Разное

Вірш про дари осені: вірші про осінь — Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) № 12 «Джерельце» Білоцерківської міської ради Київської області – Вірші про осінь та осінні місяці

Содержание

вірші про осінь - Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) № 12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області

ДАРИ ОСЕНІ. Г. Шевчук

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Осінь. Олесь Лупій

Біжи до мене, дітвора,

Дзвінка, срібноголоса !

Весни я рідная сестра –

Багата, щедра осінь.

Мою сестру ви, малюки,

Безмірно полюбили

За ясне сонце, за квітки,

За гай співучий, милий.

Я також вас розвеселю,

Не дам засумувати.

Пісні веселі я люблю,

Люблю потанцювати.

На мене вітер налітав

І обливав дощами,

Страшними зливами лякав,

Та я зустрілась з вами.

Віддам гостинці вам свої,

Всі груші, дині, сливи.

Зі мною, дітоньки малі,

Ви будете щасливі.

Кленові листки. І.Блажкевич

Осінь, осінь… Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте,золотисте

Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті -
Червонясті, золотисті.

Осінь наша, осінь. Марія Познанська

Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси…
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

Золота осінь. К. Перелісна

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.

Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

Осінь. І.Кульська

Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть наче мед.

Коли огляне баштани -
Надмуться гордо кавуни.
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.

Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим:
-Заходь у гості, щедра осінь!

Осіннє листя. Наталя Забіла

Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.

Від вітру коливається
Пожовклі дерева,
А листя з них зривається
І пісеньку співа:

— Веселі танцюристи ми,
Кружляєм в висоті, —
Листки, листочки, листики,
Червоні й золоті!

Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.

Та вітром знов піднесені
Мчимо з височини.
Нам радісно! Нам весело!
Нам любо восени!

І піснею приваблені,
Листочки на дубках,
На вишеньках, на яблунях
Шепочуться в садках.

Хвилюються, шепочуться:
— Ой, як же нудно тут!
І нам давно вже хочеться
Звільнитися від пут.

Невже ніхто із прив’язі
Не схоче нас зірвать?
Не винесе, не вивезе,
Не пустить танцювать?!

— Та ви ж іще в зеленому, —
Їм каже вітерець, —
А в одязі буденному

не можна йти в танець.

Як вдягнете убрання те,
Червоне й золоте, —
Легкі та вільні станете
І теж полетите!

Злітає листя зливою
І падає німе…
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме!

Осінь-чарівниця. Надія Красоткіна

Золота красуня — осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
Світ наш незбагненний, дивний, загадковий
І такий прекрасний, і такий чудовий!

Кiлькiсть переглядiв: 1205

Вірші про осінь та осінні місяці

Вірші про осінь для дітей

Облітає листячко з дерев, вітер лоскоче щоки осінньою прохолодою, сумним ключем відлітають у вирій журавлі, а ми радіємо! Ще б пак, осінь — найяскравіша пора року: ліси та поля розшиті золотом, тихо шарудить багряне листя під ногами, а в повітрі кружляє срібляста павутинка бабиного літа — дух перехоплює від такої краси!

7 114 т.

Цікаво, а що роблять лісові мешканці восени? Як вони проводжають останні теплі дні та готуються до зими? І що відбувається у вересні, жовтні та листопаді? Про це та інше Тобі розкажуть веселі дитячі вірші про осінь та осінні місяці.

Вірші про осінь для дітей


Осінь намалюю

Вітерець-пустунець
Між дерев гарцює.
Я візьму свій олівець,
Осінь намалюю.
Верби в жовтому вбранні
Опустили віти.
Відлітають журавлі,
Журяться за літом...
(В. Зінченко)

Іде осінь

Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.
Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.
Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.
(Марко Вовчок)

Осінь

Осінь, осінь. Все розфарбувала,
Одягла довкілля в теплі кольори.
Я сьогодні, наче, в казці побувала
І мені всміхалось сонечко згори.

Все промінням сонячним залито,
Срібні павутинки натяглись в гіллі.
Це прощальні струни бабиного літа
І на них заграли вітри-скрипалі.
Осінь, осінь. Листя аж палає
І така у небі чарівна блакить!
У верхів’ї сосен музика лунає,
А додолу з клена золото летить.
Осінь, осінь — ше́лести і шу́ми.
Вітерець грайливо в листі шурхотить.
Навіває осінь невеселі думи,
То засяє сонцем радісно умить.
(Н. Красоткіна)

Вірші про осінь

Вірші про осінь для дітей

Осінні вірші для дітей. Що роблять восени тваринки?


Вовк осінньою порою

Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
(М. Тарасич)

Що на спинці в їжачка

Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.
Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
(Г. Усач)

Зажурилась бджілка

Зажурилась бджілка...
Що робити має,
Бо у полі жовкнуть квіти,
Де медок збирає.
Де медок збирала, -
Де вона гуляла,
Там ті квіти, ясні квіти
Осінь притоптала.
І зима надійде,
Вкриє гори й доли,
Хто заплаче за квітками,
Як не тії бджоли.
(В. Ґренджа-Донський)

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.
Буде холодно на дворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.
(Л. Костенко)

Осінні вірші

Вірші про осінь для малят

Вірші про осінь для дітей дошкільного віку

Більше цікавих дитячих віршів про осінь та яскравих, барвистих ілюстрацій — у книжечці «Осінь».

