пісень» (1827). Ця поетична збірка принесла йому визнання у Німеччині, а згодом і в усьому світі. За життя автора вона видавалась 13 разів; багато віршів були покладені на музику Р. Шуманом, Ф. Шубертом, Й. Брамсом, П. Чайковським, Р. Штраусом, Е. Грігом та ін. Історія переживань ліричного героя образно передає світосприйняття молодого поета, котрий перебуває у глибокому розладі з навколишнім середовищем. Зміст перших циклів «Книги пісень» не вичерпується нещасною любов’юпоета до багатої гамбурзької родички кузини Амалії. Тема нерозділеної любові у «Книзі пісень» слугує лише поетичним вираженням трагічної самотності героя у світі. Без любові немає щастя, без щастя неможливе життя — це кредо ліричного героя «Книги пісень» Гейне. Ліричні вірші насичені ознаками повсякденності, котрі змушують повірити у щирість почуттів. Крізь ліричну схвильованість постійно проривається іронічна інтонація. Герой «Книги пісень», яким би не був щасливим, завжди пам’ятає, що це лише мить, а не одвічне блаженство. Вінз находить у собі сили посміхнутися навіть коли його почуття не поділяють, жити далі й знову кохати.

Коли настав чудовий май,
Садочків розвивання,
Тоді у серденьку моїм
Прокинулось кохання.


Коли настав чудовий май,
І пташок щебетання,
Тоді я милій розказав
Мою журбу й кохання.

Провідна тема вірша

Кохання

Епітети

Чудовий май,

Метафора

Садочків розвивання

  • Де народився поет?

  • В якому навчальному закладі отримав початкову освіту?

  • Яка подія життя стала поштовхом до написання віршів?

  • Чому більшу частину свого життя поет провів не на батьківщині, а у Франції?

  • Назва поетичної збірки, яка принесла славу поету?

4. Ознайомлення із життям і творчістю К. Симонова

Костянтин Михайлович Симонов (справжнєім’я Кирило) — російський радянський письменник, громадський діяч.

Народився Костянтин 28 листопада 1915 в Петрограді. Але перші роки своєї біографії Симонов прожив у Саратові, Рязані. Батьками був названий Кирилом, але потім змінив своє ім’я. Виховувався вітчимом – викладачем військового училища. У 1930, після закінчення семирічки в Саратові, пішов вчитися на токаря. Потім у біографії Костянтина Симонова відбулися зміни: в 1931 році відбувся переїзд до Москви, після чого він працював на заводі до 1935. Приблизно в той же час були написані перші вірші Симонова, а надрукували його твори вперше в 1936 році. Після отримання вищої освіти в Літературному інституті імені Горького і закінчення аспірантури, відправився в Монголію.

З перших днів Великої Вітчизняної війни Костянтин Симонов перебував у діючій армії: був власним кореспондентом газет «Червона Зірка», «Правда», «Комсомольська правда», «Бойовий прапор» та ін У 1942 Костянтину Симонову було присвоєно звання старшого батальйонного комісара, в 1943 – звання підполковника, а після війни — полковника. В якості військового кореспондента побував на всіх фронтах, був у Румунії, Болгарії, Югославії, Польщі, Німеччині, був свідком останніхбоїв за Берлін

Одними з відомих військових творів Симонова стали: «Жди мене», «Війна», «Російські люди».

Після війни для Костянтина Симонова в біографії настав період відряджень: він їздив до США, Японії, два роки жив у Ташкенті. Працював головним редактором «Литературной газеты»(рос.), журналу «Новый мир»(рос.), входив до складу Союзу письменників. За багатьма творами Симонова були зняті фільми.

Помер Костянтин Симонов 28 серпня 1979 в Москві.

Прах Симонова за його бажанням був розвіяний над місцями особливо пам`ятних йому боїв періоду Великої Вітчизняної війни.

  • Назвіть справжнє ім’я К. Симонова.

  • Коли і де народився поет?

  • Яку робітничу професію здобув Симонов?

  • Коли К. Симонов почав писати вірші?

  • В якому навчальному закладі письменник отримав вищу освіту?

  • В якості кого Симонов перебував у діючій армії під час Другої світової війни?

  • Назвіть найвідоміші військові твори К. Симонова.