Вірші про осінні місяці


Вересень

У вересня щедра рука.
— Заходьте! — він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград —
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-садівника.
(Т. Коломієць)

Вірші про вересень

Жовтень

Співає вітер-бандурист,
Луна мелодія осіння,
З дерев спадає жовтий лист,

Вкрива дерев коріння.
Пливуть лебідками хмарки,
Небес палітра синя,
Акордом хлюпають ставки,
Літає павутиння.
(В. Бондаренко)

Вірші про жовтень

Листопад

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
(А. Житкевич)

Вірші про листопад

Більше чудових ілюстрацій та захоплюючих дитячих віршиків та про місяці — у книжечці «Кругорік».

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

14 гарних дитячих віршиків до Свята осені

В нашому матеріалі ви знайдете красиві вірші про осінь для дітей в садочок або школу.

Ми пропонуємо вам добірку найкращих віршів для дітей про осінь, які підійдуть і для школярів, і для дошкільнят. Нагадаємо також, що у нас є підбірка композицій до свята осені, які ви можете зробити разом з дітьми.

Навіть якщо ваша дитина не ходить до садочка або школи, вивчення віршів про осінь стане їй в нагоді. Вірші допомагають розвивати мовлення а також пам`ять у дітей. 

Короткі вірші про осінь у дитячий садок

Як іноді важко втримати увагу дошкільнят і зосередити їх на навчанні. Тому вірші для них мають буди короткими, мати чітку риму та ритм. Так малюкові буде легше вивчити кілька рядків. 

Для наших найменших читачів ми підготували короткі вірші на Свято осені у дитячий садок.

ЖОВТЕНЬ

Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає.
Дуб нахмурений стоїть.
Надія Приходько

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ДАРИ ОСЕНІ

Восени врожай збирають

На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.
Г. Шевчук

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ЧАКЛУНКА

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.

Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.

Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Г. Шевчук​

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?

Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Г. Усач

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ОСІНЬ

Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
— Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
— Через рік мене чекайте!
Л. Новикова

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

Вірші про осінь для школярів

Неважливо, знали ви про Свято осені зарані або ваша дитина попередила вас аж о десятій вечора. Редакція uaua.info завжди готова допомогти, тому ми підібрали найгарніші вірші про осінь. Вам залишилося тільки обрати свій.

ІДЕ ОСІНЬ

Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.

Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.

Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.
Марко Вовчок

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ОСІНЬ

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.

По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В`яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Володимир Сосюра

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

НАРЯДИЛАСЬ ОСІНЬ

Нарядилась осінь
В дороге намисто, 
Золоте волосся 
Розплела над містом.

Кольорові фарби 
Вийняла з кишені 
І малює осінь 
Жовтім по зеленім.

Здогадатись можна 
В парку по деревах:
Є червона фарба 
В неї і рожева... 

Ще й відтінків різних 
Безліч осінь має, 
А стрункі ялини 
Боком обминає...

Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини - 
Колються нікчемні 
Сосни та ялини

Ти скажи нам, сонечко, 
Чом тепер не грієш, 
А на жовтім листячку 
Золотом яснієш? 

Посміхнулост сонечко: 
-Що на це сказати?! 
Попросило літечко 
Осінь привітати! 
М. Хоросницька

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ОСІНЬ

Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
— Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.
П. Осадчук

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ

Шепіт, шелест, шерех листя…
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві…
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь…
Т. Корольова

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ОСІНЬ

Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис…
«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні… онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, —
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».
О. Роговенко

Свято осені: 7 найкращих віршів для дітей - изображение №1

ОСІНЬ

Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,

І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.

Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,

І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.

Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —

Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!
І. Кульська

Тепер у вас є добірка гарних віршів про осінь для дошкільнят та школярів. Бажаємо гарного свята! 

ЧИТАЙ ТАКЖЕ: 63 скоромовки українською мовою для дітей дошкільного віку

ЧИТАЙ ТАКЖЕ: 25 идей для аппликаций и поделок из осенних листьев

ЧИТАЙ ТАКЖЕ: Вірші та красиві вітання до дня учителя на українській мові

Вірші про осінь

Жіночий журнал JIJOUR пропонує Вашій увазі тематичну добірку віршів присвячених осені. Осінь - одна з чотирьох пір року, яка дуже часто в поезії асоціюється з сумом, оскільки літнє тепло йде і наближаються зимові холоди, блакитне небо стає сірим, а всі люди занурюються у свої думки і роздуми, таким чином створюючи шедеври поезії - осінні вірші про золоту осінь.

Осінні вірші про золоту осінь

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.

Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

К. Перелісна

ДОЩОВА ОСІНЬ

Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.

А.Качан

ОСІНЬ

Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!

І. Кульська

ОСІНЬ

Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.

В. Бичко

ОСІНЬ

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.

Здалека під небом,
В вирій летучі,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.

Я. Щоголів

ОСІНЬ

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в'ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.

К. Перелісна

ОСІНЬ

Сумує жовтень в нашому саду.
Поодцвітали мальви сніжно-білі,
Хмелі перебродили у меду,
І журавлі полинули у вирій.

Вже не сміються ластівки малі.
Не золотіє мак духмяним цвітом.
А яблуні - заплакані й сумні...
Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли...
Бузкова тиша. Сад тривожно-синій
Смородина ще в залишках золи.
А на гілках цвіте холодний іній.

Н. Донець

ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

КОРОЛЕВА ОСІНЬ

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.

Н. Замрія

ОСІНЬ

Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!

Л. Новикова

ОСІНЬ

Осінню дмухнуло,—
Висохли квіточки,
Хмуро, безпритульно
Глянули садочки.
Жовкне і травиця.
Така її доля,
Хіба зелениться
Хлібець серед поля.
Хмара небо криє,
Сонечко не блисне,
Вітер вовком виє,
Дощ потоком висне.
Швидко погнав води
Струмок бистрохвильний;
Пташка від негоди
Подалася в вирій.

П. Грабовський

БАРВИСТА ОСІНЬ

Осінній дощик дрібно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає,
Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь
Буяння фарб і неба просинь:
Ранкові прохолодні роси,
Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,
Пташиний щебет загадковий
І павутиння візерунки —
Це щедрі осені дарунки.

Т. Корольова

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
Підіймать!
Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези,
Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,
Хто рудий, а хто трішечки зелений —
Молодий.
Як закрутяться у танці
Угорі! І низенько над землею,
У дворі. Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати
до ладу!

К. Перелісна

ОСІНЬ

… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
- Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.

П. Осадчук

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!

Як гарно в лісі восени!
Кленову гілочку торкни -
Вона здригається, бринить,
Немов струни сталева нить.
Жовтіють граби і дуби,
Вкривають листячком гриби,
Кущі, галявини, плаї,
Сліди малесенькі твої.
Навкруг завія золота -
Багряне листя обліта.
Сміється сіверко: "Лови!",
Зірвавши шапку з голови.
І ти за шапкою біжиш
У цей малюночок, у вірш,
В дитинства сонячного світ,
А мама дивиться услід.

Н. Стефурак

ОСІНЬ

Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.

Б. Чалий

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ

Осінь наша, осінь —
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.
Та не тільки славна
За свою ти вроду —
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

М. Познанська

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

О. Бродський

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

ОСІННІЙ ПАРК

Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.

На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.

Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.

О. Війтик-Ющук

ДАРИ ОСЕНІ

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Г. Шевчук

ОСІНЬ

Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис...
«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні... онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, -
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».

О. Роговенко

ХОДИТЬ ОСІНЬ

Загорнулися в тумани
Запечалені світанки,
Ходить осінь по стежинах,
Губить літа витинанки.

Розфарбовує осики,
Розлива свою журбу,
Взувши жовті черевики,
Іде прясти під вербу.

Золотими ниточками
Вишива сорочки кленам
І засмаглими руками
Листя струшує зелене.

На долоні розсипає
Срібні роси-намистини,
В довгі коси заплітає
Оксамитові жоржини.

Л. Новикова

Вірші про осінь від українських поетів

Нехай чарівні творіння сучасних поетів та класиків літератури нестримним осіннім вітром ввірвуться в Твій дім і подарують листопад емоцій та незабутніх вражень.

Вірші про осінь

Гарні вірші про осінь


Березовий листочок

Іще не сніг і навіть ще не іній,
ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць — ліс такий осінній,
куди не ступиш, все щось шарудить!
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидимий їжак…
(Ліна Костенко)

Восени

Що казати, восени радісно людині!
та вминає кавуни,
ця куштує дині.
Мова мамина палка
лине з відучора:
— З’їв би, синку, огірка,
спробуй помідора.
Голос тата чую теж у кімнатній тиші:
— Що ж ти яблуко жуєш,
грушку не скінчивши?
З’їв сливок я рівно сім,
персик в роті тане…
Доки я усе не з’їм,
зима не настане!
(Віталій Березінський)

Дощова осінь

Водить осінь хороводи,
Під мелодію дощів
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани, задощило в небесах, —
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках…»
І прийшли тоді до згоди парасолі і плащі,
Що найбільша насолода —
Це коли ідуть дощі.
(Анатолій Качан)

Осінь, гарна молодиця

Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию...
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.

Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де яблука рум'яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,
Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця...
Літо нам вже тільки сниться.
(Тарас Шевченко)

Осінь

Рветься осінь руками кривавими
до далекого сонечка любого;
кров на шатах препишних шаріється,
оксамит і парчу залива.

Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.

Але дні все коротшають, міняться,
гляне сонечко й знову захмариться…
Журить осінь-сухітниця сонечко,
бо нема в ній весняних надій.

Рветься осінь. Терни невидимії
їй все тіло поранили, змучили,
а вона розпачливо всміхається:
"Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!"

Заховалось за горами сонечко,
з гір повіяло холодом, вогкістю,
сиві хмари на небо насунули,
"Ось я йду!" – обізвалась зима.

Осінь шарпнула шати кривавії,
аж до ніг їй упали, розсипавшись,
непокрита, нічим не захищена,
застогнала: "Іди, бо вже час…"
(Леся Українка)

Осінній вітре, що могучим стоном…

Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;

Що у щілинах диким виєш тоном
І рвеш солому із сільської хати,
Зів'яле листя гоном-перегоном
По полю котиш, – вітре мій крилатий!

Я довго пильно слухав стону твого
І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:
Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!