Вірш присвячений відомій російській актрисі Валентині Сєровій дружині поета. У 1941 р. К. Симонов прочитав вірш лише найближчим друзям і не збирався його друкувати. Проте пізніше поет змінив рішення, коли один із друзів назвав цей вірш «ліками від туги за коханою». Уперше твір з’явився в газеті «Правда» на початку 1942 р. У 1943 р. за сценарієм К. Симонова був

знятий фільм з однойменною назвою «Жди мене» (ре&жисер О. Стоплер), де головну героїню зіграла Валентина Сєрова.

  • Що таке лист?

  • Правила листування.

  • Прослухайте вірш К. Симонова «Жди мене» і доведіть, що це лист – послання.

Жди меня, и я вернусь.

Только очень жди,

Жди, когда наводят грусть

Желтые дожди,

Жди, когда снега метут,

Жди, когда жара,

Жди, когда других не ждут,

Позабыв вчера.

Жди, когда из дальних мест

Писем не придет,

Жди, когда уж надоест

Всем, кто вместе ждет.

Жди меня, и я вернусь,

Не желай добра

Всем, кто знает наизусть,

Что забыть пора.

Пусть поверят сын и мать

В то, что нет меня,

Пусть друзья устанут ждать,

Сядут у огня,

Выпьют горькое вино

На помин души…

Жди. И с ними заодно

Выпить не спеши.

Жди меня, и я вернусь,

Всем смертям назло.

Кто не ждал меня, тот пусть

Скажет: — Повезло.

Не понять, не ждавшим им,

Как среди огня

Ожиданием своим

Ты спасла меня.

Как я выжил, будем знать

Только мы с тобой,-

Просто ты умела ждать,

Как никто другой.

  • Яке враження справив на вас вірш? Що ви відчули?

  • Які ключові образи протиставляються у вірші (знайдіть антитезу)

  • Які кольори використовує Симонов? Що вони символізують?

  • Якою постає природа у вірші? Як називається такий прийом?

Вірш К. Симонова «Жди мене» — один із найвідоміших творів Другої світової війни. Його вчили напам’ять, переписували, носили біля серця ті, хто воював, і ті, хто чекав із війни своїх коханих. За своєю композицією твір нагадує молитву, звернення під час важких випробувань до близької людини. Поетичне слово у творі К. Симонова набуло такої великої сили, що кожен, хто читав вірш у роки війни, вірив, що його почуття обов’язково врятують рідну людину від смерті. Цей твір і після війни не втратив свого значення.

Це цікаво!

Вірш Костянтина Симонова «Жди мене…» знайшов відгук в серцях і душах не лише солдат, а й жінок, які вірно чекали своїх коханих з фронту, тому зауральські жінки написали відповідь на лист К. Симонова. Цей лист отримав назву «Жду тебе» і доброю звісткою полетів на фронт.

Жду тебя, хороший мой.

Очень крепко жду.

Жду уральскою зимой,

Жду весной в цвету

Жду тебя, и дни бегут,

Гаснут вечера.

И со мною вместе ждут

Все, кто ждал вчера.

Ждут по-прежнему друзья,

Всей душой любя.

Что ни делала бы я,

Это для тебя.

Для тебя припасено

Все давным-давно,

И початое вино

Выпьем мы вдвоем.

Снятся мне твои черты,

Где же ты теперь?

Жданный мой, когда же ты

Постучишься в дверь.

Верно, ты придешь опять,

Ласковый, родной.

Милый, я умею ждать,

Как никто другой.

  1. Підсумок уроку

Скласти сенкан до теми «Зарубіжні поети про кохання»

Кохання

Ніжне, чисте

Надихає, підкоряє, допомагає

Живе в серцях людей

Почуття

  1. Оцінювання

Оцініть себе за кожним із визначених напрямів від 0 до 2 балів.

1.Я добре підготувався до уроку.

2. Я був активним на уроці.

3. Я виконував усі завдання вчителя.

4. Я був на уроці уважним.

5. Я допомагав іншим.

6. Я зрозумів тему.

Оцінка учня:

Оцінка вчителя:

Загальна кількість балів:

  1. Д/з. Вивчити напам’ять вірш про кохання.

Заключне слово вчителя

Коли Любов живе в душі людини,

То негаразди враз стають малими,

По – іншому на небі сонце сяє,

Коли душа по справжньому кохає.

Лише Любов допомагає жити,

Підкорює серця, полонить час.

Я вам бажаю так життя прожити,

Щоб ви любили і любили вас!

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о