О вітре-брате! Як мене побачиш
Старим, зів'ялим, чи й по мні заплачеш,
Чи гнівно слід буття завієш мого?
(Іван Франко)

Красиві вірші про осінь

Красива поезія про осінь


Холод позалягав

Холод позалягав, побілів, посклився.
Дерева повідчинялися
і стали прозорими.
Назбирала діброва
Осіннього жару,
Щоб не холодно жолудям було.
(Микола Воробйов)

Осінь

Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.
Вже ліс убрав багровий стрій,
Зів’ялий лист паде, —
В гостину з півночі до нас
Грізна зима іде.
Припали квіти до землі,
Туман наліг кругом,
Ще день, ще два — і вісі поля
Заснуть глибоким сном.
Лиш розгулялися вітри,
Лісами зводять шум,
На нивах стебла гнуть сухі
І ломлять, мов на глум.
У хату діточки біжать:
«Де ділася весна?
Чому вже сонечка-тепла
І радості нема?»
Вже темна осінь надійшла,
Зів’ялий лист паде,
По листю повагом до нас
Грізна зима іде.
(Сидір Воробкевич)

За матеріалами книги «Зелене Око. 1001 вірш. Антологія української поезії для дітей».

Красиві вірші про осінь на українській мові

Радісні вірші про осінь


Осінь пензлика взяла

Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
(Марія Пономаренко)

Осінь

Осінь на камінчику
над ставком присіла.
Мило із промінчиком
осінь говорила.
Дав промінчик осені
золотої фарби,
щоб змінила господиня
довколишні барви.
Осінь розсміялася
Радісно, щасливо:
— Трішки постараюся —
Зроблю справжнє диво!
Зараз ось розбавлю
фарбу-жовтяницю,
уділю дві краплі
зеленій травиці.
А сосні не треба —
Хай зелено буде.
Згадувати літо
будуть звірі й люди.
(Марія Пономаренко)

За матеріалами книги «Сонячні зайчики».

Радісні вірші про осінь

Сумні вірші про осінь


Осінь

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.
(Володимир Сосюра)

Дихає прозора прохолода…

Дихає прозора прохолода,
Верболіз закутався в туман.
З лісу, з поля, з сивого болота
Тихо підкрадається зима.
Краснобоке літечко зів’яло,
Яблуком скотилось за поріг.
Листя золоте нечутно впало
Килимом пухким до наших ніг.
На ромашках відцвіли росини,
Відсюрчали коні-стрибунці.
Перелітний птах у небі синім –
Мов сльозинка тепла на щоці.
На ланах із ранку і до ночі
Крають землю гострі лемеші.
Не зів’яло літечко, бо хоче
Залишитись у моїй душі.
(Віктор Геращенко)

Красива осінь вишиває клени...

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
(Ліна Костенко)

Паде додолу листя з деревини…

Паде додолу листя з деревини,
Паде невпинно, чутно, сумовито,
Мов сльози мами, що на гріб дитини
Прийшла і плаче, шепчучи молитов.
Осики лист кровавий із гіллини
Паде, немов ножем його пробито;
Жалібно жовте листя березини,
Здається, шепче: «Літо, де ти, літо? »
Лиш дуб могучий, жолудьми багатий,
Спокійно в темну, зимну даль глядить –
Таж він недарма тепле літо втратив!
Най в’яне листя, най метіль гудить.
Се сил його не зможе підірвати,
І плід його приймесь і буде жить!
(Іван Франко)

Сумні вірші про осінь

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Здрастуй, осінь золота, урожайна і багата — Свято урожаю в школі © Надія Красоткіна

Здрастуй, осінь золота, урожайна і багата!
Сценарій свята урожаю для 1-го класу

Краса навколишнього світу дивує, чарує і заворожує людські серця з самого раннього дитинства. Ще зовсім маленькою дитина усміхається до квіточки, дивується, коли «квіточка» летить і це зветься — метеликом. А пташечка «розмовляє» до пташечки і незрозуміло, про що... Серце дитини розкрито для краси і добра. А тому його треба наповнити красою, щоб було мудрим і добрим. Щоб було щедрим і щирим. Щоб випромінювало світло і тепло.

А Земля — космічна перлина! На ній стільки краси! Кожна билинка — неповторна, кожна квіточка — неперевершений витвір природи, лише умій розгледіти, придивись, і ти відкриєш у ній — дивосвіт!

Україна багата чудовими краєвидами, бо все в нас є: гори і долини, ріки швидкі і повільні, потічки співучі й дзвінкі веселі струмочки, дзеркальна гладь озер, ліси дрімучі, поля квітучі і тепле море! А ще є діти, наші діти, яких треба вчити дивуватись, любити і леліяти цей неповторний і дивний світ.

Тому так багато приділяється уваги у початкових класах вивченню навколишнього світу. Розповіді, вірші, казки про природу на кожну пору року розвивають світогляд дитини, виховують в неї інтерес до вивчення природи; екскурсії вчать спостерігати, а все це разом — живить душу дитини, робить її небайдужою до всього живого, до казкового, чарівного світу, в якому ми живемо.

А як підсумок по кожній вивченій порі року у школі проводиться свято. Бо воно є результатом великої роботи, яку проробили діти, спостерігаючи, збираючи матеріал, вивчаючи вірші, пісні, казки і т. ін.

У першому класі, коли тільки почали вчитись, діти ще не можуть самостійно збирати матеріал, писати казки чи вірші , але вчаться спостерігати за природою, усно ознайомлюються з народною творчістю , збирають природний матеріал, роблять букети, виготовляють різні вироби з природного матеріалу, з овочів і фруктів створюють казкових героїв і готують на свято виставку овочів і фруктів .

Щоб згуртувати дитячий колектив, здружити батьків і дітей, бо їм же вчитися разом ще довго і довго, разом долати труднощі і радощі шкільного життя, у жовтні проводжу таке гарне дитяче свято — осені і врожаю.

Вчитель

От і жовтень стоїть на порозі,
Розфарбовує гарно ліси.
Щедра осінь давно у дорозі —
І добра принесла, і краси...

І красою нам очі милує,
Тішать серце рясні кольори...
І врожаєм хорошим дивує,
Усміхається сонцем згори.

Господарює жовтень по всій землі, одягає в казкове вбрання усе навколо: і сади, і ліси, і луки і гори. То щедрим сонечком засвітить, то холодом завіє, то небо засиніє невимовною красою, а то сірими хмарами укриється і давай кропити рясним дощем, холодним і нудним, а вітер зірветься і починає трясти з дерев золоту красу осені. А вранці — глянеш у вікно, а на траві і квітах — сива паморозь ночувала і приморозила чарівні й пишні жоржини. А в затінку холод сховався і сидить, чекає, доки сонечко зайде за хмарку, тоді він одразу і розіллється повсюди, щоб дошкулити всім.

А сонечко ходить все нижче та нижче. Може, воно притомилося за літо? Може, воно хоче відпочити і тому нема в нього сили світити так яскраво і гріти землю? Мабуть, так. Воно все частіше спочиває десь за хмарою і не показується. Від того сумно і холодно. Та ось, коли воно вийде на чисте небо і усміхнеться промінцями чарівно і ніжно — все відразу засміється у відповідь, спалахне клен яскравим полум’ям жовтого листя, зашелестить червонястий дуб своїми листочками до сонця радісно і щасливо. А квіти розправлять пелюсточки, простягнуть замерзлі гілочки-рученята до сонечка, зігріють і проспівають веселу пісеньку — славу сонцю.

От і жовтень, такий чарівний і неповторний; то яскравий, то похмурий, урожайний, казковий і грибний.

Сьогодні ми зібрались своїми родинами, щоб більше дізнатись про осінь, про урожай, що збирають восени, проспівати їй славу, бо це ж перша осінь у школі для вас, діти! І хай вона буде для вас щасливою, доброю і неповторною, щедрою на радість. І хай запам’ятається перше свято у школі і дітям, і батькам на довгі шкільні роки.

Бо ж, якщо молодик з’явився у жовтні в сонячну днину, на чистому небі, то цілий місяць буде сонячно і світло. А коли з перших днів у школі на личках цвістиме посмішка, то, значить, шкільні роки будуть щасливими.

Вчитель. А хто там? Хтось запізнився?

Осінь. Це я! Золота Осінь. Ви про мене так гарно говорили, от я і завітала до вас! Та не з порожніми руками, а з гарними дарунками, які порадують і дорослих, і діточок!

Осінь. А зараз я вам розповім, за якими ознаками чекати гарної осені:

  • Грім у жовтні — малосніжна осінь.
  • Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.
  • Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.
  • Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.
  • Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.
  • Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.
  • Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.
  • Грім у вересні — тепла і довга осінь.

В осінній день, в чарівну пору
Ти в ліс притишений пройдись.
І підніми голівку вгору —
У сине небо подивись.

Воно таке бездонне й чисте —
Злетіти хочеться увись!
Безмежне, гарне, урочисте...
Поглянь в блакить і усміхнись!

На тлі блакитного простору
Дерева в золоті стоять.
То ж підніми голівку вгору —
Там гуси-лебеді летять!

Осінь. А про осінь ви мені і пісеньку заспіваєте, правда, діти?

Осінь. Але осінь, діти, не завжди буває такою теплою і привітною, не завжди вона і суха. Це тому, що для землі і дощ потрібний, а для дерев і холоди, щоб вони встигли відпочити і приготуватися до наступної весни, ось тому часто на небо насувають сірі хмари, йде сумний, затяжний сірий-сірий дощ, тоді осінь втрачає кольори, стає теж сірою і сумною.

А щоб знати, коли такою буде осінь, я вам розкажу про ознаки холодної осені:

  • Рано замовкають сороки — буде рання осінь.
  • Ранній виліт птахів — холодна осінь.
  • Якщо достиглий овес знову зазеленів — осінь буде негожою.

Ось такі ознаки знає наш народ, та це ж не всі, бо є й інші, їх так багато, що всіх зразу і не запам’ятаєш, а поступово треба вчити. Але якою б вона не була, для вас осінь буде хороша, бо радує; людей хорошим урожаєм, добрим хлібом, картоплею, буряками, морквою, капустою і всім іншим. Я потрудилась у полі і на городі, в садах і у лісі, принесла хороші урожаї трудящим людям. Тим, хто любив працю, хто любив землю, буде що їсти взимку.

А зараз діти розкажуть вірші про осінь, бо ж вони, я знаю, вже багато встигли вивчити, бо вже школярі.

Осінь

А осінь вже постукала в вікно.
Чарівна осінь, сонячна і світла.
Ще гріє серце сонячне тепло,
Зелена барва на лугу не зникла.

Ще синє небо радістю цвіте
І хори коників співають стоголосо.
А вдень і не подумаєш про те,
Що вже в дворі стоїть красуня-осінь.

Цвітуть жоржини у моїм краю, —
Всі кольори ввібрали диво-квіти!
Земля ім віддає красу свою,
Та вже не довго їм палахкотіти...

Бо над вікном, ось, ластівок нема,
Лелеки в небі до тепла майнули.
Верба над річкою схилилася сумна,
Веселі літні дні давно минули.

2-га дитина

На землю осінь вже вступила,
Додолу листячко летить.
Гніздо лелече опустіло,
Тепер у ньому хмарка спить.

3-тя дитина. А я знаю про горобину.

Горобина уся червона,
Навіть листя червоне теж.
І висять перестиглі грона
У красі дивовижних пожеж.

Ніби все навкруги палає
І горить золотим вогнем.
Дуже гарно в гаю буває,
Коли сонце — осіннім днем!

4-та дитина

В лісі осінь. Так пахне грибами...
Жовте листя з берези летить.
Верби схилені над ставами.
У намисті калина стоїть.

Стало тихо. Пташок немає...
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листячком гай.

А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
В верховітті дубовім затужить
Й ненадовго затихне у нім.

5-та дитина

В синім небі срібні павутинки
Вітерцем гонимі, вдаль летять.
Діамантом росяні краплинки
На траві під сонечком блищать.

Бабине це літо відлітає
І теплінь за ним втіка туди.
Потім все в природі замовкає,
А за тим приходять холоди.

Я на тебе, осене, сердита,
Допустила ти таке дарма:
Є період бабиного літа,
А дідусевого літечка нема.

Осінь

Того літа не догнать, дитино,
Відлетіло в вирій, не вернуть...
Час летить нестримно і невпинно —
Серденьку малому не збагнуть...

Вчителька. Віршів, діти, ви багато знаєте, а зараз для гостей ми заспіваємо гарну пісню: Ой зелене жито, зелене. Вітаємо всіх на нашому святі, хай воно вас радує віршем і піснею, а також тим урожаєм, що зібрали люди, та нашою виставкою.

1-й учень

От і вітер гуляє на волі,
З жовтим листям кружляє танок,
а у нас перша осінь у школі —
Це буквар, друзі, клас і урок.

2-й учень

Ми сьогодні зійшлися на свято,
Щоб здружитись, як добра сім’я.
Свят, нам кажуть, ще буде багато,
Як пісень навесні в солов’я.

1-й учень

Але осінь у жовтому листі
В цьому році найкраща у нас.
Глянь: калина в червонім намисті
Завітала сьогодні у клас!

2-й учень

Вперше в школі ми світ пізнаємо
І традиції наші, й буття.
В Україні усі ми живемо
І будуєм щасливе життя.

Дівчинка

Хліб наш насущний, будь в нас довіку
В кожній родині, на кожнім столі.
В трудну годину і в радість велику.
Сійся, родися на рідній землі!

1-й хлопчик

Хлібом ми радо гостей зустрічаєм,
На рушникові рясному несем.
Все найдорожче, що в серденьку маєм,
Радісно друзям своїм віддаєм.

2-й хлопчик

Ми ж українці, душею багаті.
Працею славен народ наш завжди.
Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті
І не було в вас ніколи біди!

3-й учень

Щоб хліб в нас був і овочів чимало,
Всі вставали рано, на зорі.
Люди тяжко і старанно працювали.
Українці — справжні трударі!

4-й учень

А тепер вже можна відпочити,
Як зібрали гарний урожай.
Є пшениця, гречка, просо, жито,
Овочів і фруктів — через край!

5-й учень

Будуть всі і ситі, і багаті,
Буде скрізь лунати пісня й сміх.
Ну, а на сьогоднішньому святі
Ми гарнесенько розкажемо про всіх.

6-й учень

І про моркву й часничок зубатий,
Про цибулю, редьку й буряки,
Бо зійшлись усі на гарне свято
Гарбузові дружні свояки.

Морква

Я сама сиджу в коморі,
А коса моя надворі.
Ви вгадали — я морквина
І солодка, й незамінна.
Мене люблять всі малята,
Кролики та ще зайчата.
Мене варять і печуть,
Та й сиру мене гризуть.
Торт із мене смачний дуже,
Ось яка я морква, друже!
Я красива і чарівна —
Дуже-дуже вітамінна!

Огірочки

Ми зелені огірочки,
Дуже гарні й запашні!
Поскладали нас у бочки,
Та й солоні ми смачні!
Насолили нас багато,
Бо як землю вкриє сніг,
Щоб у будень і у свято
Кожен нас поїсти зміг!

Квасоля

В нас білесенькі хустинки,
Ми — маленькі квасолинки.
Виростали у стручках,
А смачні у пирогах,
І у супчику, в борщі.
Покуштуйте нас мерщій!

Капуста

І таке, ото, бува:
В мене — лише голова.
Сто хустиночок на ній,
Полічити їх зумій!
Хочеш їсти голубці?
Познімай хустинки ці!
Я, капуста головата,
Дуже рада всіх вітати!
Навесні і в зиму злую
Вітаміни вам дарую.
Я про всіх, про всіх вас дбаю —
З святом всіх гостей вітаю!

Буряк

Я червоний буряк. Всім корисний, чи не так?
Борщ із мене люблять діти,
Квас із мене можна пити.
Сік корисний і смачний —
Подивись-но, я який!
Всіх салатами годую, але я іще й лікую!

Гарбуз

Я — гарбуз, я радість ваша,
бо насіннячко смачне!
А яка із мене каша!
Словом, люблять всі мене.
Часу дарма не марнуйте,
Краще кашу покуштуйте!
Знає, навіть, це й дитина,
Що я й лікарська рослина!

Картопля

Мене смажать, мене варять,
Мене тушать і печуть.
На вогні великім шкварять,
Чистять, ріжуть і товчуть.
Страва ситна і відмінна,
В кожній хаті незамінна.
І смачна для всіх осіб —
Я, картопля, — другий хліб!
З мене можна готувати
І млинці, і деруни.
І до столу подавати
Пампушки і вергуни.
І вареники в сметані,
Зрази, бабки і пюре.
Різні страви, дуже гарні,
Апетит уже бере!
Без картоплі й без води:
Ні туди і ні сюди!

Цибуля

Цибуля так під сонечком блищить,
Що хочеться почистити і з’їсти.
Почистиш, а тоді заплачеш вмить.
Вона відкаже: «А не будеш лізти!»
Та від хвороби все одно спасає,
Бо вітаміни й добрі ліки має!
Цибульку їсти кожен день беруть,
Хоч регулярно сльози ллють.

Часник

А часник біленький і такий пахучий,
І такий зубастий, і такий пекучий.
А візьмеш до сала й чорної шкоринки,
Аж язик втікає, вибігають слинки.
З м’ясом і в салатах він так смачно пахне,
Хто зайде на кухню, так відразу й ахне!
Він людей лікує, хворість відганяє.
Той завжди здоровий, хто часник вживає!

Петрушка

А у мене, а у мене
Листя гарне і зелене.
І приємне, й запашне —
Дуже люблять всі мене.
Я і ліки, і приправа.
Ну яка без мене страва?
Вітамінів стільки маю!
Різні страви прикрашаю.
Корінець біленький в мене,
Я — петрушечка зелена!

Учениця

Осінь розгулялася в нашому садочку,
Стала розфарбовувать кольором листочки.
Медом-соком груші наливати стала,
Я одну сьогодні грушку скуштувала!

А вона, неначе медом вся налита!
Просто в роті тане, дуже соковита!
Я зробила висновок осінню нежданно:
Українські груші — кращі за банани!

Учень

Як пахнуть яблука в осінньому саду!
Налиті сонцем, росами умиті!
Я в сад осінній з друзями іду.
Там яблука червоні, соковиті.

Аж просяться до рук покуштувать,
Такі привабливі під сонцем стали!
Я буду ними друзів пригощать,
Щоб осінь цю вони запам’ятали.

Учень

А які смачні горішки!
Хоч тверді — не роздушить.
Молоточком вдарю трішки
та й розкриються умить!
Серединки в них смачні:
Друзям будуть і мені!

Осінь. А зараз прийшов час для загадок.

  • Що то за витвір? Ні чоловік, ні звір, а має вуса?
  • На городі молода
    Пишні коси розпуска.
    У зеленії хустинки
    Золоті хова зернинки.
  • Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.
  • Без вікон, без дверей повна хата людей.
  • Дівка в коморі, а коса її надворі.
  • У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду.
  • Сама жовта і цукриста
    Я красуня золотиста.
  • В теплий дощик народився, Парасолькою накрився. Може б з лісу пострибав, якби другу ногу мав.
  • Бджілкам -— взяток,
    Діткам — каша,
    Корівкам поживна паша.
  • Один — ллє, другий — п’є, а третій росте.
  • Сидить Марушка в семи кожушках.
    Хто її роздягає, той сльози проливає.
  • Білі зуби маю, та усі ховаю.
    Довгі коси маю, та не заплітаю.

Вчитель. А тепер діти загадки загадають.

1-ша дитина. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.

2-га дитина. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках

3-тя дитина. Товстий Гнат — при землі не знать.

4-та дитина. Повна діжка жита п’ятачком накрита.

5-та дитина. Має сім шкір, витискає сльози всім.

6-та дитина. Літом одягається, а на зиму одежі цурається.

7-ма дитина. Червоний колір, а винний смак. Камінне серце — в чому це так?

8-ма дитина. Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою — добре!

9-та дитина. Не розбивши горщика, каші не з’їси.

Це свято веселе і радісне для дітей і їхніх батьків, бо вперше на шкільній сцені пробують свої сили маленькі школярі, всі діти беруть участь у святі, вони співають, читають вірші, загадують загадки, роблять своїми руками вироби, які потім дивляться люди і дивуються, як гарно зроблено! Діти вперше відчувають неабияку відповідальність за свою роботу, свій виступ, бо ж треба все зробити якнайкраще!

Підростають діти, «підростають і їхні свята», бо в наступні роки вони також проводять такі свята, але вже зовсім по-іншому, бо готуються до них самі, тобто збирають матеріал, пишуть твори, вірші...

Ці свята характерні тим, що є чудовий матеріал для їх проведення і простір для злету фантазії і організатора і дітей. З одного сценарію різні вчителі зроблять майже несхожі свята, бо кожна творча людина по-своєму бачить і відчуває осінь і зиму, весну і літо і робитиме більший акцент на тому, що більше любить.

Але кожне таке свято — це свято для душі, бо вона збагачується красою, чарами і неповторністю світу. Діти не тільки споглядають красу, вони живуть у ній, малюють, ліплять, пишуть вірші, казки, плетуть серветки-сніжинки, створюють букети, вишивають, захоплюються, передають свої почуття в усьому, що роблять. Бо підготовка до кожного свята — це величезна цілеспрямована робота.

Передусім відбувається ознайомлення з темою: розучують тексти, вірші, оповідання за програмою на уроках, факультативах, у гуртках На екскурсіях у природу діти спостерігають за змінами у природі, збирають природний матеріал для роботи на уроках з художньої праці, з якого потім виготовляють фігурки різних казкових героїв, букети. Спостерігають за народним календарем, вивчають прикмети, прогностик кожної пори, добирають прислів’я, загадки, приказки.

Діти малюють цікаві краєвиди і до них добирають вірші, оповідання, часом, навпаки, якийсь вірш чи оповідання змушує дитину намалювати малюнок, щоб виразити себе. Робота йде найрізноманітніша, бо в процесі підготовки виникають кожного разу нові задуми, плани, та, головне, — дуже захоплююча, що проходить з великим піднесенням, радістю, бо кожен має широке поле діяльності, простір для злету фантазії, може виразити своє Я, а ще ж і батьки включаються з роботу, допомагають дітям складати букети, сушать квіти, трави, вишивають, плетуть, вчать своїх дітей того, що вміють, переймаються їхніми справами.

У процесі роботи паралельно йде підготовка до самого свята, бо діти пишуть оповідання, казки, вірші, добирають народні прикмети, прислів’я, загадки і т. д. Але найцікавіше — писати вірші, це так захоплююче, хоч зовсім непросто даються перші спроби. Але як світяться очі дітей, якою радістю, коли вірш вдався! Звичайно, це індивідуальна робота. Кожен радиться з учителем, а вчитель допомагає, редагує, трошки виправляє, а потім радується разом з дитиною, що так гарно написала вірш. Кожен такий вірш — це сюрприз на свято! А в учителя є свої несподіванки, які видаються безпосередньо на святі, щоб усім було цікаво. Бо кожне таке дійство повинне вносити новизну, здивування і позитивний заряд, щоб було цікаво і незвично, щоб запам’яталось.

Величезна робота напередодні кожного свята має неабияке значення, тому що діти вчаться вчитися не тільки на уроці за шкільною партою, а самі здобувають знання, шукаючи потрібний матеріал.

Вони перечитують багато додаткової літератури і мимоволі ознайомлюються з різною інформацією, яка не раз стає у пригоді на уроках з інших предметів. Тим самим прищеплюється любов до книжки, з’являється інтерес до читання, виховується бажання більше знати й вже самим хочеться йти в бібліотеку, щоб знайти щось цікаве.

Не можна недооцінювати таких свят і в тому плані, що при підготовці до них зміцнюється і згуртовується дитячий колектив, оживає і відроджується та взаємодопомога, взаємовиручка, вболівання за колективну справу, що в теперішньому житті починає чомусь відходити на задній план, бо кожен сам на сам бореться за місце під сонцем, за своє виживання. Але дуже важливо, щоб дитина відчувала підтримку, плече товариша, а ще важливіше — вміти підставити другові своє плече для підтримки, а не підніжку, щоб він упав. Роблячи спільну справу, вони стають добрішими, активнішими, розважливішими. Бо в них є певна мета, вони з дня на день до неї наполегливо йдуть. А ще лишається менше часу для неробства і телевізійних бойовиків, що аж ніяк не допомагають у вихованні.

А вже свято проходить весело і радісно. Діти виступають на сцені перед великою аудиторією, що теж виховує сміливість, робить дитину комунікабельною, позбавляє комплексів. Відбувається виховання особистості день у день. Вони прагнуть бути розумнішими, гарними, цікавими, прагнуть до лідерства, а це ж нелегко!

І після двох — трьох таких свят, коли всі діти пробували себе на сцені, вони стають трошки іншими: не такі скуті, сміливіше відповідають на уроках, голосніше, впевненіше. Краще починають висловлювати свої думки.

А це означає, що мета досягнута! Та й поетичне слово, до якого вони доторкнулися своєю пелюстковою душею, дає їм позитивні емоції, виховує людяність, доброту, чуйність. А музика, яка є обов’язковим компонентом кожного свята, теж справляє величезний вплив на виховання учнів. Бо все це створює чудову позитивну ауру навколо дітей, через яку не може пробитись зло і ненависть. Душа дитини, яка вміє бачити красу, здатна робити добро в найвищих його проявах. А завдання кожного вчителя не тільки навчити дитину писати, читати чи дати основи знань з програмних предметів, а й наповнити її серце добротою і щирістю, щоб вона себе відчувала частинкою цього світу, який нам дарує красу і дива, та щоб берегла і цінувала кожну хвилину свого життя на Землі.

Вірші про осінь! (10 фото)

Нарядилась осінь
в дороге намисто,
золоте волосся
розплела над містом,
кольорові фарби
вийняла з кишені,
і малює осінь
жовтим по зеленім…
Здогадатись можна
в парку по деревах:
є червона фарба
в неї і рожева…
Ще й відтінків різних
безліч осінь має,
а стрункі ялини
боком обминає…
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини,
колються нечемні
сосни та ялини.

Осінь (2)

ОСІНЬ
Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром  двері відчинила:
– Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
– Через рік мене чекайте!

Осінь (3)

ОСІНЬ
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

Осінь (5)

Осінь

Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.
…Припали квіти до землі,
Туман наліг кругом,
Ще день, ще два — і всі поля
Заснуть глибоким сном.

Осінь (6)

Осінь (7)

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА
Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.

krasivyie foto oseni

ОСІНЬ
… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
– Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.

Осінь (9)

ОСІНЬ
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.

Осінь (10)

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:

Leave a Reply